Справа № 560/1509/21
іменем України
07 липня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Світязь" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 січня 2021 року №0002050703.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства, зокрема щодо завищення суми бюджетного відшкодування, задекларованого у декларації з ПДВ за вересень 2020, завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, задекларованого у декларації з ПДВ за вересень 2020 року, мають характер припущень, відтак є необґрунтованими. Позивач вважає, що відповідач за результатами документальної перевірки дійшов помилкового висновку про непідтвердження реального характеру господарських операцій з поставки.
Зазначає, що з метою виробництва електричних проводів та кабелів позивачем у ТОВ «Д.Трейд» придбавалась сировина (заготовка мідна для волочіння), що підтверджується договором поставки, видатковими та податковими накладними, свідоцтвом про реєстрацію ТЗ і причепів, товарно-транспортними накладними, наказами про відрядження та іншими документами. Оплата за товар підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача за період з серпня по вересень 2020 року. Позивач вважає податкові повідомлення-рішення протиправними, оскільки господарські операції є такими, що фактично відбулись та підтверджені належними документами.
У поданому відзиві та запереченнях на відповідь на відзив Головне управління ДПС у Хмельницькій області позов не визнає. Покликається на правомірність прийнятих рішень, оскільки за результатами позапланової документальної перевірки позивача встановлена відсутність необхідних ресурсів та об'єктів нерухомого майна для зберігання товару у постачальника - ТОВ «Д.Трейд» за адресою місця відвантаження товару. Також зазначає, що сертифікат якості, наданий позивачем, розроблений іншою юридичною особою ТОВ «Дифенс Метал», яке станом на дату видачі сертифікату не здійснювало фінансово-господарську діяльність, свідоцтво платника ПДВ анульоване. Відповідач вважає сертифікат таким, що не підтверджує виробництво вказаного виду товару, позаяк ТОВ «Д.Трєйд» не є безпосереднім його виробником, тому податковим органом проведено перевірку ланцюгів постачання товару від ТОВ «Укрвторсплав», ТОВ «Никметторг» та ПП «Опт Торг 2000» Відповідач вважає, що перевіркою вірно встановлено безпідставне документальне оформлення «нереальних» господарських операцій з придбання товару (катанки), відтак рішення є правомірними.
Позивач подав відповідь на відзив та додаткові пояснення, де з доводами відповідача не погоджується. Зазначає, що сертифікаційні документи на товар не можуть слугувати доказом на підтвердження або спростування реальності господарської операції та документом, який підтверджує рух активів. Також не погоджується з посиланням відповідача на податкову інформацію стосовно порушень податкового законодавства іншими постачальниками ТОВ «Д.Трейд».
Представник відповідача подав до суду відзив в якому просить провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 2 ст. 12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно ч.6 ст.262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу та якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З урахуванням наведеного, характеру спірних правовідносин та предмету доказування у цій справі суд приходить до висновку про відсутність підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін, а тому клопотання відповідача не підлягає задоволенню.
Дослідивши обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що службовими особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області на підставі направлень від 27.11.2020 року та наказу №22309-П від 11.11.2020 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Світять» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами перевірки складений Акт №43/22-01-07-03/14165839 від 14.01.2021, де зазначається про порушення:
- пп. «а» п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201, абз. «б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289 із змінами і доповненнями, ТОВ «Світязь» завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) задекларованого у декларації ПДВ за вересень 2020 року, в сумі 410592 грн.;
- вимог наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289 (із змінами і доповненнями), ТОВ «Світязь» невірно заповнено додаток 2 «Довідка про суму від 'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» за вересень 2020 року.
На підставі акту прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 18 січня 2021 року №0002050703.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, передбачено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити, як найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Верховним Судом у постанові від 22 жовтня 2020 року у справі № 160/3055/19 висловлено правову позицію щодо того, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона спричиняє реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.
Також Верховний Суд у вказаній постанові звертає увагу на те, що відповідно до сталої судової практики (постанови Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі № 805/686/17-а, від 12 липня 2019 року у справі № 808/109/18, від 9 липня 2019 року у справі № 810/1762/16 тощо) сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, у власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю.
