ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 червня 2021 року м. Київ № 826/22842/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судового засідання Яцеленко Ю.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Потоцького М.Ю (ордер серії КВ№772423 від 07.06.2020 року) представника третьої особи 3 Мацка М.А. (ордер від 10.11.2020 року серії АА №1044900), вирішивши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доДержавної архітектурно-будівельна інспекція України
треті особиОСОБА_2 ; Обухівська міська рада Київської області Мовчан Павло Миколайович
про визнання протиправним та скасування реєстрації, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також -ДАБІ України, відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні відповідача ОСОБА_2 (далі також - третя особа 1), на стороні позивача: Обухівська міська рада Київської області (далі також - третя особа 2), на стороні відповідача: ОСОБА_3 (далі також - третя особа 3), в якому просить:
1) визнати незаконною та скасувати реєстрацію Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Декларації про початок виконання будівельних робіт №КС 083152321792 по об'єкту «Реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок: АДРЕСА_1 » від 20.08.2015 року;
2) визнати незаконною та скасувати реєстрацію Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Декларації про готовність об'єкта до експлуатації №КС 143152592381 по об'єкту «Реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок: АДРЕСА_1 » від 16.09.2015 року;
3) зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України звернутися до суду із позовом до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 про знесення самочинно збудованого об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3223110100:01:103:0108 та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 , за відсутності відповідного дозволу на проведення реконструкції житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок та взагалі відсутності відповідної проектної документації, погодженої у встановленому законом порядку, всупереч вимогам діючого законодавства, грубо порушуючи Державні будівельні норми, проведено реконструкцію житлового будинку під шестиповерховий багатоквартирний будинок з порушенням протипожежних відстаней до існуючого житлового будинку ОСОБА_1 , що знаходиться поруч, та порушує її права як власника сусідньої земельної ділянки.
Поряд з цим позивачем зазначено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі також - Інспекція), встановивши порушення ОСОБА_2 вимог містобудівного законодавства, а також факт невиконання вимог приписів про зупинення будівництва та усунення порушень у сфері містобудівної діяльності, проігноровано імперативну норму статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та свідомо не звертається до суду з позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об'єкта по АДРЕСА_1 , даючи їй можливість будувати нові поверхи.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідачем зазначено, що під час проведення позапланової перевірки щодо дотримання містобудівних висом містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить гр. ОСОБА_2 , Інспекцією встановлено, що будівельні роботи з влаштування котловану під будівництво багатоквартирного житлового будинку здійснюються без отримання документів, що надають право на виконання цих робіт, чим порушено вимоги статті 34 та статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За результатами позапланової перевірки гр. ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за виявлені Інспекцією правопорушення та винесені приписи про зупинення будівельних робіт від 06.10.2014 року №С-0610/1 та від 06.10.2014 року №С-0610/2 про усунення виявлених порушень в термін до 02.11.2014 року.
Зокрема, відповідачем повідомлено, що рішенням виконавчого комітету Обухівської міської ради від 07.10.2014 року №1054 у зв'язку із невідповідністю намірів забудови до містобудівних обмежень, державних норм і правил у м. Обухові Київської області, які видані відділом розвитку інфраструктури, містобудування та архітектури Обухівської міської ради від 19.02.2014 року 09-03 №4міб, скасовано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, видані ОСОБА_2 .
Крім цього, відповідачем повідомлено, що проведення перевірки гр. ОСОБА_2 вимог приписів від 06.10.2014 року №С-0610/1 та від 06.10.2014 року №С-0610/2 не виявлялося можливим, оскільки замовник будівництва та його уповноважена особа були відсутні на час виїзду посадових осіб Інспекції з метою здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Так, у зв'язку із постійним ухилянням гр. ОСОБА_2 від участі у перевірках, Департамент ДАБІ у Київській області неодноразово звертався до Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області щодо сприяння у проведенні позапланової перевірки виконання гр. ОСОБА_2 вимог приписів від 06.10.2014 року №С-0610/1 та від 06.10.2014 року №С-0610/2, водночас відповіді від правоохоронних органів не надходило.
Отже, з огляду на те, що Департаментом ДАБІ у Київській області вжито всіх можливих заходів щодо проведення перевірки зазначеного об'єкта будівництва, але для подання позову до суду щодо знесення Департаментом не виконано усіх необхідних передумов, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2015 року на підставі пункту 5 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування реєстрацій Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації - залишено без розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання у справі.
