Справа №522/6942/17
Провадження №1-кп/522/435/21
03 березня 2021 року Місто Одеса
Приморський районний суду міста Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12021161500000010 від 04.01.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Київського районного суду м.Одеси від 22.01.2021 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
Як вбачається з обвинувального акту у кримінальному провадженні №12021161500000010 від 04.01.2021 року стосовно ОСОБА_3 , 04.01.2020 року приблизно о 19 годині 40 хвилин, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 побачив раніше не знайому йому ОСОБА_6 , яка у той час перебувала біля терміналу самообслуговування за вказаною адресою.
Побачивши ОСОБА_6 , у ОСОБА_3 виник злочинний намір, спрямований на відкрите заволодіння мобільним телефоном «Хіаоmi Redmi», ІМЕI1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в копусі чорного кольору, вартістю 2 тисячі 500 гривень із сім карткою НОМЕР_3 , який ОСОБА_6 тримала у своїх руках, стоячи біля терміналу самообслуговування.
Надалі, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, розуміючи протиправність своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, з корисливих мотивів, діючи повторно, переслідуючи ціль неказаного збагачення, шляхом ривку вирвав із рук ОСОБА_6 мобільний телефоном «Хіаоmi Redmi», ІМЕI1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в копусі чорного кольору, вартістю 2 тисячі 500 гривень із сім карткою НОМЕР_3 .
В подальшому ОСОБА_3 разом із викраденим майном з місця вчинення ним кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду, на загальну суму в розмірі 2500 гривень.
Діїї ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України за кваліфікуючими ознаками: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
Згідно угоди про визнання винуватості від 21.01.2021р., укладеної між прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_7 і обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 , за письмовою згодою потерпілої ОСОБА_6 у відповідності до вимог ст.472 КПК України, сторони кримінального провадження дійшли згоди про те, що обвинувачений зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Одночасно сторони угоди про визнання винуватості погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 за скоєний ним злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, визнав та зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення, вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні вказаної угоди.
Прокурор ОСОБА_4 просила затвердити угоду про визнання винуватості від 21.01.2021 р., укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 ..
Захисник ОСОБА_5 просила суд затвердити угоду про визнання винуватості.
Суд, перевіривши надані матеріали, заслухавши учасників судового розгляду, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду, або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, вислухавши прокурора, захисника та обвинуваченого, суд дійшов висновку, що у затвердженні угоди про визнання винуватості необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.7 ст.474 КПК України, суддя відмовляє в затвердження угоди, якщо:
1)умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладання угоди;
2)умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
3)умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4)існують обґрунтовані підстави вважати, що укладання угоди не було добровільним або сторони не примирилися;
5)очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;
6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.7 ст.474 КПК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди не відповідають інтересам суспільства.
Судом встановлено, що умови наданої угоди про визнання винуватості суперечать вимогам Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України та не відповідають інтересам суспільства
Так, викладене в угоді про визнання винуватості формулювання обвинувачення ОСОБА_3 не узгоджуються з правовою кваліфікацією діяння.
Згідно з вимогами кримінального процесуального закону формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких відповідно до диспозиції певної статті КК можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням наявних кваліфікуючих ознак.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.2 ст.186 КК України за кваліфікуючими ознаками: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
При цьому суд за результатами перевірки матеріалів провадження дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_3 ознаки повторності при вчиненні грабежу.
Так у провадженні суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №120171615000000083 від 11.01.2017 року стосовно: ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України, який на теперішній час перебуває на стадіїї судового розгляду.
Згідно висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові по справі від 14.09.2020 року у справі №591/4366/18 (провадження №51-1122кмо20), єдиною підставою для здійснення кримінально-правової кваліфікації дій особи за кваліфікуючою ознакою «повторність» без постановлення обвинувального вироку суду стосовно цієї особи за першим епізодом, який дає підстави для кваліфікації ознаки «повторність», є розгляд першого і наступних однорідних або тотожних злочинів в одному кримінальному провадженні. У випадку розгляду різних кримінальних проваджень стосовно однієї особи така обставина має значення, а тому повторність має місце лише у разі постановлення щодо особи обвинувального вироку за тотожний чи однорідний злочин в іншому кримінальному провадженні. Таким чином, інкримінування ОСОБА_3 ознаки «повторність» у цьому конкретному випадку є зайвим, оскільки інше кримінальне провадження щодо обвинуваченого не розглянуто по суті й не постановлено обвинувального вироку. Отже, підстав для інкримінування ОСОБА_3 цієї кваліфікуючої ознаки немає.
Таким чином, стороною обвинувачення при укладенні угоди невірно застосовані норми КК України при кваліфікації вчиненого злочину.
За таких обставин умови угоди суперечать вимогам закону.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в затвердженні угоди про визнання винуватості від 21.01.2021р., укладеної між прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_7 і обвинуваченим ОСОБА_3 у зв'язку з невідповідністю умовам угоди інтересам суспільства та вирішити у підготовчому судовому засіданні питання про наявність підстав для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021161500000010 від 04.01.2021 року відносно ОСОБА_3 ..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 469, 472, 474 КПК України, суд -
Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості від 21.01.2021р., укладеної між прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_7 і обвинуваченим ОСОБА_3 ..
Продовжити підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №12021161500000010 від 04.01.2021 року на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
03.03.21