Справа № 606/3398/19
Ухвала
09 липня 2021 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2
під час судового засідання в залі суду по кримінальному провадженні №12019210170000228, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.07.2019 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 121 КК України
-за участю: прокурора ОСОБА_6 , обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
В провадженні Теребовлянського районного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210170000228, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.07.2019 відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосування обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що вони обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, усвідомлюючи міру покарання можуть переховуватись від органів суду, а також незаконно впливати на свідків та потерпілих, в обвинувачених відсутні сталі соціальні зв'язки, під мякий запобіжний захід не доцільно застосовувати, крім того запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку
Захисник ОСОБА_3 - ОСОБА_8 просив в задоволенні клопотання відмовити, вказав, що ряд свідків допитано, ризики перестали існувати, а тому не має потреби продовжувати запобіжний захід тримання під вартою, вказував, що його підзахисний молодого віку, має сім'ю, постійне місце проживання, просив змінити на домашній арешт
Захисник ОСОБА_4 - ОСОБА_7 заперечив щодо продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 , мотивуючи тим, що клопотання прокурора є необґрунтованим жодними доказами, ризики не підтверджені, вважає що його підзахисному необхідно змінити запобіжний захід на менш суворий, а саме - домашній арешт, просив не брати до уваги думку представників потерпілих, оскільки нормами КПК не передбачено участі потерпілих при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Захисники ОСОБА_5 - ОСОБА_9 вказала,що обвинувачений, не має наміру ухилятися від суду, належну процесуальну поведінку її підзахисного забезпечить менш суворий запобіжний захід, тому в задоволенні клопотання прокурора просили відмовити. Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підтримали позиції своїх захисників.
Перевіривши надані матеріали, заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Сторона захисту не спростовує питання обґрунтованості підозри, враховуючи це, та наданий до суду обвинувальний акт від 28 грудня 2019 року у кримінальному провадженні № 120192101700000228, внесеному до ЄРДР стосовно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 121 КК України суд приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України не є вочевидь необґрунтованою.
Розглядаючи питання наявності ризиків на які посилався прокурор у клопотанні про продовження строку тримання під вартою та позицію захисту щодо їх недоведеності суд приходить до наступного:
Діяння ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , надана правова кваліфікація за частиною 2 статті 121 КК України, умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого.
Необхідно звернути увагу, що судовий розгляд перебуває на стадії судовго розляду, на стадії допиту свідків та дослідження письмових доказів.
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинувачених переховуватися від суду.
Враховуючи вищенаведене,та те, що обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 ніде не працюють, офіційних доходів не отримують, не одружені, на утриманні осіб не мають, що свідчить про відсутність сталих соціальних зв'язків, суд вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела, що на теперішній час продовжує існувати ризик того, що обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зможуть переховуватись від суду.
Незважаючи на те, що на теперішній час досудове розслідування завершене і стороні захисту відкрито матеріали кримінального провадження, свідки хоча й допитані, але не всі, потерпілі не допитані, суд, враховуючи вимогу кримінального процесуального законодавства України щодо безпосереднього дослідження доказів вважає, що доводи сторони обвинувачення про можливість впливу на свідків та потерпілих не є необґрунтованими. На думку суду вищеперелічені ризики не відпали, з врахуванням позиції потерпілих, продовжують існувати та виправдовують утримання обвинувачених під вартою, як виключну міру запобіжного заходу. Обставин, які б передбачали застосування стосовно обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочину, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Крім того, суд вважає, що продовження строку утримання під вартою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , виправдано тим, що у справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.331, 350, 376 КПК України,-
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжних заходів обвинуваченим задовольнити. В задоволенні клопотання захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу на менш суворий відмовити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою до 00 год. 00 хв. 06 вересня 2021 року.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід - тримання під вартою до 00 год. 00 хв. 06 вересня 2021 року.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід - тримання під вартою до 00 год. 00 хв. 06 вересня 2021 року. Копії ухвали вручити прокурору, обвинуваченим, направити до Чортківського СІЗО. Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині строку продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд протягом семи діб з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1