Судом встановлено, що основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" є виробництво електронних і електричних проводів та кабелів (КВЕД 27.32).
З метою забезпечення виробничого процесу та господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Д.Трейд» укладений Договір поставки №22/07-20 від 22 липня 2020, предметом якого є постачання заготовки мідної для волочіння (катанки).
На виконання умов договору ТОВ «Д.Трейд» у вересні - жовтні 2020 здійснило чотири епізоди поставки окремих партій товару:
- 04.09.2020 року ТОВ «Д.Трейд» здійснило постачання позивачу продукції в кількості 21,982 тон. на суму 4803066,91 грн., в т.ч. ПДВ 800511,15 грн.;
- 17,09,2020 року ТОВ «Д.Трейд» здійснило постачання позивачу продукції в кількості 10,998 тон. на суму 2463552,05 грн., в т.ч. ПДВ 410592,01 грн.
Факти постачання та переходу права власності від постачальника ТОВ «Д.Трейд» до покупця позивача на вищевказані партії продукції підтверджуються:
- відносно партії продукції в кількості 21,982 тон на суму 4803066,91 грн., в т.ч. ПДВ 800511,15 грн. - видатковою накладною від 04.09.2020 № РН-0000011;
- відносно партії продукції в кількості 10,998 тон. на суму 2463552,05 грн., в т.ч. ПДВ 410592,01 грн. - видатковою накладною від 17.09.2020року №РН-0000013.
Обидві придбані позивачем вищенаведені партії продукції у постачальника фактично отримав водій позивача - ОСОБА_1 , що засвідчено його підписом у видаткових накладних.
Транспортування обох партій придбаної Позивачем у ТОВ «Д.Трейд» продукції, проводилось власним транспортом Позивача - автомобілем МЕРСЕДЕС БЕНЦ державний номер НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_2 , загальною вантажопідйомністю 27,040 тон, водій - працівник підприємства ОСОБА_1 , що підтверджують: свідоцтво про реєстрацію ТЗ і причепа, ТТН №04/09 від 04.09.2020, ТТН №17/09 від 17.09.2020, накази про відрядження водія тощо
Оплату на користь ТОВ «Д.Трейд» за фактично поставлену 17.09.2020 року продукцію, позивачем проведено у безготівковій формі - 18.09.2020 (наступного дня після відвантаження та переходу права власності) згідно з платіжним дорученням № 83 на суму 2463552,05 грн., в т.ч. ПДВ 410592,01 грн.
В бухгалтерському обліку Позивача розрахунки з постачальником ТОВ «Д.Трейд» відображено по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»: сальдо на 01.09.2020 - 0 грн., оборот Дт -7266618,96 грн., оборот Кт - 7266618,96 грн., сальдо на 30.09.2020 - 0 грн.
В зв'язку із здійсненням вищевказаної господарської операції з постачання Позивачу Продукції, ТОВ «Д.Трейд» в порядку п. 187.1 «б» ст.187 Податкового кодексу склало для Позивача податкову накладну № 5 від 17.09.2020 на загальну суму 2463552.05 грн.. в т.ч. ПДВ 410592,01 грн, яка відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України
12.10.2020 року за № 9261954944 була зареєстрована податковим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того, усі податкові накладні, складені за наслідками цих господарських операцій, були зареєстровані податковими органами у встановленому порядку.
Суд звертає увагу на те, податковий орган не заперечує факт наявності у позивача заготовки мідної для волочіння (катанки) у об'ємах згідно з видатковими накладними, яка використовувалась ним у подальшому у виробництві, а також факт оплати за товар.
У постанові від 24 травня 2019 у справі № 826/7423/16 та у постанові від 04 червня 2020 у справі № 340/422/19 Верховний Суд зазначив, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Суд відхиляє доводи суб'єкта владних повноважень щодо сертифікату якості, оскільки наявність недоліків в оформленні сертифікатів якості (відповідності), так само і їх відсутність не є підставою для висновків про нереальність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Крім того, сертифікати якості (відповідності) не є документами бухгалтерського обліку чи податкового обліку, які засвідчують факт господарської операції ( постанова від 20 березня 2020 року у справі № 813/1872/13-а)
Суд також враховує наступне.
