06 липня 2021 року справа № 580/5318/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В. розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспілка «Прогрес» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроспілка «Прогрес» звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №0108815004 від 21.07.2020 та №0108835004 від 21.07.2020.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно висновків акту камеральної перевірки від 19.06.2020 №3260/23-00-50-12-007/33616359 ГУ ДПС у Черкаській області слідує, що ТОВ «Агроспілка «Прогрес» у декларації з податку на додану вартість за квітень 2020 року безпідставно завищено р. 16.1 на суму 284097,00 грн., а відтак неправомірно задекларовано у декларації з податку на додану вартість за січень 2020 року суми 284097,00 грн., що призвело до завищення податкового кредиту.
Декларацію з податку на додану вартість за січень 2020 року ТОВ «Агроспілка «Прогрес» подано 21.05.2020 року (реєстраційний № 23284764) та задекларувало від'ємне значення у сумі 284097 грн. При цьому про правомірність віднесення податкового кредиту за січень 2020 року свідчать дані декларації з податку на додану вартість за жовтень 2019 року (реєстраційний №33514610 від 18.11.2019 року), в якій задекларовано суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) у сумі 285214 грн. Таким чином, сума від'ємного значення 285214 грн. переноситься до декларації за листопад 2019 року.
За твердженням позивача, відповідно даних ЄДР ПН та реєстру ТОВ «Агроспілка «Прогрес» відсутні коригування за листопад 2019 року. Отже, сума від'ємного значення 285214 грн. переноситься до декларації за грудень 2019 року. Відповідно даних ЄДР ПН та реєстру ТОВ «Агроспілка «Прогрес» зареєстровано коригування податкового кредиту за грудень 2019 року у сумі -1116,67 грн. (Додаток 1.2). Таким чином, сума від'ємного значення 284097 грн. відображається у рядку 21 декларації з податку на додану вартість та переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, а саме до декларації за січень 2020 року.
На підставі наведеного позивач вважає, що має право на віднесення сум податку до податкового кредиту за січень 2020 року в сумі 284097 грн.
Як вказує позивач, ним встановлено помилки щодо податкової звітності в декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року (реєстраційний № 36234528 від 18.12.2019) та грудень 2019 року(реєстраційний № 2464553 від 18.01.2020), а саме не включено від'ємне значення, що зараховується до податкового кредиту наступного періоду, тому позивач намагався усунути виявлені порушення шляхом подання уточнюючих розрахунків, які відповідачем неправомірно не прийнято.
На підставі наведеного позивач вважає, що висновки акту перевірки є неправомірними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства України, тому підлягають скасуванню.
Відповідач у відзиві на адміністративний позов проти задоволення адміністративного позову заперечив, мотивуючи свою позицію тим, що відповідно до п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за №159/28289, у рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.
Згідно баз даних платником подано декларацію за попередній звітний період за грудень 2019 року (вх. №2464553 від 18.01.2020), в якій не задекларовано суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21=0). Таким чином, платником в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2020 безпідставно завищено р. 16.1 (значення рядка попереднього звітного (податкового) періоду) на суму 284097 грн.
За результатами перевірки зменшується сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) на суму 244 грн, збільшується сума позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (р.18) на суму 283 853 грн.
Після проведення перевірки позивачем до вищевказаного акту перевірки подано заперечення від 17.07.2020 та уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість 17.07.2020 за №28935424 та №28937295 за листопад та грудень 2019 року.
Відповідач стверджує, що з боку ТОВ «Агроспілка «Прогрес» порушено вимоги п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України щодо строків подачі заперечень, тому Головним управлінням ДПС у Черкаській області заперечення від 17.07.2020 року №17, вхідний номер до ГУ ДПС 13785/10 від 20.07.2020, залишені без розгляду.
Щодо правомірності неприйняття уточнюючих розрахунків, відповідач зазначив, що обов'язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається тільки на платника ПДВ, відповідно уточнюючі розрахунки до декларації з ПДВ за листопад та грудень 2019 року не можуть бути враховані під час камеральної перевірки, в зв'язку з тим, що реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Агроспілка Прогрес» анульовано 31.01.2020.
На підставі наведеного відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відповідача, зазначивши, що відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України достовірність, повнота нарахування та сплати, в тому числі податку на додану вартість, є предметом документальної перевірки, а не камеральної перевірки. При збільшенні ТОВ «Агроспілка «Прогрес» оскарженим податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість ГУ ДПС у Черкаській області порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій.
Виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та уточнюючих розрахунках, не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку позивача.