В судовому засіданні від 22.12.2015 року судом ухвалено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2016 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд дійшов висновку, що позивач скористався своїм правом на судовий захист і його право не може бути обмежене, однак при встановлених вище обставинах підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача звернутися з певним позовом до суду відсутні, оскільки така вимога є формою втручання у дискреційні повноваження державного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Судом же в ході розгляду даної справи не встановлено протиправної бездіяльності відповідача щодо неподання такого позову до суду.
31.05.2016 року позивачем подано апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2016 року у справі №826/22842/15.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення; Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2016 року - залишено без змін.
15.12.2017 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції (далі також - КАС України в чинній редакції), визначеній Законом України від 03.10.2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Згідно з пунктом 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Постановою Верховного Суду від 09.12.2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 року у справі №826/22842/15 - скасовано; справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019 року визначено суддю Маруліну Л.О. для розгляду адміністративної справи №826/22842/15.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.01.2020 року прийнято адміністративну справу провадження судді Маруліної Л.О. Призначено розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження.
У підготовче засідання 26.02.2020 року прибули позивач, представник позивача.
У підготовчому засіданні 26.02.2020 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_3 та відкладено підготовче засідання на 01.04.2020 року.
Відповідно до Довідки секретаря судового засідання від 01.04.2020 року зважаючи на неявку представників сторін у підготовче засідання, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, розгляд справи відкладено на 27.05.2020 року, про що сторін повідомлено у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.
Через канцелярію суду 27.05.2020 року представником третьої особи 3 подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Через канцелярію суду 27.05.2020 року представником позивача подано заяву про витребування доказів.
У підготовче зсідання 27.05.2020 року прибули позивач та представник позивача. Судом задоволено клопотання представника третьої особи 3 та відкладено підготовче засідання на 15.06.2020 року.
У підготовче засідання 15.06.2020 року прибули позивач, представник позивача та представник третьої особи 3.
У зв'язку із встановленим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантином судом задоволено клопотання представника третьої особи 3 та відкладено підготовче засідання на 01.07.2020 року.
Через канцелярію суду 01.07.2020 року представником третьої особи 3 подано письмові пояснення у справі.
Так, на переконання ОСОБА_3 , позов задоволенню не підлягає з огляду на те, що будинок АДРЕСА_1 є повністю збудованим та введеним в експлуатацію, позаяк декларація про готовність об'єкту до експлуатації вичерпала свою дію фактом виконання, чим виключено можливість віднесення будинку до самочинного будівництва.
Через канцелярію суду 30.07.2020 року позивачем подано заяву про зміну предмета позову та викладення позовних вимог в наступній редакції :
«- визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України з реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт №КС083152321792 від 20.08.2015 року щодо об'єкта «Реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок: АДРЕСА_1 » та Декларації про готовність об'єкта до експлуатації №КС 143152592381 від 16.09.2015 року щодо об'єкта «Реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок : АДРЕСА_1 »;
- визнати бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України протиправною та зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України вчинити певні дії, а саме: звернутися до суду із позовом до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 про знесення самочинно збудованого об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3223110100:01:103:0108».
Через канцелярію суду 31.07.2020 року представником третьої особи ОСОБА_3 подано заперечення на заяву про витребування доказів.
У підготовчому засіданні 03.08.2020 року судом зобов'язано представника третьої особи направити на адресу позивача заперечення на заяву про витребування доказів, у зв'язку із чим відкладено підготовче засідання на 02.09.2020 року.
З огляду на неявку представників сторін у підготовче засідання 02.09.2020 року, судом відкладено підготовче засідання на 11.11.2020 року.
Через канцелярію суду 27.10.2020 року представником третьої особи 3 подані заперечення на заяву позивача від 30.07.2020 року про зміну предмета позову.
Враховуючи надходження клопотання ДАБІ від 08.09.2020 року про зупинення провадження справі та необхідності перевірки запису про припинення відповідача у справі, підготовче засідання з 11.11.2020 року відкладено до 16.11.2020 року.
У підготовче засідання 16.11.2020 року прибули позивач та представник ОСОБА_3 .
Судом розглянуто клопотання ДАБІ України про зупинення провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до змісту якого суд зупиняє провадження у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, ліквідації суб'єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, - до встановлення правонаступника.
Клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 року №218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» постановлено ліквідувати ДАБІ України.
В свою чергу, згідно із змістом пункту 2 цієї постанови, утворено Державну сервісну службу містобудування України та установлено, що ДАБІ України продовжує здійснювати повноваження та функції до завершення здійснення заходів з утворення Державної сервісної служби містобудування України.
Зокрема, вказаною постановою утворено комісію з ліквідації ДАБІ України.
Разом з тим, на переконання суду, підстави для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до завершення ліквідаційної процедури ДАБІ України та встановлення правонаступника відсутні, оскільки інформація про припинення ДАБІ України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня. В свою чергу, питання виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та у випадку правонаступництва ДАБІ України врегульовано окремими статтями Кодексу адміністративного судочинства України, які стосуються виконання судових рішень.
Враховуючи викладене, судом відмовлено у задоволенні клопотання ДАБІ України про зупинення провадження у справі з заявлених останнім підстав.
Судом поставлено на вирішення заяву про зміну предмета позову.
Згідно з частинами першою-третьою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Дослідивши заяву позивача від 30.07.2020 року про зміну предмета позову при новому розгляді, судом встановлено, що позивачем заявлено нові позовні вимоги :
«- визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України з реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт №КС083152321792 від 20.08.2015 року щодо об'єкта «Реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок: АДРЕСА_1 » та Декларації про готовність об'єкта до експлуатації №КС 143152592381 від 16.09.2015 року щодо об'єкта «Реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок : АДРЕСА_1 »;
- визнати бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України протиправною».
Разом з тим, беручи до уваги, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2015 року позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування реєстрацій Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації - залишено без розгляду, а заявлені позовні вимоги в частині визнання дій ДАБІ України протиправними фактично заявляються з підстав протиправності вже скасованих в позасудовому порядку Декларацій про готовність об'єкта до експлуатації №КС 143152592381 від 16.09.2015 року щодо об'єкта «Реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок : АДРЕСА_1 , вказане свідчить фактично про зміну і предмета позову і його підстав, що суперечить меті інституту зміни предмета позову.
Крім того, позивачем не наведено яким чином доповнені позивачем позовні вимоги вплинуть на ефективність захисту позивача з урахуванням того, що вказані Декларації, по-перше, вже є скасованими, по - друге, як ці позовні вимоги співвідносяться із зміною фактичних обставин справи, якими, як вказано позивачем, є завершення спірного будівництва.
Зокрема, позивачем не обґрунтовано необхідності заявлення позовної вимоги в частині оскарження бездіяльності ДАБІ України в призмі ефективного захисту прав ОСОБА_1 у справі №826/22842/15.
Враховуючи викладене, позивачем недотримано вимог частини третьої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті до розгляду заяви позивача від 30.07.2020 року про зміну предмета позову.
Наступним судом поставлено на вирішення заяву про витребування доказів, яке позивачем підтримано, проте представник третьої особи просить відмовити у її задоволенні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2020 року заяву представника позивача про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у КП Обухівської районної ради «Обухівське БТІ» (код ЄДРПОУ 34710847, адреса: 08703, Київська обл., місто Обухів, вул. Каштанова, 9) належним чином завірену копію технічного паспорта від 23.02.2002 року, складеного Обухівським БТІ щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувано у Малого підприємства «ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 19418883, 08800, Київська обл., Миронівський район, вул. Бузницького, буд. 6) належним чином завірені копії з проектної документації на реконструкцію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині відмовлено; належним чином засвідчені копії витребуваних документів та пояснень подати до канцелярії суду (адреса: 01051, м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, корпус А) до 04.12.2020 року; наступне підготовче засідання відбудеться 16.12.2020 року.
У підготовче засідання 16.12.2020 року прибули позивач та третя особа 3.
З матеріалів справи, а саме, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, судом встановлено, що уповноваженою особою КП Обухівської районної ради «Обухівське БТІ» ухвалу суду від 18.11.2020 року отримано 27.11.2020 року. В свою чергу, відповідно до Довідки про причини повернення / досилання ф.20 ПАТ «Укрпошта», поштове відправлення суду на адресу Малого підприємства «ПРОЕКТ» повернуто Окружному адміністративному суду міста Києва з підстави відсутності адресата за вказаною адресою.
