Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
06.07.2021 р. справа №520/7104/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб справу за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин, позивач) до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Харківській області (далі за текстом - Ліквідаційна комісія) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Матеріали первісного позову були отримані судом - 21.04.2021р. Після усунення частини недоліків в оформленні позову ухвалою суду від 21.05.2021р. до розгляду були прийняті вимоги про: визнання противоправними дій Ліквідаційної комісії Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківської області, щодо ненадання довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яка відповідала б формі, викладеній у Додатку 3 до Постанови КМУ від 13 лютого 2008 р. №45 станом на день звернення з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років, надбавка за особливо важливі завдання - 100%, премія - 35% згідно до протоколу за пенсійною справою 2003009966 (МВС) від 04.03.2011 року, що було причиною призначення пенсії ОСОБА_2 для надання до Пенсійного фонду Харківської області та для проведення у подальшому перерахунку пенсії; 2) витребування з Ліквідаційної комісії ГУ МВС України довідку про розмір грошового забезпечення, станом на день звернення - 21.04.2021р., з обов'язковим забезпеченням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років, надбавка за особливо важливі завдання - 100%, премія - 35%) згідно до протоколу за пенсійною справою 2003009966 (МВС) від 04.03.2011 року, що було причиною призначення пенсії ОСОБА_2 для надання до Пенсійного фонду Харківської області та для проведення у подальшому перерахунку пенсії.
Аргументуючи ці вимоги зазначив, що адміністративним органом неправомірно створені штучні перешкоди в отриманні пенсії у належному розмірі у спосіб відмови у виготовлені належної і достовірної довідки про грошове забезпечення.
Відповідач, з поданим позовом не погодився.
Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що відсутні підстави для видачі відносно заявника нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на дату подання письмового звернення. Наголошував, що видача довідок про грошове забезпечення поліцейських для перерахунку розміру раніше призначених пенсій атестованих працівників органів внутрішніх справ України із спеціальними званнями міліції віднесено до компетенції Сектору із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області».
Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив публічну службу в органах внутрішніх справ України у якості атестованого працівника міліції, наказом МВС України від 03.03.2011р. був звільнений із служби з посади заступника начальника лінійного управління на Південно-Західній залізниці - начальника слідчого відділу Управління МВС України на залізничному транспорті із показником вислуги років - 24р. 09м. 03дн. та у спеціальному званні - підполковник міліції.
З 04.03.2011р. заявник отримує від ГУ ПФУ в Харківській області пенсію у порядку Закону України від 09.04.1992р. №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 62% грошового забезпечення.
Відповідно до грошового атестату №37/8-106 розмір власного грошового забезпечення заявника складав: оклад за посадою - 1.500,00грн.; оклад за спеціальним званням «підполковник міліції» - 135,00грн.; відсоткова надбавка за вислугу років у розмірі 35% - 572,25грн.; відсоткова надбавка за виконання особливо важливих завдань у розмірі 100% - 2.207,25грн.
Відповідно до довідки Ліквідаційної комісії ГУМВСУ в Харківській області №100/32903-2003009966 від 24.03.2018р. розмір грошового забезпечення поліцейського згідно з постановою КМУ від 11.11.2015р. №988 за посадою, звідки заявник був звільнений зі служби, складає: оклад за посадою - 3.400,00грн.; оклад за спеціальним званням «підполковник поліції» - 2.400,00грн.; надбавка за вислугу років у розмірі 45 % - 2.610,00грн.; премія у розмірі 11,84% - 995,74грн.; а загалом - 9.405,74грн.
Об'єктивних даних про надходження до пенсійного органу інших складених відносно заявника довідок про грошове забезпечення матеріали справи не містять.
Листом Ліквідаційної комісії ГУ МВСУ в Харківській області від 25.01.2021р. №П-4/119/29/29-2-2021 була надана відповідь на звернення заявника від 04.01.2021р. і указано, що Ліквідаційна комісія не має підстав для складання нової довідки про розмір грошового забезпечення і направлення цієї довідки до пенсійного органу.
