Провадження № 2/522/6491/21
Справа № 522/7440/21
06 липня 2021 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді - Бондар В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Бойко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель Микола Володимирович про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання спадкоємцем,
Позивач 26.04.2021 року звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Одеської міської ради, третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель Микола Володимирович та просить:
- встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- визнати позивача спадкоємцем 5-ї черги як інваліда 1 групи та який знаходився на утриманні.
Позовні вимоги мотивовані тим, що батько з мачухою позивача були заможними людьми та надавали сину з 2005 року гроші на утримання, адже його матеріальний стан через хворобу був тяжкий. У позивача та його сина ОСОБА_3 дохід становить 2864 грн., на який неможливо вижити. Після смерті батька позивача мачуха говорила, що заповість все їх з батьком спільне майно сину позивача ОСОБА_3 , втім через інсульт померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не склавши заповіт. Інших спадкоємців у батьків позивача немає. Позивач вказує, що він звернувся до нотаріуса з метою отримання спадщини вчасно та надавши всі документи, але йому було відмовлено, оскільки нотаріус перебувала в зговорі.
Ухвалою суду від 28.04.2021 року провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 08.06.2021 року.
У підготовчому засіданні 08.06.2021 було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, в результаті проведених підготовчих дій було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 06.07.2021 року.
Ухвала про витребування доказів виконана не була, втім відпала необхідність у повторному направленні ухвали для виконання, адже копія спадкової справи була необхідна для встановлення кола спадкоємців померлої ОСОБА_2 , в той час як рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/ /20123/17 від 08.07.2020 року за позовом ОСОБА_4 до Одеської міської ради, ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Шепелюк Рита Юріївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель Микола Володимирович, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю та про визнання спадкоємцем четвертої черги за законом, встановленні необхідні обставини щодо кола спадкоємців.
Ухвалою суду від 09.06.2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову.
У судовому засіданні 06.07.2021 року було допитано свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Представник позивача ОСОБА_8 підтримала заявлені позовні вимоги та просила задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , про що свідчить свідоцтво про народження, видане повторно 04.08.2017 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області серії НОМЕР_1 (а.с.14).
Батьки позивача 25.03.1950 року припинили шлюб, що підтверджується довідкою-свідоцтвом про припинення шлюбу (а.с.13).
26 січня 2005 року ОСОБА_1 отримав посвідчення серії НОМЕР_2 за яким він отримує пенсію за віком з 01.09.2004 року довічно. На момент видачі посвідчення розмір пенсії склав 284,69 грн. (а.с.15).
Позивач розірвав шлюб з дружиною ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 (а.с.30).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 17.06.2016 року отримав першу групу інвалідності безстроково, про що свідчить довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10ААВ №801334 (а.с.11).
Батько позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 одружився з ОСОБА_10 , про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 (а.с.20).
ОСОБА_1 , 1924 р.н. та ОСОБА_2 , 1395 р.н. були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.28).
Батько позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , видане повторно 10.08.2017 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с.16).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 (а.с.17).
З інформації про доходи, отримані від податкових агентів за період з 1 кварталу 2011 року по 3 квартал 2017 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , отримував дохід від ТОВ «САУС СТАР», з якого сплачував податки (а.с.22-25), а ОСОБА_2 отримувала дохід з ТОВ «ЛАСТІВКА» з якого сплачувала податки (а.с.25-27).
Позивач звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Журавель М.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , втім нотаріусом листом №74/01-16 від 28.02.2018 року було повідомлено про заведення спадкової справи та необхідність надання документів необхідних для отримання свідоцтва про право на спадщину, серед яких рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту перебування на утриманні ОСОБА_2 (а.с.29).
З показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що вона прожила з позивачем ОСОБА_1 14 років в шлюбі. Вказувала, що дідусь та тато позивача плавали капітанами. Зазначила, що матеріальне положення позивача середнє. Також свідок зазначила, що ОСОБА_11 на похоронах батька позивача виказувала бажання залишити все майно ОСОБА_12 та ОСОБА_3 . В подальшому при телефонні розмові ОСОБА_11 говорила, що вступить в спадок, потім вже оформить все на позивача та його сина. Позивач в 2017 році переїхав в квартиру, ј частина якої йому досталася після смерті батька. На запитання головуючого пояснила, що коли вони розлучалися у позивача була квартира, машина. Свідок кілька разів (в 2010 році, в 2015 році рази 2-3, в 2016 році - 5-6 разів, весною 2017 році вже після смерті батька) передавала кошти ОСОБА_1 на життя від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що знає сім'ю ОСОБА_13 з 1995 році, адже в цьому році вона вийшла заміж за позивача. Від шлюб з позивачем у них є син ОСОБА_3 . На народження сина свідку батько позивача подарував 50 грам золота. Свідок відзначила, що батько позивача займався крюїнговою компанією, а ОСОБА_11 займалася кафе ТОВ «Ластівка», вони до смерті сплачували податки, на запитання головуючого звідки свідок знає цю інформацію, відповісти, що бачила це в додатках до позову. З 2010 року свідок почала проживати окремо від позивача. На запитання представника позивача про надання батьками допомоги позивачу свідок вказала «я думаю, що кошти передавали» відзначила, що померлі подарували в 2015 році позивачу телевізор за 650 дол. США, потім холодильник, кондиціонер купували. На запитання головуючого свідок вказала, що знає таку інформацію зі слів позивача. Свідок зазначила, що батьки передавали кошти позивачу, але через неї особисто не передавали, зі слів позивача та свідка ОСОБА_14 вона знає, що кошти передавала ОСОБА_15 . Позивач вселився в квартиру по АДРЕСА_2 внаслідок отримання спадщини після смерті батька.
