Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
08 липня 2021 р. справа № 520/7432/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сліденка А.В., за участі - секретаря - Стрєлка О,В., представника позивача - Острицького А.О., представника відповідача - Ярової М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача про розподіл судових витрат по справі
за позовомОСОБА_1
доХарківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії -
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин), у порядку адміністративного судочинства сформулював вимоги про: 1) визнання протиправною бездіяльності Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.10.2020 року по 30.03.2021 року; 2) зобов'язання Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.10.2020 року по 30.03.2021 року.
Розгляд справи відбувався у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб.
Рішенням від 31.05.2021р. позов заявника було задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Харківського Національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба з приводу ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні у період 17.10.2020р.-29.03.2021р.; зобов'язано Харківський Національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 2.612 (дві тисячі шістсот дванадцять) грн. 13 коп. середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні у період 17.10.2020р.-29.03.2021р., здійснивши платіж однією сумою з утриманням належних податків і зборів; позов у решті вимог - залишено без задоволення.
08.06.2021р. представник позивача - адвокат Острицький А.О. звернувся до суду із заявою з питання винесення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій просив стягнути на користь позивача 5.000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, наполягаючи, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 28.12.2020р. по справі №640/18402/19, коли між клієнтом та адвокатом досягнута домовленість про фіксовану суми гонорару адвоката - витрати на професійну правничу допомогу не підлягають зменшенню пропорційно до обсягу задоволених судом вимог заявника.
Відповідач, Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, у поданій 08.07.2021р. до суду письмовій заяві наполягав на неспівмірності заявленої до стягнення суми компенсації витрат на професійну правничу допомогу.
Розглядаючи по суті заяву про розподіл судових витрат, суд зазначає, що у розумінні ч.1 ст.132 та п.1 ч.3 ст.132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу є витратами, пов'язаними із розглядом справи, і тому входять до складу судових витрат.
Частиною 4 ст.132 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Окрім вимоги про підтвердження витрат належно оформленими письмовими документами, згідно з ч.5 ст.132 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; а відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
З огляду на положення ч.3 ст.134, ч.4 ст.134, ч.5 ст.134, ч.7 ст.134, ч.7 ст.139 КАС України, ч.8 ст.139, ч.9 ст.139 КАС України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Європейського суду з прав людини у справі ««Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04), правового висновку постанови Верховного Суду від 16.03.2021р. у справі №520/12065/19 до кола критеріїв та юридично значимих факторів у питанні розподілу між учасниками справи витрат на професійну правничу допомогу належать: 1) документальне підтвердження реальності витрат (обсяг документально підтвердженої роботи адвоката); 2) вимушеність чи неминучість витрат; 3) складність справи; 4) ціна позову чи значення справи для учасника спору; 5) поведінка сторони; 6) причини виникнення спору; 7) своєчасність подання доказів понесення витрат; 8) наявність заперечень іншого учасника справи відносно розміру витрат; 9) результат вирішення спору.
При цьому, у силу правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 28.12.2020р. по справі №640/18402/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога у даній справі надавалася заявнику адвокатом Острицьким А.О. на підставі договору про надання правової допомоги від 21.04.2021р.
Згідно з умовами вказаного договору, гонорар адвоката за ведення даної справи у суді першої інстанції є фіксованим і складає 5.000,00 грн.
На підтвердження факту оплати позивачем наданих послуг надано платіжне доручення від 24.04.2021 р. на відповідну суму.
Суд відзначає, що суть правової допомоги у межах даної справи полягає у складанні тексту позову.
При цьому, текст позову не мстить жодних посилань на реквізити та відомості документів про фінансове забезпечення військовослужбовця, обчислення показника середнього денного грошового забезпечення, розрахунків з приводу розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби.
Ініційований заявником спір належить до кола малозначних справ, за жодними ознаками не може бути визнаний складним, судові засідання по справі не проводилися.
Заявником були заявлені вимоги зобов"язувального, спонукального характеру.
Результатом вирішення спору є часткове задоволення вимог заявника.
Так, суд дійшов висновку, що пропорційним розміром середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є сума у 2.612,13 грн., а не сума у 145.118,68 грн.
З огляду на викладене, суд вважає справедливим покласти на відповідача тягар з відшкодування заявнику 2.000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Стосовно доводів представника позивача відносно постанови Верховного Суду від 28.12.2020 р. по справі №640/18402/19 у контексті тієї обставини, що фіксований гонорар адвоката не підлягає зменшенню, суд вважає саме цей правовий висновок нерелевантним стосовно спірних правовідносин, оскільки він стосується відсутності детального опису робіт на виконання положень частини четвертої статті 134 КАС України.
Натомість, у межах даної адміністративної справи суд доходить висновку про необхідність зменшення заявленої до відшкодування суми витрат не через відсутність детального опису виконаних адвокатом робіт, а через одночасне поєднання таких факторів як: нерозумність об'єктивної необхідності судових витрат у такій сумі для конкретної справи; результат вирішення спору полягає у частковому задоволенні позову (що в арифметичному еквіваленті складає 1,8% від загальної суми середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні).
До того ж, суд також вважає за необхідне зазначити, що у розумінні ч.1 ст.78 КАС України особисті усні суб'єктивні відповіді представника Університету на питання представника позивача, надані у судовому засіданні, не мають юридичного значення для вирішення по суті питання щодо судових витрат по даній справі.
При розв'язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”), надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи, дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін, виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.
Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 132-139, 143, 241-243, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Заяву про розподіл судових витрат в частині професійної правничої допомоги - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківського Національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (ідентифікаційний код - 249807899; місцезнаходження - 61023, м. Харків, вул. Сумська, буд. 77/79) на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1 ) 2000 (дві тисячі) грн. у якості компенсації видатків на професійну правничу допомогу.
Решту судових витрат покласти на позивача.
Роз'яснити, що рішення у повному обсязі виготовлено 8 липня 2021 року; підлягає оскарженню Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, а набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Суддя Сліденко А.В.