Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
07 липня 2021 р. № 520/5890/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 1782 від 09.03.2021 року про відмову в проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 державної (основної) пенсії обчисленої на підставі ч. 3 ст. 59 прямої дії Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.01.1991р., відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року по справі №520/5820/19, тобто з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 01.01.2021 р. - 6000 грн., з подальшим перерахунком пенсії кожного наступного (відповідного) року в разі зміни розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної (основної) пенсії обчисленої на підставі ч. 3 ст. 59 прямої дії Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.01.1991 року, відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року по справі №520/5820/19, тобто з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 01.01.2021р. - 6000 грн., і кожного наступного (відповідного) року в разі зміни розмірів мінімальної заробітної плати на протязі року, встановленої законом на відповідний рік, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсій, починаючи з 01.01.2021 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.01.1991. Відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 по адміністративній справі №520/5820/19 з 25.04.2019 ОСОБА_1 було зроблено перерахунок та обчислення державної (основної) пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ, як норми прямої дії, згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25.04.2019 № 1 -р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19 1737/19). 04.03.2021 позивач звернувся до відділу обслуговування громадян № 11 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 по адміністративній справі №520/5820/19, починаючи з 01.01.2021, з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ, як норми прямої дії, з урахуванням мінімальної заробітної плати встановленої законом на 01.01.2021 - 6000 грн., з подальшим перерахунком пенсії кожного наступного (відповідного) року в разі зміни розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії. Однак, рішенням №1782 від 09.03.2021 відділу перерахунку пенсій №3 управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській позивачу відмовлено у здійсненні такого перерахунку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду по справі відкрито спрощене провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що в спірних правовідносинах відповідач діяв в межах чинного законодавства України. Перерахунок пенсії позивача на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 по адміністративній справі №520/5820/19 проведено та розмір пенсії на теперішній час складає 11297,90 грн. В рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 по адміністративній справі №520/5820/19 відсутнє зобов'язання щодо подальших перерахунків пенсії кожного наступного (відповідного) року в разі зміни розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом, а також проведення відповідних виплат без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що 11.10.2017 набув чинності Закон України від 03.10.2017 №2148-4111 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким частину третю статті 59 Закону №796-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою «особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року». Всі інші військовослужбовці, зокрема військовозобов'язані, призвані на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, отримали таке право лише з 25.04.2019 після прийняття Рішення Конституційним Судом України 25.04.2019 №1-р (11)/2019, тобто у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ, як норми прямої дії, згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 у справі № 3-14/2019(402/191737/19) отримали право на обчислення державної пенсії по інвалідності за їх бажанням - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, тобто і кожного наступного відповідного року на 1 січня.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 по справі №520/5820/19 позов ОСОБА_1 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано рішення №117 від 24.05.2019 Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та обчислення державної (основної) пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно з частиною 3 ст. 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ, як норми прямої дії, згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25.04.2019 № 1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/191737/19).
Зобов'язано Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести з 25.04.2019 ОСОБА_1 перерахунок та обчислення державної (основної) пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ, як норми прямої дії, згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25.04.2019 №1 -р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19 1737/19).
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 по справі №520/5820/19 - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 по справі №520/5820/19 - залишено без змін.
На теперішній час рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 по справі №520/5820/19 набрало законної сили.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 по справі №520/5820/19 Головним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 24.04.2019. Після перерахунку пенсія позивача складає 11297,90 грн.
04.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до відділу обслуговування громадян №11 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою, в якій просив починаючи з 01.01.2021 провести перерахунок та обчислення його державної (основної) пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ, як норми прямої дії, з урахуванням мінімальної заробітної плати встановленої законом на 01.01.2021 - 6000 грн., з подальшим перерахунком пенсії кожного наступного (відповідного) року в разі зміни розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії.
Рішенням Відділу перерахунку пенсій №3 управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №1782 від 09.03.2021 позивача повідомлено про відсутність підстав для перерахунку пенсії згідно із заявою ОСОБА_1 та повідомлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 по адміністративній справі №520/5820/19, зобов'язано Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести з 24.04.2019 перерахунок та обчислення державної (основної) пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ, як норми прямої дії, згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25.04.2019 № 1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019(402/191737/19). Перерахунок пенсії проведено та розмір пенсії на теперішній час складає 11297,90 грн. В рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 по адміністративній справі №520/5820/19 відсутнє зобов'язання щодо подальших перерахунків пенсії кожного наступного (відповідного) року в разі зміни розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом, а також проведення відповідних виплат без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії.
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
По суті позовних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
У пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A, № 93).
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб віт порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суд.
Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відтак, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.
За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 щодо «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Як убачається з матеріалів справи у 2019 році до Харківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
За результатами розгляду справи №520/5820/19 за вказаною позовною заявою Харківський окружний адміністративний суд ухвалив рішення від 15.07.2019, яким позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення №117 від 24.05.2019 Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та обчислення державної (основної) пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно з частиною 3 ст. 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ, як норми прямої дії, згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25.04.2019 № 1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/191737/19). Зобов'язав Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести з 25.04.2019 ОСОБА_1 перерахунок та обчислення державної (основної) пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ, як норми прямої дії, згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25.04.2019 №1 -р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19 1737/19).
Головним управління ПФУ в Харківській області рішення виконане, ОСОБА_1 з 25.04.2019 проведено перерахунок та обчислення державної (основної) пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ, як норми прямої дії, згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19 1737/19).
Тобто, позивач реалізував своє право на захист шляхом звернення до суду з позовом, отримання рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі та виконання відповідачем вказаного рішення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 по справі №5205820/19 не містить зобов'язання про подальший перерахунок пенсії позивача кожного наступного (відповідного) року в разі зміни розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом, а також проведення відповідних виплат без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії.
Тобто невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 по справі №520/5820/19 не може бути предметом судового розгляду.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 у справі №802/2678/15-а (провадження №К/9901/1141/18), від 03.08.2018 у справі №808/967/17 (адміністративне провадження №К/9901/992/17), від 28.02.2019 у справі №683/182/17 (провадження №К/9901/21182/18), від 24.04.2019 у справі №803/1184/17 (адміністративне провадження №К/9901/29206/18, №К/9901/26536/18).
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Шляхова