Справа № 761/18183/21
Провадження № 1-кс/761/10976/2021
19 травня 2021 року м. Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, громадянина України, українця, з середньою освітою, працюю слюсарем (зі слів), не одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у кримінальному провадженні № 12021100100001257, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.03.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
19 травня 2021 року слідчий СВ Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12021100100001257, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.03.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що СВ Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження
№ 12021100100001257, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.03.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
17 травня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Слідчий зазначає, що наявність підозри у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом огляду від 12.04.2021; протоколом огляду від 12.04.2021; висновком експерта №СЕ-19/111-21/16605-Д від 13.04.2021; протоколом слідчого експерименту; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину; іншими матеріалами кримінального провадження у їхній сукупності.
При цьому, слідчий звертає увагу суду на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема на те, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів у даному кримінальному провадженні, а також переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Крім того, слідчим зазначено, що застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу не зможе в повній мірі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання слідчого та застосування до нього такого запобіжного заходу як домашній арешт.
Дослідивши клопотання слідчого та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора та підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Так, слідчим суддею в судовому засіданні було встановлено, що СВ Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12021100100001257, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.03.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
17 травня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Обгрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , та причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення підтверджується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження, зокрема, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом огляду від 12.04.2021; протоколом огляду від 12.04.2021; висновком експерта №СЕ-19/111-21/16605-Д від 13.04.2021; протоколом слідчого експерименту; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину; іншими матеріалами кримінального провадження у їхній сукупності
Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Так, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованих їй злочинів, правильність кваліфікації її дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_4 , будучи обізнаним, що за кримінальне правопорушення, вчинення якого йому інкримінується, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
При цьому, слідчий суддя враховує вік підозрюваного та стан його здоров'я, його майновий та сімейний стан, соціальні зв'язки, ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також інші обставини, що характеризують його особу та спосіб життя.
Щодо існування іншого, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України ризику, на наявність якого у клопотанні посилається слідчий, зокрема ризик незаконного впливу на свідків, слідчий суддя вважає, що в цій частині клопотання є недоведеним, у тому числі й прокурором.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу як домашній арешт в нічний час доби, слідчий суддя виходить із необхідності уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, міцності його соціальних та сімейних зв'язків, віку та стану здоров'я підозрюваного, його майнового стану, відсутності судимостей, а також зі ступеню тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення.
В той же час, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати підозрюваного повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З урахуванням вимог ч. ч. 3, 4 та 5 ст. 115 та ч. 6 ст. 181 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у межах строку досудового розслідування, тобто до 16.07.2021 включно.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 186, 194, 196, 309, 532 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12021100100001257, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.03.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби у межах строку досудового розслідування, тобто до 16.07.2021 включно.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , письмово під розпис повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 .
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1