Справа № 560/2751/21
іменем України
07 липня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.12.2020 року № 221450000881.
2. 3обов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.04.1982 року по 01.11.1991 року в колгоспі ім. XXII з'їзду КПРС, з 01.11.1991 року по 29.04.1997 року в колгоспі "Авдет" та з 05.02.2005 року по 12.01.2006 року в СФГ "Явір" та призначити пенсію за віком з 11.12.2020 року.
3. Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнень за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Вказує, що трудовий стаж позивача за період з 1982 по 2006 роки підтверджується належним чином оформленою трудового книжкою серії НОМЕР_1 . Вважає, що у відповідача не було законних підстав не зараховувати на підставі трудової книжки до трудового стажу період роботи з 1982 по 2006 та відмовляти у призначенні пенсії.
Ухвалою суду від 17.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що до страхового стажу позивача не враховано періоди роботи у 1982-1998 роках в колгоспі ім. ХХІІ з'їзду КПРС згідно трудової книжки позивача, оскільки вона заповнена з порушенням Інструкції №162, а саме не зазначені первинні документи, на підставі яких внесені записи про відпрацьовані трудодні. При цьому, період роботи позивача зараховано до страхового стажу на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу пропорційно сплаченим внескам. Згідно наданих документів страховий стаж позивача становить 10 років 1 місяць 15 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком.
До суду відповідачем подано клопотання, в якому відповідач також просив провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає наступне.
Як передбачено п.20 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із ч.2 ст.12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Разом з тим, відповідно до ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Справа у розумінні п.2 ч.1 ст.263 КАС України є справою незначної складності, розгляд якої повинен відбуватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Таким чином, враховуючи, що дана справа є справою незначної складності та підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому відсутні підстави для задоволення заявленого клопотання.
Суд також зазначає, що підстав, які зумовили звернутися до суду для призначення розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін, відповідач не навів. Які обставини можуть бути встановлені саме у судовому засіданні, не вказав.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
14.12.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.12.2020 №221450000881 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи 26 років згідно статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Листом від 25.01.2021 №2200-0304-8/4745 відповідач повідомив позивача про прийняте рішення про відмову у призначенні пенсії. Зазначив, що у трудовій книжці позивача не вказано первинних документів, на підставі яких внесені записи про відпрацьовані вихододні за період з 1991 по 1997 роки. Також, повідомлено про те, що страховий стаж ОСОБА_1 становить - 10 років 1 місяць 15 днів. Водночас, період роботи з підтверджено індивідуальними відомостями про застраховану особу та зараховано до страхового стажу позивача.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Згідно частини першої статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (абзац перший частини другої статті 24 Закону №1058-ІV).
Абзацом другим частини четвертої статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Отже, законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах.
Порядок ведення трудових книжок на час виникнення спірних правовідносин регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР №162 від 20.06.1974 (далі - Інструкція).
Згідно з п. 2.3 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Згідно пункту п.п. б п. 2.17 Інструкції передбачено, що всі записи в трудовій книжці за місцем роботи вносяться окремою строкою з посиланням на дату, номер і найменування відповідних документів.
Отже, записи у трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за №637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 даного Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку).
Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 затверджено Основні положення про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників (далі - Основні положення), згідно з пунктом 1 яких трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність члена колгоспу.
Відповідно до пунктів 5, 6 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників до трудової книжки колгоспника заносились, зокрема, відомості про трудову участь (прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання), відомості про нагородження та заохочення, переведення на іншу роботу, припинення роботи.
Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.
Пунктом 13 Основних положень передбачено, що відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.
Згідно трудової книжки колгоспника від 19.04.1982 року НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у період з 01.04.1982 року по 01.11.1991 року працював в колгоспі ім. XXII з'їзду КПРС та з 01.11.1991 року по 29.04.1997 року працював в колгоспі "Авдет", що становить 15 років 28 днів.
Записи трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 за період з 01.04.1982 року по 29.04.1997 року виконані без перекреслень, дати наказів не містять ніяких виправлень. Зазначені обставин підтверджуються записами трудової книжки колгоспника від 19.04.1982 року НОМЕР_1 , а саме запис № 1-4 "Членство у колгоспі», записами № 1-8 "Відомості про роботу", а також сторінками № 18-21 "Трудова участь в громадському господарстві".
Згідно трудової книжки колгоспника від 19.04.1982 року НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у період з 05.02.2005 року по 12.01.2006 року працював в СФГ "Явір", що становить 11 місяців 7 днів.
Дані обставин підтверджуються записами трудової книжки колгоспника від 19.04.1982 року НОМЕР_1 , а саме запис № 14-15 "Відомості про роботу".
Відповідачем відмовлено у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів роботи з 1982 по 1998 роки, у зв'язку з тим, що у трудовій книжці позивача не зазначені первинні документи, на підставі яких внесені записи про відпрацьовані вихододні у вказаний період. Суд вважає таке твердження відповідача безпідставним, оскільки на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Суд зазначає, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №677/277/17.
Дослідивши копію трудової книжки позивача, суд зазначає, що з неї чітко вбачаються періоди роботи з 1982 по 2006 роки в Колгоспі "Авдет" та СФг "Явір". З урахуванням наведеного у суду немає підстав вважати, що видана архівна довідка стосується іншої особи.
При цьому, записами трудової книжки підтверджується факт виконання позивачем встановленого мінімуму трудової участі за період з 1983 року по 1986 рік та з 1990 по 1998 роки.
Згідно пункту 5 Постанови №310 в трудову книжку колгоспника вносяться, в тому числі, відомості про трудову участь, а саме, прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в суспільному господарстві, та стан його виконання.
Згідно зі статтею 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно з п. "а" ч. 3 ст. 56 Закону №1788, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Отже, вказана норма містить застереження щодо неврахування при призначенні пенсії періоду, за який відсутня інформація про належність до системи державного соціального страхування або про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
При цьому період роботи позивача з 01.01.1999 зараховано до страхового стажу на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу пропорційно сплаченим внескам.
Таким чином, норми пенсійного законодавства передбачають необхідність врахування при обчисленні страхового стажу особи, що була членом колгоспу, виконання мінімуму трудової участі в громадському господарстві.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом вирішено зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.04.1982 року по 01.11.1991 року в колгоспі ім. XXII з'їзду КПРС, з 01.11.1991 року по 29.04.1997 року в колгоспі "Авдет" та з 05.02.2005 року по 12.01.2006 року в СФГ "Явір" та призначити пенсію за віком з 11.12.2020 року.
Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.12.2020 року № 221450000881 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, є правомірним та підлягає скасуванню.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позовна вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнень за один місяць, не підлягає задоволенню, оскільки є передчасною.
Згідно ухвали суду від 17.03.2021 відстрочено сплату судового збору до прийнятття рішення по справі.
Частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позовних вимог, що відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відшкодування судових витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 908,0 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.12.2020 року № 221450000881.
3обов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.04.1982 року по 01.11.1991 року в колгоспі ім. XXII з'їзду КПРС, з 01.11.1991 року по 29.04.1997 року в колгоспі "Авдет" та з 05.02.2005 року по 12.01.2006 року в СФГ "Явір" та призначити пенсію за віком з 11.12.2020 року.
Стягнути в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000, код ЄДРПОУ 21318350).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя Г.В. Лабань