Справа № 560/8118/21
іменем України
07 липня 2021 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Салюк П.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку, в якому просив:
визнати протиправними дії Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку щодо непроведення повного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 - неврахування базових місяців січня 2016 року та березня 2018 року;
зобов'язати Хмельницький зональний відділ Військової служби правопорядку здійснити нарахування (з приведенням відповідного розрахунку такого нарахування) та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення у цей період - "січень 2008 року", за період з 01.03.2018 року по 24.09.2019 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення у цей період - "березень 2018 року", відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення згідно постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09 грудня 2015 року та з врахуванням виплачених раніше сум індексації за обумовлені періоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання рішення суду по справі №560/1963/20 йому 25 вересня 2020 виплачено індексацію грошового забезпечення в сумі 4503,21 гривень.
Позивач вважає, що дії відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення без врахування для обчислення індексації базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року є незаконними.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за вказаною позовною заявою, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись, зокрема, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний позивачем спосіб.
Суд встановив, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року по справі №560/1963/20 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 11.10.2016 по 01.03.2018. Зобов'язано Хмельницький зональний відділ Військової служби правопорядку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 11.10.2016 по 05.06.2018.
07 вересня 2020 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року по справі №560/1963/20 набрало законної сили.
Позивач вказує, що Хмельницький зональний відділ Військової служби правопорядку неправильно визначив базовий місяць для нарахування індексації, тому сплатив йому лише 4503,21 грн. Листом від 18 червня 2021 року №2356 військова частина повідомила, що не вбачає законних підстав для здійснення перерахунку індексації з встановленням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року.
З аналізу предмету спору у цій справі суд дійшов висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме судового рішення по справі №560/1963/20.
Вимога про нарахування та виплату індексації за спірний період залишилася, тільки з'явилося уточнення, що для належного виконання судового рішення слід застосовувати інший базовий місяць.
Розділом IV КАС України передбачені процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Зокрема, ч. 1 ст. 383 КАС України передбачено, що особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Вищезазначене дає підстави для висновку, що наявність у КАС України спеціальної норми, спрямованої на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому, зокрема, статтею 383 КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року по справі №522/10140/17.
Таким чином, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він повинен звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Згідно з статтею 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за приписами КАС України.
Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Такі висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав уже є судове рішення, що набрало законної сили, відтак у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити.
Водночас, слід зазначити, що незгода позивача з проведеним відповідачем нарахуванням та виплатою, які здійснювались в ході виконання рішення суду по справі №560/1963/20, є підставою для подання відповідної заяви в порядку ст. 383 КАС України, до суду першої інстанції, що розглядав справу.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справ.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддяП.І. Салюк