29 червня 2021 року справа №380/2318/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Скочко А.В., представника відповідача Манукян М.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 про демонтаж гаража,
Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради (далі - Залізнична районна адміністрація, позивач) 18.02.2021 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , просить суд зобов'язати ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 демонтувати металевий гараж розміром 3х6 м, самочинно встановлений на землях комунальної власності біля житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Позовні вимоги обґрунтовано тим (а.с. 1-6), що міжвідомча комісія при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради на своєму засіданні 08.12.2020 розглядала питання щодо самочинно встановленого гаражу розміром 3x6 м на землях комунальної власності міста біля житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Голова Залізничної районної адміністрації, за результатами розгляду інформації ЛКП «Левандівка» затвердив висновки міжвідомчої комісії від 08.12.2020 та прийняв розпорядження №675 від 11.12.2020 «Про демонтаж металевого гаража самочинно встановленого гром. ОСОБА_1 ». Цим розпорядженням рекомендовано мешканці квартири АДРЕСА_4 демонтувати самочинно встановлений металевий гараж в термін до 10.01.2021. ЛКП «Сяйво» скерувало ОСОБА_1 попередження №2-153 про необхідність виконання рекомендацій, викладених у згаданому розпорядженні. Працівники ЛКП «Сяйво» провели обстеження зазначеної земельної ділянки та склали акт від 25.01.2021, в якому зафіксували факт невиконання відповідачкою рекомендацій розпорядження голови Залізничної районної адміністрації. Позивач вказує, що в гром. ОСОБА_1 не має права на розміщення металевого гаража без погодження проектної документації на земельній ділянці, що перебуває у комунальній власності та не надавалася для цієї мети.
На виконання вимог частини третьої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд перевірив вказані у позовній заяві відомості про зареєстроване місце проживання відповідачки ( АДРЕСА_5 ) та отримав підтвердження відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області про достовірність цієї інформації (а.с.33).
Ухвалою від 09.03.2021 суд відкрив провадження у справі за цим позовом.
Відповідачка щодо позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 43-46). Посилається на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 24.10.1997 придбала квартиру АДРЕСА_4 . Стверджує, що на момент укладення договору спірний гараж вже був розміщений біля будинку АДРЕСА_3 попереднім власником квартири, який передав їй ключі від спірного гаража та документи на його придбання. Таким чином, ОСОБА_1 стала власницею та користувачем зазначеного гаража, проте не встановлювала його. Відповідачка також посилається на висновки звіту №1-021 про проведення технічного обстеження від 03.03.2021 та вказує, що демонтаж гаража є неможливим без порушення його цілісності та конструкції та неможливістю транспортування/перевезення через проблеми із під'їздом будівельної техніки.
Ухвалою від 09.03.2019 суд залучив до участі у справі Львівську міську раду в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (а.с. 34-36).
Суд заслухав пояснення учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм спірні правовідносини:
24.10.21997 ОСОБА_1 уклала договір купівлі-продажу квартири, на підставі якого придбала нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_4 (а.с.49). Позивачка стверджує, що спірний металевий гараж перейшов до неї у власність від попереднього власника, який при укладенні договору купівлі-продажу квартири передав ключі від гаража разом з документом, що підтверджує купівлю заготовки під гараж (вимога №218 від 11.11.1996, а.с. 50).
Реагуючи на звернення мешканців будинку АДРЕСА_2 на «гарячу лінію області» (а.с.7) працівники ЛКП «Сяйво» провели обстеження прибудинкової території цього на предмет виявлення самовільно встановлених металевих гаражів.
Виявлено на прибудинковій території біля житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 кілька самовільно встановлених металевих гаражів, в тому числі металевий гараж розміром 3х6 м, що встановлений без дозволу та оформлення землекористування, з порушенням норм ДБН, котрий належить ОСОБА_1 (зафіксовано на схемі та фотофіксацією, а.с.19, 20).
29.09.2020 ЛКП «Сяйво» скерувало гр. ОСОБА_1 вимогу, відповідно до якої зобов'язувало в термін до 15.10.2020 демонтувати самовільно встановлений гараж (а.с. 8). Факт скерування 29.09.2020 згаданої вимоги ОСОБА_1 рекомендованим листом підтверджується поштовою квитанцією (а.с. 8).
16.10.2020 ЛКП «Сяйво» на ОСОБА_1 склало протокол про адміністративне правопорушення про порушення вимог 20.1.31 Правил благоустрою м. Львова, а саме: ОСОБА_1 на прибудинковій території будинку по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 самовільно встановила металевий збірно-розбірний гараж, чим вчинила адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність згідно з вимогами статті 152 КУпАП (а.с. 9-10).
30.10.2020 адміністративна комісія при Залізничній районній адміністрації за результатом розгляду складеного ЛКП «Сяйво» протоколу прийняла постанову №194, відповідно до якої постановила притягнути гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 152 КУпАП, та наклала адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с. 12).
ОСОБА_1 постанову адміністративної комісії при Залізничній районній адміністрації №194 від 30.10.2020 не оскаржувала, сплатила накладений на неї штраф у розмірі 510 грн., що підтверджується квитанцією (а.с. 13).
08.12.2020 міжвідомча комісія при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради розглядала питання щодо самочинно встановленого гром. ОСОБА_1 гаражу розміром 3x6 м на землях комунальної власності міста біля житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (а.с.14).
Голова Залізничної районної адміністрації за результатами розгляду інформації ЛКП «Сяйво» затвердив висновки міжвідомчої комісії від 08.12.2020 та прийняв розпорядження №675 від 11.12.2020 «Про демонтаж металевого гаража, самочинно встановленого гром. ОСОБА_1 на землях комунальної власності міста біля житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 » (а.с. 15). Цим розпорядженням Залізнична районна адміністрація:
- рекомендувала гр. ОСОБА_1 мешканці квартири АДРЕСА_4 в демонтувати металевий гараж розміром 3x6 м самочинно встановлений на землях комунальної власності міста біля житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (пункт 2, термін виконання визначено до 10.01.2021);
- у випадку невиконання гр. ОСОБА_1 пункту 2 розпорядження в добровільному порядку, зобов'язала ЛКП «Сяйво» в термін до 20.01.2021 підготувати та передати в юридичний відділ адміністрації відповідні документи для звернення з позовною заявою в суд (пункт 3 розпорядження).
24.12.2020 ЛКП «Сяйво» скерувало ОСОБА_1 попередження №2-153, зобов'язало в термін до 10.01.2021 демонтувати самочинно встановлений на землях комунальної власності згаданий металевий гараж. Це попередження скеровано ОСОБА_1 24.12.2020 рекомендованою кореспонденціє, про що свідчить відповідно квитанція (а.с. 17).
06.01.2021 ОСОБА_1 через Центр надання адміністративних послуг звернулась із заявою на ім'я Львівського міського голови про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 18,0 кв.м у зв'язку із формування нової земельної ділянки на АДРЕСА_2 - АДРЕСА_3 для встановлення металевого гаража (а.с.51 звор.). За результатом розгляду цього звернення Управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради скерувало заявниці лист №2403-вих.-3174 від 19.01.2021, відповідно до якого відмовило ОСОБА_1 у задоволенні її звернення, оскільки генеральним планом міста Львова не передбачено освоєння вільних земельних ділянок для будівництва окремо стоячих гаражів.
Комісія у складі працівників ЛКП «Сяйво» 25.01.2021 з виходом за адресою: АДРЕСА_5 склала акт обстеження про те, що в термін до 10.01.2021 гр. ОСОБА_1 не демонтувала металевий гараж розміром 3x6 м біля житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (а.с. 18).
Залізнична районна адміністрація як уповноважений виконавчий орган місцевого самоврядування (суб'єкт владних повноважень) звернулася до суду з цим позовом з тієї підстави, що ОСОБА_1 добровільно не виконали вимог розпорядження №675 від 11.12.2020 - не демонтувала самовільно встановлений металевий гараж розміром 3x6 м біля житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:
Відповідно до статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно з підпунктом 7) пункту а) частини першої статті 30 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо організації благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Згідно з підпунктом 3) пункту б) частини першої статті 31 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить:
а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад;
в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.
Відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 №2807-IV (далі - Закон №2807-IV) благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Норми статті 20 Закон №2807-IV визначають:
1. Організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
2. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).
4. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Ухвалою Львівської міської ради №376 від 21.04.2011 затверджені Правила благоустрою Львівської міської територіальної громади (далі - Правила). Ці Правила є нормативно-правовим актом, який встановлює порядок благоустрою та утримання об'єктів благоустрою Львівської міської територіальної громади, визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста, які спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
Згідно з пунктом 1.2 Правил такі є обов'язковими для виконання на території Львівської міської територіальної громади всіма органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, органами самоорганізації населення, посадовими особами міської ради, об'єднаннями громадян, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства.
Пункт 20 Правил визначає відповідальність громадян та юридичних осіб за порушення у сфері благоустрою території, за які накладаються стягнення, передбачені ст.ст.82, 152 КУпАП, в тому числі за самовільне захоплення території (частини території) об'єкта благоустрою Львівської міської територіальної громади (пп. 20.1.31.).
Відповідно до пункту 1.4. Правил організацію благоустрою Львівської міської територіальної громади забезпечують органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, встановлених законодавством України.
01.11.2016 Львівська міська рада прийняла рішення №977 «Про затвердження Положень про районні адміністрації Львівської міської ради та їх структур», яким затвердила серед іншого Положення про Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради (далі - Положення).
Відповідно до підпункту 3.5.7. пункту 3.5 Положення голова районної адміністрації у порядку, визначеному законодавством, видає у межах компетенції районної адміністрації розпорядження, вносить в них зміни та доповнення, організовує їх виконання.
Відповідно до розділу 4 Положення до компетенції районної адміністрації належать такі повноваження:
4.22. Управління майном на території району, яке належить до комунальної власності м. Львова, у встановлених міською радою та її виконавчим комітетом межах.
4.46. Створення районної міжвідомчої комісії та організація її роботи.
4.49. Надання дозволів на влаштування елементів благоустрою і озеленення у встановленому виконавчим комітетом порядку.
4.66. Звернення до судових органів з позовними заявами, скаргами щодо справ про виселення громадян з жилих приміщень, у яких вони незаконно проживають; визнання осіб такими, які втратили право на користування жилими приміщеннями; щодо фактів самочинного будівництва; з інших справ, які виникають у процесі здійснення наданих районній адміністрації повноважень.
25.05.2007 Львівська міська рада прийняла рішення №331 «Про затвердження Положення про міжвідомчі комісії при виконкомі і районних адміністраціях Львівської міської ради», відповідно до якого додатком 3 затвердила Положення про міжвідомчу комісію при районній адміністрації Львівської міської ради (далі - Положення №331).
Відповідно до пункту 3 додатка 3 Положення №331 (із змінами) міжвідомча комісія розглядає питання і дає технічні висновки, серед іншого, про:
3.6 можливість встановлення тимчасових збірно-розбірних індивідуальних гаражів для інвалідів, що мають автомобілі з ручним керуванням у порядку визначеному відповідними рішеннями виконавчого комітету;
3.11. здійснене (здійснюване) юридичними, фізичними особами, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності самочинне будівництво, самочинну реконструкцію, перепланування, переобладнання та капітальний ремонт існуючих об'єктів - житлових будинків (квартир), нежитлових будинків (приміщень), у тому числі зі зміною їх функціонального призначення, відповідно до вимог Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові, затвердженого відповідним рішенням виконавчого комітету.
Порядок розгляду питань на міжвідомчій комісії регламентовано в пункті 4 Положення.
Так, для розгляду питань на міжвідомчій комісії громадяни через районний Центр надання адміністративних послуг подають заяву на ім'я голови районної адміністрації з необхідними документами або належно завіреними копіями згідно з переліком. Головний інженер львівського комунального підприємства, що обслуговує житловий фонд, перевіряє наявність документів згідно з переліком (додаток 1 до цього Положення). Копії правовстановлюючих документів (договори купівлі-продажу, дарування, свідоцтва про спадщину, свідоцтва про право власності, технічні паспорти) і підписи на заявах завіряє директор львівського комунального підприємства, що обслуговує житловий фонд, за місцем розташування об'єкта (пункт 4.1 Положення №331 в редакції рішення Львівської міської ради №149 від 15.03.2013);
4.3. У протоколі засідання комісії секретар міжвідомчої комісії викладає розширену суть розглянутого питання і записує висновки, які підписують члени комісії, присутні на засіданні. Член комісії, який не згідний з прийнятим висновком, записує у протоколі своє обгрунтування. Рішення комісії приймається більшістю від загального складу комісії.
4.4. На засідання міжвідомчої комісії запрошуються заявник або уповноважена ним особа у разі, якщо вони звернулися з відповідною заявою про особисту присутність на засіданні комісії.
4.5. При необхідності міжвідомча комісія розглядає питання і проводить обстеження з виїздом на місце.
4.6. У висновках комісії зазначається під чиїм наглядом будуть виконуватися передбачені роботи.
4.7. Висновки міжвідомчої комісії затверджуються розпорядженням голови районної адміністрації.
Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 затверджені Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій. Зазначені Правила визначають порядок надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій:
- забезпечення нормального функціонування жилих будівель та прибудинкових територій протягом усього періоду їх використання за призначенням;
- проведення єдиної технічної політики в житловій сфері, що забезпечує виконання вимог чинних нормативів з утримання, поточного і капітального ремонту та реконструкції жилих будинків та прибудинкових територій.
Відповідно до приписів Правил:
3.7.4. Прибудинкова територія повинна постійно утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя.
3.7.5. Дороги, проїзди й проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння мають бути завжди вільними, утримуватися справними, узимку очищатися від снігу.
3.7.6. Забороняється довільно зменшувати нормовану ширину доріг та проїздів. До всіх будівель і споруд має бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування тощо повинні відповідати вимогам будівельних норм. Їх не дозволяється захаращувати стоянками транспорту, будівництвом та встановленням тимчасових будинків і споруд, у тому числі індивідуальних гаражів тощо.
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
Доводи сторін у цій справі зводяться до такого:
Реагуючи на численні скарги мешканців будинку АДРЕСА_2 на «гарячу лінію області» працівники ЛКП « Сяйво » провели обстеження прибудинкової території зазначеного будинку та задокументували кілька самовільно встановлених металевих гаражів.
ЛКП «Сяйво» скерувало ОСОБА_1 мешканці квартири АДРЕСА_4 вимогу про демонтаж в термін до 15.10.2020 самовільно встановленого металевого гаража. З огляду на те, що ОСОБА_1 цю вимогу не виконала ЛКП «Сяйво» на ОСОБА_1 склало протокол про адміністративне правопорушення щодо порушення останньою вимог 20.1.31 Правил благоустрою м. Львова, надалі адміністративна комісія при Залізничній районній адміністрації притягнула ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 добровільно сплатила штраф, постанову не оскаржувала.
Міжвідомча комісія при Залізничній районній адміністрації 08.12.2020 заслухала інформацію ЛКП «Сяйво» про самочинне встановлення біля житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 гаражів та прийняла рішення про зобов'язання ОСОБА_1 демонтувати металевий гараж. Голова Залізничної районної адміністрації затвердив цей висновок 11.12.2020 шляхом винесення розпорядження №675 «Про демонтаж металевого гаража, самочинно встановленого гром. ОСОБА_1 на землях комунальної власності міста біля житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 »; ОСОБА_1 це розпорядження не оскаржувала.
ОСОБА_1 стверджує, що не встановлювала гараж, а стала його власником в процесі придбання квартири АДРЕСА_4 (гараж встановлений попереднім власником). Відповідачка також посилається на висновки звіту №1-021 про проведення технічного обстеження від 03.03.2021 та вказує, що демонтувати гараж без порушення його цілісності є неможливим, а заїзд до місця розташування гаража відповідної будівельної техніки неможливий.
При оцінці доводів сторін суд та оцінці фактичних обставин справи суд керується такими міркуваннями:
при придбанні квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_1 отримала від продавця ключі та документи на гараж, розміщений на прибудинковій території, котрим з часу набуття володіє та користується. Оскільки згаданий договір купівлі-продажу квартири не містить згадки про приналежність металевого гаражу до квартири, то в розумінні цивільного законодавства прийняття ОСОБА_1 від попереднього власника документів на придбання заготовки під гараж та ключів від змонтованого гаража (тимчасової конструкції, яка є рухомим майном) слід розцінювати як прийняття нею подарунку.
Земельна ділянка, на якій розташований належний ОСОБА_1 металевий гараж, перебуває у комунальній власності Львівської міської ради, є прибудинковою територією житлового будинку та призначена для обслуговування житлового будинку. На прибудинковій території розташовані господарські будівлі рядного типу, поділені на закріплені за квартирами комори. Два металеві гаражі (правий належить відповідачці) встановлено в проїзді між двома господарськими будівлями рядного типу прямокутної форми (розділені на секції/комори, по п'ять входів з кожного боку), при цьому гаражі загороджують під'їзд до цих будівель та вхід до частини комор. Так, гараж відповідачки довшою стороною (6 метрів) встановлено на відстані приблизно одного метра від господарської будівлі та створює перешкоди для підходу до неї. Приписами Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій забороняється протипожежні розриви між будинками, спорудами, відкритими майданчиками захаращувати стоянками транспорту, будівництвом та встановленням тимчасових будинків і споруд, у тому числі індивідуальних гаражів тощо. Суд також враховує приписи державних будівельних норм (ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій») такого змісту: 10.8.3 […] Розміщення боксових гаражів на території житлових кварталів, мікрорайонів багатоквартирної житлової забудови не допускається. Оцінивши надані позивачем докази (матеріали фотофіксації, схеми) суд дійшов висновку, що металевий гараж ОСОБА_1 розміщений з порушенням Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій та ДБНів, оскільки перешкоджає вільному доступу до сусідніх господарських будівель, а також унеможливлює ефективну роботу відповідних служб у випадку виникнення надзвичайних ситуацій (пожежі).
ОСОБА_1 не надала позивачу чи суду будь-яких правовстановлюючих документів, що підтвердили б законність перебування належного їй гаража на прибудинковій території житлового будинку.
Наведені обставини свідчать, що металевий гараж біля житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_1 , встановлений з порушенням численних норм чинного законодавства, тому позовні вимоги про його демонтаж є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Доводи відповідачки щодо непричетності до встановлення металевого гаража в контексті спірних правовідносин не звільняють її від відповідальності за його незаконне розміщення, оскільки ОСОБА_1 тривалий час є його власником та не вживала будь-яких заходів до оформлення землекористування для розміщення належної їй тимчасової споруди в цьому чи будь-якому іншому місці. Лише після сплати штрафу за самовільне захоплення елементів благоустрою та отримання розпорядження №675 від 11.12.2020 «Про демонтаж металевого гаража, самочинно встановленого гром. ОСОБА_1 на землях комунальної власності міста біля житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 » ОСОБА_1 звернулась із заявою до Львівської міської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 18,0 кв.м у зв'язку із формування нової земельної ділянки на АДРЕСА_2 - АДРЕСА_3 для встановлення металевого гаража (а.с.51 звор.). Разом з тим, її звернення відхилене з тих мотивів, що генеральним планом міста Львова не передбачено освоєння вільних земельних ділянок для будівництва окремо стоячих гаражів.
Твердження ОСОБА_1 на порушення її права мирно володіти своїм майном, гарантованого статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є помилковим та безпідставним, оскільки:
1) суд вирішує питання про демонтаж, а не про конфіскацію майна відповідачки (металевого гаража). Посилання відповідачки на висновки звіту №1-021 про проведення технічного обстеження гаража на АДРЕСА_3 щодо неможливості розбирання та перевезення як тимчасової нетитульної споруди жодним чином не впливає на наведені висновки суду. Згадані висновки спеціаліста (про неможливість вивезти гараж як цілісну конструкцію) свідчать лише про те, що спірний металевий гараж не міг бути завезений на прибудинкову територію та встановлений між існуючими господарськими будівлями капітального типу як цілісна конструкція. Надані відповідачкою документи свідчать про придбання «заготовки під гараж», а не гаража як цілісної конструкції. Ці обставини свідчать про те, що металевий гараж був придбаний в розібраному стані та змонтований на місці. Отже, його демонтаж цілком реально провести у зворотному порядку, - розібравши його на частини. Суд також враховує, що відповідачка може продати це майно (металеву конструкцією) або перемістити його на інше місце, де гараж буде знаходитися на законних підставах. Разом з тим, приймаючи від попереднього власника цей гараж у власність (описано вище) без документів на землекористування/дозволу на встановлення тощо, ОСОБА_1 усвідомлювала або повинна була усвідомлювати, що рано чи пізно постане питання про його демонтаж;
2) в розумінні статті 1 Першого протоколу ЄКПЛ вимога уповноваженого органу місцевої влади про демонтаж металевого гаража заявлена в інтересах суспільства та здійснюється на умовах, визначених законом, оскільки спірне рухоме майно розміщено:
- без дозволу та оформлення землекористування з уповноваженим органом - Львівською міською радою;
- з порушенням ДБН та Правил благоустрою міста;
- з порушенням прав співвласників квартир багатоквартирного житлового будинку, які скаржаться до уповноваженого органу місцевої влади на самовільне захоплення прибудинкової території, на якій розміщено металевий гараж відповідачки.
За таких обставин рішення суду про демонтаж металевого гаража, самовільно встановленого на прибудинковій території житлового будинку з порушенням правил благоустрою та ДБН, без оформлення землекористування, не порушує прав чи законних інтересів ОСОБА_1 . Підсумовуючи свої висновки, суд вважає, що позовні вимоги Залізничної районної адміністрації є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Оскільки позивач у цій справі є суб'єктом владних повноважень та не надав доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, визначених статтею 139 КАС України підстав для стягнення судових витрать з відповідачки не встановлено.
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) демонтувати самочинно встановлений металевий гараж розміром 3х6 м, що знаходиться біля житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
Понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору покласти на нього.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, що постановив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складене 07.07.2021.
Суддя Москаль Р.М.