Справа №463/7536/21
Провадження №1-кс/463/4384/21
про відмову в задоволенні скарги
06 липня 2021 року м.Львів
Cлідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою адвоката ОСОБА_3 від 28.06.2021 року, -
встановив:
Скаржник адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою адвоката ОСОБА_3 від 28.06.2021 року.
Скаргу мотивує тим, що 28.06.2021 року ним було подано до Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, заяву про кримінальне правопорушення (злочин) від 28.06.2021 року. Згідно вказаної заяви просив внести відомості до ЄРДР про вчинене відносно нього кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.382 КК України, залучити його до провадження як потерпілого та вручити пам'ятку про права та обов'язки потерпілого, а також надати витяг з ЄРДР. Вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.382 КК України, на думку скаржника, проявилось в умисному невиконанні слідчим Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, вимог ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 від 25.06.2021 року у справі №463/7182/21 (провадження №1-кс/463/4216/21). Уповноважена особа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, в порушення вимог ст.214 КПК України протягом 24 годин, з моменту отримання заяви, питання про внесення в ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення не вирішив. А тому скаржник звернувся до слідчого судді з відповідною скаргою, яку просить задоволити.
Скаржник до судового засідання подав заяву про розгляду скарги у його відсутності, скаргу підтримує в повному обсязі та просить задоволити.
Враховуючи положення ч.1 ст.28 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а положеннями ч.3 ст.306 КПК України хоч і визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, але наслідки неявки у судові засідання такої не визначено, з врахуванням клопотання скаржника, слідчий суддя вважає, що скаргу слід розглянути у відсутності скаржника на підставі наявних матеріалів.
Представник суб'єкта оскарження - Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином. На адресу суду не скерував письмові заперечення на скаргу та витребовувану згідно ухвали суду від 02.07.2021 року інформацію. Згідно поданих заперечень представник ТУ ДБР зазначив про те, що заява про злочин ОСОБА_3 від 28.06.2021 року на адресу ТУ ДБР, розташованого у м.Львові, надходила, така розглянута та за результатами її розгляду не встановлено жодних обставин, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.382 КК України, а відтак відомості до ЄРДР за вказаною заявою не внесені. За результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_3 скеровано відповідь, копію якої долучено до заперечень. Згідно вказаної відповіді ухвала слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 від 25.06.2021 року у справі №463/7182/21 (провадження №1-кс/463/4216/21) на адресу ТУ ДБР, розташованого у м.Львові, не надходила.
У зв'язку із наведеним, враховуючи скорочені процесуальні строки для розгляду скарги, вважаю за можливе розглянути скаргу у відсутності суб'єкта оскарження на підставі наявних доказів. Крім того, в силу ч.3 ст. 306 КПК України його відсутність не є перешкодою для розгляду скарги.
У зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги вважаю, що в задоволенні скарги слід відмовити виходячи з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1ст.303 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення може бути оскаржена заявником, представником заявника, потерпілим або його представником.
Відповідно до вимог ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Відповідно п.1 розділу 3 до Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020 року, внесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме про: заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення - у термін, визначений частиною першою статті 214 КПК України;
Тобто, законодавцем чітко встановлено часові межі, протягом яких заява, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення мають бути внесені до ЄРДР, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання відповідної заяви чи повідомлення.
Судом встановлено, що адвокатом Правосудьком ОСОБА_4 28.06.2021 року було подано до Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, заяву про кримінальне правопорушення (злочин) від 28.06.2021 року. Згідно вказаної заяви просив внести відомості до ЄРДР про вчинене відносно нього кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.382 КК України, залучити його до провадження як потерпілого та вручити пам'ятку про права та обов'язки потерпілого, а також надати витяг з ЄРДР. Вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.382 КК України, на думку заявника, проявилось в умисному невиконанні слідчим Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, вимог ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 від 25.06.2021 року у справі №463/7182/21 (провадження №1-кс/463/4216/21).
Частиною 2 ст.382 КК України передбачено кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, вчинене службовою особою.
Зазначаючи у поданій заяві про злочин від 28.06.2021 року про вчинення уповноваженою особою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.382 КК України, скаржник стверджує про умисне невиконання вказаною особою вимог ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 від 25.06.2021 року у справі №463/7182/21 (провадження №1-кс/463/4216/21).
На думку суду, умисність невиконання ухвали суду уповноваженою особою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, має свідчити про те, що ДБР знало, тобто було проінформоване про існування ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 від 25.06.2021 року у справі №463/7182/21 (провадження №1-кс/463/4216/21). Згідно поданих письмових заперечень, поданих представником ТУ ДБР, судом встановлено, що на момент розгляду вказаної скарги копія ухвали на адресу ТУ ДБР не надходила. Більше того, аналіз змісту вказаної ухвали свідчить про те, що представник ТУ ДБР в судовому засіданні не був присутнім.
Встановлено, що ухвала слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 у справі №463/7182/21 (провадження №1-кс/463/4216/21), умисне невиконання якої скаржник ОСОБА_3 інкримінує у вину працівникам ТУ ДБР, постановлена 25.06.2021 року, представник ТУ ДБР в судовому засіданні присутнім не був та копію такої під розписку в залі суду відповідно не отримував. Натомість скаржник ОСОБА_3 в перший робочий день після постановлення відповідної ухвали (26,27 червня вихідні), а саме 28 червня 2021 року звернувся до ТУ ДБР із заявою про вчинення кримінального правопорушення - невиконання вимог ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 від 25.06.2021 року у справі №463/7182/21 (провадження №1-кс/463/4216/21).
Оскільки згідно ухвали від 25.06.2021 року було зобов'язано слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження №62021140010000071 від 15.04.2021 року, розглянути клопотання (заяву), подане адвокатом Правосудьком ОСОБА_4 15 червня 2021 року в порядку ст.220 КПК України, у кримінальному провадженні №62021140010000071 від 15.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України, оскільки первісно вимоги ст.220 КПК України ДБР виконано не було, то зрозуміло, що виконати ухвалу від 25.06.2021 року ДБР може лише після того, як отримає її копію: надішле суд чи належно засвідчену копію ухвали представить скаржник (заявник). Як зазначено вище, згідно письмових заперечень ТУ ДБР вказаної ухвали не отримувало.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про вчинене кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зважаючи на вищенаведене, суд вважає, що в поданій скаржником заяві про вчинення кримінального правопорушення не зазначено об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.382 КК України - умисне невиконання ухвали, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, вчинене службовою особою. До вказаних висновків суд приходить зважаючи на передчасність подачі скаржником заяви про злочин, тобто без дотримання попереднього визначеної процедури (ДБР має отримати копію ухвали, яка підлягає ним до виконання).
А відтак аналіз обставин справи свідчить про те, що скаржником недоведено мотивованості подачі такої скарги та формально зазначено про невиконання слідчим ст.214 КПК України.
У зв'язку з вищенаведеним суд у скарзі відмовляє.
Керуючись вимогами статей 214, 303, 306, 307, 372 КПК України, -
постановив:
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою адвоката ОСОБА_3 від 28.06.2021 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, передбачені ст.395 КПК України.
Слідчий суддя: ОСОБА_1