Водночас, витребуваних доказів судом не отримано, про причини неможливості неподання доказів не повідомлено.
Судом відкладено підготовче засідання на 25.01.2021 року.
Через канцелярію суду 16.12.2020 року після проведення судом підготовчого засідання КП Обухівської районної ради "Обухівське БТІ" подані пояснення на ухвалу суду від 16.11.2020 року.
У підготовче засідання 25.01.2021 року прибули позивач та третя особа 3. Належним чином повідомленими про дату, час та місце підготовчого засідання відповідачем та третіми особами 1, 2 участь уповноважених представників не забезпечено.
Позивачем заявлено клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв'язку із неявкою представника останньої.
Судом клопотання позивача задоволено та відкладено підготовче засідання на 01.03.2021 року.
У підготовче засідання 01.03.2021 року прибув представник третьої особи 3. Належним чином повідомленими про дату, час та місце підготовчого засідання позивачем, відповідачем та третіми особами 1, 2 участь уповноважених представників не забезпечено.
З огляду на неявку зазначених сторін, судом відкладено підготовче засідання на 25.03.2021 року.
Через канцелярію суду 02.03.2021 року позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.
Через канцелярію суду 16.03.2021 року представником третьої особи 3 подано заперечення на клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.
У підготовче засідання 25.03.2021 року прибули позивач, представник позивача та представника третьої особи 3. Належним чином повідомленими про дату, час та місце підготовчого засідання відповідачем та третіми особами 1, 2 участь уповноважених представників не забезпечено.
Судом поставлено на обговорення питання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2021 року закрито підготовче засідання, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15.04.2021 року.
Згідно з Довідкою помічника судді від 15.04.2021 року у зв'язку із перебуванням судді Маруліної Л.О. на лікарняному, справу №826/22842/15 знято з розгляду, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Наступне судове засідання призначено на 17.06.2021 року, про що сторін повідомлено у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.
У судове засідання 17.06.2021 року прибули позивач, представник позивача та представник третьої особи 3.
Судом заслухано вступні слова сторін, досліджено докази, наявні в матеріалах справи та на цій стадії оголошено перерву у судовому засіданні до 30.06.2021 року.
У судове засідання 30.06.2021 року прибули позивач, представник позивача та представник третьої особи 3.
Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритому судовому засіданні 30.06.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Земельна ділянка та житловий будинок, що, станом на час виникнення спірних правовідносин, перебувало у процесі реконструкції під багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , знаходяться у власності ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з довідки з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно №44617157 від 28.09.2015 року.
Позивач є власником сусідніх земельних ділянок та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується інформацією з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №29873190 від 22.11.2014 року, №2647163 від 19.04.2013 року.
02.10.2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області проведено позапланову перевірку ОСОБА_2 щодо дотримання нею вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Перевіркою встановлено, що на вказаній земельній ділянці виконуються будівельні роботи з влаштування котловану під будівництво багатоквартирного житлового будинку без отримання документів, що надають право на виконання цих робіт, чим порушено вимоги статей 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; суб'єктом містобудування не надано до перевірки проектну документацію на будівництво об'єкту. Також, в порушення вимог статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури» третьою осоою не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду під час будівництва.
Перевіряючими також встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 19.02.2014 року 09-03 № 4 міб., видані суб'єкту господарювання компетентним органом, скасовані рішенням Виконкому Обухівської міської ради від 07.10.2014 року № 1054.
На підставі акту перевірки та встановлених порушень ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, а також, видані приписи про зупинення будівельних робіт від 06.10.2014 року № С-0610/1 та від 06.10.2014 року № С-0610/2 про усунення виявлених правопорушень в термін до 02.11.2014 року.
Під час перевірки виконання ОСОБА_2 вимог приписів №С-0610/1 від 06.10.2014 року та від 06.10.2014 року №С-0610/2, 11.11.2014 року посадовою особою Департаменту Інспекції із залученням представника Виконавчого комітету Обухівської міської ради встановлено, що будівельні роботи не зупинені, а саме: на дні котловану влаштовано щебеневу основу. Під час перевірки ОСОБА_2 або її уповноважена особа на об'єктах перевірки були відсутні, у зв'язку з чим провести перевірку не вдалося.
