справа № 213/2133/18
провадження № 2/197/94/21
08 липня 2021 року Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Леонідової О.В., за участі секретаря судового засідання Горлова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Широке Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Позивач в липні 2018 року звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, вказуючи, що 25 серпня 2017 року водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом ВАЗ 211440 реєстраційний номер НОМЕР_1 порушив Правила дорожнього руху, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода, в ході якої пошкоджено автомобіль Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуваннямпозивача, що належить на праві власності ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП автомобіль потерпілого отримав механічні пошкодження.Внаслідок аварії позивач отримав тілесні пошкодження, значний фізичний біль, пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, образи, обурення, тривоги, страху за своє здоров'я та життя, його було госпіталізовано до лікарні, відбулися негативні зміни в житті: щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, страх можливого повторення подій, негативні переживання та спогади, насторога, тривога, емоційна напруга, наслідком є нераціональне використання життєвого часу (на лікування, проведення правових заходів, ремонт автомобіля). У зв'язку з чим просить стягнути з відповідача грошову суму у розмірі 77937,27 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 10000 грн на відшкодування моральної шкоди, судовий збір в розмірі 879, 77 гривень та витрати на підготовку експертного висновку в розмірі 2500 грн. (а.с. 3-7). Позивач, повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить їх задовольнити (а.с. 129,168, 198, 219). В відповіді на відзив позивач зазначав, що він є володільцем автомобіля відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, провадження у справі № 213/2557/17 було закрито у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до адмінінстративної відповідальності, шкода завдана з вини відповідача, тілесні ушкодження отримані внаслідок ДТП (а.с. 110-111). Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 21.01.2021 він керував транспортним засобом, який добровільно надала йому ОСОБА_3 згідно з техпаспортом, в страхову компанію не звертались, так як чекають рішення суду, а винуватець ДТП офіційно не повідомляв їх про наявність в нього страхового полісу і можливість відшкодувати шкоду за рахунок страхової компанії (а.с. 190).
Відповідач, повідомлений належним чином про дату час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, до канцелярії суду надійшла заява від представника відповідача про розгляд справи за відсутності відповідача, а також письмові заперечення проти позову, в яких просить в позові відмовити в повному обсязі зв'язку з тим, що позивач не є власником майна, до позову не додано постанови суду, чи інший документ підтверджуючий встановлення вини відповідача у скоєнні ДТП, не надано документів, які в підтверджували причинно- наслідковий зв'язок між подією ДТП та обставиною, що позивач звертався до лікарні (відсутній висновок СМЕ), а також пояснює, що цивільна відповідальність відповідача була застрахована, тому звертатися потрібно до страхової компанії (а.с.92-94,139, 130,179, 218).
Третя особа - ОСОБА_3 , повідомлена належним чином про дату час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, до канцеряї суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити. Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_3 від 21.01.2021 ОСОБА_1 керував транспортним засобом, який добровільно вона надала йому згідно з техпаспортом, в страхову компанію не звертались, так як чекають рішення суду, а винуватець ДТП офіційно не повідомляв їх про наявність в нього страхового полісу і можливість відшкодувати шкоду за рахунок страхової компанії (а.с.91,130,177, 189, 190, 199, 217).
Третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання представника не направили. Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Уніка» направлено копія ухвали суду від 02.03.2020, копії позовної заяви з додатками. відповідно до письмових пояснень від 14.04.2021 третя особа повідомили, що 12.12.2016 між ПрАТ "Уніка" та ОСОБА_4 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/1034080 (далі - Поліс). Предметом страхування за Полісом є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації транспортного засобу ВАЗ НОМЕР_3 , НОМЕР_1 . Відповідно до позовної заяви, 25.08.2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, та автомобіля Chevrolet Aveo, ДРН НОМЕР_2 . Жоден з учасників пригоди до Страховика не звертавсята про подію не повідомляв, заяв про виплату страхового відшкодування також не надходило. Таким чином, позивачем станом на сьогодні пропущено строк звернення до Страховика із заявою про виплату страхового відшкодування, а отже - відсутні правові підстави для стягнення грошових коштів з ПрАТ «СК «УНІКА» (а.с.152, 159, 166, 171, 202, 207-209, 216).
Ухвалою судді Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.08.2018 справу передано на розгляд Широківському районному суду Дніпропетровської області за місцем реєстрації відповідача. Ухвалою судді Широківського районного суду Дніпропетровської області від 07.12.2018 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відкрито та призначено до розгляду, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_3 . 12.03.2019 від позивача на адресу суду надійшло клопотання до долучення доказів до матеріалів справи. 04.03.2019 відповідач подав на адресу суду письмові заперечення. 01.08.2019 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву 21.01.2020 відповідач подав на адресу суду письмові заперечення (змінені). Ухвалою від 02.03.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи Приватне Акціонерне Товариство «Страхова компанія «Уніка». Ухвалою від 24.09.2020 визнана явка учасників справи обов'язковою. 21.01.2021 надійшли письмові пояснення позивача та третьої особи ОСОБА_3 07.04.2021 надійшло клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, ухвалою від 12.04.2021 відмовлено в задоволенні клопотання, оскільки клопотання подано з порушенням ст. 212 ЦПК України. 14.04.2021 надійшли письмові пояснення третьої особи ПрАТ "Уніка" . Ухвалою від 11.05.2021 позовну заяву залишено без руху, повідомлено позивача про необхідність усунення вищеназваних недоліків. 01.06.2021 позивачем подана заява про усунення недоліків. Ухвалою від 07.07.2021 продовжено розгляд справи.
