про відмову в забезпеченні позову
07 липня 2021 року м.Київ №ЗПП/320/28/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову до пред'явлення позову ОСОБА_1 до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України про визнання протиправною та скасування наказів,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову, яка подана до подання позовної заяви, у якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову наступним чином:
- забезпечити позов шляхом заборони командуванню Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військовій частині НОМЕР_1 ) (08307, Київська обл., місто Бориспіль; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 14321475) вчиняти дії, пов'язані із: достроковим припиненням (розірванням), з ініціативи командування, контракту про проходження військової служби, укладеного з ОСОБА_1 та звільненням ОСОБА_1 з військової служби в запас відповідно до пункту «ж» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
У результаті автоматизованого розподілу вказана заява була передана для розгляду судді Лисенко В.І.
Відповідно до ч.1-3 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема зупинення дії індивідуального акта. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 78022699).
З матеріалів, доданих до заяви вбачається, що наказом начальника Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України полковником Трофіменком Олегом, за порушення вимог ст.11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, вимог п.12 другої Глави ІІ Розділу Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, звердженої наказом МВС України від 19.10.2015 № 1261, начальнику першої групи паспортного контролю 4-го відділення інспекторів прикордонної служби впс "Бориспіль-1" старшому лейтенанту Холодкову О. огошено "догану".
В подальшому наказом начальника Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України полковником Трофіменком Олегом за порушення вимог ст.ст. 11, 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України начальнику першої групи паспортного контролю 4-го відділу прикордонної служби "Бориспіль-1" старшому лейтенанту ОСОБА_2 (П-022708) оголошено "догану".
30.06.2021 позивача попереджено про дострокове припинення (розірвання) контракту з ініціативи командування та наступне звільнення.
Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначив, що він має намір подати позов до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України про визнання визнання протиправним та скасування наказу начальника Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ) від « 07» травня року №363-АГ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині накладення на начальника групи паспортного контролю 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» старшого лейтенанта ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани; визнання протиправним та скасування наказу начальника Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ) від « 28» травня 2021 року №42б-АГ «Про результати службового розслідування» в частині накладення на начальника групи паспортного контролю 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Бориспіль-1» Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» старшого лейтенанта ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Застосування заходів забезпечення позову, на думку позивача, є необхідним, оскільки невжиття таких заходів може унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, оскільки найближчим часом з ним буде розірвано контракт про проходження військової служби і він буде звільнений в запас. Підставою для дострокового припинення (розірвання) контракту з ініціативи командування є нібито систематичне невиконанням мною умов контракту, оскільки до травня 2021 він не мав жодного дисциплінарного стягнення, а спірні дисциплінарні стягнення були накладені на нього протягом одного місяця.
Позивач зазначив, що заявлені ним заходи забезпечення позову спрямовані на відвернення негативних наслідків, які матимуть місце для позивача внаслідок прийняття відповідачем спірного рішення.
У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.
Суд враховує, що перевірка законності наказів начальника Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України про застосування до позивача дисциплінарних стягнень та застосування заходів щодо заборони командуванню ОКПП "Київ" вчиняти дії, пов'язані із достроковим припиненням (розірванням) з ініціативи командування контракту про проходження військової служби, укладеного з позивачем, є фактично вирішенням справи по суті на період розгляду справи, а ухвалення рішення про забезпечення позову у спосіб, в який просить позивач, не відповідає меті інституту забезпечення позову.
Застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить позивач, без з'ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред'явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.
Суд звертає увагу на те, що позивач не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності дій відповідача.
Заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, та на які заявник посилається у заяві про забезпечення позову.
Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є фактично вирішенням справи по суті на період розгляду справи, що є неприпустимим.
Аналогічний правовий висновок викладений в абзаці 4 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року, згідно із яким вказано, що судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Відповідно до 297 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, військовослужбовець, стосовно якого прийнято рішення про дострокове розірвання (припинення) контракту про проходження військової служби з ініціативи командування, має право оскаржити наказ про дострокове розірвання (припинення) контракту і звільнення з військової служби у порядку, встановленому законодавством. Оскарження не зупиняє виконання зазначеного наказу.
У разі незаконного звільнення військовослужбовця з військової служби поновлення його на попередній або рівній посаді здійснюється за наказом посадової особи, якій надано право звільнення з військової служби відповідної категорії військовослужбовців, або за наказом посадової особи вищого рівня. Наказ видається на підставі рішення суду, що набрало законної сили, акта прокурорського реагування чи виданого за підсумками службового розслідування наказу старшого начальника, якими визнано незаконність звільнення військовослужбовця.
Суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.
Приймаючи до уваги те, що в заявленому позивачем клопотанні про забезпечення позову не наведено обставин, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтовано причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрито у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності дій відповідача, суд вважає відсутніми підстави для задоволення даного клопотання.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Виходячи з викладених позивачем обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 від 07.07.2021 про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви від 07.07.2021 ОСОБА_1 (код РНОКПП - НОМЕР_2 ) про забезпечення позову, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.