Справа № 185/4581/21
Провадження № 2/185/2583/21
09 липня 2021 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Головін В.О., ознайомившись з матеріалами позовної заявиОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському та Юр'ївському районах та місту Павлограду Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення батьківства -
10 червня 2021 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському та Юр'ївському районах та місту Павлограду Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення батьківства, в якому просить суд визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Павлограда Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказана позовна заява була передана судді Головіну В.О. канцелярією суду 14 червня 2021 року, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2021 року позовну заяву залишено без рухута надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, виходячи з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна не містить: 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;п.5) виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; п.8) зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно ч. 3 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Згідно ч. 4 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Згідно з роз'ясненнями п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року № 3 відповідно до статей 213, 215 ЦПК рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
У зв'язку з наведеним позивачу запропоновано привести свої вимоги до відповідності з вимогами закону та звернутися до суду з відповідною позовною заявою.
Позивач зазначив в позові в якості відповідача відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському та Юр'ївському районах та місту Павлограду Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), проте не вказав яке саме право позивача порушив відповідач і в чому дане порушення полягає, доказів не надав.
Крім того, у якості відповідача по справі не вказано ОСОБА_3 , яка є матір'ю дитини.
Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану, відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану визначає Закон України від 01 липня 2010 року №2398-VI "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".
Відповідно до вимог ч.1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Як зазначено у позовній заяві свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_1 отримано в Центральному відділі управління ЗАГС адміністрації міста Бєлгород, однак вказаний відділ ЗАГС не залучено в якості третьої особи по справі.
Таким чином, суд пропонував позивачу визначитися з колом відповідачів та третіх осіб, а також зазначити поважні причин пропуску строку позовної давності (ст. 139 СК України).
На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху 07 липня 2021 року позивачем надано уточнену позовну заяву, в якій в якості відповідача вказано ОСОБА_3 та в якості третіх осіб вказано відповідні органи РАЦС, в іншій частині текст уточненої заяви є ідентичним первісному позову.
Таким чином, в іншій частині ухвала про залишення позову без руху не виконана, а саме не уточнено зміст позовних вимог, не виконаноп. 8 ч. 3 ст.175 ЦПК України, не зазначено поважних причин пропуску строку позовної давності (ст. 139 СК України). Крім того, у якості третіх осіб вказано органи РАЦС, однак не зазначено їх процесуального статусу відповідно до положень ст. 53 ЦПК України та на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Суд зазначає, що доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання заявником певного процесуального алгоритму, що в даному випадку передбачений ЦПК України.
Оскільки процесуальним законом чітко встановлені вимоги до оформлення позовної заяви, судом в ухвалі про залишення позову без руху наголошено на необхідності усунення конкретних недоліків позовної заяви, а позивач, отримавши та ознайомившись із такою ухвалою, у наданий судом термін вказані недоліки в повному обсязі не усунув, тому позовну заяву суд вимушений вважати неподаною і повернути позивачеві, відповідно до вимог ст.. 185 ЦПК України.
Одночасно із цим суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі зазначеного та керуючись ст. 185 ЦПК України -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському та Юр'ївському районах та місту Павлограду Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення батьківства вважати не поданою та повернути позивачу, роз'яснивши право повторного звернення із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Cуддя: В. О. Головін