Пояснення свідків щодо спадковою маси не беруться судом до уваги, адже спадкова маса не є предметом спору.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 України).
Згідно ч.2 ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.
Правову позицію висловив Верховний суд у справі № 592/17552/18 (провадження № 61-8512св20), який в своїй постанові від 13 січня 2021 року зазначив, що повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
З показань свідків встановлено дарування батьком та мачухою позивача коштовних подарунків, та передання коштів ОСОБА_1 по кілька разів на рік, тобто про систематичність та безпосередньо утримання мова не йдеться. Крім того, варто відзначити, що свідок також зазначала, що матеріальне положення позивача було середнє, тоді як підставою позову стало отримання пенсії у розмірі 284 грн.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В свою чергу ст. 79 ЦПК України закріплено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Варто відзначити, що матеріали справи не містять жодного доказу перебування ОСОБА_1 на утриманні померлого батька та мачухи, крім показань свідків, які в свою чергу не довели системність утримання та цільове передання коштів на утримання позивача.
Також суд звертає увагу на те, що до червня 2015 року ОСОБА_1 перебував у шлюбі, де також працювала дружина. Вказуючи на працевлаштування колишньої дружини касиром в продуктовому магазині з маленької зарплатою, позивач жодних доказів на підтвердження такого не надав.
Слід зауважити, що доказами, які підтверджують матеріальний стан позивача, на його думку, є пенсійне посвідчення, де відзначений розмір пенсії призначений у 2005 році, втім доказів відсутності інших доходів позивачем не надається. Інформація щодо відсутності на праві власності об'єктів рухомого чи нерухомого майна у матеріалах справи не міститься, тоді як перша дружина позивача відзначала, що у позивача була квартира, машина, в свою чергу друга дружина вказувала на оренду житлового приміщення для проживання.
Показання свідків щодо наміру ОСОБА_2 переоформити все своє майно на користь позивача та його сина немає значення для встановлення обставин справи, зокрема перебування на утриманні померлих.
Заможність померлого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як факт сам по собі не свідчить про утримання позивача, а свідчить лише про можливість надання коштів достатніх для проживання, у разі такої необхідності.
Згідно ч.1 та ч.2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що показання свідків безумовно не були «єдиним» доказом по справі на які посилалися сторони. Тому, суд визнає, що нічого не вказує на те, що показання свідків є «вирішальними» для результату розгляду справи (див. рішення у справі «Шачашвілі проти Німеччини» (Schatschaschwili v. Germany), пункт 123).
Науковці вказують, що поняття «свідок» трапляється в ньому щонайменше у трьох, певним чином, споріднених значеннях: 1) Людина, що була присутня при якій-небудь події, пригоді й особисто бачила що-небудь; 2) Особа, яку викликають до суду для посвідчення відомих їй обставин; 3) Особа, присутня при чому-небудь для офіційного підтвердження дійсності або правильності чогось. Цінність та відмінність свідка від інших учасників процесу полягає, крім іншого, в юридичній незацікавленості щодо результатів вирішення справи.
Отже, юридична сила доказів - це здатність доказів служити законним засобом встановлення обставин справи та обґрунтуванням висновків суду про ці обставини. Показання свідків мають юридичну силу за таких умов: 1) отримання доказової інформації від належного свідка; 2) отримання відомостей про обставини справи у встановлений законом спосіб.
Виходячи з усталеної практики Верховного Суду ( постанова від 11.12.2018 року по справі 521/17175\15-ц), суд приймає до уваги при оцінці наявних показань свідків по справі можливість добросовісної помилки (ненавмисного перекручування об'єктивної дійсності) на користь сторони, яка базується на бажанні свідків допомогти стороні.
Показання свідків зі сторони позивача про те, що ОСОБА_1 знаходився на утриманні батька та мачухи суд розцінює критично та відхиляє, оскільки покази є суперечливими та в сукупності з іншими доказами не підтверджують факт знаходження позивача на утриманні.
На переконання суду, доказів недостатньо для обґрунтованого висновку про знаходження ОСОБА_1 на утриманні померлих, відсутність у нього інших джерел доходів, а забезпечення батька та мачухи як основний засіб до існування, з огляду на що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 158, 223, 235, 241, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель Микола Володимирович про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання спадкоємцем - залишити без задоволення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.
Повний текст рішення суду складено 08.07.2021 року.
Суддя: В.Я. Бондар