У зв'язку з цим посадовими особами відповідача на адресу ОСОБА_2 направлено лист з вимогою бути присутньою на об'єкті будівництва під час проведення перевірки, проте, така вимога суб'єктом містобудування проігнорована. Відповідачем також були направлені листи до Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області про сприяння у здійсненні заходів державного архітектурно-будівельного контролю та забезпечення в межах наданих повноважень присутності замовника будівництва або уповноваженої ним особи на об'єкті будівництва за зазначеною адресою.
Станом на 17.09.2015 року особою Департаменту Інспекції із залученням представника Виконавчого комітету Обухівської міської ради встановлено, що будівництво не зупинено, на зазначеній земельній ділянці зведено монолітний залізобетонний безригельний каркас (3-4 поверхи багатоповерхового будинку). У зв'язку з відсутністю на об'єкті будівництва замовника або її уповноваженої особи провести перевірку виконання ОСОБА_2 вимог приписів не вдалося.
Крім того, Департамент повторно звернувся до Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області щодо сприяння у здійсненні заходів державного архітектурно-будівельного контролю за зазначеною адресою у присутності замовника будівництва, однак станом на 12.11.2015 року відповіді від Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області до Департаменту не надходило.
Відповідач зазначає, що вжиття подальших заходів реагування у межах визначених законом повноважень, в тому числі, звернення з відповідним позовом до суду можливе лише за умови сприяння правоохоронних органів. А наразі відповідачем вжито всіх можливих заходів реагування.
Наказом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 21.12.2015 року №251 вважається скасованою реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт від 20.08.2015 року №КС083152321792, замовник - ОСОБА_2 .
Наказом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 21.12.2015 року №252 визнано скасованою реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 16.09.2015 року №КС 143152592381, замовник - ОСОБА_2 .
Станом на час розгляду справи, біля будинку ОСОБА_1 за відсутності проектно-будівельної та дозвільної документації, а також, з порушенням протипожежних відстаней між об'єктами нерухомості ОСОБА_2 самочинно зведено багатоквартирний житловий будинок.
Вважаючи, що відповідачем, встановивши порушення ОСОБА_2 вимог містобудівного законодавства, а також факт невиконання вимог приписів про зупинення будівництва та усунення порушень у сфері містобудівної діяльності, проігноровано імперативну норму статті 38 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI) та свідомо протягом тривалого часу не подано до суду позов до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об'єкта по АДРЕСА_1 , даючи їй можливість надалі здійснювати незаконне будівництво, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, заперечення та пояснення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабіну Міністрів України від 09.07.2014 року №294 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Порядок реалізації повноважень ДАБІ України щодо знесення самочинного будівництва визначено у спеціальному законі.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, встановлені Законом України від 17.02.2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі також - Закон №3038-VI).
Згідно з частиною першою статті 41 Закону №3038-VI Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Направляючи справу №826/22842/15, Верховним Судом у постанові від 09.12.2019 року зазначено на необхідності суду першої інстанції з'ясувати, чи є об'єкт будівництва самочинним та коли його зведено; чи можлива його перебудова; чи виконано суб'єктом містобудування вимоги приписів; чи поширюється дія зазначеного Закону на спірні правовідносини тощо.
Згідно з частиною п'ятою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Щодо об'єкта будівництва, суд зазначає наступне.
За твердженням позивача, біля її будинку за відсутності проектно-будівельної та дозвільної документації, а також з порушенням протипожежних відстаней між об'єктами нерухомості ОСОБА_2 самочинно зведено багатоквартирний житловий будинок.
Згідно з частинами першою, сьомою статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Таким чином, за змістом статті 376 Цивільного кодексу України будівництво вважається самочинним не лише, якщо воно здійснюється без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, але й, зокрема, з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Під істотним порушенням будівельних норм і правил необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.
Будівництвом, яке здійснюється з істотним порушенням будівельних норм і правил, вважається у тому числі будівництво, яке хоча і здійснюється за наявності проекту, але з порушенням державно-будівельних норм та санітарних правил, що загрожують життю та здоров'ю людини у разі невиконання приписів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо.
Під час розгляду справи судом встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , на якій проводилося спірне будівництво, та житловий будинок, який перебував у процесі реконструкції під багатоквартирний будинок, належать на праві власності ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з довідки з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно №44617157 від 28.09.2015 року.
