Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1334/21
Номер провадження: 4-с/511/4/21
08.07.2021 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Іванової О. В.,
секретаря судового засідання - Кирилової І.В.,
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області скаргу адвоката Органюк Юрія Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дніпрофінансгруп» про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -
ВСТАНОВИВ:,
30.06.2021 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Органюк Ю.Ю. звернувся до Роздільнянського районного суду Одеської області зі скаргою, згідно якої просить суд:
- визнати дії Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шуляченка М.Б. при прийнятті Постанови про відкриття виконавчого провадження №65821058 від 15.06.2021 року - протиправними;
- скасувати постанову Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шуляченка М.Б. про відкриття виконавчого провадження №65821058 від 15.06.2021 року;
- розгляд скарги проводити без участі заявника ОСОБА_1 .
В обґрунтування своєї скарги скаржник зазначив, що в 15.06.2021 року Приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження №65821058 на виконання виконавчого листа №511/1041/14-ц від 14.05.2021 року виданого Роздільнянським районним судом Одеської області, яким стягнуто заборгованість за кредитним договором з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" у розмірі 26026,23 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 244 331,65 грн та судовий збір у розмірі 2 723,13 грн.
12.05.2021 року Роздільнянський районний суд Одеської області прийняв ухвалу по справі № 511/1041/14-ц, якою у задоволенні заяви директора ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» Скребець О.С. про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення строків для його пред'явлення по цивільній скарзі за позовом ПАТ КБ "Надра" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено в повному обсязі. При цьому вищевказаним рішенням встановлено, що ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 18.01.2021 року було замінено сторону стягувана у виконавчому листі про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 по цивільній справі № 511/1041/14-ц за позовом ПАТ КБ "Надра" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ВАТ «Комерційний банк «Надра» як вибулої сторони на його правонаступника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП».
Вважає, дії Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шуляченка М.Б. при прийнятті Постанови про відкриття виконавчого провадження №65821058 в якій зазначено, що на виконання виконавчого листа № 511/1041/14-ц від 14.05.2021 року виданого Роздільнянським районним судом Одеської області стягнуто заборгованість за кредитний договором з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп” у розмірі 26 026,23 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 244 331,65 гри. та судовий збір у розмірі 2 723,13 грн - протиправними, оскільки виконавчий лист № 511/1041/14-ц від 14.05.2021 року виданий Роздільнянським районним судом Одеської області, яким стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 саме на користь ПАТ КБ «Надра» ЄДРПОУ: 20025456, який в свою чергу на час видачі виконавчого листа припинив свою дію.
Представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Органюк Ю.Ю. та заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, згідно змісту скарги просили розглянути заявлені вимоги без їх участі та задовольнити їх у повному обсязі .
06.07.2021 року на адресу суду від ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп» надійшов відзив на вказану скаргу, у відповідності до якого вони просили суд відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що у відповідності до вимог діючого законодавства та ст.ст. 512 ЦК України, ст.ст.55, 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» ухвалою суду від 18.01.2021р. по вказаній цивільній справі була задоволена їх заява про заміну стягувача з ПАТ КБ «НАДРА» як вибулої сторони на його правонаступника ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп». Також зазначали, що після розгляду вказаної цивільної справи заявник до суду із заявою про видачу виконавчих листів не звертався, а тому відповідно виконавчі листи судом не видавались та знаходились в матеріалах справи У подальшому, 01.06.2021 року Роздільнянським районним судом на адресу ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп» надіслано оригінали виконавчих листів зі строком їх пред'явлення до 05.12.2021р. згідно їх заяви. Вказане стало підставою для відкриття вказаного виконавчого провадження. Окрім того, зазначали, що в порушення п. 4 ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» скаржник, звертаючись до суду з вказаною скаргою, жодним чином її не обґрунтував та не зазначив жодної норми Закону, яку на їх думку порушив приватний виконавець.
06.07.2021 року на адресу суду від Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. надійшли заперечення на скаргу, у відповідності до яких він просив відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп» пред'явило виконавчий документ на примусове виконання на законних підставах та в межах строку пред'явлення його до виконання та у відповідності до ухвали суду від 18.01.2021р., а він, як приватний виконавець, діяв з дотриманням вимог діючого законодавства.
Скаржник ОСОБА_1 та її представник адвокат Органюк Ю.Ю. в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду скарги, ніяких клопотань не заявляли, при зверненні до суду зі скаргою просили розглянути її без участі заявника.
Окрім того, представник скаржника адвокат Органюк Ю.Ю. надіслав на адресу суду клопотання про розгляд вказаної скарги без його участі.
Приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не сповістив, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд вказаної скарги без його участі.
Представник ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив, у відзиві на скаргу просив проводити розгляд вказаної скарги без їх участі.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання проводиться без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису в зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, розглянувши скаргу, дослідивши матеріали цивільної справи, надані докази, приходить до наступного висновку.
Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Статтею 18 ЦПК України визначено: судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Порядок розгляду скарг на дії, бездіяльність, рішення, державного виконавця, чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання рішення визначений розділом VІІ ЦПК України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року «Судовий контроль за виконанням судових рішень».
Так, згідно ст. 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Судом встановлено, що рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 07.08.2014 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 272313,22грн. було задоволено. На користь ПАТ КБ "Надра" з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 у солідарному порядку було стягнуто заборгованість за кредитним договором № ОД11/10/2007/840-К/229 від 18.10.2007 року станом на 07.03.2014 року в сумі 29006,83 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 272313,22 грн., яка складається із: заборгованість по тілу кредиту - 23520,20 доларів США, що еквівалентно 220805,29 грн.; заборгованість по відсоткам - 1770,15 доларів США, що еквівалентно 16617,99 грн.; пеня за прострочення сплати кредиту - 735,88 доларів США, що еквівалентно 6908,37 грн.; заборгованість по комісії - 180,60 доларів США, що еквівалентно 1695,45 грн.; штраф за порушення виконання умов договору - 2800,00 доларів США, що еквівалентно 26286,12 грн. Також, в рівних частках стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору у сумі 2723,13 грн.
Надалі, рішенням апеляційного суду Одеської області від 10.12.2015 року за справою 511/1041/14-ц, апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 07 серпня 2014 року змінено й ухвалено нове рішення. Резолютивну частину рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 07 серпня 2014 року викладено в наступній редакції, а саме: стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № ОД11/10/2007/840-К/229 від 18.10.2007 року в розмірі 29006,83 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 272313,22 грн., в тому числі: за тілом кредиту - 23520,20 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 220805,29 грн., за відсотками за користування кредитом - 1770,15 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 16617,99 грн., пеня за прострочення сплати кредиту за період з 07 березня 2013 року по 06 березня 2014 року - 735,88 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 6908,37 грн., за комісією - 180,60 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 1695,45 грн., штраф за порушення виконання умов договору 2800,00 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 26286,12 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», заборгованість за кредитним договором в розмірі 29006,83 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 272313,22 грн., в тому числі: за тілом кредиту - 23520,20 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 220805,29 грн., за відсотками за користування кредитом - 1770,15 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 16617,99 грн., пеня за прострочення сплати кредиту за період з 07 березня 2013 року по 06 березня 2014 року - 735,88 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 6908,37 грн., за комісією - 180,60 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 1695,45 грн., штраф за порушення виконання умов договору 2800,00 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 26286,12 грн.
Загальна сума заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором за кредитним договором № ОД11/10/2007/840-К/229 від 18 жовтня 2007 року становить 29006,83 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 272313,22 грн.
В решті рішення суду першої інстанції від 07.08.2014 року залишено без змін.
В подальшому, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2018 року по справі №511/1041/14-ц (провадження № 61-14318 св 18) касаційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено частково.
Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 07 серпня 2014 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 10 грудня 2015 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та солідарного стягнення з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 комісії та штрафу було скасовано.
У задоволенні позову ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 2 800 доларів США, що еквівалентно 26 286,12 грн, та комісії у розмірі 180,60 доларів США, що еквівалентно 1 695,45 грн, відмовлено. В іншій частині судові рішення залишено без змін.
Надалі, відповідно до ухвали Роздільнянського районного суду Одеської області від 14.01.2021 року по цивільній справі №511/1041/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 за кредитним договором було замінено сторону стягувача у виконавчому листі про стягнення заборгованості з Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» як вибулої сторони на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП». Одночасно вказаною ухвалою було відмовлено в видачі дублікатів виконавчих листів, оскільки стягував із заявою до суду про видачу виконавчих листів по справі не звертався, а тому відповідно, виконавчі листи судом не видавались та на час розгляду справи судом (станом на 18.01.2021р.) знаходилися в матеріалах справи, в зв'язку з чим, відсутні підстави для видачі дубліката виконавчого листа. Вказана ухвала суду не оскаржена та набрала законної сили.
Окрім того, згідно цивільної справи № 2/511/1041/14-ц, провадження № 6/511/25/21 та відповідно до ухвали Роздільнянського районного суду Одеської області від 14.04.2021 року про видачу дублікату виконавчого листа було відмовлено у повному обсязі з посиланням на те, що оригінал виконавчого листа не втрачений, а знаходиться в матеріалах справи, тому суд не вбачав законних підстав для задоволення вимог директора ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» ОСОБА_6 про видачу дублікату виконавчого документу. Цією ж ухвалою судом було зазначено, що оскільки строк пред'явлення виконавчих листів про стягнення заборгованості з боржників ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , оригінали яких знаходяться в матеріалах цивільної справи №511/1041/14, на теперішній час не сплинув (спливає 05.12.2021), то, відповідно, поновленню він не підлягає.
Саме з тієї підстави ухвалами Роздільнянського районного суду Одеської області від 12.01.2021 року та 12.05.2021 року, які набрали законної сили, було відмовлено стягувачу ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у видачі дубліката виконавчого листа.
