Справа № 404/3785/21
Номер провадження 2/404/1024/21
09 липня 2021 року місто Кропивницький
Суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Кулінка Л.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до Державного підприємства «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання» (місцезнаходження: 25005, місто Кропивницький, вулиця Добровольського, будинок № 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (місцезнаходження: 25006, місто Кропивницький, вулиця Велика Перспективна, будинок № 55), про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння,-
ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом про витребування з Державного підприємства «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання» будівлі заводоуправління, корпусу № 308, Літ. «А», кр., кр1, кр2-ганок, загальною площею 1683,2 кв.м., р.п.1966, площею забудови 658,2 кв.м, матеріал стін - цегла, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків, а саме: вказати ціну позову від ринкової вартості майна на час звернення до суду, яке позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння, надати докази на підтвердження ринкової вартості майна з врахуванням роз'яснень, викладених в мотивувальній частині цієї ухвали. Запропоновано позивачу сплатити судовий збір в розмірі 1% від вартості майна, на яке заявлено право власності, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем на виконання вимог ухвали судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18 червня 2021 року подано заяву (вх. № 24140 від 25.06.2021 року), якою недоліки вказані в ухвалі судді від 18.06.2021 року, не усунуто.
А саме, згідно пункту 3 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 Цивільного процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до пункту 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
При цьому позивач подаючи заяву на виконання вимог ухвали судді від 18.06.2021 року, знову ж таки не зазначає ціну позову, про яку наголошувалось в ухвалі судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18.06.2021 року.
Як доказ вартості нерухомого майна позивач долучає копії протоколу № 22 торгів на аукціоні з продажу майна, що перебуває в податковій заставі від 26 вересня 2016 року.
Проте вказаний протокол не може прийматись судом до уваги як оцінка спірного нерухомого майна, оскільки по-перше оцінка вартості майна повинна бути реальної на день звернення до суду, а позивачем подана така оцінка станом на 26 вересня 2016 року.
Крім того, суд звертає увагу позивача вже вдруге, процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
За статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-III від 12.07.2001 року, незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства», від 21 серпня 2014 року № 358.
У відповідності до підрункту 1 пункту 1 вказаної вище Постанови, оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.
Також, згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки майна для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358, оцінка об'єкта для цілей оподаткування здійснюється суб'єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", - у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні хоча б за однією із спеціалізацій у межах напряму 1 Оцінка об'єктів у матеріальній формі і напряму 2 Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
При цьому позивачем всупереч вищевказаних вимог не надано до суду належні докази на підтвердження вартості спірного майна, що позбавляє суд можливості визначити суму судового збору яка підлягає сплаті та можливості розподілити його за результатами розгляду справи.
Відповідно до частини другої статті 127 Цивільного процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи що позивачем вимоги ухвали судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18.06.2021 року усунуто не в повному обсязі, вважаю за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 127, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до Державного підприємства «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання» (місцезнаходження: 25005, місто Кропивницький, вулиця Добровольського, будинок № 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (місцезнаходження: 25006, місто Кропивницький, вулиця Велика Перспективна, будинок № 55), про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.
Надати позивачеві строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для подання позовної заяви з додержанням вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, а саме вказати ціну позову від ринкової вартості майна на час звернення до суду, яке позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння, надати докази на підтвердження ринкової вартості майна з врахуванням роз'яснень, викладених в мотивувальній частині цієї ухвали.
Роз'яснити положення частини третьої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда Л. Д. Кулінка