Іменем України
08 липня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1838/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
До Луганського окружного адміністративного суду 05 квітня 2021 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека), в якому з урахуванням уточненого адміністративного позову, що надійшов до суду 07 травня 2021 року, позивачем заявлено вимоги про визнання протиправною та скасування постанови від 17 березня 2021 року № 222618 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем 17 березня 2021 року відносно позивача винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 222618 в сумі 1700,00 грн. Відповідно до винесеної постанови, позивач визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», - надання послуг з перевезень вантажів без оформлення належних документів. Відповідач виходив з того, що 25 січня 2021 року о 14 годині 28 хвилин, в Харківській області на автомобілі державний номер НОМЕР_1 позивач надавав послуги з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону № 2344-III, а саме: роздруківки даних роботи цифрового тахографу (особова картка водія не використовується) або бланку підтвердження діяльності водія.
Позивач з цією постановою не згоден та вважає її протиправною, оскільки до відповідальності його притягнуто за відсутність документа, не передбаченого чинним законодавством. Такого висновку позивач дійшов, зважаючи, що законодавство не містить вказівки на обов'язок водіїв, що здійснюють внутрішні перевезення, встановлювати та використовувати контрольні прилади (тахографи) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв, а отже його перевірки та адаптації.
Також позивач вказує, що в порушення вимог законодавства, відповідачем у постанові не зазначено ні дати народження особи, що притягається до відповідальності, ні РНОКПП, точного місця скоєння правопорушення, марки та моделі транспортного засобу. До постанови не долучений акт рейдової перевірки, незважаючи, що позивача до відповідальності притягнуто на підставі цього акта та справу розглянуто за його відсутності.
Крім того, позивач зауважує, що його не повідомлено про розгляд справи, чим порушено його право на захист та вимоги пункту 26 Порядку контролю, де вказано, що справа розглядається в присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
На підставі зазначеного позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою від 12 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 13-14).
Ухвалою від 26 квітня 2021 року продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви (арк. спр. 21-22).
Позивачем 06 травня 2021 року подано уточнену позовну заяву (арк. спр. 25-26).
Ухвалою від 11 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 28-29).
Від представника Укртрансбезпеки 19 травня 2021 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення з таких підстав (арк. спр. 34-36, 56-61).
Рейдову перевірку проведено та справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт розглянуто із дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Матеріали про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт надійшли до Східного міжрегіонального управління Укратрансбезпеки листом Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 09.02.2021 № 13656/8.4/18-21.
Повідомлення про розгляд справи про порушення, заплановане на 16.03.2021 за адресою м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби народів, 14, оф. 25, направлено позивачеві 02.03.2021 рекомендованим поштовим відправленням № 9340408628758, яке згідно з даними трекінгу відправлень АТ «Укрпошта» вручено 06.03.2021 ОСОБА_1 особисто. Позивач або уповноважена ним особа 16.03.2021 на розгляд справи про порушення не прибули, тому справу розглянуто без їх участі.
Згідно з актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25.01.2021 № 254115 водій ОСОБА_2 25.01.2021 о 14-28 год а/д М-03 Київ - Харків - Довжанський, км 492, на підставі ТТН від 23.01.2021 № 9 (замовник ФГ «Криничне», перевізник ФОП ОСОБА_1 ) здійснював перевезення вантажу на автомобілі DAF, держ. номер НОМЕР_1 , обладнаному цифровим тахографом, без оформлення документів, перелік яких визначено статтею 48 Закону, а саме роздруківки даних роботи тахографа або бланку підтвердження діяльності водія за період з 29.12.2020 по 25.01.2021, та без використання особистої картки водія, передбаченої пунктом 3.3. наказу МТЗУ від 24.06.2010 № 385.
Верховною Радою України 7 вересня 2005 року за № 2819-ІV прийнято Закон України «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)». ЄУТР - Європейська угода щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписана в Женеві 01.07.1970 року з метою підвищення безпеки дорожнього руху, розроблення правил, які б регулювали певні умови прийняття на роботу в галузі міжнародного автомобільного транспорту відповідно до принципів Міжнародної організації праці, і спільного прийняття певних заходів для забезпечення додержання таких правил. Головна вимога ЄУТР - обладнання автомобільних транспортних засобів, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів на території країн - членів угоди, автоматичними пристроями реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв (тахографами). З 20.12.2010 набула чинності Поправка № 6 до ЄУТР в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахокарт) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а у разі відсутності тахокарт через невиконання водієм роботи, пов'язаної з керуванням транспортними засобами, - бланку підтвердження діяльності водія за відповідний період, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Таким чином, в ході проведеної 25.01.2021 рейдової перевірки транспортного засобу DAF, держ. номер НОМЕР_1 , встановлено, що водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом під час надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, передбачених чинним законодавством.