Фіксування судового процесу не здійснюється до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились.
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.12.2017 встановлено, що до Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу 13.12.2017 року після дооформлення надійшов адміністративний протокол, відповідно до якого ОСОБА_2 25.08.2017 року приблизно о 12 годині 20 хвилин керуючи транспортним засобом ВАЗ 211440 реєстраційний номер НОМЕР_1 на автодорозі Р74 між м. Кривий Ріг та смт. Широке, рухаючись у напрямку м. Кривий Ріг, не відреагував на зміну дорожньої обстановки, перед початком обгону не переконався в тому, що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів, порушив вимоги дорожньої розмітки 1.1, пересік її, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуваннямОСОБА_1 , який став некерований, виїхав на зустрічне узбіччя та перекинувся. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адмінінстративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП України закрито у зв'язку з закінченням строку накладання адміністративного стягнення ( а.с.90).
Працівниками поліції складався протокол про адміністративне правопорушеня, схема ДТП, відібрані пояснення (а.с. 3-27).
Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження № Д25/02/18 від 19.02.2018 вартість матеріального збитку, спричиненого з технічної точки зору володільцю пошкодженого автомобілю Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_2 в цінах на дату 06.02.2018 складає 77937, 27 грн. (а.с. 28-59).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та акту про проведення електронних торгів власником автомобілю Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_3 (а.с. 11-14).
ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_4 від 27.06.2018 (а.с. 191). відомостей про наявність у позивача посвідчення водія станом на дату ДТП - 25.08.2017, суду не надано.
Листом КЗ "Криворізька міська лікарня № 17" від 22.09.2017 підтверджено, що ОСОБА_1 був госпіталізований до травматологічного відділення 25.08.2017 з діагнозом: забій м'яких тканин шиї, лівого колінного суглобу, садна правого променезап'ятскового суглобу (а.с. 14).
В висновку від 31.08.2017, затвердженому начальником Інгулецького ВП КВП ГУ НП в Дніпропетровській області вказано, що 25.08.2017 до чергової частини Інгулецького ВП КВП надійшло повідомлення від громадян про те, що за адресою: м.Кривий Ріг вул. Широківське шосе біля перехрестя на ж/м Інгулець ДТП без потерпілих. Виїздом СОГ не місце події згідно рапорту УПП, прибувши на місце події було виявлено ДТП між т/з ВАЗ 2114 ( ОСОБА_2 ) та т/з Шевроле Авео ( ОСОБА_1 ). Потерпілих під час ДТП не має. Відносно водія ВАЗ -2114 складено постанову за ч.1 ст.126 КУпАП та протокол за ст.130 КУпПА, на водія ОСОБА_5 складено постанову за ч.1 ст.126 КУпАП (а.с. 24).
Згідно з висновком від 22.09.2017, затвердженим начальником Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі, водію ОСОБА_1 було направлено рекомендованим листом направлення до бюро СМЕ, враховуючи, що внаслідок порушення вимог ПДР України водієм автомобілю "ВАЗ 211440" реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 , був травмований ОСОБА_1 , а також те, що об'єктивних даних, підтверджуючих отримання тілесних ушкоджень не менш як середнього ступеню тяжкості у постраждалого не отримано, відповідно в ділях ОСОБА_2 не може вбачатись склад правопорушення, передбачений ст. 286 КК України (а.с. 25-26).
Таким чином, суд приходить до висновку, що вина відповідача ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджена постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.12.2017, схемою ДТП, оскільки провадження у справі закрито з неребілітуючих підстав (а.с. 3-27, 90).
На момент ДТП було укладено договір обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОСОБА_4 з Приватним Акціонерним Товариством «Страхова компанія «Уніка» з 12.12.2016 року по 11.12.2017 року, що підтверджується Додатком №1 до Генерального договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 005086/4430/1034080 від 12.12.2016, полісом № АК/1034080, за яким застрахована цивільно-правова відповідальнсть власника наземного транспортного засобу - легкового автомобіля «ВАЗ-211440», державний номерНОМЕР_1 ( а.с.142, 210).
Правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування» та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
В силу ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, діючій на дату дорожньо-транспортної пригоди, (далі - Закону №1961-IV) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність
якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно із п.3 ч.1 ст. 20 Закону України «Про страхування» в редакції, діючій на дату дорожньо-транспортної пригоди, страховик зобов'язаний: при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
В статті 22.1. Закону №1961-IV зазначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально (стаття 33 Закону №1961-IV).
Статтею 35 цього закону передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) від 04.07.2018 року. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком замість завдавача шкоди. За умов, передбачених у ст. 38 вказаного Закону та ст. 1191 ЦК України, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Відповідач не надав доказів, що він відповідно до ст. 33 Закону України №1961-IV поінформував інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надав відомості про відповідні страхові поліси, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надав страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.
При розгляді зазначеної справи відповідачем в січні 2020 року надано копію договору страхування (а.с.142).
В письмових пояснення ПрАТ "Уніка" посилається на ст. 37.1.4 Закону №1961-IV, відповідно до якого підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, незвернення потерпілого до страховика за виплатою страхового відшкодування пов'язано з тим, що відповідач не повідомив, ні потерпілого, ні страховика про настання настання дорожньо-транспортної пригоди.
У статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи і виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Стаття 395 ЦК України визначає види речових прав на чуже майно до яких належить право володіння.
Речове право на чуже майно, як і право власності, носить абсолютний характер. Суб'єкт речового права на чуже майно вступає у відносини з усіма іншими суб'єктами, хто його оточує.
Таким чином, абсолютний характер речового права проявляється в тому, що порушником речового права на чуже майно може бути будь-яка особа із числа тих, з ким він вступає у відносини.
Відповідно до статті 396 ЦК України правила про захист права власності, які встановлені главою 29 ЦК України, поширюються на речові права власності на чуже майно.
Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України.
Факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права.
Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 3 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14.
Згідно з п.2.2 Правил дорожнього руху в редакції, діючі на час виникнення спірних правовідносин, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
Позивач ОСОБА_1 не надав суду доказів, що він керував транспортним засобом станом на дату ДТП (25.08.2017)на підставі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії (надана копія посвідчення водія від 27.08.2018), власник автомобіля ОСОБА_3 надала письмові пояснення, що вона передала транспортний засіб ОСОБА_1 та реєстраційний документ на транспортний засіб (а.с.189).
Таким чином, власник автомобіля ОСОБА_3 станом на 25.08.2017 передала керування транспортним засобом позивачу ОСОБА_1 , який не мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, ОСОБА_3 з позовними вимогами про відшкодування їй як власнику автомобілю майнової шкоди не зверталась.
Судом встановлено, що майну, власником якого є третя особа ОСОБА_3 завдано шкоди з вини відповідача, але не надано доказів, що цим майном правомірно володів позивач станом на 25.08.2017.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в Постанові від 07.11.2018 у справі № 200/21325/15-ц.
Оскільки майнова шкода в розмірі 77937, 27 грн. спричинена власнику автомобілю ОСОБА_3 , яка з позовом про відшкодування майнової шкоди не зверталася, доказів правомірності керування (володіння) позивачем ОСОБА_1 автомобілем станом на 25.08.2017 суду не надано, тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, слід відмовити.
Щодо вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн., суд зазначає таке.
Постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.12.2017 та матеріалами справи (а.с.2-26, 90) встановлено, що винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 25.08.2017 є відповідач ОСОБА_2 .
Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Листом КЗ "Криворізька міська лікарня № 17" від 22.09.2017 висновком від 22.09.2017 підтверджено, що ОСОБА_1 25.08.2017 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження (а.с. 25-27).
За змістом статей 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
В обґрунтування розміру моральної шкоди, позивач зазначив, що внаслідок аварії позивач отримав тілесні пошкодження, значний фізичний біль, пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, образи, обурення, тривоги, страху за своє здоров'я та життя, його було госпіталізовано до лікарні, відбулися негативні зміни в житті: щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, страх можливого повторення подій, негативні переживання та спогади, насторога, тривога, емоційна напруга, наслідком є нераціональне використання життєвого часу (на лікування, проведення правових заходів).
Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Враховуючи характер та обсяг душевних страждань позивача, їх тривалості, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд приходить до висновку що отримання тілесних ушкоджень спричинило позивачу моральні страждання, пов'язані з фізичним болем від спричинених тілесних ушкоджень, що підтверджується листом лікарні, висновком поліції (а.с. 25-27). Суд вважає, що позивачу відповідачем спричинена моральна шкода в розмірі 5 000 грн., що підлягає стягненню з відповідча на користь позивача.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 879, 77 грн. (а.с. 2, 221), а також сплачені витрати щодо визначення вартості збитку після ДТП згідно з квитанцією (а.с.13).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України х відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення майнової шкоди слід відмовити, тому витрати щодо визначення вартості матеріального збитку після ДТП слід покласти на рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 10-13, 77-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України суд,
Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), треті особи ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ), Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (адреса місцезнаходження: вул.Олени Теліги 6 літ. «В», м.Київ, 04112, ЄДРПОУ 20033533), про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп. моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 50 (п'ятдесят гривень) 15 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду (до дня початку фунціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - через Широківський районний суд Дніпропетровської області) протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 09.07.2021.
Суддя О.В. Леонідова