Житомирський апеляційний суд
Справа №278/2954/20 Головуючий у 1-й інст. Грубіян Є. О.
Категорія 76 Доповідач Талько О. Б.
17 червня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Коломієць О.С., Шевчук А.М.,
за участю секретаря Пеклін Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 278/2954/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, Державної установи "Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України", третя особа - ОСОБА_2 , про усунення перешкод у виконанні трудових обов'язків, визнання незаконними та скасування наказів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2021 року, ухвалене під головуванням судді Грубіяна Є.О.,
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що з 14 травня 2013 року обіймає посаду директора ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України».
Наказом МОЗ України від 26 червня 2020 року №31-О, без звільнення його з посади чи відсторонення від роботи, виконуючим обов'язки директора лабораторного центру був призначений ОСОБА_2 .
Аналогічний за змістом наказ був виданий також 15 червня 2020 року.
Вважаючи, що зазначені накази суперечать вимогам законодавства, позивач оскаржив їх в судовому порядку.
На підставі наказу МОЗ України від 26 червня 2020 року державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації Житомирської міської ради Грибінчук І.П. внесено зміни щодо керівника лабораторного центру, зокрема, зазначено, що виконуючим обов'язки директора ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» є ОСОБА_2 .
Проте наказом Міністерства юстиції України від 4 вересня 2020 року вказана реєстраційна дія була скасована.
В подальшому, 19 жовтня 2020 року, МОЗ України видано наказ №2361 про приведення у відповідність до законодавства посад керівників лабораторних центрів, що належать до сфери управління МОЗ України, яким зобов'язано керівників лабораторних центрів провести перереєстрацію статутів та змінити у штатних розписах посаду « директор» на «генеральний директор».
При цьому, ОСОБА_1 зазначає, що у додатку 2 до цього наказу виконуючим обов'язки генерального директора лабораторного центру зазначений не він, а ОСОБА_2 , який не є працівником ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України».
Наказом МОЗ України від 23 жовтня 2020 року №2419 до вищезазначеного наказу внесено зміни щодо нумерації додатку №2.
Позивач вказує, що накази МОЗ України від 19 жовтня №2361 та від 23 жовтня 2020 року №2419 не відповідають вимогам трудового законодавства та порушують його права, оскільки він не був звільнений з посади та не відсторонений від роботи, що, в свою чергу, виключає можливість призначення ОСОБА_2 на посаду виконуючого обов'язки генерального директора лабораторного центру.
Незаконність вказаних наказів також підтверджується актом інспекційного відвідування юридичної особи від 14 липня 2020 року, складеним комісією Управління Держпраці у Житомирській області; наказом Міністерства юстиції України від 4 вересня 2020 року №3052/5; висновком колегії Міністерства юстиції України від 16 липня 2020 року; витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у якому керівником лабораторного центру зазначений ОСОБА_1 .
Позивач звертає увагу на ту обставину, що у наказі МОЗ України від 19 жовтня 2020 року відсутнє попередження працівників за 2 місяці про зміну назви посади керівника центру, що можливе у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці. Наказ також не містить обгрунтувань необхідності внесення такої зміни. Вважає, що оскільки наказ про зміни в організації виробництва і праці Міністерством охорони здоров'я України не приймався, зміна істотних умов праці, а саме перейменування посади « директор» на посаду « генеральний директор», є незаконною.
Також наголошує на тому, що зміну назви посади не можна ототожнювати зі скороченням цієї посади, адже « директор» та « генеральний директор» є однією посадою, що підтверджується змістом Національного класифікатора професій України та Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників №78 « Охорона здоров'я».
Штатним розписом ДУ « Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України» передбачено лише одну посаду директора, яка не є вакантною, а відтак, призначення на посаду керівника центру сторонньої особи є незаконним.
Окрім того, позивач зауважує, що МОЗ України наділений правом оголосити конкурс на заміщення посади генерального директора лише у разі припинення трудового договору з ним.
Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 просив визнати незаконними та скасувати накази МОЗ України від 19 жовтня 2020 року №2361 та від 23 жовтня 2020 року №2419 в частині, що стосуються призначення ОСОБА_2 виконуючим обов'язки генерального директора Державної установи «Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України».
У січні 2021 року ОСОБА_1 також подав до суду позовну заяву, в якій зазначив, що наказом МОЗ України від 27 листопада 2020 року №2750 внесено зміни до переліку осіб, на яких покладається виконання обов'язків генеральних директорів лабораторних центрів, затвердженого наказом МОЗ України від 19 жовтня 2020 року №2361, яким, зокрема, ОСОБА_2 призначено виконуючим обов'язки генерального директора ДУ « Житомирський обласний лабораторний цент МОЗ України».
