ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" липня 2021 р. справа № 300/2612/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій щодо припинення виплат за понаднормативний стаж як особі, яка отримала ядерну шкоду здоров'ю, відповідно до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та статей 13, 49, 50, 51, 56, 57 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язання відновити таку виплату за 20 років понаднормативного стажу із 01.10.2017 відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та виплатити заборгованість, що виникла з 01.10.2017.
Позовні вимоги мотивовані наявністю у позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2) права на перерахунок пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що зокрема встановлено судовим рішенням, однак, відповідач протиправно відмовив у здійсненні такого перерахунку.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.17-18).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву за № 0900-0803-7/22086 від 24.06.2021, який надійшов на адресу суду 01.07.2021. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с.23-28). Просив суд в задоволенні позову відмовити, вказавши, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, оскільки на виконання рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 01.11.2016 у справі № 339/315/16-а Управлінням проведено перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.09.2016 з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік понаднормового стажу відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Разом з тим, Законом України від 03.10.2017 № 2148-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", який набрав чинності з 11.10.2017, доповнено частину 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та викладено її в такій редакції: право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менше як чоловіки 20 років, жінки - 15 років із збільшенням пенсії на 1 процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які працювали за Списком № 1 чоловіки 10 і більше, жінки - 7 років 6 місяців не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Оскільки в момент виникнення спірних правовідносин діє нова редакція частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а позивачу пенсія призначена на умовах частини 1 статті 27 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії на умовах частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Представник позивача ОСОБА_2 06.07.2021 подав суду відповідь на відзив (а.с.31-33), проте суд зазначає, що у відповідності до частин 3 статті 263 КАС України, у справах, визначених частиною 1 цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив, а тому в суду відсутні правові підстави надавати оцінку даному документу в рамках розгляду даної адміністративної справи.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986-1990 роках (категорія 2) і має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 13.10.2015 Івано-Франківською обласною державною адміністрацією безстроково (а.с.4).
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 03.03.2007, яку обчислено за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно протоколу за пенсійною справою ОСОБА_1 його страховий стаж (повний) становить 40 років 4 місяці 18 днів (а.с.6).
Постановою Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 01.11.2016 у справі № 339/315/16-а, яка набрала законної сили 22.12.2016 визнано протиправними дії Долинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад встановлений ч. 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" стаж роботи; зобов'язано Долинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, починаючи з 01 вересня 2016 року провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад встановлений ч. 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" стаж роботи.
01.10.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з заявою про проведення його пенсійного забезпечення до чинного законодавства і судового рішення. Зі змісту цієї заяви випливає те, що позивач просить про перерахунок пенсії, відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за умови стажу роботи не менш як 20 років для чоловіків, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку (а.с.7-8).
Листом за № 3401-3211/І-03/8-0900/20 від 27.10.2020, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило позивача про виконання рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 01.11.2016 в межах покладених судом зобов'язань, а починаючи з 01.10.2017 розрахунок розміру пенсії здійснено відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII. Зазначено, що на даний час розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено у відповідності до норм чинного пенсійного законодавства (а.с.14-15).
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно з статтею 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: - Чорнобильської катастрофи; - інших ядерних аварій та випробувань; - військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Статтею 49 Закону України від 28.02.1991 року за № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон № 796-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Тобто, вищевказаною нормою особам надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" або спеціальним Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Пунктом 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (зміни внесено згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017).
Отже, виходячи з наведених законодавчих приписів, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в частині другій статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Порядок перерахунку пенсій Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не встановлений, водночас, ознакам, передбаченим вказаною нормою, відповідає абзац 2 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1% визначеної законом її розрахункової величини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в пункті другому статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини другої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на умовах, визначених положеннями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 10.06.2008 у справі № 21-1748во07, від 07.07.2015 у справі № 21-727а15 та від 20.09.2016 року у справі № 1601/12900/12 а також в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 560/675/17 (К/9901/684/17).
Щодо заперечень відповідача про відсутність заяви від позивача про обчислення пенсії за частиною 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.
Відповідач посилаючись на відсутність заяви, не зазначає, яким саме нормативним актом передбачена відповідна форма заяви. В редакції частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначено за бажанням застрахованої особи, тобто своє бажання щодо визначення розміру пенсії застрахована особа може виявити шляхом написання заяви у довільній формі.
Таким чином, заява від 01.10.2020 і є бажанням позивача щодо перерахунку пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Судом встановлено, що позивач звернувся 01.10.2020, тобто після змін у пункті 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно яких перерахунок проводиться у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", однак, це не спростовує висновки суду зроблені вище, а саме, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок перерахунку має пільговий характер, який визначений в пункті другому статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З аналізу вище наведених норм діючого законодавства, вбачається, що пенсіонер якому стаж обраховувався з урахування норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" може подати заяву про перерахунок пенсії на вище зазначених умовах, у будь-який момент, відповідно з моменту звернення, відповідач повинен перераховувати пенсію.
Зміни у пункті 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не звузили права пенсіонерів, які раніше не подавали таку заяву, а лише підтвердили вже існуючу умову для перерахунку, а саме бажання пенсіонера на проведення такого перерахунку, про що вже було зазначено у частині другій статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Будь-яких обмежень щодо подання такої заяви, або позбавлення права пенсіонера на подачу такої заяви, якщо вона не була подана до зазначених змін у статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у вищенаведених нормах не встановлено. Тому відмова відповідача є протиправною та такою, що прийнята з формальних підстав, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи, суд прийшов до висновку про те, що позивач має право на збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж.
Разом з цим, суд вважає за необхідне щодо визначення дати, з якої слід проводити перерахунок пенсії, відмітити наступне.
Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Право на перерахунок пенсії реалізується особою на підставі власного волевиявлення шляхом подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви.
Як встановлено частиною 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться, зокрема, в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Судом встановлено, що за перерахунком пенсії позивач звернувся 01.10.2020. Отже, перерахунок пенсії позивачу слід проводити з 01.10.2020.
Враховуючи вищевикладене, судом лишаються без задоволення позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії, починаючи з 01.10.2017.
Щодо посилань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у відзиві на пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з позовом, суд зазначає наступне.
Заробітна плата та пенсія мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Таке твердження випливає з норм законодавства. Зокрема, згідно статті 1 Закону України № 2235-III "Про громадянство України" заробітна плата і пенсія включені до переліку законних джерел існування.
В частині другій статті 2 Закону України № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" заробітна плата і пенсія також включені до переліку доходів.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
З огляду на позицію Конституційного Суду України в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положенням частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", частини другої ст.233 Кодексу законів про працю України можна дійти висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі № 806/1952/18 та Великою Палатою Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 676/1557/16-ц.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області при нарахуванні пенсійного забезпечення позивачу протиправно не враховано доплати за стаж в розмірі 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, встановленого пунктом 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про часткове обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню частково.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) області здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) пенсію за віком, з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", збільшивши пенсію на 1 відсоток заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.