465/6386/19
2/465/943/21
Іменем України
(заочне)
01.07.2021 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова,
в складі:
головуючого-судді Ванівського Ю.М.
при секретарі Лозинського Т. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про виділення внатурі частки нерухомого майна, що перебуває у спільній власності,-
Позивачка звернулася до суду із позовною заявою про виділення внатурі частки нерухомого майна, що перебуває у спільній власності, в якій з урахуванням заяви про збільшення та уточнення позовних вимог, просить суд виділити у власність в натурі як окремий об'єкт нерухомості ОСОБА_1 частину земельної ділянки, кадастровий номер 4610136900:06:007:0096, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме земельну ділянку, загальною площею 217,6 кв. м., що відповідає першому варіанту поділу, який запропонований у висновку експерта №424/20 від 03.03.2020р. та відповідає порядку користування, який історично склався між співвласниками, а також приміщення житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, а саме: у підвалі: І - коридор площею 2,2 кв. м; ІІ - підвал площею 9,6 кв. м., на першому поверсі: 2-1 - кухня площею 7,9 кв. м.; 2-2 - житлова кімната площею 18,2 кв. м.; 2-3 - вбиральня площею 0,9 кв. м.; 2-4 - комірка площею 2,0 кв. м., гараж «Б», сарай «Д», ворота з хвірткою «№1», частину огорожі «№2», частину огорожі «№4», горище над приміщенням, виділеним їй на першому поверсі; виділити у власність в натурі як окремий об'єкт нерухомості ОСОБА_3 частину земельної ділянки, кадастровий номер 4610136900:06:007:0096, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме земельну ділянку, загальною площею 181,4 кв. м., що відповідає першому варіанту поділу, який запропонований у висновку експерта №424/20 від 03.03.2020р. та відповідає порядку користування, який історично склався між співвласниками, а також приміщення житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, а саме: у підвалі: ІІІ - підвал площею 9,6 кв.м.; ІV - коридор площею 2,2 кв.м, на першому поверсі: І - комірку площею 2,3 кв.м.; 1-5 - житлову кімнату площею 10,2 кв.м.; 1-6 - житлову кімнату площею 18,7 кв.м., в прибудові «а-1» приміщення: 1-2 - кухню площею 6,1 кв.м.; 1-3 - коридор площею 3,9 кв.м.; 1-4 - санвузол площею 2,4 кв.м., тамбур 1-1 площею 3,0 кв.м., гараж «В», хвіртку «№3», ворота «№5», хвіртку «№6», частину огорожі «№2», частину огорожі «№4», горище над приміщенням виділеним їй на першому поверсі; залишити у спільному користуванні співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_1 колодязь “К”; встановити право сервітуту для ОСОБА_1 на частину земельної ділянки S1, що буде виділено ОСОБА_3 , а саме на ділянку S3, площею 0,5 кв. м. для проходу до колодязя «К», а також на ділянку S4, площею 0,8 кв. м. для проведення ремонту прибудови; стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію в сумі 139 474,0 грн. за перевищення ідеальної частки житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОПП НОМЕР_2 ) понесені позивачем судові витрати.
В підтвердження своїх позовних вимог вказує на те, що неодноразово зверталася до відповідача з проханням добровільно поділити/виділити частину у житловому будинку АДРЕСА_1 , що перебуває у спільній частковій власності сторін та земельну ділянку площею 0,0399 га, кадастровий номер 4610136900:06:007:0096, яка перебуває у спільній сумісній власності і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проте остання не погоджувалася, згоди на поділ/виділ не давала.