Щодо відсутності певних відомостей в постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу, представник відповідача зазначив, що форма документів, що використовуються в ході здійснення заходів державного нагляду на автомобільному транспорті, затверджена Порядком, тому посадові особи Укртрансбезпеки при їх оформленні не можуть змінювати бланки на власний розсуд та вносити до них не передбачену відповідним бланком інформацію.
Від позивача 07 червня 2021 року надійшла відповідь на відзив, в якій позивач додатково вказує, що в роздруківці перевірки статусу відстеження листа № 9340408628758 вказано, що відправлення вручено особисто 06.03.2021, місце вручення вказано: 91408, смт. Біловодськ, Україна. Однак позивач зауважує, що місцем його проживання є село Микільське Міловського району, що свідчить про те, що позивач цей лист не отримував. Крім того, позивач вважає, що час поштового перебігу є занадто малим, оскільки лист спочатку прямує на сортування до міста Рубіжне, потім до Біловодська, потім до Мілового і лише після - до Микільська, де пошта працює лише два дні на тиждень з 08.00 до 15.00 год (арк. спр. 44-45).
Від відповідача 11 червня 2021 року надійшли заперечення на відповідь на відзив (арк. спр. 52).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 07 липня 2021 року ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець з 25.01.2019, основним видом діяльності якого є код КЕКВ 49.41. Вантажний автомобільний транспорт (арк. спр. 54-55).
Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на території Харківської області у період з 25.01.2021 по 31.01.2021, затвердженого начальником 22.01.2021, та направлення на рейдову перевірку від 25.01.2021 № 012050, копії яких надані в матеріали справи, 25 січня 2021 року о 14 год. 28 хв. на а/д М-03 Київ - Харків - Довжанський, км 492, проведено рейдову перевірку транспортного засобу DAF, державний номер НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 , водій ОСОБА_2 , документ, що посвідчує особу водія ВВВ 049644, видане ВРЕР смт. Марківка УДАІ УМВС в Луганській області, за результатами проведення якої складений акт від 25.01.2021 № 254115 (арк. спр. 37, 38, 62, 63, 67).
Як вказано в акті, під час перевірки виявлено порушення, у тому числі порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», - надання послуг з перевезення вантажу згідно з ТТН від 23.01.2021 № 9. Транспортний засіб обладнано цифровим тахографом. Без оформлення документів, перелік яких визначено статтею 48 цього Закону, а саме роздруківки даних роботи тахографу з 29.12.2020 по 25.01.2021. Водій ОСОБА_3 не використовує особисту картку водія згідно з МТЗУ від 24.06.2010 № 385 або бланку підтвердження діяльності водія.
Водій про причини порушень пояснень не надавав, від підпису в акті перевірки відмовився.
Дослідженням фотокопії ТТН від 23.01.2021 № 9 встановлено, що автоперевізник ПП ОСОБА_1 за замовленням ФГ «Криничне» здійснював перевезення вантажу автомобілем DAF, державний номер НОМЕР_1 (арк. спр. 39).
Також встановлено, що разом з ТТН від 23.01.2021 № 9 здійснено фотокопію посвідчення водія транспортного засобу DAF, державний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , на ім'я ОСОБА_2 , та реєстраційних документів на вказаний транспортний засіб.
Матеріали рейдової перевірки передано від Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки до Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за супровідним листом від 09.02.2021 № 13656/8.4/18-21 (арк. спр. 38).
Листом Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 01.03.2021 № 15167/8.4/24-21 повідомлено ОСОБА_1 про необхідність прибуття 16.03.2021 (час прийому з 09.00 до 14.00, перерва з 12.00 до 12.45) до Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, за адресою м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби народів, 14, оф. 25, для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, виявленого під час рейдової перевірки (арк. спр. 39, 64).
Цей лист направлено позивачу за зареєстрованим місцем проживання рекомендованим відправленням 02.03.2021 за № 9340408628758 та вручено особисто 06.03.2021, що підтверджено копіями наданих в матеріали справи списку згрупованих поштових відправлень листів від 02.03.2021 № 889, результатами відстеження поштового відправлення - Укрпошта за № 9340408628758 (арк. спр. 40, 65, 66).
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, уповноваженою особою Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки винесено постанову від 17.03.2021 № 222618 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до позивача за надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: роздруківки даних роботи цифрового тахографу (особова картка водія не використовується) або бланку підтвердження діяльності водія, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700, 00 грн (арк. спр. 9).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно з підпунктами 1, 3 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України (підпункт 2 пункту 5 Положення); здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (підпункт 19 пункту 5 Положення).
Відповідно до пункту 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, у тому числі й Управління Укртрансбезпеки у Луганській області.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 196-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» Управління Укртрансбезпеки у Луганській області реорганізовано у Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки шляхом злиття з Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області.
Таким чином, Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки є органом спеціальної компетенції, який під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, разом з тим не є самостійною юридичною особою і не уповноважений виступати стороною у спірних правовідносинах.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), який відповідно до статті 3 регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Згідно з статтею 1 Закону № 2344-III у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:
автомобіль - колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт;
автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі - транспортний засіб);
автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів;
автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.
Частинами чотирнадцятою, сімнадцятою та вісімнадцятою статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Відповідно до статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Частиною другою статті 49 Закону № 2344-III визначено, що водій транспортного засобу зобов'язаний, зокрема: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106 (далі - Положення № 340).
Пунктом 1.3 Положення № 340 визначено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Згідно з пунктом 1.4 Положення № 340 це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються: фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв; під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій; для потреб Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, а також Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Міністерства охорони здоров'я України; сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств.
Відповідно до пункту 1.5 Положення № 340 автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник).
Пунктами 6.1 та 6.3 Положення № 340 визначено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).
Відповідно до пункту 7.1 Положення № 340 перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567.
Згідно з пунктом 1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 946/18241 (далі - Інструкція № 385), ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Відповідно до пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до пункту 3.5. Інструкції № 385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Згідно з пунктом 3.6. Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його гину згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ. внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа: дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
За законом від 07.09.2005 № 2819-IV Україна приєднана до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (994_016).
З 20.12.2010 набула чинності Поправка № 6 до ЄУТР в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахокарт) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а у разі відсутності тахокарт через невиконання водієм роботи, пов'язаної з керуванням транспортними засобами, - бланку підтвердження діяльності водія за відповідний період, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Згідно з пунктом 1 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого (далі - Порядок № 1567) цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку № 1567).
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1567 рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин (пункт 13 Порядку № 1567).
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку № 1567).
Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:
наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;
додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);
відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;
оснащення таксі справним таксометром;
відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;
додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;
наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;
додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;
виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до абзацу першого пункту 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.
Абзацом третім пункту 16 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки можливе:
застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Укртрансбезпека»;
використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою;
здійснення габаритно-вагового контролю;
використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки;
використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (абзац перший пункту 25 Порядку № 1567).
Відповідно до пункту 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Згідно з пунктом 27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням (абзац перший пункту 29 Порядку № 1567).
З вищевикладеного судом встановлено, що територіальні органи Укртрансбезпеки, у тому числі у відповідач, мають повноваження на здійснення державного контролю автомобільних перевізників, у тому числі щодо наявності у водіїв документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, визначених статтею 48 № 2344-III, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок із дотриманням вимог Порядку № 1567.
Так, Порядком № 1567 визначено, що рейдова перевірка здійснюється за направленням на проведення такої перевірки, виданим згідно з щотижневим планом-графіком проведення таких перевірок, затвердженим керівником Укртрансбезпеки.
Водій транспортного засобу за правилами, визначеними статтею 49 Закону № 2344-III, повинен при собі мати та надавати на перевірку співробітникам Укртрансбезпеки під час проведення рейдової перевірки пакет документів, визначений статтею 48 Закону № 2344-III.
Цей перелік документів не є вичерпним, тобто законодавцем передбачено можливість його доповнення іншими визначеними законодавством документами. Одним із таких документів відповідно до Інструкції № 385, у разі обладнання вантажного автомобіля цифровим тахографом, є картка водія чи роздруківка даних роботи цифрового тахографу, бланк діяльності водія, в яких ведеться облік робочого часу та часу відпочинку водія. Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що за відсутності вказаних документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 11 лютого 2020 року по справі № 820/4624/17.
Вищеописаними письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджено, що співробітниками Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку транспортного засобу, що належить ОСОБА_1 , із дотриманням вимог Порядку № 1567.
В ході рейдової перевірки співробітниками відповідача встановлено, що транспортний засіб обладнаний цифровим тахографом, однак водій ОСОБА_2 особисту картку водія, передбачену пунктом 3.3 Інструкції № 385, не використовує, бланку підтвердження діяльності водія не має.
Тобто, Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки в ході рейдової перевірки встановлено порушення позивачем законодавства у сфері автомобільного транспорту, відповідальність за яке визначена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III.
Що стосується тверджень позивача, що законодавство не містить вказівок на обов'язок водіїв, що здійснюють внутрішні перевезення вантажів, встановлювати та використовувати контрольні прилади (тахографи) реєстрації режиму праці та відпочинку водіїв, суд зазначає, що системний аналіз приписів Положення № 340 свідчить про те, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а в разі відсутності тахографу, водій зобов'язаний вести індивідуальну контрольну книжку водія, в якій здійснювати облік робочого часу та часу відпочинку. При цьому, згідно з пунктом 1.3 Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють, зокрема внутрішні перевезення вантажів колісними транспортними засобами. Відповідно такі твердження позивача судом відхиляються як безпідставні
Доводи позивача, що Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки не дотримано процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме не повідомлення завчасно про дату та час розгляду справи, суд вважає такими, що спростовуються доказами по справі.
Так з вищеописаних доказів судом встановлено, що Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки повідомило ОСОБА_1 за зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем проживання про необхідність прибуття 16.03.2021 (час прийому з 09.00 до 14.00, перерва з 12.00 до 12.45) за місцезнаходженням відповідача для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт листом від 01.03.2021 № 15167/8.4/24-21.
На підтвердження належного сповіщення позивача, відповідачем до матеріалів справи надано копії списку згрупованих поштових відправлень листів від 02.03.2021 № 889, до якого включено рекомендоване відправлення за № 9340408628758, та результатами відстеження поштового відправлення - Укрпошта за № 9340408628758, згідно з яким рекомендоване відправлення вручено адресату особисто 06.03.2021.
Проте позивач будь-яких пояснень або заяв до відповідача, в тому числі і щодо перенесення дати розгляду справи, не направляв.
Вказані обставини свідчать про виконання відповідачем обов'язку щодо повідомлення суб'єкта господарювання про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у визначений Порядком № 1567 спосіб, а також про вчасне інформування позивача про час та місце розгляду справи.
Твердження позивача про неналежну, на його думку, роботу Укрпошти, а також невідповідність відомостей про вручення поштового відправлення, вказаних у результатах пошуку, фактичним обставинам не спростовують факта дотримання Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки вимог пункту 26 Порядку № 1567.
Зважаючи на вищевказані обставини, суд погоджується з твердженнями відповідача, що відповідно до приписів пункту 27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання, Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки мало право розглянути справу про порушення без її участі.
Щодо тверджень позивача про неповноту вказаної в оскаржуваній постанові інформації, суд зазначає, що співставленням постанови про застосування адміністративно-господарських санкцій від 17.03.2021 № 222618 з формою такої постанови, яка є додатком 5 до Порядку № 1567, встановлено її повну відповідність затвердженій формі, а також внесення всіх відомих відповідачу відомостей, наявність яких передбачена формою постанови.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що за загальним правилом окремі процедурні порушення, не можуть бути самостійною підставою для скасування правильного за змістом рішення суб'єкта владних повноважень. Тому незазначення (відсутність) у постанові окремих відомостей про суб'єкта господарювання, які не були відомі відповідачу при розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, не може бути підставою для визнання її протиправною та скасування.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи встановлені обставини, нормативне врегулювання спірних відносин, суд вважає, що відповідачем дотримано процедуру розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, виявлені під час рейдової перевірки вантажного автомобіля, що належить позивачу, порушення, які стали підставою для застосування штрафу, є доведеними та обґрунтованими, відповідно, спірна постанова у повній мірі відповідає критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, тому підстави для її скасування у суду відсутні.
За таких обставин суд відмовляє в задоволенні позовних вимог повністю.
За правилами, визначеними статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: 01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14, код за ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова