Справа № 211/7468/20
Провадження № 1-кп/211/390/21
іменем України
09 липня 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
особи, відносно якої розглядається клопотання ОСОБА_5
законного представника малолітнього ОСОБА_5
представника служби у справах дітей виконкому Довгинцівської районної у місті ради ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру до малолітнього, який не досяг віку кримінальної відповідальності за кримінальним провадженням № 12020040720001125 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, навчається в Криворізькій загальноосвітній школі № 88 у 5-Б класі, зареєстрований та мешкає з матір'ю ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , вітчимом ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні суспільно небезпечного діяня , що підпадає під ознаки кримінального правопорушеня , передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, суд -
03.11.2020 року, приблизно о 08 год. 55 хв., малолітній який не досяг віку кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проходячи повз Криворізьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 90 по вулиці Кокчетавська 1а Довгинцівського району м. Кривого Рогу, зустрів біля школи раніше знайому йому неповнолітню ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка поскаржилась йому на те, що в неї погане самопочуття, однак вчителі не відпускають її додому.
В цей момент у малолітнього, який не досяг віку кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раптово, виник злочинний умисел спрямований на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху у Криворізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 90 по вулиці Кокчетавська, 1а Довгинцівського району м. Кривого Рогу, який загрожує загибеллю людей або настанням інших тяжких наслідків, знаходячись за вищевказаною адресою діючи умисно, цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, розуміючи при цьому, що своїми діями він вчиняє завідомо неправдиве повідомлення про вчинення ним тяжкого злочину, що спричинить обстановку загального страху, паніку і недовіру суспільства до органів влади і правоохоронних органів та маючи бажання призвести своїми діями до дезорганізації і дестабілізації громадського порядку, зриву навчального процесу, 03.11.2020 о 09 год. 00 хв. здійснив з власного мобільного телефонна марки«iPhone 6s» IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ТОВ «Київстар» номер НОМЕР_3 телефонний дзвінок на лінію «102» та повідомив оператору управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП у Дніпропетровській області завідомо неправдиву інформацію про мінування неминучій вибух у Криворізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 90, достеменно знаючи про те, що вказане повідомлення про підготовку вибуху є завідомо неправдивим та не відповідає дійсності.
Внаслідок вказаних злочинних дій малолітнього, який не досяг віку кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою відвернення настання можливих тяжких наслідків від вибуху у Криворізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 90 по вулиці Кокчетавська 1а Довгинцівського району м. Кривого Рогу, особовий склад Довгинцівського ВП КВП ГУНП у Дніпропетровській області, вибухотехнічне управління ГУНП у Дніпропетровській області були залучені до пошуку вибухового пристрою в приміщеннях будівлі Криворізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 90, крім того на місце були залучені: бригада екстреної медичної допомоги Підстанції № 1 м. Кривого Рогу вартість хибного виклику якої згідно довідки КП «ОЦЕМД та Медицини катастроф» ДОР» склала 715,75 грн. та особовий склад підрозділу № 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного Управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області вартість хибного виклику згідно довідки ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області склала 73 660,00 грн., що призвело до відволікання сил і засобів спеціальних служб від виконання їх обов'язків.
Зібрані у справі докази свідчать про те, що органи досудового розслідування суспільно небезпечне діяння малолітнього ОСОБА_5 вірно кваліфікували за ч. 1 ст. 259 КК України за ознаками завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.
У судовому засіданні ОСОБА_5 повністю визнав факт вчинення ним суспільно небезпечного діяння ,у вчиненому розкаюється.
Прокурор у судовому засіданні підтримала заявлене клопотання та просила звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, застосувавши до нього примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження та обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки малолітнього.
Захисник у судовому засіданні не заперечував проти застосування до ОСОБА_5 примусових заходів виховного характеру у вигляді застереження та обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки малолітнього.
Законний представник ОСОБА_5 не заперечувала проти застосування до сина ОСОБА_5 примусових заходів виховного характеру.
Представник служби у справах дітей виконкому Довгинцівської районної у місті ради ОСОБА_6 також підтримала клопотання.
Заслухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно малолітнього ОСОБА_5 підлягає задоволенню, як законне та обґрунтоване, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 22 КК України ОСОБА_5 на час вчинення суспільно небезпечного діяння не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, оскільки на час вчинення суспільно небезпечного діяня йому виповнилось 11 років.
За загальними правилами та особливостями, визначеними нормами кримінального права, метою застосування заходів виховного характеру щодо неповнолітніх, перш за все, має бути забезпечення інтересів самого малолітнього.
Відповідно до ст. 105 КК України неповнолітній, який вчинив кримінальний проступок або нетяжкий злочин, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті Кодексу, у цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру, зокрема як застереження, обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;
Відповідно до ст. 498 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може настати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст. 97 КК України примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.
При вирішенні питання про застосування примусових заходів виховного характеру, суд враховує суспільну небезпечність діяння, особу малолітнього, який добре характеризується за місцем проживання, за місцем навчання - теж добре, не перебуває на обліку у службі у справах дітей виконкому, у скоєному щиро кається.
Згідно з вимогами ст. 501 КПК України під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння; 2) чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці від одинадцяти років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння; 3) чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.
Таким чином, відповідно до п. 2 ч. 2 ст.105 КК України, суд вважає необхідним застосувати до малолітнього ОСОБА_5 застереження , обмеження дозвілля та встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього, оскільки метою застосування такого примусового заходу виховного характеру є забезпечення інтересів малолітнього, а також цей захід виховного характеру за своєю суттю сприяє встановленню контролю, посилення позитивного впливу на малолітнього.
Пунктом 6 постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року № 2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру», обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог щодо поведінки неповнолітнього (п. 2 ч. 2 ст. 105 КК України) слід розуміти як: обмеження перебування поза домівкою в певний час доби; заборону відвідувати певні місця, змінювати без згоди органу, який здійснює за ним нагляд, місце проживання, навчання чи роботи, виїжджати в іншу місцевість; покладення обов'язку продовжити навчання, пройти курс лікування (за наявності хворобливого потягу до спиртного або в разі вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів); тощо.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 КК України суд у кожному випадку встановлює конкретний строк, протягом якого органи, що здійснюють контроль та нагляд за поведінкою неповнолітнього, повинні пред'являти особливі вимоги щодо неї, а неповнолітній зобов'язаний їх дотримувати. З урахуванням даних про особу малолітнього та характеру вчиненого ним злочину чи суспільно небезпечного діяння суд визначає, які види дозвілля слід обмежити, а які - заборонити, або які обов'язки покласти на неповнолітнього і на який саме строк. Тривалість такого строку має бути достатньою для виправлення малолітнього.
Враховуючи вищевказане, суд вважає за доцільне застосувати до малолітнього ОСОБА_5 примусові заходи виховного характеру у виді застереження , обмеження дозвілля та встановлення особливих вимог до його поведінки , а саме: встановити обмеження та заборонити малолітньому ОСОБА_5 вихід з дому по особистим питанням без супроводу матері з 22-00 год . вечора до 06 -00 год. ранку.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України .
Керуючись ст. ст. 498-501 КПК України, ст. ст. 22, 97, 105 КК України, суд -
клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру до малолітнього, який не досяг віку кримінальної відповідальності, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040720001125 від 03 11 2020 року, відносно малолітнього ОСОБА_5 у вчиненні суспільно небезпечного діяння , що підпадає під ознаки кримінального правопорушеня , передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України - задовольнити.
Застосувати до малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, примусові заходи виховного характеру у вигляді :
- застереження;
- обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки малолітнього строком на 1 ( один ) рік , а саме : встановити обмеження та заборонити малолітньому ОСОБА_5 вихід з дому по особистим питанням без супроводу матері ОСОБА_7 з 22-00 год . вечора до 06 -00 год. ранку наступного дня .
Арешт накладений ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 05 11 2020 року на мобільний телефон марки «iPhone 6s» IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 та пошкоджену сім-карту оператора мобільного зв'язку « Київстар» , скасувати.
Речовий доказ мобільний телефон марки «iPhone 6s» IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , та пошкоджену сім-карту оператора мобільного зв'язку « Київстар», які передані на зберігання до кімнати збереження речових доказів відділення поліції №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області після набрання ухвалою законної сили, повернути ОСОБА_7 .
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1