Справа № 185/4531/21
Провадження № 1-кс/185/1164/21
05 липня 2021 року м. Павлоград
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , з участю слідчого ОСОБА_3 , представника володільця майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна, -
Поданим на розгляд слідчому судді клопотанні, погодженим з прокурором, слідчий СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 порушує питання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42021042120000011, 13 квітня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, а саме на: - 10 пачок табаку для кальяну «ADALYA Tobacco»; 5 пачок табаку для кальяну «JiBiAR»; 5 пачок табаку для кальяну «BUTA»; 1 пачки табаку для кальяну «Serbetli»; 1 пачок табаку для кальяну «Chabacco»; 1 пачок табаку для кальяну «Darkside»; 1 відкритих судочків з залишками табаку «Daily hookan»; 2 відкриті банки з залишками табаку «CULTt»; 16 відкритих банок з залишками табаку «Molfar»; загальний зошит у клітинку з записами.
Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою, та у сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням, заслухавши учасників розгляду, приходжу до наступного висновку.
Так, в провадженні СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42021042120000011, 13 квітня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України.
01.07.2021 року на підставі ухвали слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.06.2021 за адресою: м. Павлоград, вул.Дніпровська,458а на другому поверсі в приміщенні під вивіскою «Мята» було проведено обшук в ході якого виявлено та вилучено: 10 пачок табаку для кальяну «ADALYA Tobacco»; 5 пачок табаку для кальяну «JiBiAR»; 5 пачок табаку для кальяну «BUTA»; 1 пачки табаку для кальяну «Serbetli»; 1 пачок табаку для кальяну «Chabacco»; 1 пачок табаку для кальяну «Darkside»; 1 відкритих судочків з залишками табаку «Daily hookan»; 2 відкриті банки з залишками табаку «CULTt»; 16 відкритих банок з залишками табаку «Molfar»; загальний зошит у клітинку з записами.
Постановою слідчого від 01.07.2021 року вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021042120000011 від 13.04.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Оскільки накладення арешту на майно презюмує втручання у право на володіння цим майном фізичної або юридичної особи, слід також враховувати, що такий захід має бути як відповідним поставленій меті, так і пропорційним їй, що визначено в рішенні у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (Case of James and others v. the United Kingdom) № 8793/79 від 21 лютого 1986 року, Series A, № 98.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, а також забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 3) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 цього Кодексу.
Всупереч вказаній вимозі процесуального закону у зазначеному клопотанні не зазначено, і в матеріалах клопотання та кримінального провадження відсутні посилання на документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати - або конкретні докази, що свідчать про правомірне володіння та користування підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Співставляючи встановлені обставини у їх взаємозв'язку з обставинами, за яких слідчим суддею Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 було надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 на другому поверсі в приміщенні під вивіскою «Мята» (Справа № 185/4531/21, провадження № 1-кс/185/1058/21, ухвала від 11 червня 2021 року), слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Враховуючи те, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Розглядом клопотання слідчому судді не доведено, що застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно, відповідатиме досягненню мети дієвості цього провадження, а майно могло зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки досудове розслідування здійснюється за ч.1 ст.199 КК України, водночас клопотання слідчого мотивоване лише необхідністю арешту на речові докази. Між тим відсутні дані про те, що на вилученому майні залишилися будь-які сліди злочину та вони мають індивідуально-особливі ознаки, за якими їх можна було відрізнити від іншого майна. Інших обґрунтувань необхідності накладення арешту в клопотанні не зазначено. Таким чином, не доведено, що вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК.
Розглядом клопотання не доведено, що ФОП ОСОБА_7 здійснює діяльність, яка може охоплюватись диспозицією ч.1 ст.199 КК України. Крім того, про підозру у даному кримінальному провадженні нікому не повідомлялось.
Також слідчому судді не доведено підстави щодо заборони використання майна, щодо якого ставиться питання про накладення арешту у добросовісній господарській діяльності, окрім цього не доведено, що майно, про накладення арешту на яке просить слідчий взагалі використовується у господарській діяльності ФОП ОСОБА_7 .
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, а також проаналізувавши наведені аргументи щодо необхідності накладення арешту на речові докази, вважає, що воно є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
За таких обставин, у задоволенні клопотання про арешт майна необхідно відмовити.
Згідно ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено , в тому числі у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна - відмовити.
У відповідності до положень ч.6 ст.173 КПК України, майно,вилучене в ході обшуку 01.07.2021 за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 458а на другому поверсі в приміщенні під вивіскою «Мята», а саме: 10 пачок табаку для кальяну «ADALYA Tobacco»; 5 пачок табаку для кальяну «JiBiAR»; 5 пачок табаку для кальяну «BUTA»; 1 пачки табаку для кальяну «Serbetli»; 1 пачок табаку для кальяну «Chabacco»; 1 пачок табаку для кальяну «Darkside»; 1 відкритих судочків з залишками табаку «Daily hookan»; 2 відкриті банки з залишками табаку «CULTt»; 16 відкритих банок з залишками табаку «Molfar»; загальний зошит у клітинку з записами,- повернути особі у якої його було вилучено.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1