Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у забезпеченні позову
"08" липня 2021 р. справа №520/12337/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Котеньов О.Г., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс Плюс» про забезпечення позову, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс Плюс» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Управління транспорту Харківської обласної державної адміністрації № 01/01-08/1 від 29.06.2021 про призначення з 01 липня 2021 року на строк не більш як три місяці, перевізником ТОВ «ТРАНСМЕЙЛ-2012» (код ЄДРПОУ 38160052) на автобусних маршрутах загального користування: № 1592 «Пісочин-Харків (АС Холодна Гора), № 1502 Люботин - Харків (АС Холодна Гора), № 1184 Люботин (Караван) - Харків (АС Холодна Гора), № 1168 Солоницівка - Харків (АС Холодна Гора), № 1502-А Люботин - Харків (АС Холодна Гора) через Старий Люботин до проведення конкурсу з перевезення пасажирів на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Харківської області на вказаних маршрутах;
- визнати недійсним з моменту його укладення, а саме з 29.06.2021 р., Тимчасовий Договір про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 29.06.2021 року, укладений Управління транспорту Харківської обласної державної адміністрації з ТОВ «ТРАНСМЕЙЛ-2012» на перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування № 1592 Пісочин - Харків (АС «Холодна гора») № 1502 Люботин - Харків (АС «Холодна гора»), № 1184 Люботин (Караван) - Харків (АС «Холодна гора»), № 1168 Солоницівка - Харків (АС «Холодна Гора»), № 1502 -А Люботин - Харків (АС «Холодна Гора) через старий Люботин
Питання про відкриття провадження у справі судом не вирішувалось.
Одночасно з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс Плюс» подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд зупинити дію оскаржуваного наказу та заборонити відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Трансмейл-2012" здійснювати перевезення пасажирів автомобільним транспортом на приміських автобусних маршрутах загального користування № 1592 Пісочин - Харків (АС «Холодна гора») № 1502 Люботин -Харків (АС «Холодна гора»), № 1184 Люботин (Караван) - Харків (АС «Холодна гора»), № 1168 Солоницівка - Харків (АС «Холодна Гора»), № 1502 -А Люботин - Харків (АС «Холодна Гора) через старий Люботин, за Договором від 29.06.2021.
В обґрунтування вищевказаної заяви вказано, що доцільність вжиття заходів про забезпечення позову в даному разі виходить з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові інтереси та/або права позивача ТОВ «Укравтотранс Плюс», як переможця Конкурсу 29.08.2019 та фактично здійснюючого автоперевезення за вищезазначеними приміськими автобусними маршрутами, будуть значно погіршені та порушені, при цьому на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, порушені права та інтереси буде необхідно відновлювати шляхом вчинення певних дій.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 ст.151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
При цьому позивачем не надано доказів щодо існування достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів по забезпеченню позову може привести до несприятливих наслідків для прав позивача, у разі постановлення на його користь судового рішення.
За правовою позицією, викладеною у Рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, „з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову“ (абзац п'ятий пункту 4 мотивувальної частини).
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення постанови в адміністративній справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.
Тобто, застосування інституту забезпечення позову є дискреційним правом суду, а не його обов'язком, яке він реалізує залежно від обставин справи.
Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Призначенням інституту забезпечення адміністративного позову є недопущення порушення прав позивача під час розгляду адміністративної справи та створення умов для можливості реального виконання рішення суду в подальшому.
Судом встановлено, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, зазначених у ч. 2 ст. 150 КАС України для забезпечення даного адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що застосування заходів забезпечення позову є необґрунтованими, а заява про забезпечення адміністративного позову не підлягає задоволенню.
Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено (ч.8 ст.154 КАС України).
Керуючись ст.ст.2, 150-154, 241-243, 248, 256, 293, 294, 295, 297 КАС України, суд -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс Плюс» про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу у повному обсязі виготовлено та підписано 08 липня 2021 року.
Суддя О.Г. Котеньов