ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
06 липня 2021 року м. Київ № 640/18290/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Київської міської ради
про визнання незаконним та скасування п. 31 таблиці №1 до додатка 5 до рішення від 23.06.2011 №242/5629 (у редакції рішення від 24.12.2020 №22/22)
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Київської міської ради, в якому просить суд: визнати незаконним та скасувати пункт 31 (Деснянський район, Теритоіральне розміщення паркувального майданчика ІІІ зона) таблиці №1 до додатка 5 рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» (в редакції рішення Київської міської ради від 24.12.2020 №22/22) та виключити земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 із переліку паркувальних майданчиків, що закріплені за КП «Київтранспарксервіс».
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 цього Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Ознайомившись зі змістом поданого позову суддя встановив, що позивачкою оскаржується законність рішення органу місцевого самоврядування нормативного характеру (а саме - рішення Київської міської ради від 24.12.2020 №22/22 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві») в окремій частині. При цьому, позивачка просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» в частині та водночас виключення оспорюваний пункт з тексту рішення органу місцевого самоврядування.
Стосовно цього суддя зазначає, що під «змістом позовних вимог» розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Так, перелік позовних вимог, з якими особа може звернутися за захистом своїх прав та інтересів до адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства України визначені у ч. 1 ст. 5 КАС України. А саме за змістом ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Окрім того, ч. 9 ст. 264 КАС України (якою врегульовані особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень) передбачено, що суд може у таких справах лише визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
Враховуючи наведені процесуальні норми суддя дійшов висновку, що зміст прохальної частини позову ФОП ОСОБА_1 сформульований не у спосіб, визначений норми КАС України, та щодо іншого рішення, ніж яке вона фактично оспорює .
Крім того, суд звертає увагу позивачки на наступне. Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Також приписами ч. 4 ст. 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно з ч. 5 ст. 94 КАС України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55. Так, за вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
При цьому, за вищевказаним способом засвідчуватись повинна кожна сторінка документа (тобто, як лицьова, так оборотна частина аркуша).
Також у випадку, якщо документ складається з кількох сторінок, то копії знімаються зі всіх сторінок, які потім можна засвідчити і у такий спосіб: прошити разом, напис «Копія» ставиться на першій із прошитих сторінок, кінчики ниток має бути заклеєно клаптиком паперу так, щоб нитки виглядали з-під цього паперу. Обов'язково зверху цього паперу робиться напис: «Пронумеровано і прошнуровано (кількість аркушів цифрою і прописом) аркушів», вказується посада особи, яка завіряє копію, її підпис, прізвище, ініціали й дата. Все це скріплюється печаткою таким чином, щоб частина відбитку була проставлена на приклеєному клаптику паперу, а частина - на самому аркуші копії документа.
Ознайомившись зі змістом доданих до позову матеріалів суддя встановив, що позивачкою до такого адміністративного позову додані незавірені належним чином копії документів (а саме: подані у прошнурованих пакетах копії документів не пронумеровані). Наведена обставина, у свою чергу виключає можливість використання незасвідчених належним чином копій документів як доказів у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст.ст. 160, 161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у п?ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом: уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність ч. 1 ст. 5, ч. 5 ст. 160, з урахуванням зауважень суду, - у кількості примірників (для суду та учасників справи); засвідчених належним чином копій тих документів, що додані до позову як письмовий доказ оригіналам, які знаходяться у позивача, у встановленому чинним законодавством порядку, - в одному примірнику для суду.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва -
1. Залишити позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без руху.
2. Встановити позивачці п?ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивачку про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута їй відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Скочок