про повернення позовної заяви
07 липня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3015/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації щодо недоплати ОСОБА_1 у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року як учаснику бойових дій у сумі 6800,00 грн;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації здійснити перерахунок щодо виплатити позивачу недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року як учаснику бойових дій, у сумі 6800,00 грн, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як учаснику бойових дій.
Ухвалою суду від 18.06.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху. Встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з зазначенням обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення.
На виконання ухвали суду від 18.06.2021 позивачем до канцелярії суду надано клопотання про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду зазначив, що про невідповідність розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року дізнався кілька місяців назад із засобів масової інформації, мережі Інтернет, а також з сайту Верховного Суду України. В подальшому позивач звернувся до відповідача, однак не міг передбачити, що орган держави може порушувати права. Крім того, позивач зазначив, що немає юридичної освіти, у зв'язку із чим не міг знати про порушення прав. Також позивач зазначив, що після безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності має слабке здоров'я та багато часу проводить у лікарняних, а тому не завжди має можливість повноцінно дізнатись про свої права як учасник бойових дій. На підставі викладеного, позивач просив суд поновити строк звернення до суду.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд встановив наступне.
Згідно з частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Позивач зазначає, що про невідповідність розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року дізнався кілька місяців назад із засобів масової інформації, мережі Інтернет, а також з сайту Верховного Суду України.
Верховним Судом неодноразово, зокрема у постановах від 11 липня 2019 року у справі № 0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі № 826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі № 487/3042/16-а, була висловлена позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Отже, поновленню підлягають лише такі встановлені законом процесуальні строки, які порушені з поважних причин. В свою чергу поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та не залежала від волевиявлення особи.
Таким чином, відсутність у позивача юридичної освіти чи необізнаність з нормами законодавства носять суб'єктивний характер та не виключають можливість позивача звернутися за отриманням правової допомоги (в тому числі безоплатної) у разі, якщо такої допомоги він потребував, у межах строку, встановленого законом для звернення до адміністративного суду з цим позовом, який був достатнім для вчинення відповідних дій.
Суд наголошує, що законодавець пов'язує початок перебігу строку звернення до адміністративного суду з позовом щодо допомоги до 5 травня з конкретною календарною датою 30 вересня відповідного року, в якому виплачено спірну допомогу.
Отже з 30 вересня 2020 року особа, якій виплачена грошова допомога до 5 травня в розмірі з яким вона не погоджується або взагалі не виплачена, вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Крім того, суд зауважує, що жодним законом не передбачена можливість досудового порядку вирішення спору щодо перерахунку щорічної грошової допомоги до 5 травня. Зокрема, Закон України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у межах спірних правовідносин не передбачає досудового врегулювання спору шляхом звернення до органу з питань соціального захисту населення з заявою (скаргою) з приводу щорічної виплати разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону.
У зв'язку з викладеним звернення позивача до органу з питань соціального захисту населення з заявою (скаргою) про перерахунок та доплату щорічної допомоги до 5 травня за 2020 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон № 3551-ХІІ) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, у межах спірних правовідносин не є обов'язковим та не може вважатись досудовим порядком вирішення спору.
Аналогічна правова позиція щодо досудового врегулювання спору висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі № 9901/32/20.
Єдиним способом захисту порушеного права у цьому випадку є звернення до суду.
Суд зазначає, що позивач з 2016 року є учасником бойових дій, а отже, і отримувачем щорічної разової грошової допомоги до 5 травня з 2016 року. Таким чином позивачу має бути достеменно відомо про порядок, розміри та строки виплати такої допомоги.
У численній практиці Верховного Суду, в тому числі у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 308/12874/16-а, від 14 лютого 2019 року у справі № 805/3881/18-а від 01 грудня 2020 року у справі № 807/658/18, від 05 березня 2021 року у справі № 140/1738/19, Верховним Судом викладені висновки про те, що «поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, поновленню підлягають лише такі встановлені законом процесуальні строки, які порушені з поважних причин. В свою чергу поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та не залежала від волевиявлення особи.
Таким чином, доказів існування обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду позивачем не підтверджено жодним належним доказом.
У зв'язку з викладеним, вказані позивачем в клопотанні від 01.07.2021 підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнаються судом неповажними, оскільки такі обставини не можна вважати об'єктивно непереборними, такими, що не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню внаслідок визнання судом вказаних в клопотанні про поновлення строку звернення до суду підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду неповажними (випадок, передбачений частиною другою статті 123 КАС України).
Керуючись статтями 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, зазначені ОСОБА_1 в клопотанні про поновлення строку звернення до суду.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу.
Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяН.М. Басова