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, цільове призначення зазначеної земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Відділом розвитку інфраструктури, містобудування та архітектури Обухівської міської ради Київської області видано ОСОБА_2 Видано Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки 09-03 №4 міб від 19.02.2014 року «Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 ».
Водночас, рішенням виконавчого комітету Обухівської міської ради від 07.10.2014 року №1054 скасовано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, видані ОСОБА_2 19.02.2014 року 09-03№4міб у зв'язку із невідповідністю намірів забудови до містобудівних обмежень, державних норм: правил у сфері містобудування.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.07.2020 року у справі №826/1419/18, об'єкт слід вважати самочинним будівництвом, зокрема, за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) об'єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) об'єкт будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) об'єкт будується без належно затвердженого проекту з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Отже, висновується, що об'єкт будівництва по АДРЕСА_1 має ознаки самочинного будівництва.
Зокрема, в подальшому, наказом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 21.12.2015 року №251 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 20.08.2015 року №КС083152321792, та наказом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 21.12.2015 року №252 визнано скасованою реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 16.09.2015 року №КС 143152592381, замовником якого є ОСОБА_2 .
Відповідно до частини першої статті 38 Закону №3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво (частина друга наведеної статті).
Таким чином, у статті 38 Закону №3038-VI визначено обов'язок суб'єкта владних повноважень видати особі, що здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з визначенням строку для добровільного виконання припису. Цією ж статтею визначено наступний обов'язок суб'єкта владних повноважень, який необхідно виконувати у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі - подати позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Водночас, з аналізу абзацу 1 частини першої статті 38 Закону №3038-VI, висновується, що пред'явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:
1) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
2) визначення такого об'єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;
3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.
У пункті 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» судам роз'яснено, що відповідно до вимог статті 376 Цивільного кодексу України право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. Розглядаючи зазначені позови, суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об'єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі також - Порядок №553).
Згідно з пунктами 1, 2, абзацу 1 пункту 5 Порядку №553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Згідно з матеріалами справи, за дорученням ДАБІ України від 25.08.2015 року №40-3048 Д Департаментом ДАБІ у Київській області розглянуто звернення гр. ОСОБА_1 щодо вжиття заходів припинення незаконного будівництва та порушень вимог містобудівного законодавства гр. ОСОБА_2 під час забудови земельної ділянки (кадастровий номер : 3223110100:01:103:0108) за адресою АДРЕСА_1 .
За результатами розгляду звернення гр. ОСОБА_1 в жовтні 2014 року Інспекцією проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства за вищезазначеною адресою.
Під час перевірки Інспекцією встановлено, що на вказаній земельній ділянці виконуються будівельні роботи з влаштування котловану під будівництво багатоквартирного житлового будинку без отримання документів, що надають право на виконання цих робіт, чим порушено вимоги статей 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; суб'єктом містобудування не надано до перевірки проектну документацію на будівництво об'єкту. Також, в порушення вимог статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури» гр. ОСОБА_2 не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду під час будівництва.
Згідно з підпунктом 3 пункту 11 Порядку №553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Так, відповідно до матеріалів справи, 06.10.2014 року Інспекцією складено припис №С-0610/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо порушення гр. ОСОБА_2 статей 34, 36 Закону №3038-VI та статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» у строк до 06.11.2014 року та припис №С-0610/1 про зупинення виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 до усунення правопорушень у сфері містобудівної діяльності згідно з вимогами чинного законодавства.
Зокрема, постановою Інспекції від 10.10.2014 року №А-1010/1 по справі про адміністративне правопорушення визнано гр. ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частинами шістнадцятою, сімнадцятою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення на останню у розмірі 8500 грн.
Згідно з пунктом 7 Порядку №553 підставами для проведення позапланової перевірки є перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій.
Відповідно до абзацу 1 пункту 9, пункту 10 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Інспекції у своїй діяльності взаємодіють з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, державної статистики, а також з органами внутрішніх справ, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами.
Для проведення перевірки виконання гр. ОСОБА_2 вимог приписів від 06.10.2014 року №С-0160/1 та від 06.10.2014 року №С-0610/2 після спливу терміну виконання (06.11.2014 року) посадовою особою Департаменту ДАБІ у Київській області із залученням представника виконавчого комітету Обухівської міської ради здійснено виїзд на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Під час виїзду візуальним оглядом ззовні встановлено, що будівельні роботи не зупинено, а саме, на дні котловану влаштовано щебеневу основу. На час виїзду гр. ОСОБА_2 або уповноважена особа замовника за вказаною адресою були відсутні, у зв'язку з чим, провести перевірку виконання гр. ОСОБА_2 вимог приписів від 06.10.2014 року №С-0610/1 та від 06.10.2014 року №С-0610/2 не виявилося можливим.
Згідно з пунктом 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Водночас, відповідний акт перевірки виконання гр. ОСОБА_2 вимог приписів відсутній та не складався, а перевірка лише «візуальним оглядом» Порядком №553 не є належним доказом фіксування порушення у виді невиконання приписів за наслідками державного архітектурно-будівельного контролю, з огляду на що, встановлення уповноваженим органом факту невиконання припису протягом встановленого строку у законодавчо встановленому порядку не відбулося.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позапланова перевірка не є завершеною.
Отже, судом встановлено, що органом державного архітектурно-будівельного контролю не встановлено факту невиконання гр. ОСОБА_2 припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що унеможливило встановлення наявності або відсутності підстав для віднесення спірного об'єкта будівництва до об'єктів самочинного будівництва, що передує зверненню органу архітектурно-будівельного контролю до суду із позовом в порядку статті 38 Закону №3038-VI.
На переконання суду, оцінка подальшим вчиненим діям чи бездіяльності відповідача у межах процедури позапланової перевірки з метою її завершення судом не надається, оскільки спірне будівництво є збудованим, та не спричинить ефективного захисту прав позивача за даних обставин.
Крім того, безпосередньо процедура проведення позапланових перевірок, призначені до винесення приписів та після, а також прийняті за їх результатами рішення у встановленому законодавством України порядку не оскаржувалися, що встановлено судом з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень та не спростовано сторонами справи.
В свою чергу, вимоги частини першої статті 38 Закону № 3038-VI щодо обов'язкового встановлення факту самочинного будівництва саме органом державного архітектурно-будівельного контролю унеможливлюють задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання відповідача звернутися до суду із позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3223110100:01:103:0108 та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Зокрема, суд зауважує, що згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі №465/1461/16-а, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Проаналізувавши положення статті 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553 колегія суддів дійшла висновку про те, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт.
Тобто, за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва.
Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв'язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об'єкту.
Водночас, на думку колегії судді після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об'єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об'єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, яка містяться у матеріалах справи, у період жовтня місяця 2015 року ОСОБА_2 зареєстровано право власності за об'єктами нерухомого майна - квартирами за адресою: АДРЕСА_5 .
Так, відповідно до частин першої, п'ятої, дев'ятої статті 39 Закону №3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
З матеріалів справи судом встановлено, що декларацію про готовність об'єкта до експлуатації №КС 143152592381 зареєстровано 16.09.2015 року, 16.09.2015 року спірний об'єкт був готовим до експлуатації.
Суд бере до уваги, що наказом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 21.12.2015 року №251 вважається скасованою реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт від 20.08.2015 року №КС083152321792, та наказом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 21.12.2015 року №252 визнано скасованою реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 16.09.2015 року №КС 143152592381.
В той же час, зазначені обставини щодо скасування декларацій не були предметом позапланових перевірок відповідача, які досліджувалися в межах адміністративної справи №826/22842/15, позаяк не входять до предмета доказування в розумінні частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України в межах заявлених позовних вимог та обраного позивачем способу захисту порушеного права.
В свою чергу, згідно правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 02.02.2021 року у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 року №910/10011/19, обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.
Разом з тим, позивач скористався своїм правом на судовий захист та йому такий захист надано відповідно до способу захисту, обраного останнім.
Відповідно до змісту частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 з підстав, вказаних останньою у позовній заяві.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v.» від 27.09.2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 6, 9, 12, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статті 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
Позивач: ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_6 );
Відповідач: Державна архітектурно-будівельна інспекція України (код ЄДРПОУ 37471912, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26);
Третя особа 1: ОСОБА_2 (іпн . НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_7 );
Третя особа 2: Обухівська міська рада Київської області (код ЄДРПОУ 35161650, адреса: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 10);
Третя особа 3: ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_8 ).
Повне рішення складено 06.07.2021 року.
Суддя Л.О. Маруліна