Крім того, позивач звернув увагу, що скаргу №14 від 14.08.2020 на податкові повідомлення - рішення № 0108815004 та № 0108835004 від 21.07.2020 ТОВ «Агроспілка «Прогрес» направило поштою, до ДФС України 14.08.2020, яка отримана останньою 18.08.2020 за вхідним №32460/6. Відтак, днем отримання ДПС України скарги ТОВ «Агроспілка «Прогрес» слід вважати саме 14.08.2020, відповідно 20-денний строк розгляду скарги закінчується 04.09.2020, який не є вихідним днем (п'ятниця).
Рішення про результати розгляду скарги № 30514/6/99-00-06-02-01-06 від 20.10.2020 направлено в адресу позивача 20.10.2020 та отримано 24.10.2020, тому оскільки рішення ДПС України про продовження строку розгляду скарги не прийнято, відповідно до п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України скарга платника податків вважається повністю задоволеною.
У запереченні на відповідь, відповідач зазначив, що відповідачем проводилася перевірка декларації з податку на додану вартість № 23284764 від 21.05.2020 за січень 2020 року у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) позивача, тому спосіб встановлення податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не порушено.
Також відповідач зазначив, що ДФС України не порушила строків розгляду скарги, оскільки з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених статтею 56 Податкового кодексу України. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу.
Щодо права на подання уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість відповідач вказав, що платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку. В даному випадку позивач надсилав уточнюючі розрахунки вже не являючись платником податку на додану вартість.
З урахуванням наведеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Агроспілка «Прогрес» зареєстроване суб'єктом господарювання, код ЄДРПОУ 33616359, перебувало на реєстрації платником податку на додану вартість з 18.10.2005 до 31.01.2020.
Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи посадовими особами ГУ ДПС Черкаської області проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість №23284764 від 21.05.2020 за січень 2020 року товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспілка «Прогрес».
За результатами перевірки складно акт №3260/23-00-50-12-007/33616359 від 19.06.2020, яким зафіксовано, що платником несвоєчасно подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2020 року, граничний термін подання якої 20.02.2020. Фактично подано - 21.05.2020, тому платником порушено вимоги підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, глави 2, розділу II Податкового кодексу України.
При перевірці показників розділу II «Податковий кредит» податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2020 року встановлено, що ТОВ «Агроспілка «Прогрес» задекларовано р.16.1 (значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) в сумі 284097 грн.
За даними акту перевірки платником порушено пункт 5 розділу V (Порядок заповнення податкової декларації) Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016, а саме, суб'єктом господарювання неправомірно задекларовано в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2020 року р.16.1 (значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) в сумі 284097 грн, що призвело до завищення податкового кредиту.
Згідно висновків акту перевірки дані камеральної перевірки свідчать про порушення підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, глави 2, розділу II ПКУ, пункту 5 розділу V (Порядок заповнення податкової декларації) Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016.
За результатами перевірки зменшується сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) на суму 244 грн, збільшується сума позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (р.18) на суму 283 853 грн.
На підставі акту №3260/23-00-50-12-007/33616359 від 19.06.2020 ГУ ДПС у Черкаській області прийняло податкові повідомлення-рішення:
- від 21.07.2020 року №0108815004, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на суму 283853,00 грн. та штрафними санкціями на суму 70963,25 грн.;
- від 21.07.2020 року №0108835004, яким застосовано штрафні санкції на суму 340,00 грн.
Податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, за наслідками якого прийнято рішення від 20.10.2020 №30514/6/99-00-06-02-01-06 про відмову в задоволені скарги.
Не погоджуючись із правомірністю застосування штрафних санкцій, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи правомірність нарахування штрафних санкцій, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
В силу положень пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
У відповідності до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Як встановлено, судом податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2020 року, граничний термін подання якої 20.02.2020, позивачем фактично подано 21.05.2020, тобто з порушенням строків її подачі.
Отже, позивачем порушено пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, тому до позивача обґрунтовано застосовано штраф у розмірі 340 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 21.07.2020 року №0108835004.
Щодо правомірності проведення камеральної перевірки, суд виходить з такого.
Згідно вимог пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
За змістом пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.
Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
З наведеного вбачається, що податковий орган має право перевіряти всю податкову звітність платника податків суцільним порядком та арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування.
За таких обставин, суд зазначає, що співставлення показників податкових декларацій з ПДВ за різні періоди не є свідченням виходу податкового органу за межі камеральної перевірки.
У цьому контексті суд відхиляє посилання позивача на висновки Верховного Суду викладені в постанові від 15.05.2018 у справі №804/6286/17, оскільки у цій справі обставини є іншими - суд вказав на недопустимість співставлення відомостей податкових декларацій та даних Єдиного реєстру податкових накладних в межах камеральної перевірки.
Щодо посилань позивача на задоволення його скарги на податкові повідомлення-рішення внаслідок неприйняття Державною податковою службою України рішення у встановлений строк, суд враховує наступне.
Порядок оскарження рішень контролюючого органу встановлений статтею 58 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 56.8 якої контролюючий орган, що розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Згідно з пунктом 56.9 статті 56 цього кодексу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
З 02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», згідно з яким тимчасово на період до 31 травня 2020 року (включно), зупинено перебіг строків, встановлених ст. 56 Податкового кодексу України (в частині процедури адміністративного оскарження), щодо скарг платників податків, що надійшли (надійдуть) до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 Податкового кодексу України.
З 1 червня 2020 року перебіг строків, які зупинялися, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
З 29 травня 2020 року відповідно до Закону України від 13 травня 2020 року №591 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу.
З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
З наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що на період дії карантину, пов'язаного з поширенням на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) зупинено перебіг строків визначених ст. 56 цього Кодексу і таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу, в тому числі щодо прийняття податковим органом рішення за результатами розгляду скарги платника податків.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 (із подальшими змінами) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 19 грудня 2020 року на території України карантин.
Скаргу №14 від 14.08.2020 на податкові повідомлення - рішення № 0108815004 та №0108835004 від 21.07.2020 ТОВ «Агроспілка «Прогрес» направило поштою до ДПС України 14.08.2020, а рішення за результатами її розгляду прийнято 20.10.2020 та отримано позивачем 24.10.2020, що ним не заперечується.
Враховуючи, що в період з 14.08.2020 до 24.10.2020 на території України діяв карантин, тому до спірних правовідносин не застосовуються наслідки, які передбачені ст. 56 Податкового кодексу України, як наслідок аргументи позивача у цій частині судом відхиляються.
Щодо суті викладених в акті перевірки порушень, суд враховує наступне.
Судом встановлено, що у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2020 року ТОВ «Агроспілка «Прогрес» задекларовано в рядку 16.1 (значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду в сумі 284097 грн.
Відповідно до п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289 у рядку 16 відображається від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.
Разом з тим, у рядку 21 податкової декларації за попередній звітний період грудень 2019 року №2464553 від 18.01.2020 не задекларовано суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Податковий орган вважає, що таким чином платник податків не має права декларувати від'ємне значення попереднього звітного періоду в декларації за січень 2020 року.
Як встановлено судом позивачем рядку 21 податкової декларації за попередній звітний період жовтень 2019 року задекларовано суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 285214 грн.
Після отримання акту перевірки №3260/23-00-50-12-007/33616359 від 19.06.2020, позивачем в електронному вигляді подано уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість у зв'язку з виявленням самостійно виявлених помилок за листопад 2019 року реєстраційний №28935424 від 17.07.2020 та за грудень 2019 року реєстраційний № 28937295 від 17.07.2020, якими відкореговано значення рядка 21 податкових декларацій за попередні звітні періоди, а саме за листопад 2019 року вказано від'ємне значення 285214 грн. та за грудень 2019 року вказано від'ємне значення 284097 грн.
Згідно квитанцій №2 від 17.07.2019 вказані уточнюючі розрахунки прийнято ГУ ДПС у Черкаській області (Жашківський р-н).
Таким чином позивач вважає, що усунув виявлені порушення тому не повинен нести відповідальність за їх вчинення.
У цьому контексті суд враховує, що відповідно до пункту п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
З аналізу наведених норм Податкового кодексу України слідує висновок, що подання уточнюючого розрахунку та нарахування платником штрафів у розмір трьох або п'яти відсотків здійснюється у разі самостійного виявлення помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації.
Суд не заперечує право позивача подавати уточнюючі розрахунки за період коли він перебував на реєстрації як платник ПДВ, оскільки Податковий кодекс України такої заборони не передбачає.
Однак, в даному випадку уточнюючі розрахунки подані платником після отримання акту камеральної перевірки та одночасно з поданням 17.07.2020 заперечень на цей акт. Тобто, порушення щодо порядку декларування ПДВ виявлені не платником податків, а контролюючим органом за результатами перевірки, тому платник податків не звільняється від відповідальності за виявлені порушення, навіть за умови внесення змін до податкової звітності.
В силу положень пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
За змістом норм п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Отже, у разі виявлення контролюючим органом суми завищення від'ємного значення ПДВ заявленого у податкових (митних) деклараціях, останній наділений правом застосування штрафних санкцій у розмірі в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання. Враховуючи, що позивачу контролюючим органом збільшено суму податкового зобов'язання на 283853 грн., тому обґрунтовано застосовано штраф у розмірі 70963,25 грн. (25%).
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Понесені судові витрати залишити за позивачем.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 3 Прикінцеві положення та п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя В.В. Гаращенко