Справа № 560/2470/20
іменем України
07 липня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 02.03.2020 №865-712/Л-03/8-2200/20, якою ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії по інвалідності, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з дати звернення до відповідача;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року з дати звернення до відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1), є інвадом ІІІ групі, у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вказує, що брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у формуваннях цивільної оборони. Позивач має статус інваліда війни, а тому вважає, що має право на перерахунок пенсії в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати згідно частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
На звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, відповідач листом повідомив про те, що підстав для обчислення пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відсутні, оскільки позивач не належить до категорії осіб, які мають право на обчислення пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи".
Позивач вважає таку відмову протиправною, оскаржив її до суду, просить позов задовольнити.
Від представника відповідача надійшов відзив на даний адміністративний позов, в якому зазначено, що позивачу повідомлено про те, що ознак протиправності у діях відповідача немає, оскільки позивач не належить до категорії осіб, які мають право на обчислення пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи". У задоволенні позову просить суд відмовити.
У відзиві також заявлене клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін. Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Відповідно до ухвали від 18.05.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 27.05.2020 суд зупинив провадження у справі №560/2470/20 до набрання законної сили рішення Верховного Суду в зразковій справі №520/1972/19.
Ухвалою від 08.06.2021 суд поновив провадження у справі №560/2470/20.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
ОСОБА_1 , є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 29.05.2019.
Позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з 28.08.1986 по 22.09.1986 та з 12.10.1986 по 28.11.1986, що підтверджується довідкою, виданою ВАТ "Кременчуцький річковий порт" від 24.12.2007 №175 .
Також позивач є інвалідом ІІІ групи, що підтверджується Довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 0-01 ХМ №0000015439 від 26.02.2008 і Експертним висновком №11078 від 14.02.2008 на засіданні №2 від14.02.2008.
Також позивач має посвідчення інваліда війни серії НОМЕР_2 від 29.09.2017.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію відповідно до статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
31.01.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою, в якій заявив про своє бажання отримувати пенсію по інвалідності в порядку та на умовах розділу ІІІ Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ в розмірі, визначеному статтею 21 цього Закону, розраховану з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного року.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом від 02.03.2020 №865-712/Л-03/8-2200/20 повідомлено позивачу, що підстав для перерахунку з 25.04.2019 немає, оскільки позивач не належить до категорії осіб, які мають право на обчислення пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи".
З такою відмовою відповідача позивач не погодився, вважає її протиправною, а тому звернувся в суд із даним адміністративним позовом.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції до 01.10.2017) (далі - Закон №796-XII) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
З 01.10.2017 редакція вказаної норми змінена Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII, та застосовується із вказаного часу у такій редакції: "особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
Проте, Рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) від 25.04.2019 №1-р (ІІ)/2019 справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Також вказаним рішенням встановлено, що словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 25.04.2019 випливає, що визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини 3 статті 59 Закону, та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення.
Відтак особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби та є інвалідами внаслідок цього, мають право на обчислення пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру згідно з частиною 3 статті 59 Закону №796-XII з 26.04.2019.
Вказаний висновок зазначено в рішенні Верховного Суду у зразковій справі №520/1972/19. Разом з тим, суд звертає увагу на рішення Конституційного Суду України №1-р(II)/2019 від 25.04.2019, що поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
У вказаному рішенні Конституційний Суд України наголосив, що військовослужбовці строкової служби, пенсія яким призначається за частиною третьою статті 59 Закону №796-XII та обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в окремих випадках мають вищий рівень соціального захисту, оскільки розмір їх соціального забезпечення є значно більшим порівняно з іншими категоріями військовослужбовців (у тому числі військовозобов'язані під час участі у військових зборах), які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків.
Отже, військовослужбовці, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні військового обов'язку, мають різний рівень соціального забезпечення. Такий підхід законодавця до визначення рівня соціального забезпечення вказаних категорій осіб не відповідає принципу справедливості та є порушенням конституційного принципу рівності.
Відтак, суд вважає, що для виникнення права на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою незмінною залишилась умова щодо наявності у особи статусу військовослужбовця, на яких і розповсюджується норма статті 59 Закону №796-XII".
При цьому, статтею 10 Закону №796-XII врегульовано, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Примітка до вказаної статті закріплює, що до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Отже, законодавство визначає декілька окремих категорій серед військовослужбовців за критерієм виду військової служби.
Суд встановив, що ОСОБА_1 брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки був залучений до складу Цивільної оборони та брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з 28.08.1986 по 22.09.1986 та з 12.10.1986 по 28.11.1986, що підтверджується довідкою, виданою ВАТ "Кременчуцький річковий порт" від 24.12.2007 №175.
Однак незмінною умовою для отримання пенсії в розмірі, встановленому частиною 3 статті 59 Закону №796-ХІІ є наявність у особи статусу військовослужбовця при виконанні робіт, що пов'язані з ліквідацією аварії на ЧАЕС.
Суд встановив, що матеріали справи не містять належних доказів щодо призову ОСОБА_1 , як військовозобов'язаного на військові збори, або проходження ним військової служби під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому останній не може бути віднесений до категорії військовослужбовців відповідно до зазначених вище положень законодавства.
Військовий квиток серії НОМЕР_3 містить лише інформацію про проходження ОСОБА_1 військової служби лише у період з 12.05.1987 по 16.05.1989.
Інших доказів щодо проходження позивачем військової служби або призову на військові збори під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС матеріали справи не містять.
Позивач вважає, що він має такий статус, оскільки є військовозобов'язаною особою, прирівняною до статусу військовослужбовця, який брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки йому видано посвідчення інваліда війни.
Водночас, статус інваліда війни був наданий йому на підставі пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ.
Вказана норма права передбачає, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з інвалідністю з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
З аналізу приписів частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вбачається, що цей Закон не містить вимог, які визначають порядок та форму залучення осіб до складу формувань Цивільної оборони.
Водночас, відповідно до вимог нормативно-правових актів з Цивільної оборони, які були чинними на момент аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема, Положення про Цивільну оборону СРСР, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР від 18.03.1976 №201-78, наказів заступника Міністра оборони СРСР - начальника ЦО СРСР від 06.06.1975 №90 (Положення про невоєнізовані формування ЦО і норми оснащення (табелювання) їх матеріально-технічними засобами) та від 29.06.1976 №92 (Настанова про організацію та ведення Цивільної оборони), розпорядження ЦО СРСР від 26.04.1986, начальника ЦО УРСР від 28.04.1986, начальника Цивільної оборони Київської області - голови Київської обласної Ради народних депутатів трудящих за 1986 рік, цивільна оборона організовувалась за територіально-виробничим принципом в усіх населених пунктах та на всіх об'єктах народного господарства.
Також, формування Цивільної оборони СРСР передбачало як воєнізовану так і невоєнізовану форму.
Як встановив суд, позивач брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування ЦО ВАТ "Кременчуцький річковий порт".
Таким чином, враховуючи, що на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач не проходив будь-яку військову службу (у тому числі не був призваний на військові збори), він не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії за частиною 3 статті 59 Закону №796-XII, оскільки його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбувалася поза межами проходження військової служби, у зв'язку з чим положення частини 3 статті 59 Закону №796-XII на нього не поширюються.
За таких обставин, суд вважає, що приймаючи рішення про відмову в перерахунку позивачеві пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №1240/2088/18, від 06.03.2019 у справі №2540/2495/18, від 03.06.2021 у справі №320/4932/19.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 07 липня 2021 року
Позивач:ОСОБА_1 (с. Ходорівці, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область, 32361 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя В.В. Матущак