Вказує, що сторони здійснили перебудову будинку, зробили окремі входи, фактично створили окремі квартири - окремі ізольовані приміщення, які мають окремі прилади обліку енергозабезпечення, водопостачання та газопостачання. Покликається на те, що фактично користується такими приміщеннями: підвалом: коридор (I) - 2.2 м2, підвал (II) - 9.6 м2; 1-й поверх: кухня (2-1) - 7,9 м2, - житлова кімната (2-2) - 18,2 м2, - вбиральня (2-3) - 0,9 м2, - комірка (2-4) - 2,0 м2 . Всього по кв. 2 - 29,0 м2. рім зазначеного, позивач користується Б-гараж, Д-сарай. Відповідачка ж фактично користується: підвал: коридор (III) - 2.2 м2, підвал (IV) - 9.6 м2; 1-й поверх: комірка (I) -2,3м2, тамбур (1-1) - 3,0м2, кухня (1-2)- 6,1м2, коридор (1-3) - 3,9м2, санвузол (1-4)- 2.4м2, житлова кімната (1-5)-10,2 м2, житлова кімната (1-6)- 18,7м2. Всього по кв.1 - 46,6 м2, а також гаражем (В).
Для підтвердження технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна та поділу земельної ділянки за її заявою була проведена судова інженерно-технічна експертиза, висновок якої за № 424/20 долучено до матеріалів справи.
В судове засідання позивачка та її представник не з'явилися, однак останні подала заяву про слухання справи у їх відсутності, заявлені позовні вимоги підтримую у повному обсязі та просить такі задоволити. Проти заочного рішення не заперечують.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи повторну неявку відповідача в судове засідання та відсутність заперечень представника позивача щодо проведення заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, як окремо так і взаємний їх зв'язок, суд вважає, що позов слід задовольнити виходячи з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 5 ЦПКУкраїни, передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно роз'яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
За вимогами статті 12, 80, 81, 83 ЦПКУкраїни, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 21333135 від 19.12.2008 р. та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.11.2008р., посвідченого державним нотаріусом П'ятої Львівської державної нотаріальної контори за р.№3179 позивачу на праві приватної спільної часткової власності належить будинок АДРЕСА_1 , розмір частки - Ѕ будинку.
Відповідно до договору купівлі-продажу частини будинку від 24.04.1975, посвідченого нотаріусом Восьмої Львівської державної нотаріальної контори за р. №2-2519 відповідачу на праві приватної спільної часткової власності належить будинок АДРЕСА_1 , розмір частки - Ѕ будинку.
Відповідно до свідоцтва про право власності на земельну ділянку від 05.12.2013р. №14053363, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.12.2013р. №14053649, сторонам на праві приватної спільної сумісної власності належить земельна ділянка площею 0,0399 га, кадастровий номер 4610136900:06:007:0096, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).
Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 складається з двох житлових кімнат та двох кухонь, загальною площею 103,3 м2, житловою площею 36,9 м2.
Також відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №184861091 від 16.10.2019р. до будинку відносяться самовільно побудовані: тамбур (а1), прибудову (а2-1), гараж (Б), гараж (В).
Відповідно до акту біжучих змін від 28.05.2019р. інженером ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» було проведено обстеження в натурі будинку АДРЕСА_1 та встановлено наступні зміни: внаслідок переобмірів змінилася загальна площа на 99,2 м2 та житлова площа на 47,1 м2 (три житлові кімнати та дві кухні), знесено сарай (Е), вбиральню (Г) та прибудову (а2-1). Також встановлено, що гараж (Б) та (В) 1970 року побудови, сарай (Д) до 1983 року побудови, прибудова (а1-1) до 1986 року побудови, а тому згідно з наказом №2 від 08.01.2013р. Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства не вважаються самовільно збудованими.
09 травня 2014 року набрали чинності зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», внесені Законом України від 15 квітня 2014 року «Про внесення змін до статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо особливостей державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року». Відповідно до останніх будівлі та споруди збудовані до 05.08.1992р. не підлягають введенню в експлуатацію, щодо них не проводиться інвентаризація, а право власності на них реєструється за спрощеною процедурою.
З 01 січня 2016 року діє норма ст.31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яка встановлює особливості державної реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку. зокрема, відповідно до вказаних норм для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об'єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об'єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об'єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність. Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об'єктів нерухомості є необов'язковим.
Враховуючи наведені вище норми та рік побудови господарських споруд та прибудов, співвласники житлового будинку по АДРЕСА_1 мають підстави та можливість в будь-який час зареєструвати право власності на самочинно побудовані до 5 серпня 1992 року господарські будівлі: гараж «Б», гараж «В», сарай «Д», тамбур «а1-1».
Відтак суд погоджується з доводами позивача, що до складу об”єкта поділу входить: житловий будинок (А-1), прибудова - тамбур (а1-1), прибудова (а-1), сарай (Д), гараж (Б) та (В), що є спільною частковою власністю позивача та відповідача.
Відповідно до Технічного паспорта на будинок, виготовленого станом на 28.05.2019р. будинок АДРЕСА_1 складається з двох частин, які фактично розділені однією глухою стіною та не мають спільних виходів та входів, потрапити з однієї частини в іншу можливо лише ззовні.
Згідно висновку експерта № 409/19 за результатами проведення судової інженерно-технічної експертизи по заяві учасника цивільної справи №465/6386/19 можливий тільки один варіант реального розподілу житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками, який відповідає порядку користування, що склався, з відхиленнями від ідеальних часток співвласників та виплатою грошової компенсації співвласнику частка якого менша за ідеальну.
Такий передбачає, що співвласнику ОСОБА_3 (1/2 ід.ч.) пропонується виділити наступні приміщення в житловому будинку «А-1»:
у підвалі:
ІІІ - підвал площею 9,6 кв.м.;
ІV - коридор площею 2,2 кв.м.
Всього по підвалу співвласнику ОСОБА_3 пропонується виділити приміщень площею 11,8 кв. м., вартістю 145 793,0 грн.,
на першому поверсі:
І - комірку площею 2,3 кв.м.;
1-5 - житлову кімнату площею 10,2 кв.м.;
1-6 - житлову кімнату площею 18,7 кв.м.
Всього по 1-му поверсі пропонується виділити приміщень площею 31,2 кв.м., вартістю 444 365,0грн.,
в прибудові «а-1» приміщення:
1-2 - кухню площею 6,1 кв.м.;
1-3 - коридор площею 3,9 кв.м.;
1-4 - санвузол площею 2,4 кв. м.
Площею 12,4 кв.м., вартістю 187 447,0 грн.,
Тамбур 1-1 площею 3,0 кв. м., вартістю 59 011, грн.
Всього в житловому будинку «А-1» та прибудові «а-1» ОСОБА_3 пропонується виділити приміщень площею 58,4 кв. м., вартістю 836 616,0 грн.
Також ОСОБА_3 пропонується виділити: гараж «В» вартістю 171 827,0 грн., хвіртку «№3» вартістю 5 207,0 грн., ворота «№5» вартістю 6 942,0 грн., хвіртку «№6» вартістю 5 207,0 грн., частину огорожі «№2» вартістю 3 422,0 грн., частину огорожі «№4» вартістю 10 754,0 грн. та горище над приміщенням, виділеним їй на першому поверсі.
Всього ОСОБА_3 пропонується виділити господарських будівель та споруд на суму 203 359,0 грн., а всього по садибі ОСОБА_3 пропонується виділити господарських будівель та споруд на суму 1 039 975,0 грн., що більше ідеальної частки на 179 974,0 грн. Цю суму ОСОБА_3 повинна сплатити ОСОБА_1 за перевищення ідеальної частки.
Співвласнику ОСОБА_1 (1/2 ід.ч.) пропонується виділити наступні приміщення в житловому будинку «А-2»:
У підвалі:
І - коридор площею 2,2 кв.м;
ІІ - підвал площею 9,6 кв.м.
Всього по підвалу ОСОБА_1 пропонується виділити приміщень площею 11,8 кв.м., вартістю 145 792,0 грн.,
на першому поверсі:
2-1 - кухня площею 7,9 кв.м.;
2-2 - житлова кімната площею 18,2 кв.м.;
2-3 - вбиральня площею 0,9 кв.м.;
2-4 - комірка площею 2,0 кв.м.;
Всього по 1-му поверсі ОСОБА_1 пропонується виділити приміщень площею 29,0 кв. м., вартістю 413 032,0 грн. Всього в житловому будинку ОСОБА_1 пропонується виділити приміщень площею 40,8 кв. м., вартістю 558 824,0 грн.
Також ОСОБА_1 пропонується виділити: гараж «Б» вартістю 85 046,0 грн., сарай «Д» вартістю 5 207,0 грн., ворота з хвірткою «№1» вартістю 13 885,0 грн., частину огорожі «№2» вартістю 5 256,0 грн., частину огорожі «№4» вартістю 12 169,0 грн. та горище над приміщенням, виділеним їй на першому поверсі.
Всього ОСОБА_1 пропонується виділити господарських будівель та споруд на суму 121 203,0 грн., а всього по садибі ОСОБА_1 пропонується виділити будівель та споруд на суму 680 027,0 грн., що менше ідеальної частки на 179 974,0 грн. Цю суму ОСОБА_3 повинна сплатити ОСОБА_1 за перевищення ідеальної частки.
Колодязь «К» вартістю 15 621,0 грн. пропонується залишити у спільному користуванні співвласників.
Відповідно до зазначеного висновку № 409/19 ринкова вартість житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 . станом на 27.02.2020р. становить 1 735 623,0 грн..
Як зазначено вище, при варіанті поділу житлового будинку, площа виділених співвласникам приміщень не відповідає ідеальним часткам, а тому необхідно визначити розмір грошової компенсації співвласнику частка якого більша за ідеальну.
Оскільки колодязь «К» вартістю 15 621,0 грн. пропонується залишити у спільному користуванні співвласників, поділу підлягає наступний розмір вартості будинковолодіння, який становить 1 720 002,0 грн. (1 735 623,0 (ринкова вартість житлового будинку з госпбудівлями та спорудами) - 15 621,0 = 1 720 002,0 грн).
Тоді на Ѕ ідеальної частки співвласників припадатиме по 860 001,0 грн. (1 720 002,0 : 2 = 860 001,0 грн.).
Всього по садибі ОСОБА_3 пропонується виділити будівель і споруд на суму 1 039 975,0 грн., що більше ідеальної частки на 179 974, 0 грн. (1 039 975,0 - 860 001,0 грн = 179 974,0 грн).
Всього по садибі ОСОБА_1 пропонується виділити будівель і споруд на суму 680 027,0 грн., що менше ідеальної частки на 179 974, 0 грн. (860 001,0 - 680 027,0 = 179 974,0 грн).
Отже, сума компенсації, яку повинна сплатити співвласник ОСОБА_3 співвласнику ОСОБА_1 становить 179 974, 0 грн.
Відповідно до ст. ст. 364, 367 ЦК кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності в натурі або на його поділ з дотриманням вимог ст.183 ЦК України. За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (п.3 ст.364 ЦК України).
Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженою Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007р. N 55 (надалі-Інструкція). Згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 Інструкції поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п.6,7,12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» №7 від 04.10.1991р. (з подальшими змінами і доповненнями), при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що виходячи зі змісту ст.115 ЦК це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд, з врахуванням конкретних обставин, може провести його зі зміною у зв'язку з цим стосовно до ст.119 ЦК України ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась. Така ж позиція висловлена в п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовом про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995р.
Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що з будинку АДРЕСА_1 може бути виділено відокремлену частину будинку кожному із співвласників. Такий виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника. Однак з огляду на те, що варіант виділу частки майна в натурі є єдиним, сторони і так користуються тією частиною будинку і господарськими будівлями та спорудами, який запропонований у висновку експерта № 409/19, суд вважає, що слід провести виділ зі зміною ідеальних часток з присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась. А так як частка позивачки зменшилася, то на її користь з відповідача слід стягнути компенсацію у розмірі 179 974, 0 грн.
Ст. 89 ЗК України передбачено, що у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки , зокрема, співвласників жилого будинку. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Згідно ч.4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Частки співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у праві власності на житловий будинок є рівними - по 1/2.
Відповідно до висновку № 409/19 у відповідності до ч.4 ст. 120 ЗК України на ідеальні частки співвласників 1/2 припадає наступний розмір площі земельної ділянки кадастровий номер 466666610136900:06:007:0096 по АДРЕСА_1 : розрахунок: 0,0399 : 2 = 0,01995 га. (199,5 кв.м.).
Експертом запропоновано два варіанти поділу земельної ділянки кадастровий номер 466666610136900:06:007:0096 по АДРЕСА_1 між співвласниками, який відповідає вимогам ДБН Б.2.2-12-2018 «Планування і забудова територій» та відповідає порядку користування, який історично склався між співвласниками.
Перший варіант відповідає порядку користування, який історично склався між співвласниками однак передбачає відхилення від рівності часток співвласників, а другий варіант з відхиленнями від порядку користування, який історично склався між співвласниками, але при поділі співвласникам пропонується земельні ділянки рівної площі. При даних варіантах поділу не утворюються ділянки спільного користування та кожен із співвласників матиме можливість облаштувати в'їзду-виїзду на землі загального користування.
З урахуванням того, що перший варіант поділу земельної ділянки відповідає порядку користування, який фактично склався між співвласниками, власнику кожної ізольованої частини земельної ділянки є можливість влаштування в'їзду-виїзду на землі загального користування (дорогу, проїзд) суд погоджується з доводами позивача та вважає оптимальним поділити земельну ділянку по першому варіанту поділу. А саме:
Співвласнику ОСОБА_3 (1/2 ід.ч.) виділити земельну ділянку, загальною площею 181,4 кв. м. геометричними розмірами по периметру за рухом годинникової стрілки від точки Б: по межі земельної ділянки 21,96м.; 8,22м.; по лінії розподілу 4,16м.; 5,58м, 0,70м, 1,10м; по лінії розподілу, яка проходить по середині стіни першого поверху 9,15м.; 0,06м.; по лінії розподілу 5,60м.; по межі 4,77м.; 2,83м, що менше ідеальної частки на 18,1 кв. м. (розрахунок: 199, - 181,4 = 18,1 кв. м.).
Пропонується встановити право сервітуту для співвласника ОСОБА_1 на частину земельної ділянки S1, яка пропонується виділити ОСОБА_3 , а саме на ділянку S3, площею 0,5 кв. м. (що зазначена в Таблиці №2 Висновку) для проходу до колодязя «К», а на ділянку S4, площею 0,8 кв. м. (що зазначена в Таблиці №2 Висновку) для проведення ремонту прибудови.
Співвласнику ОСОБА_1 (1/2 ід.ч.) пропонується виділити земельну ділянку, загальною площею 217,6 кв. м. геометричними розмірами по периметру проти руху годинникової стрілки від точки А: по огорожі 24,14м.; 0,21м.; по зовнішній стіні гаражу «Б» 5,25м.; 0,71м.; 3,13м.; 2,16м.; по межі 5,07м.; по лінії розподілу 4,16м.; 5,58м., 0,70м., 1,10м.; по лінії розподілу, яка проходить по середині стіни першого поверху 9,15м.; 0,06м.; по лінії розподілу 5,60м.; по зовнішній межі 4,23м.; 3,52м., що більше ідеальної частки на 18,1 кв. м. (розрахунок: 217,1 - 199,5 =18,1 кв. м.).
У висновку № 409/19 експертом встановлено, що ринкова вартість земельної ділянки станом на 27.02.2020р. становить 892 786,0 грн.
В зв'язку з тим, що при застосуванні першого варіанту поділу земельної ділянки розмір частки земельної ділянки позивачки буде більший, суд вважає, що слід провести поділ зі зміною ідеальних часток з присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась, та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 компенсацію у розмірі 40 500,0 грн., яка визначена у висновку експерта № 409/19 .
З метою здійснення взаємозаліку зі сплати грошової компенсації за перевищення ідеальної частки житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 суд погоджується з доводами позивача про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 різниці грошових компенсацій у сумі 139 474,0 грн, тобто за мінусом суми грошової компенсації, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 за перевищення площі виділеної земельної ділянки над ідеальною часткою в сумі 40 500,00 грн. (179 974,0 - 40 500,0=139 474,0 грн).
Отже, враховуючи зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, та встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Із представлених суду рахунку-фактури №1021/1 від 21.10.2019. заяви від 17.10.2019, заяви від 14.11.2019, квитанції 0.0.1500805181.1 від 21.10.2019, вбачається, що позивачем сплачено 13 659,00 грн. за проведення інженерно-технічної експертизи, а тому ця сума підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.
Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 3ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано ордер про надання правої допомоги серії ВС № 1044553 від 09.11.2020, Договір №06/10-1/19 від 06.10.2019р. про надання правової (правничої) допомоги, додаткову Угоду від 30.10.2020р.до Договору №06/10-1/19 від 06.10.2019р., Додаток від 06.10.2019р. до Договору №06/10-1/19 від 06.10.2019р, Додаток 2 від 24.07.2020р. до Договору №06/10-1/19 від 06.10.2019р., акт приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2020, відповідно до яких вартість витрат на правничу допомогу складає 12000 грн. Враховуючи норми ст. 137 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України такі витрати необхідно стягнути на користь позивача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений за подання позовної заяви в розмірі 3003,14 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.81,264,265,268,352ЦПК України , суд, -
Позов задоволити.
Виділити у власність в натурі як окремий об'єкт нерухомості ОСОБА_1 частину земельної ділянки, кадастровий номер 4610136900:06:007:0096, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме земельну ділянку, загальною площею 217,6 кв. м., що відповідає першому варіанту поділу, який запропонований у висновку експерта №424/20 від 03.03.2020р. та відповідає порядку користування, який історично склався між співвласниками, а також приміщення житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, а саме: у підвалі: І - коридор площею 2,2 кв. м; ІІ - підвал площею 9,6 кв. м., на першому поверсі: 2-1 - кухня площею 7,9 кв. м.; 2-2 - житлова кімната площею 18,2 кв. м.; 2-3 - вбиральня площею 0,9 кв. м.; 2-4 - комірка площею 2,0 кв. м., гараж «Б», сарай «Д», ворота з хвірткою «№1», частину огорожі «№2», частину огорожі «№4», горище над приміщенням, виділеним їй на першому поверсі.
Виділити у власність в натурі як окремий об'єкт нерухомості ОСОБА_3 частину земельної ділянки, кадастровий номер 4610136900:06:007:0096, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме земельну ділянку, загальною площею 181,4 кв. м., що відповідає першому варіанту поділу, який запропонований у висновку експерта №424/20 від 03.03.2020р. та відповідає порядку користування, який історично склався між співвласниками, а також приміщення житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, а саме: у підвалі: ІІІ - підвал площею 9,6 кв.м.; ІV - коридор площею 2,2 кв.м, на першому поверсі: І - комірку площею 2,3 кв.м.; 1-5 - житлову кімнату площею 10,2 кв.м.; 1-6 - житлову кімнату площею 18,7 кв.м., в прибудові «а-1» приміщення: 1-2 - кухню площею 6,1 кв.м.; 1-3 - коридор площею 3,9 кв.м.; 1-4 - санвузол площею 2,4 кв.м., тамбур 1-1 площею 3,0 кв.м., гараж «В», хвіртку «№3», ворота «№5», хвіртку «№6», частину огорожі «№2», частину огорожі «№4», горище над приміщенням виділеним їй на першому поверсі.
Залишити у спільному користуванні співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_1 колодязь “К”.
Встановити право сервітуту для ОСОБА_1 на частину земельної ділянки S1, що буде виділено ОСОБА_3 , а саме на ділянку S3, площею 0,5 кв. м. для проходу до колодязя «К», а також на ділянку S4, площею 0,8 кв. м. для проведення ремонту прибудови.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію в сумі 139 474,0 грн. за перевищення ідеальної частки житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 3003,14 грн. (три тисячі три гривні) 14 коп., витрати на проведення інженерно-технічної експертизи у розмірі 13 659,00 (тринадцять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять гривень) грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 .
Суддя Ванівський Ю. М.