Оскільки вказаний наказ не відповідає вимогам законодавства та порушує його трудові права, позивач просив визнати його незаконним та скасувати в частині призначення ОСОБА_2 виконуючим обов'язки генерального директора ДУ « Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України».
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 18 січня 2021 року вказані цивільні справи об'єднані в одне провадження.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Зокрема, зазначає, що зміна істотних умов праці не передбачає ліквідації трудової функції працівника та виведення посади зі штату. Водночас, зміна в організації виробництва і праці, наслідком яких є скорочення штату або чисельності працівників, означає, що посада, яку раніше обіймав працівник, виводиться зі штатного розпису.
Оскільки наказу про зміни в організації виробництва та праці МОЗ України не було, зміна істотних умов праці, а саме перейменування посади « директор» на посаду «генеральний директор», є незаконною.
Окрім того, позивач вказує, що навіть у разі видання МОЗ України наказу про зміни в організації виробництва і праці, призначення ОСОБА_2 на посаду виконуючого обов'язки генерального директора могло відбутися лише у разі його відмови від продовження роботи після зміни істотних умов праці.
При вирішенні спору суд не з'ясував, які саме посади були у штатному розписі лабораторного центру та чи підлягала скороченню посада директора у зв'язку із зміною її назви. Двох посад - посади « директор» та « генерального директора» лабораторного центру, штатний розпис не містить й призначення на посаду директора, яка не була скорочена та не була вакантною, іншої особи свідчить про грубе порушення вимог законодавства.
Суд залишив поза увагою акт інспекційного відвідування юридичної особи від 14 липня 2020 року, складений комісією Управління Держпраці у Житомирській області, наказ Міністерства юстиції України від 4 вересня 2020 року №3052/5 та висновок колегії Міністерства юстиції України від 16 липня 2020 року.
У відзиві на апеляційну скаргу Державна установа « Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України» зазначає, що апеляційна скарга є обгрунтованою, оскільки при вирішенні спору суд не з'ясував, чи дійсно МОЗ України проведено зміни в організації виробництва та праці та чим зумовлено перейменування посади «директор» на посаду « генеральний директор».
Суд не надав належної оцінки тій обставині, що у штатному розписі лабораторного центру є лише одна посада керівника - « директор». Питання про те, чи пропонували позивачеві виконувати обов'язки генерального директора лабораторного центру та чи відмовлявся він від запропонованої посади, взагалі не вирішувалось судом.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Циганчук Н.А., підтримала апеляційну скаргу.
Представник Державної установи « Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України» - адвокат Цюпик О.В., визнала апеляційну скаргу.
Представник МОЗ України- Яковенко О.М., а також третя особа- ОСОБА_2 , не визнали доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що наказом Державної санітарно-епідеміологічної служби України від 14 травня 2013 року №71-о ОСОБА_1 призначено на посаду директора ДУ « Житомирський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України».
Контракт з позивачем укладений на період з 14 травня 2013 року по 14 травня 2014 року. Додатковою угодою від 27 березня 2014 року дія контракту продовжена до 14 травня 2017 року.
Відповідно до наказу МОЗ України №644 від 1 липня 2016 року ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» передано до сфери управління МОЗ України.
Наказом МОЗ України №689 від 8 липня 2016 року на позивача покладено виконання обов'язків директора Державної установи « Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України».
Відповідно до пункту 2 розділу VII Статуту Державної установи «Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, керівництво господарською діяльністю Центром здійснює директор, далі- Керівник, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом Уповноваженого органу управління на умовах контракту у порядку, встановленому законодавством. Строк найму, права, обов'язки і відповідальність Керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення з посади, інші умови найму визначаються контрактом.
15 червня 2020 року МОЗ України видано наказ №29-о про призначення ОСОБА_2 виконуючим обов'язки директора ДУ « Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України».
Наказом МОЗ України від 26 червня 2020 року №30-о скасовано наказ МОЗ України від 15 червня 2020 року №29-о.
В подальшому наказом МОЗ України від 26 червня 2020 року №31-о ОСОБА_3 призначено виконуючим обов'язки директора ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України».
На підставі зазначеного наказу 2 липня 2020 року державним реєстратором Виконавчого комітету Житомирської міської ради Грибінчук І.П. проведено реєстраційну дію №13051070025009389 щодо внесення змін до відомостей про керівника та підписанта ДУ « Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України».
Проте, наказом Міністерства юстиції України від 4 вересня 2020 року №3052/5 вказана реєстраційна дія була скасована. При цьому, висновком колегії Міністерства юстиції України від 16 липня 2020 року встановлено відсутність інформації про звільнення керівника установи - ОСОБА_1 .
Матеріали справи також свідчать, що наказом МОЗ України від 19 жовтня 2020 року №2361 « Про приведення у відповідність до законодавства посад керівників лабораторних центрів, що належать до сфери управління МОЗ України» посаду « директора» замінено на посаду « генеральний директор».
Цим же наказом до штатного розпису ДУ « Житомирський лабораторний центр МОЗ України» введено посаду генерального директора ( пункт 5 додатку №1 до наказу) та виконання обов'язків генерального директора цієї установи покладено на ОСОБА_2 ( пункт 5 додатку №2 до наказу).
Наказом МОЗ України від 23 жовтня 2020 року №2419 виключено пункт 3 додатку 2 до вказаного наказу, у зв'язку з цим пункти 4-26 слід вважати, відповідно, пунктами 3-25.
Також відповідно до наказу МОЗ України від 27 листопада 2020 року №2750 виключено пункти 5 та 19 Переліку осіб, на яких покладається виконання обов'язків генеральних директорів лабораторних центрів, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України» ( додаток № 2 до наказу МОЗ України від 19 жовтня 2020 року №2361) та доповнено цей Перелік, зокрема, позицією наступного змісту : «4. ОСОБА_2 Державна установа « Житомирський лабораторний центр МОЗ України».
В судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_1 оскаржував в судовому порядку накази МОЗ України від 15 червня 2020 року №29-о та від 26 червня 2020 року №31-о.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 4 січня 2021 року визнано незаконним та скасовано наказ МОЗ України від 15 червня 2021 року №29-о про призначення ОСОБА_2 виконуючим обов'язки директора ДУ « Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України».
У задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу МОЗ України від 26 червня 2020 року №31-о відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким визнано незаконним наказ МОЗ України від 26 червня 2020 року №31-о про призначення ОСОБА_2 виконуючим обов'язки директора ДУ « Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України». В решті рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 4 січня 2021 року залишене без змін.
Частиною 3 статті 21 КЗпП України передбачено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін ( в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законам України.
Відповідно до частини 1 статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.
У частині 1 статті 39-1 КЗпП України закріплене правило про те, що у разі, якщо після закінчення строку трудового договору ( пункти 2 і 3 статті 23) трудові правовідносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
Виключний перелік підстав для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу міститься у статтях 40, 41 КЗпП України.
Як свідчать матеріали справи, після закінчення строку контракту трудові правовідносини між ОСОБА_1 та ДУ « Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України» не були припинені, що в силу приписів статті 39-1 КЗпП України вказує на ту обставину, що дія трудового договору була продовжена на невизначений строк.
В подальшому трудовий договір із позивачем не розривався, накази про його звільнення з посади директора ДУ « Житомирський лабораторний центр МОЗ України» чи відсторонення від виконання трудових обов'язків, відсутні. Отже, трудові правовідносини між позивачем та ДУ « Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України» тривають з 14 травня 2013 року й до цього часу. Відтак, призначення на посаду виконуючим обов'язки керівника даної установи ОСОБА_2 не відповідає положенням трудового законодавства та порушує права позивача. При цьому, зміна назви посади « директор» на «генеральний директор» не свідчить про те, що посада, яку обіймає ОСОБА_1 , є вакантною.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що зміна назви посади керівника установи не призводить до скорочення посади «директор».
Штатним розписом ДУ « Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України» не передбачено наявність двох посад « директор» та «генеральний «директор», а положення КЗпП України не містять норм, які б надавали право розірвати трудовий договір за наявності такої підстави як виключення працівника з переліку осіб, на яких покладається виконання обов'язків керівника установи.
Наявність у Міністерства охорони здоров'я України права призначати на посаду та звільняти з посади керівників установ, які належать до сфери його управління, жодним чином не звільняє його від обов'язку дотримуватись положень трудового законодавства України.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи вищезазначене, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення,- про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 259,268,367,368,374,376,381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19 жовтня 2020 року № 2361 «Про приведення у відповідність до законодавства посад керівників лабораторних центрів, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України» та наказ Міністерства охорони здоров'я України від 23 жовтня 2020 року № 2419 в частині призначення виконуючим обов'язки генерального директора Державної установи «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» Зарицького Олександра Миколайовича.
Визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства охорони здоров'я України від 27 листопада 2020 року № 2750 в частині призначення виконуючим обов'язки генерального директора Державної установи «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» Зарицького Олександра Миколайовича.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: