Іменем України
07 липня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2854/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
02.06.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області №909250111163 від 20.04.2021 про перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі 360/2300/20 від 25.02.2021 щодо зміни (зменшення) при перерахунку відсоткового розміру пенсії за вислугу років з 90% до 60% від заробітної плати (грошового забезпечення), визначеної у довідці прокуратури Луганської області №18-102вих-20 від 27.02.2020, та обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ ( у редакції, що діяла на час призначення пенсії ) та на підставі ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (в первинній редакції), виходячи з розрахунку 90 (дев'яносто) відсотків від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження максимального розміру пенсії та у часі на підставі довідки прокуратури Луганської області №18-102вих-20 від 27.02.2020 з 13.12.2019 по 31.03.2021 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 19.11.2004 перебуває на обліку відповідача та отримує пенсію за вислугу років. Пенсія позивачу призначена з 19.11.2004 довічно відповідно до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», що діяла в редакції на час призначення пенсії, виходячи із максимального розміру 90 % від заробітної плати без обмеження максимального розміру пенсії.
З часу призначення пенсія позивачу перераховувалась декілька разів на підставі рішень Марківського районного суду Луганської області. Перерахунок здійснювався органами Пенсійного фонду в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати без обмеження виплати максимальним (граничним) розміром.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду у справі 360/2300/20 від 25.02.2021, що набрало законної сили 15.04.2021, зобов'язано Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату раніше призначеної мені пенсії за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ на підставі довідки Луганської обласної прокуратури №18-102вих-20 від 27.02.2020 з урахуванням раніше проведених виплат.
З інформації в особистому кабінеті, яка розміщена в розділі «Портал електронних послуг» Пенсійного фонду України я дізнався про те, що 20.04.2021 відповідно до рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області №909250111163 мені перераховано пенсію за Законом України «Про прокуратуру» в розмірі 60% від заробітної плати з обмеженням максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. При цьому підстави здійснення перерахунку в зазначеному розмірі не зазначені.
12.05.2021 позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просив направити копію рішення № 909250111163 та надати роз'яснення, чим керувалися працівники управління при прийнятті рішення з посиланням на відповідні норми законів та підзаконних актів. Також в заяві ставив вимогу щодо здійснення з 13.12.2019 перерахунку пенсії в розмірі 90 (дев'яносто) відсотків від заробітної плати без обмеження максимального розміру пенсії.
Листом від 24.05.2021 за №98-85/Р-21/8-1238/21 відповідач повідомив, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/2300/20 від 25.02.2021 здійснено з 13.12.2019 перерахунок його пенсії.
Позивач вважає, що відповідачем при перерахунку пенсії незаконно зменшено відсоток розміру пенсії з 90% до 60% та застосовано обмеження суми пенсії максимальним розміром.
Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області адміністративний позов не визнало, про що 29.06.2021 через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) подало відзив на позовну заяву (арк. спр. 34-37), в обґрунтування якого зазначив, що позивач перебуває на обліку в Марківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” у розмірі 90 % від суми заробітної плати, розмір та умови оплати праці якої відповідали займаній посаді.
Згідно з Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорськими працівниками на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівникам, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок пенсії проводиться у разі прийняття нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури після прийняття Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019.
Статтею 86 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1697-ХІІ “Про прокуратуру” передбачено, що пенсійне забезпечення працівників прокуратури здійснюється в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Положення частини вісімнадцятої статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-ХІІ “Про прокуратуру”, які визначали умови та порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури у зв'язку з підвищенням заробітної плати, з дня набрання чинності Законом України від 14.10.2014 № 1697-ХІІ “Про прокуратуру”, тобто з липня 2015 року, втратили чинність.
З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
Ухвалою суду від 07.06.2021 відкрито провадження у справі, судом визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 29-30).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) є пенсіонером, перебуває на обліку в Марківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області з 2004 року та отримує пенсію за вислугу років призначену з 19.11.2004 відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII “Про прокуратуру”, виходячи з розрахунку 90 % від суми заробітної плати, про що свідчить розпорядження Марківського районного управління Пенсійного фонду України № 111163 (арк. спр. 57, 58).
27.02.2020 за № 18-102вих-20 прокуратурою Луганської області відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ) 2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», позивачу видано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, за нормами чинними на 06.09.2017 за відповідною (прирівняною) посадою заступник прокурора районної прокуратури становить: посадовий оклад - 7460,00 грн; надбавка за класний чин (Радник юстиції) 2200,00 грн; надбавка за вислугу років (40 %) - 2984,00 грн; інші щомісячні надбавки, доплати - 10747,40 грн; премія (60%) - 14034,84 грн; матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) по 3118,85 грн. Усього 43663,94 грн (арк. спр. 17).
06.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за вислугою років у зв'язку із підвищенням розміру посадового окладу на підставі довідки прокуратури Луганської області від 27.02.2020 за № 18-102вих-20.
За результатами розгляду заяви позивача відповідач прийняв рішення від 27.04.2020 №13, яким відмовив позивачу в перерахунку пенсії.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі №360/2300/20, яке набрало законної сили 15.04.2021, позов ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 24 квітня 2020 року № 13, яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по заробітку згідно з Законом України «Про прокуратуру»; зобов'язано Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Луганської області від 27.02.2020 за № 18-102вих-20, з урахуванням раніше проведених виплат; у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено (арк. спр. 67-70).
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі № 360/2300/20, відповідач 20.04.2021 прийняв рішення № 909250111163, яким здійснив позивачу з 13.12.2019 перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону № 1697-VІІ на підставі довідки прокуратури Луганської області від 27.02.2020 з розрахунку 60 % від заробітної плати, призначений розмір пенсії обмежено десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для непрацездатних осіб (арк. спр. 21-23).
12.05.2021 позивач звертався до відповідача із заявою довільної форми, якою серед іншого просив надати роз'яснення щодо здійсненого йому перерахунку пенсії не у розмірі 90 % складової заробітної плати, а у розмірі 60 % та обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для непрацездатних осіб та здійснити відповідний перерахунок (арк. спр. 18-19, 62-64).
Листом від 24.05.2021 № 98-85/Р-21/8-1238/21 відповідач повідомив позивача, що на виконання рішення суду від 25.02.2021 у справі № 360/230/20 здійснено перерахунок пенсії з 13.12.2019 у розмірі 60 % складової заробітної плати та обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для непрацездатних осіб (арк. спр. 20, 60-61).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих на час призначення позивачу пенсії за вислугу років було врегульовано статтею 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ “Про прокуратуру” (далі - Закон № 1789-ХІІ), положеннями якої, серед іншого, визначено, що:
- прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша);
- пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються органами Пенсійного фонду України і виплачуються в частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України (частина одинадцята);
- обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята);
- пенсія, призначена відповідно до цієї статті, виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. Прокурори і слідчі прокуратури, яким призначено пенсію за вислугу років і які працюють на прокурорсько-слідчих посадах, мають право одержувати заробітну плату відповідно до законодавства. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати десяти тисяч гривень на місяць (частина чотирнадцята);
- призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята).
На час проведення перерахунку пенсії позивачу засади пенсійного забезпечення працівників прокуратури визначено статтею 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII “Про прокуратуру” (далі - Закон № 1697-VII), зокрема:
- пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії (частина друга);
- пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами (частина тринадцята);
- максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень (абзац шостий частини п'ятнадцятої).
Підпунктом 1 пункту 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення Закону № 1697-VII визнано таким, що втратив чинність із набрання чинності цим Законом Закон № 1789-XII, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати.
На час призначення пенсії позивачу була чинною частина перша статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, яка встановлювала, що пенсія прокурорам і слідчим призначається в розмірі 80 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно з статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Суд відзначає, що зміна відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років, що призначалась за статтею 50-1 Закону № 1789-XII, відбулась після набрання чинності Законом № 1697-VII, тобто з 15.07.2015.
В постанові від 03.05.2018 у справі № 308/11498/16-а та постанові від 10.04.2019 у справі № 310/6638/16-а(2-а/310/652/16) Верховний Суд висловив правову позицію, згідно з якою при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому зміни у законодавстві щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що при перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії її розмір має обчислюватися, виходячи із відсоткового значення пенсії, право на яке позивач набув при призначенні пенсії, та яке не може зменшуватися внаслідок подальших змін в законодавстві.
Отже, застосування відповідачем відсоткового розміру пенсії, передбаченого частиною другою статті 86 Закону № 1697-VII, до перерахунку пенсії позивача, призначеної за статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, є протиправним, оскільки, як встановив суд, такий показник є застосовним при призначенні пенсії після набрання чинності Законом № 1697-VII (15.07.2015), а не перерахунку розміру раніше призначеної пенсії.
Суд зазначає, що при перерахунку пенсії за вислугу років змінною величиною є лише розмір пенсії, що залежить від зміни розміру чи складових місячної (чинної) заробітної плати відповідної категорії працівників, з якої здійснюється обрахунок пенсії, а не відсоткове значення розміру пенсії, обрахунок якого здійснений при її призначенні, та є незмінним.
Верховний Суд України у постанові від 06.10.2015 у справі № 21-2432а15 сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах, зокрема, визначив, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Колегія суддів тоді дійшла такого правового висновку: внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ не зазнали.
Такий правовий висновок підтриманий Верховним Судом у постановах від 03.05.2018 у справі № 308/11498/16-а, від 22.06.2018 у справі № 635/6663/16-а, від 17.07.2018 у справі № 559/2862/16-а, від 19.12.2018 у справі № 725/1352/16-а, від 31.07.2019 у справі № 354/90/15-а, від 29.04.2020 у справі № 490/5366/16-а.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що у межах спірних правовідносин у відповідача були відсутні правові підстави для зменшення відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років позивача з 90 % до 60 % від суми місячної (чинної) заробітної плати при здійсненні її перерахунку, починаючи з 13.12.2019 на підставі довідки прокуратури Луганської області від 27.02.2020 за №18-102вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.
Стосовно обмеження максимального розміру пенсії позивача під час проведення її перерахунку з 13.12.2019 на підставі довідки прокуратури Луганської області від 27.02.2020 за №18-102вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, суд зазначає таке.
Обмеження виплати пенсії максимальним її розміром вперше було запроваджено Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності з 01.10.2011, та прийнятий з метою визначення заходів подальшого реформування пенсійної системи та збалансування солідарної системи пенсійного страхування.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України “Про прокуратуру” не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
За приписами абзацу першого пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Суд звертає увагу на те, що пункт 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 3668-VI не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 01 жовтня 2011 року вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність). Тобто, для осіб, яким призначено пенсію за законодавством, що не передбачало обмеження максимального розміру, законодавець передбачив лише збереження раніше призначеного розміру пенсії. Водночас, право на здійснення перерахунку пенсії у розмірі, що перевищує максимально встановлений законом, законодавцем не передбачено.
Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення”, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, частину п'ятнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-XII замінено чотирма частинами, зокрема, частиною вісімнадцятою такого змісту: “Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність”.
У той же час, 15 грудня 2015 року Закон № 1789-XII відповідно до розділу ХІІ “Прикінцеві положення” Закону № 1697-VII втратив чинність (крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1). Отже, частина вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-XII, яка застосовувалась субсидіарно з пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 3668-VI та врегульовувала питання виплати пенсій без обмежень, втратила чинність з набранням чинності Закону № 1697-VII, а тому до спірних правовідносин такі норми не застосовуються.
Абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Отже, у зв'язку з прийняттям Закону № 1697-VII розмір пенсії прокурорів знову обмежено максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, на момент проведення перерахунку пенсії позивача наведеними вище положеннями законодавства встановлюються обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов'язковими до виконання органами Пенсійного фонду України, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність у відповідача законних підстав для здійснення виплати нарахованої пенсії без обмеження граничного розміру.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 1 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 1 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов'язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.
Виокремлення осіб другої вказаної групи, без застосування до них положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 цього Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.
Такий підхід відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України від 06.09.2012 № 5207-VI “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні” вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
При цьому, звертає на себе увагу той факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту “обмеження максимального розміру пенсії” за колом осіб в момент набуття чинності Закону № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу цього Закону.
Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI).
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 580/492/19, який суд в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України враховує при прийнятті рішення у цій справі.
З матеріалів справи вбачається, що внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний. Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені положення Закону № 3668-VI неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов'язкові для застосування.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд неодноразово здійснював касаційний розгляд справ, де позивачами виступали особи, яким пенсії були призначені відповідно до Закону № 1789-XII, а вимоги позовних заяв було звернуто до пенсійного органу стосовно неправомірності його дій та рішень щодо здійснення перерахунку такої пенсії із застосуванням обмеження її максимальним розміром, передбаченим статтею 86 Закону № 1697-VII, в редакції зі змінами, внесеними Законами України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (постанови Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №205/8204/16-а, від 03.04.2018 у справі № 361/4922/17, від 02.05.2018 у справі № 704/87/17, від 15.08.2018 у справі № 161/9572/17, від 17.01.2019 у справі № 161/713/17, від 15.05.2019 у справі № 554/4191/17, від 21.11.2019 у справі № 161/14321/16-а, від 21.05.2020 у справі № 554/10510/16-а та від 28.10.2020 у справі № 686/2428/16-а).
Розглядаючи вищевказані справи, Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії, не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню. Тобто, на момент проведення перерахунку пенсії позивачам, наведеними положеннями встановлюються тимчасові обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов'язковими до виконання органами Пенсійного фонду України.
Також на вказані обставини звернув увагу Верховний Суд в ухвалі від 04.02.2021 у справі № 400/6132/20 про відмову у відкритті провадження та розгляд як зразкової справи №400/6132/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про перерахунок пенсії в частині зменшення її розміру з 90 до 60 відсотків від заробітку та обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність, та зобов'язання пенсійний орган здійснити перерахунок призначеної їй пенсії у розмірі 90 відсотків та без обмеження її максимального розміру із виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, починаючи з 01.10.2020, а також в ухвалі від 29.06.2021 у справі № 360/2573/21.
Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що відповідач при здійсненні перерахунку пенсії позивача з 13.12.2019 на підставі довідки прокуратури Луганської області від 27.02.2020 за №18-102вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, правомірно обмежив її розмір десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином нарахування і виплата пенсії позивачу з обмеженням граничного розміру пенсії є законним і обґрунтованим та не призвело до зменшення розміру пенсії останнього, яку вона отримувала до цього. В даному випадку таке обмеження за своєю суттю не є звуженням обсягу вже набутих позивачем прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.
У позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 20.04.2021 № 909250111163 про перерахунок ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати згідно з Законом України “Про прокуратуру” на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/2300/20 від 25.02.2021, з 13.12.2019 з розрахунку 60 % від заробітної плати (грошового забезпечення), визначеної у довідці прокуратури Луганської області від 27.02.2020 за №18-102вих-20, із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
З цього приводу суд зауважує, що зазначене вище рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 20.04.2021 за № 909250111163 не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, а лише надане позивачу як протокол з пенсійної справи, який відображає перерахунок його пенсії.
Відповідно до частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним: визнати протиправними дії Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 90 % до 60 % місячної заробітної плати при здійсненні її перерахунку з 13.12.2019 на підставі довідки прокуратури Луганської області від 27.02.2020 за №18-102вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.
Враховуючи те, що суд визнає протиправними дії Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 90 % до 60 % від місячної заробітної плати при здійсненні її перерахунку з 13.12.2019 до 31.03.2021 на підставі довідки прокуратури Луганської області від 27.02.2020 за №18-102вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, та не знаходить правових підстав для визнання протиправними дій Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області в частині обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, то з метою відновлення порушених прав та інтересів позивача належить зобов'язати Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити з 13.12.2019 перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України “Про прокуратуру” на підставі довідки прокуратури Луганської області від 27.02.2020 за №18-102вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати.
Щодо періоду здійснення перерахунку пенсії з 13.12.2019 до 31.03.2021 суд зазначає, що такий період визначено позивачем самостійно у позовній заяві та зумовлений тим, що право на перерахунок виникло у позивача з дати прийняття рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 та обмежено 31.03.2021, оскільки з 01.04.2021 змінено посадові оклади працівників прокуратури і у позивача виникло право на перерахунок пенсії на підставі іншої довідки про заробітну плату прокурора на відповідній посаді.
Однак, правовідносини щодо перерахунку пенсії позивача з 01.04.2021 не входять до предмету цієї адміністративної справи.
Таким чином, позов належить задовольнити частково.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн, що підтверджено квитанцією від 31.05.2021 № 10 (арк. спр. 13).
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до правил статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 454,00 грн.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код 41247405, місцезнаходження: 92400, Луганська область, Марківський район, смт. Марківка, вул. Центральна, буд. 20) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 90 % до 60 % місячної заробітної плати при здійсненні її перерахунку з 13.12.2019 на підставі довідки прокуратури Луганської області від 27.02.2020 за №18-102вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.
Зобов'язати Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити з 13.12.2019 по 31.03.2021 перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України “Про прокуратуру” на підставі довідки прокуратури Луганської області від 27.02.2020 за №18-102вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати.
У задоволенні позовних вимог про нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимального розміру відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива