Справа № 521/16619/19
Номер провадження 2-др/521/28/21
06 липня 2021 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Лічмана Л.Г.,
при секретарі - Негара О.В.,
за участю представника позивача - адвоката Пилипенка В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кварацхелії Максима Геннадійовича про розподіл судових витрат та їх стягнення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_1 (Одеська область, Ширяївський район, с. Розкішне), ОСОБА_5 (Одеська область, Ширяївський район, с. Розкішне), Одеської міської ради (м. Одеса, пл. Думська, 1), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 22), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_4 ), Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Калінюк Ганни Олександрівни ( АДРЕСА_5 ) про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири і визнання права власності в порядку спадкування, -
07.10.2019 р. до Малиновського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_2 , яку було уточнено, у якій вона просила: визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 18.07.2007 р., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Комісаровою С.О., за реєстровим № 5113; визнати за ОСОБА_2 право власності на 6/100 частин домоволодіння у вигляді квартири АДРЕСА_6 .
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15.06.2021 р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено повністю.
15.06.2021 р., представник відповідача адвокат Кварацхелія М.Г. подав заяву про стягнення судових витрат.
22.06.2020 р. на електронну пошту суду надійшла заява адвоката Кварацхелії М.Г. про залучення доказів судових витрат та стягнення з позивача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 22745 грн.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася. У судовому засіданні її представник адвокат Пилипенко В.П. у задоволенні заяви представника позивача адвоката Кварацхелії М.Г. про розподіл судових витрат та їх стягнення просив відмовити, вказуючи, що відповідно ст. 246 ЦПК України не обґрунтовано поважність причин несвоєчасного подання доказів, не вказано про причини надання детального опису виконаних робіт з 2019 року.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Лук'ян С.Г., представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кварацхелія М.Г., представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Богатова М.А. в судове засідання не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника відповідача ОСОБА_5 - адвоката Богатової М.А. надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Представники відповідача Одеської міської ради та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради, Ткачук С.В. , Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Калінюк Г.О. у судове засідання не викликалися у зв'язку з відсутністю необхідності.
Дослідивши матеріали наданої заяви, пояснення сторін, відповідні докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15.06.2021 р. У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири і визнання права власності в порядку спадкування відмовлено повністю. У судовому рішенні питання про стягнення судових витрат не вирішувалось.
До судового засідання 15.06.2021 р. адвокат Кварацхелія М.Г. подав заяву в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, у якій зазначив, що встановити розмір витрат, які ОСОБА_1 сплатив або має сплатити на цей час немає об'єктивної можливості, так як надання адвокатом правничої допомоги ще триває. В судовому засіданні 15.06.2021 р. адвокат Кварацхелія М.Г. до початку судових дебатів зробив відповідну заяву про подачу доказів судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кварацхелія М.Г. у відзиві на позовну заяву зазначив, що за правову допомогу адвоката під час розгляду справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій складає 33500 грн., але точна сума буде залежати від кількості судових засідань у справі (на підставі наявних на цей час матеріалів справи - з розрахунку за правову допомогу з представництва інтересів клієнта під час розгляду цивільної справи у суді першої інстанції 2 500 гривень, а також 1500 гривень за участь у одному судовому засіданні суду першої інстанції, починаючи з четвертого судового засідання по справі).
25 вересня 2019 року між ОСОБА_1 («Клієнт») та адвокатом Кварацхелія М.Г. («Адвокат») був укладений Договір про надання правової допомоги (далі Договір).
Згідно п. 1.2 Договору Адвокат зобов'язався надати Клієнту правову допомогу згідно з дорученнями, оформленим Сторонами у формі Додатків до Договору.
22 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та адвокатом Кварацхелія М.Г. був укладений Додаток №2 до Договору. Згідно Додатку № 2 Адвокат зобов'язався падати правову допомогу шляхом представництва інтересів Клієнта у Малиновському районному суді м.Одеси під час здійснення цивільного судочинства у справі № 521/16619/19.
Відповіло до п. 4 Додатку № 2 до Договору за послуги, розмір гонорару склав 2500 гривень. Цей розмір визначено з розрахунку, що послуги будуть вимагати участі Адвоката не більше, ніж у 3 (трьох) судових засіданнях в суді першої інстанції, незалежно від того чи відбулося судове засідання. У разі, якщо кількість судових засідань у суді першої інстанції перевищить 3 (три), то починаючи з 4 (четвертого) судового засідання додатково підлягає сплаті гонорар у сумі 1500 гривень за послуги у кожному судовому засіданні.
Відповідно до п. 4 Додатку № 2 до Договору Умови надання послуг, не передбачених Додатком № 2, визначаються окремою угодою Сторін.
26 листопада 2019 року ОСОБА_1 на підставі рахунку-фактури № 6 від 22.11.2019 р. оплатив Адвокату гонорар на суму 2500 гривень за Послуги згідно Додатку №2 до Договору.
10 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом Кварацхелія М.Г. був укладений Додаток №3 до Договору. Згідно Додатку № 3 Адвокат зобов'язався надати наступні послуги Клієнту: підготовка та надіслання адвокатських запитів до Комунального підприємства «Бюро Технічної Інвентаризації» Одеської міської ради з мстою отримання додаткових доказів, які можуть бути використані під час проведення судової будівельно-технічної експертизи (ці запити приєднані до матеріалів справи); підготовка та подання до суду у строк не пізніше 20 лютого 2020 року доповнення до заяви щодо клопотання позивача про проведення судової будівельно-технічної експертизи. За ці послуги Клієнт зобов'язався оплатити Адвокату гонорар у розмірі 2 500 гривень.
17 лютого 2020 року ОСОБА_1 оплатив Адвокату гонорар па суму 2500 гривень за послуги згідно Додатку №3 до Договору.
20 лютого 2020 року Адвокатом Кварацхелія М.Г. до суду було подано доповнення до заяви щодо клопотання позивача про проведення судової будівельно-технічної експертизи та у додатку до цього також відповіді Комунального підприємства «Бюро Технічної Інвентаризації» Одеської міської ради на 2 вищезгаданих запита.
17 лютого 2020 року ОСОБА_1 оплатив Адвокату гонорар на суму 1500 гривень за Послуги з представництва інтересів Клієнта у судовому засіданні 20 лютого 2020 року (згідно п. 4 Додатку №2 до Договору).
У подальшому, на підставі вищезгаданого п. 4 Додатку № 2 до Договору ОСОБА_1 сплачував Адвокату гонорар по 1500 гривень за послуги з представництва інтересів Клієнта у кожному з наступних судових засідань у цивільній справі № 521/16619/19:
1.31 січня 2020 року (судове засідання 30 січня 2020 року) - у готівковій формі;
2.17 лютого 2020 року (судове засідання 20 лютого 2020 року);
3.13 січня 2021 року (судове засідання 19 січня 2021 року) - у готівковій формі;
4.03 лютого 2021 року (судове засідання 10 лютого 2021 року);
5. 09 березня 2021 року (судове засідання 09 березня 2021 року) - у готівковій формі;
6.25 березня 2021 року (судове засідання 05 квітня 2021 року);
7.06 травня 2021 року (судове засідання 12 травня 2021 року);
8.24 травня 2021 року (судове засідання 26 травня 2021 року);
9.22 червня 2021 року (судове засідання 15 червня 2021 року).
Загалом - 13500 гривень.
05 березня 2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом Кварацхелія М.Г. був укладений Додаток № 4 до Договору. Згідно Додатку № 4 Адвокат зобов'язався надати Клієнту послуги з підготовки та подання апеляційної скарги на ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 20 лютого 2020 року з метою зміни ухвали у частині визначення питань (всіх або деяких) поставлених судом для вирішення судовою будівельно-технічною експертизою.
За ці послуги Клієнт зобов'язався оплатити Адвокату гонорар у розмірі 2 500 гривень.
10 березня 2020 року ОСОБА_1 оплатив Адвокату гонорар на суму 2500 гривень за послуги згідно Додатку №4 до Договору.
10 березня 2020 року Адвокатом Кварацхелія М.Г. до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції було подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 20 лютого 2020 року.
03 лютого 2021 року на вимогу Малиновського районного суду м.Одеси Мельниченко С.В. сплатив 245 гривень компенсації витрат щодо виклику експерта згідно рахунку № 04 від 22.01.2021р.
07 травня 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Кварацхелія М.Г. був укладений Додаток №5 договору. Згідно Додатку № 5 Адвокат зобов'язався надати Клієнту послуги з копіювання у Малиновському
районному суді м.Одеси та дослідження інвентарної справи МБТІ по домоволодінню АДРЕСА_7 . За ці послуги Клієнт зобов'язався оплатити Адвокату гонорар у розмірі 1 500 гривень.
24 травня 2021 р. ОСОБА_1 оплатив Адвокату гонорар на суму 1500 гривень за послуги згідно Додатка №5 до Договору.
Таким чином, розмір судових витрат склав 22745 грн. 00 коп.
Час, витрачений Адвокатом на надання послуг ОСОБА_1 склав 35 годин 30 хвилин.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. (ст. 123 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 124 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
20 та 21 червня 2021 року були відповідно святковим та іншим неробочим днем. Тому зазначену заяву і відповідні докази адвокатом Кварацхелією М.Г. подані в межах п'ятиденного строку, визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Згідно ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 3) судом не вирішено питання про судові витрати. При цьому, ч. 2 цієї статті передбачає, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Адвокатом Кварацхелією М.Г. у заяві від 15.06.2021 р. та заяві від 22.06.2021 р. вказано про те, що надання адвокатом правничої допомоги тривало до останнього судового засідання, тобто до 15.06.2021 р., тому лише зараз з'явилася об'єктивна можливість виконати ці вимоги закону, а саме подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги відповідачу ОСОБА_1 .
Суд вважає ці причини неподання доказів судових витрат поважними, враховуючи, що на розмір судових витрат також впливає участь адвоката у судових засіданнях, та, відповідно, оплата за таку участь. Крім того, існувала ймовірність, що у судовому засіданні 15.06.2021 р., рішення у справі могло бути не ухвалено, через продовження слухання справи після 14 години, допит свідків, дослідження судом матеріалів справи, права учасників справи на подання додаткових пояснень і клопотання.
Таким чином, враховуючи, що адвокат Кварацхелія М.Г. довів поважність причин, з яких він не міг подати докази, що підтверджують розмір понесених відповідачем ОСОБА_1 судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, і до закінчення судових дебатів у справі він звернувся до суду із відповідною заявою, суд дійшов висновку про можливість ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною третьою вказаної статті ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), рішення від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України»). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, оформлені у встановленому законом порядку, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо), розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Таким чином, склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
У правовій позиції Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2000 р., висловленій у справі № 755/9215/15-ц, вказано, що можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України). Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Це підтверджується і такими нормами ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності. Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважає за необхідне надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких позивач має заперечення. Велика Палата Верховного Суду приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи відсутність заперечень представника позивача адвоката Пилипенка В.П. щодо розміру судових витрат, суд приймає рішення про задоволення вимог представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кварацхелії М.Г. про розподіл судових витрат та їх стягнення у розмірі 22745 гривень 00 копійок, про що заявлено адвокатом.
Керуючись ст. 141, 263-265, 270 ЦПК України, -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кварацхелії Максима Геннадійовича про розподіл судових витрат та їх стягнення, - задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (Одеська область, Ширяївський район, с. Розкішне, РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 22745 гривень 00 копійок.
Додаткове рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, тобто з 09 липня 2021 року.