У відповідності до заяви стягувача, ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» рекомендованим листом було надіслано оригінали трьох виконавчих листів відносно кожного боржника, що підтверджується відповідним листом № 511/1041/14-ц/3324/2021 від 14.05.2021р. (т. 3 а.с. 74-78,79).
15.06.2021р. на адресу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. надійшла заява про відкриття виконавчого провадження від ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» разом з вищезазначеним виконавчим листом на ім'я боржника ОСОБА_1 та копією ухвали Роздільнянського районного суду від 14.01.2021р., якою замінено сторону стягувача.
Як вбачається з матеріалів справи та доданих до скарги та заперечень матеріалів, в тому числі копії виконавчого листа, останній датований 05.12.2018року у відповідності до остаточного рішення суду, в ньому зазначені сторони по справі у відповідності до учасників провадження: позивача та відповідачів, зазначений строк набрання рішенням законної сили та строк пред'явлення листа до виконання, а також наявна дата 14.05.2021р., яка свідчить про дату видачі вказаного виконавчого документу. Вказаний виконавчий документ повністю відповідає вимогам законодавства, які передбачені для вказаних документів. Підстави для видачі дублікату виконавчого листа при наявності його оригіналу та внесення у нього будь-яких виправлень, судом встановлено не було, що підтверджується відповідними ухвалами суду.
Приватний виконавець, на виконання вимог статей 2, 3, 4, 12, 13, 15, 18, 24, 25, 26, 27, 28 Закону України «Про виконавче провадження» 15.06.2021 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 65821058), копія якої була направлена сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією.
Оскільки предметом вказаної скарги є виключно правомірність приватного виконавця під час винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження, тому суд перевіряє доводи скарги виключно в межах заявлених вимог.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Зокрема, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Вищевказаний Закон та Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена Наказом МЮ № 512/5 від 02.04.2012р., яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 (надалі Інструкція) визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу ч. 1 ст. 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами..
Вимогами частини 1, пунктів 1, 5 ч. 2 ст. 18 Закону передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
Згідно п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Згідно з п.1 та п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, в тому числі: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
Частиною 1 ст. 28 Закону встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.
Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно достатті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.
Аналогічні вимоги вищенаведеного законодавства наведено і у відповідній Інструкції.
Частиною 5 статті 15 Закону передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Окрім того, пунктами 12 та 13 П Розділу Інструкції передбачено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.
Статтею 442 ЦПК України передбачений порядок заміни сторони виконавчого провадження, де зазначено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, а ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу (ч.ч. 4, 5 статті 442 ЦПК України).
Отже, діючим процесуальним законодавством не передбачено видачу нового або дублікату виконавчого листа судом у разі заміни сторони виконавчого провадження.
При цьому, згідно Постанови ВП ВС від 24.04.2019 у справі N 914/3587/14 ВП ВС також зауважила, що на відміну від заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником, у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження (стаття 15 Закону України "Про виконавче провадження", пункт 14 розділу II Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N 512/5). Звідси, зміна найменування юридичної особи як сторони виконавчого провадження не потребує її заміни судом, а здійснюється постановою виконавця, якою змінюється назва відповідної сторони такого провадження.
Систематизуючи та аналізуючи вищенаведені вимоги чинного законодавства, судом констатується, що у випадку наявності оригінала виконавчого документу та здійснення судом заміни сторони виконавчого провадження, новий (або дублікат) виконавчого листа не видається, а підставою для відкриття виконавчого провадження виконавцем в даному випадку є заява стягувача про примусове виконання рішення, оригінал виконавчого листа та ухвала суду про заміну сторони виконавчого провадження.
Окрім того, суд вважає неспроможними доводи скаржника про те, що виконавчий лист виданий 14.05.2021р. після винесення судом ухвали 18.01.2021 року про заміну сторони виконавчого провадження, тобто після моменту переходу прав та обов'язків до нового кредитора, з огляду на наступне. Так, згідно правової позиції, яка викладена у Постанові ВС від 17.06.2021р. по справі № 387/1652/13, провадження № 61-4319св21 за змістом статті 512 ЦК України,статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником. Виходячи зі змісту статей 512,514 ЦК України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".
Таким чином, дослідивши доводи скарги в межах заявлених вимог та матеріали справи, перевіривши чи діяв приватний виконавець відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, суд вважає, що приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. діяв законно та обґрунтовано, зважаючи на те, що виконавче провадження було відкрито на підставі оригіналу виконавчого листа, у відповідності до відповідних рішень суду з вірним зазначенням як особи боржника так і стягувача, строк пред'явлення якого до виконання не сплив .
Відповідно до частини третьої статті 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 19 Конституції України, ст. ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст.81,247,353,355, 436,447-451 ЦПК України, суд
У задоволенні скарги адвоката Органюк Юрія Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дніпрофінансгруп» про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження- відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцять днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: О. В. Іванова