Листом ГУ ПФУ в Харківській області від 15.03.2021р. №2601/2240/П03/8200/24 була надана відповідь на звернення заявника від 15.02.2021р. і указано, що відсутні підстави для направлення до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України списків для отримання довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії.
Стверджуючи про протиправність відмови, вчиненої Ліквідаційною комісією, і наполягаючи на видачі довідки про грошове забезпечення для перерахунку розміру раніше призначеної пенсії з урахуванням усіх складових елементів структури грошового забезпечення міліціонера і поліцейського за аналогічною штатною посадою станом 21.04.2021р., заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Право громадян на соціальний захист проголошено ст.46 Конституції України.
Пунктом п.6 ч.1 ст.92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З 01.01.2004р. таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У силу дії бланкетної норми ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Отже, порядок соціального захисту у формі пенсійного забезпечення звільнених у відставку осіб начальницького складу органів внутрішніх справ унормовано, насамперед, приписами Закону України від 09.04.1992р. №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Закон України № 2262-XII).
Так, положення названого закону запроваджують дві окремі, самостійні і незалежні одна від одної процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії особи, а саме: 1) за ст.43 Закону України № 2262-XII - у випадку призначення пенсії вперше та 2) за ст.63 Закону України № 2262-XII - у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді.
При цьому, ст.43 Закону України №2262-XII визначено порядок обчислення розміру пенсії у разі її призначення вперше і саме у цій процедурі базовою розрахунковою величиною є виплати (як винагорода за працю), одержані особою-пенсіонером під час проходження служби (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення самого працівника (службовця) - власна винагорода особи за працю).
Натомість, ст.63 Закону України №2262-XII визначено порядок обчислення розміру вже призначеної пенсії шляхом її перерахунку у залежності від тих виплат (як винагорода за працю), котрі одержані третьою сторонньою особою - іншим працівником, який обіймає цю ж саму чи прирівняну посаду (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення іншого працівника - діючого службовця за аналогічною (прирівняною) посадою - винагорода третьої сторонньої особи за працю).
У силу правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019р. по зразковій справі №240/5401/18 процедури призначення пенсії (ст.43 Закону України №2262-XII) та перерахунку пенсії (ст.63 Закону України №2262-XII) є різними як за змістом, так і за механізмом проведення.
Відтак, суд не знаходить підстав для поєднання цих процедур за будь-якими компонентами, адже протилежне тлумачення змісту норм ст.ст.43 і 63 Закону №2262-XII із абсолютною неминучістю призводить до штучного створення «віртуального» (неіснуючого у дійсності) показника грошового забезпечення, котрий не отримується жодним із діючих публічних службовців за рахунок автоматичного додавання структури власного грошового забезпечення особи-пенсіонера під час проходження служби до структури грошового забезпечення діючого публічного службовця.
Розглядаючи справу, суд відмічає, що згідно з ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, питання визначення механізму перерахунку пенсій (умов, порядку та розмірів) передано законодавцем у відання Уряду України і деталізовано, зокрема, у положеннях Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (затверджено постановою КМУ від 13.02.2008р. №45, далі за текстом - Порядок №45).
Окрім того, процедура призначення та процедура перерахунку розміру раніше вже призначеної пенсії деталізовані також і приписами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (затвердженого постановою правління ПФУ від 31.01.2007р. №3-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007р. за №135/13402; далі за текстом - Порядок №3-1).
Згідно з п.1 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Отже, приводом для проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення загального характеру, виданого суб'єктом владних повноважень, наділеним правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців чи інших осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
11.11.2015р. КМУ було прийнято постанову №988 (далі за текстом - Постанова КМУ №988) з приводу оплати служби поліцейських.
Саме дане нормативне рішення Уряду України поширюється на відносини за участю заявника і призводить до виникнення правової підстави для перерахунку розміру раніше призначеної пенсії у зв'язку із підвищенням винагороди за службу діючих поліцейських громадянину з категорії «міліціонер у відставці» або з категорії «поліцейський у відставці».
30.08.2017р. КМУ було прийнято постанову №704 з приводу оплати служби військовослужбовців (далі за текстом - Постанова КМУ №704).
Згідно з п.10 постанови КМУ №704 згадане нормативне рішення Уряду України набирало чинності з 01.01.2018р.
Постановою КМУ від 27.12.2017р. №1052 до п.10 Постанови КМУ №704 були внесені зміни в частині календарної дати набуття чинності і строк початку дії цього нормативного акту було перенесено з 01.01.2018р., а 01.01.2019р.
Таким чином, станом на 01.01.2018р. постанова КМУ №704 не діяла, а питання розмірів грошового забезпечення військовослужбовців було регламентовано постановою КМУ від 07.11.2007р. №1294.
Постановою КМУ від 21.02.2018р. №103 (далі за текстом - Постанова КМУ №103) до п.10 Постанови КМУ №704 були внесені чергові зміни в частині календарної дати набуття чинності і строк початку дії цього нормативного акту було перенесено на 01.03.2018р.
При цьому, положення пунктів 1 і 2 Постанови КМУ №103 стосувались перерахунку розміру раніше призначених пенсій військовослужбовцям у відставці та деяких іншим особам за виключенням поліцейських у відставці та атестованих співробітників органів внутрішніх справ у відставці.
Отже, положення пунктів 1 і 2 Постанови КМУ №103 не можуть бути поширені на правовідносини за участю заявника.
Натомість, положення п.3 Постанови КМУ №103 стосувались перерахунку розміру раніше призначених пенсій поліцейським у відставці та атестованим співробітникам органів внутрішніх справ у відставці.
Отже, саме положення п.3 Постанови КМУ №103 поширюються на правовідносини за участю заявника.
За правилами ч.2 ст.265 та ч.1 ст.325 КАС України пункти 1 і 2 Постанови КМУ №103 діяли у період часу з 28.02.2018р. та до 05.03.2019р. (як до моменту набрання законної сили судовими рішеннями по справі №826/3858/18) і були обов'язковими до виконання усіма суб'єктами права як чинне рішення Уряду України нормативного характеру.
За правилами ч.2 ст.265 та ч.1 ст.325 КАС України п.3 Постанови КМУ №103 діяв у період часу з 28.02.2018р. та до 19.11.2019р. (як до моменту набрання законної сили судовими рішеннями по справі №826/12704/18).
За правилами ч.2 ст.265 та ч.1 ст.325 КАС України п.6 Постанови КМУ №103 діяв у період часу з 28.02.2018р. та до 29.01.2020р. (як до моменту набрання законної сили судовими рішеннями по справі №826/5463/18).
Утрата чинності п.1 Постанови КМУ №103 з 05.03.2019р., п.2 Постанови КМУ №103 з 05.03.2019р., п.3 Постанови КМУ №103 з 19.11.2019р., п.6 Постанови КМУ №103 з 29.01.2020р. у силу ст.ст.255, 265, 325 КАС України означає, що саме з указаних календарних дат відбулись зміни у правовому регулюванні правовідносин з приводу перерахунку раніше призначеної пенсії.
Викладене узгоджується з останньою у часі правовою позицією постанови Верховного Суду від 17.06.2020р. у справі №2540/2873/18.
Суд повторює, що положення пунктів 1, 2 постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 є незастосовними відносно заявника, оскільки заявник належить до кола осіб, прирівняних до поліцейських у відставці (тобто атестованих співробітників органів внутрішніх справ у відставці), розмір раніше призначеної пенсія яких підлягає перерахунку у зв'язку із підвищенням винагороди за службу на підставі Постанови КМУ №988.
У зв'язку з утратою чинності п.п.1 і 2 постанови КМУ №103 саме з 05.03.2019р. припинило існування законодавчо запроваджене обмеження у структурі грошового забезпечення діючого публічного службовця - військовослужбовця в цілях перерахунку розміру раніше призначених пенсій (оклад за посадою, оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років) і відпала перешкода в обчисленні пенсії військовослужбовцям у відставці за усіма реально існуючими та виплаченими складовими елементами грошового забезпечення діючого військовослужбовця.
У зв'язку з утратою чинності п.п.3 постанови КМУ №103 саме з 19.11.2019р. припинило існування законодавчо запроваджене обмеження у структурі грошового забезпечення діючого публічного службовця - поліцейського в цілях перерахунку розміру раніше призначених пенсій (оклад за посадою, оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років) і відпала перешкода в обчисленні пенсії поліцейським у відставці (атестованим працівникам органів внутрішніх справ України у відставці із спеціальними званнями міліції) за усіма реально існуючими та виплаченими складовими елементами грошового забезпечення діючого військовослужбовця.
У зв'язку із втратою чинності п.6 Постанови КМУ №103 саме з 29.01.2020р. настала подія відновлення юридичної сили довідки про грошове забезпечення за формою Додатку №2 до Порядку №45 у редакції до внесення змін постановою КМУ від 21.02.2018р. №103.
Тлумачення змісту норм ст.63 Закону України №2262-XII, постанови КМУ від 21.02.2018р. №103, постанови КМУ від 30.08.2017р. №704, Порядку №45 в аспекті структури грошового забезпечення діючого військовослужбовця як бази для обчислення розміру пенсії під час перерахунку з 01.01.2018р., дії в часі згаданих рішень Уряду України нормативного характеру, підстав і приводів вчинення адміністративним органом управлінського волевиявлення з приводу перерахунку розміру раніше вже призначеної пенсії у зв'язку із підвищенням винагороди за працю діючого публічного службовця викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.03.2021р. у справі №560/3762/18, від 09.06.2021р. у справі №520/1566/19, від 31.05.2021р. у справі №344/7971/16-а, від 14.05.2021р. у справі №400/73/19, від 01.04.2021р. у справі №813/1610/15, від 01.04.2021р. у справі №520/42/19.
Так, у силу правових висновків постанови Верховного Суду від 17.03.2021р. у справі №560/3762/18: принцип незворотності дії закону у часі, закріплений у нормах Конституції України та деталізований у рішеннях Конституційного Суду України (від 09.02.1999р. №1-рп/99, від 05.04.2001р. №3-рп/2001, від 13.03.2012р. №6-рп/2012) означає що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом; станом на 01.01.2018 року відповідні норми постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 були діючими, а тому підлягали застосуванню.
У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 09.06.2021р. у справі №520/1566/19: відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" здійснюється з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років. Врахування інших видів грошового забезпечення цією постановою не передбачено; визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта; відповідний акт визнається нечинним на майбутнє і чинним до цього - протягом певного проміжку часу (останнім днем його календарної чинності є той, що передує одному з зазначених моментів). Визнання нечинним акту може призводити до відновлення дії іншого акту, початковим календарним днем якої є відповідний з вказаних моментів; оскільки постановами КМУ від 21.02.2018р. №103 та від 13.02.2008р. №45 при перерахунку пенсії не передбачалось включення інших видів грошового забезпечення, ніж передбачені цими постановами, зокрема, тих які отримував позивач на момент виникнення у нього права на призначення пенсії, ці платежі правомірно не включені до довідки про розмір грошового забезпечення; без наявності довідки про розмір грошового забезпечення пенсійний орган не може зробити перерахунок раніше призначених пенсій.
У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 31.05.2021р. у справі №344/7971/16-а: без отримання відповідної довідки про грошове забезпечення у пенсійного органу відсутні правові підстави та повноваження для проведення перерахунку пенсії; перерахунок може бути здійснено після надходження до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення.
У силу правових висновків постанова Верховного Суду від 14.05.2021р. у справі №400/73/19: органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм іншими органами довідок про розмір грошового забезпечення і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках; без наявності довідки про розмір грошового забезпечення або відповідних складових у ній пенсійний орган не може зробити перерахунок раніше призначеної пенсії (Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №2540/2873/18 та від 09.09.2020 у справі №640/19107/18); згідно з абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції Постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням; Додаток 2 до Порядку № 45 передбачає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення); зміни, внесені Постановою КМУ від 21.02.2018р. №103, зокрема до додатка 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, визнані судом протиправними та нечинними з 05.03.2019 - з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 та саме з цього часу діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін; скасування з 05.03.2019 в судовому порядку вищезазначених положень Постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 та Порядку № 45 не змінює правового регламентування до указаної дати, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин відповідні норми були чинними (Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 420/5496/18 та від 11.11.2020 у справі №240/478/19); позивач не позбавлений права звернення до суду з відповідним позовом, якщо його права продовжують порушуватися після набрання чинності рішенням суду у справі №826/3858/18; скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пункту 2 Постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 не змінює правового регламентування до указаної дати, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин відповідні норми Постанови №103 були чинними і пенсійний орган правомірно їх дотримувався (Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09.10.2020 у справі №2040/7844/18 та від 22.10.2020 у справі № 640/17732/19); у період дії пунктів 1, 2 Постанови № 103 ці норми підлягали безумовному виконанню усіма суб'єктами владних повноважень.
У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 01.04.2021р. у справі №813/1610/15: законна сила судового рішення - це така його властивість, яка робить рішення загальнообов'язковим для виконання та поширюється на всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадових чи службових осіб та громадян. При цьому одним із основних елементів права є принцип правової впевненості, який, серед іншого, передбачає, що рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів; рішення суду про визнання протиправним та скасування правового акта індивідуальної дії (у тому числі податкової вимоги), яке набрало законної сили, означає, що такий акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття, у тому числі до набрання законної сили відповідним рішенням суду.
У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 01.04.2021р. у справі №520/42/19: із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 особа з категорії військовослужбовців у відставці має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019 (Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 06.08.2019 у справі №160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020).
З викладених правових висновків Верховного Суду чітко, однозначно та безумовно слідує, що пенсійне забезпечення особи до втрати чинності п.1 Постанови КМУ №103, п.2 Постанови КМУ №103, п.3 Постанови КМУ №103, п.6 Постанови КМУ №103 повинно здійснюватись відповідно до перелічених норм права.
При цьому у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 17.06.2021р. у справі №825/1946/17 зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції. Право на перерахунок пенсій осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ виникло з січня 2016 року. Такий вид грошового забезпечення як надбавка за виконання особливо важливих завдань та надбавка за оперативно-розшукову діяльність, постановою КМУ №988 не передбачена, а тому з урахуванням абзацу сьомого пункту 5 Порядку №45, відповідач правомірно не включив зазначені надбавки до довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії (Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у зразковій справі від 12.03.2018р. №Пз/9901/1/18, постанові Верховного Суду від 26.06.2018р. у справі №№338/913/17, постанові Верховного Суду від 11.12.2018р. у справі №522/10400/17).
Подібні за змістом правові висновки містять у постановах Верховного Суду від 10.12.2020р. у справі №804/5854/17, від 09.08.2019р. у справі №202/7622/17, від 15.08.2019р. у справі №821/256/17.
Отже, заявник не має права на збереження під час перерахунку розміру раніше призначеної пенсії показників структури власного грошового забезпечення, позаяк розрахунковою базою для обчислення нового розміру пенсії у порядку ст.63 Закону України №2262-XII є виключно складові елементи реально отриманого грошового забезпечення діючого поліцейського за тією ж самою (аналогічною чи прирівняною) посадою у штаті органу системи Національної поліції України.
При цьому, суд виходить із того, що станом на 21.04.2021р. відсутня подія збільшення винагороди за службу діючого поліцейського, позаяк учасниками справи не подано доказів існування такої події.
Перевіряючи зміст та обсяг повноважень владного суб'єкта - Ліквідаційної комісії ГУ МВСУ в Харківській області в частині вчинення волевиявлення з приводу складання відносно заявника довідки про грошове забезпечення поліцейського у цілях проведення подальшого перерахунку розміру раніше призначеної пенсії у порядку ст.63 Закону України №2262-XII, суд відмічає, що відповідно до наказу МВС України від 25.02.2019р. №129 реалізацію функції з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій було покладено на Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України в особі Управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань.
Водночас із цим, на виконання наказу МВС України від 16.04.2021р. №291 Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» було видано власний наказ від 30.04.2021р. №28, яким викладено у новій редакції Положення про сектор із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області».
Згідно з п.4 і п.7 згаданого Положення саме до функцій сектору віднесено оформлення матеріалів щодо призначення пенсій особам у порядку Закону України №2262-XII та оформлення матеріалів щодо перерахунку пенсій особам у порядку Закону України №2262-XII.
Тому суд доходить до переконання про те, що довідки про грошове забезпечення діючого публічного службовця у правовому статусі поліцейського можуть бути видані як Міністерством в особі Управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України, так і Сектором із соціально-гуманітарних питань Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області".
Протилежне тлумачення змісту владних управлінських функцій органів публічної адміністрації, задіяних у механізмі призначення вперше та перерахунку розміру раніше призначених пенсій у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", призводить до обтяження приватної особи нерозумно невиправданим тягарем звернення саме до одного із декількох владних суб'єктів, наділених компетенцією на вчинення одного і того ж самого управлінського волевиявлення.
Водночас із цим, довідка про грошове забезпечення діючого поліцейського для перерахунку розміру раніше призначеної пенсії атестованому працівникові органів внутрішніх справ України із спеціальним званням міліції у порядку ст.63 Закону України №2262-XII не може бути видана Ліквідаційною комісією ГУ МВСУ в Харківській області у зв'язку із відсутністю необхідного обсягу управлінської компетенції.
Розглядаючи спір по суті, суд відзначає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб'єктом подано достатній обсяг доказів відповідності закону реально вчиненого управлінського волевиявлення у формі відмови, а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично неправильними та фактично необґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу цього волевиявлення.
Матеріалами справи підтверджено, що у даному конкретному випадку адміністративний орган забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України, позаяк обставини фактичної дійсності з'ясував з достатньою повнотою, зміст належної норми права витлумачив вірно, унаслідок чого вчинене управлінське волевиявлення цілком узгоджується із змістом нормативного регламентування та характером, суттю діяння приватної особи.
При розв'язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), надав оцінку усім юридично значимим факторам, доводам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; вичерпно реалізував усі правові механізми, спрямовані на з'ясування об'єктивної істини.
До того ж суд змушений констатувати, що постанова КМУ від 13.02.2008 р. №45 взагалі не містить Додатку №3, а форма довідки про грошове забезпечення була затверджена Додатком №2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (затверджено постановою КМУ від 13.02.2008р. №45, далі за текстом - Порядок №45) та Додатком №3 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (затверджено постановою КМУ від 13.02.2008р. №45, далі за текстом - Порядок №45).
Суд змушений звернути увагу і на ту обставину, що такого суб'єкта права як «Пенсійного фонду Харківської області» в Україні не існує.
Натомість на території Харківської області повноваження органу публічної адміністрації у галузі пенсійної справи виконує юридична особа публічного права - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Ці міркування є додатковими підставами для відмови у позові у зв'язку із неспроможністю наведених заявником аргументів.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.
Суддя Сліденко А.В.