У акті перевірки міститься висновок про те, що контрагенти-постачальники Товариства з обмеженою відповідальністю «Д. Трейд» по ланцюгу постачання не мають необхідних трудових та матеріально - технічних ресурсів для виробництва або постачання вказаного товару, крім того вчинили певні податкові правопорушення, про що свідчить отримана податковим органом інформація.
Суд погоджується, що законодавство передбачає можливість використання податковим органом інформаційних баз контролюючих органів з метою виконання покладених на останніх функцій та завдань. Разом з тим, наявна у інформаційних базах ДПС інформація не може в розумінні процесуального закону бути доказом стосовно реальності або нереальності господарських операцій.
Висновки щодо неможливості здійснення господарських операцій контрагентом позивача не можуть ґрунтуватись лише на інформації, що міститься у податковій базі відносно контрагентів постачальника, а повинні базуватись на підставі первинних документів та об'єктивної перевірки фактичних обставин господарських правовідносин.
Суд відхиляє посилання відповідача на ухвалу судді Приморського районного суду м. Одеси у справі 522/19783/19, оскільки вирок у вказаній кримінальній справі (кримінальному провадженні) відсутній, будь-які доведені обставини вчинення позивачем або його контрагентом порушень вимог закону відсутні.
У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 у справі № 804/1984/16 суд вказує на те, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої, та злагодженості дій між ними. Крім того, колегія суддів зазначила, що висновки про відсутність у контрагентів по ланцюгу постачання трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03 жовтня 2019 у справі № П/811/3228/14. Так, у вказаній постанові Верховний Суд зазначає, що будь-яка податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, у тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Зокрема, посилання контролюючого органу на наявність актів як критерію оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки під час складення таких актів жодні первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаних актів з відображенням в них окремих відомостей не відповідають критерію юридичної значимості, а отже не є належними доказами в розумінні процесуального Закону.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2019 у справі № П/811/3228/14, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Такі ж висновки сформовані у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 у справі № 826/6245/18: не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.
У постанові від 13 жовтня 2020 у справі № 0340/1408/18 Верховний Суд зазначив, що виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються при визначенні фінансового результату, та права на податковий кредит, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності). Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов'язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. Визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні наявна у контролюючого органу податкова інформація, ні відсутність у постачальників контрагента чи у контрагента достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів самі по собі не можуть бути самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність недоліків у первинних документах може свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.
Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2019 у справі № 826/16601/18 зазначив, що не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей для виконання взятих на себе зобов'язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.
Судом встановлено, що надані позивачем документи сумнівів у їх достовірності не викликають, будь-які дійсні розбіжності стосовно задекларованої суми оплати за договором, розміру податку, обсягів поставок тощо судом не виявлені, а відповідачем не доведені, також відсутні дефекти форми або змісту первинних (бухгалтерських) документів з тих, які були надані платником. Одночасно з цим, контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на належних доказах, які спростовують факти поставок, не надані належні докази на підтвердження того, що відомості, які містяться в документах позивача, неповні, недостовірні або суперечливі.
Вказані в акті перевірки висновки стосовно формування позивачем штучних показників податкового обліку з метою отримання незаконної податкової вигоди, є припущеннями за відсутності належних та допустимих доказів, які надаються в передбаченому законодавством порядку. Встановлені судом обставини та реальність здійснення вищевказаних господарських операцій не спростовані податковим органом належними та допустимими доказами, відтак суд приходить до висновку про необґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У зв'язку з задоволенням позовний вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 січня 2021 року №0002050703 прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь".
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" судові витрати в розмірі 2898 гривень за рахунок асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Світязь" (провул. Зелений, 13-А,Кам'янець-Подільський,Хмельницька область,32300 , код ЄДРПОУ - 14165839)
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя Г.В. Лабань