Справа № 761/12564/21
Провадження № 2/761/7772/2021
08 липня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді: Осаулова А.А.
за участю секретаря: Вольда М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Мілоан», третя особа - ТОВ «Союз кредитних юристів України «Фінфорт Клаб», про зобов'язання надати інформацію,-
В квітні 2021 р. ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Мілоан», третя особа - ТОВ «Союз кредитних юристів України «Фінфорт Клаб», в якому просив: зобов'язати відповідача надати позивачу інформацію про поточний розмір заборгованості, у разі наявності, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, виписку щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати та періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено законодавством про захист прав споживачів, зобов'язати відповідача надати наступну інформацію щодо споживчого кредиту: тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку, тощо), суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту, тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки, орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача виходячи з обраних споживачем умов кредитування, зобов'язати відповідача надати інформацію у доступній та зрозумілій для споживача формі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.02.2021 р. позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив надати належним чином завірений кредитний договір, укладений з ОСОБА_1 , на адресу його проживання, надати інформацію про поточний розмір заборгованості, у разі наявності, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, виписку щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати та періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено законодавством про захист прав споживачів.
Зазначений лист одержаний відповідачем 23.02.2021 р., але відповіді позивач не отримав. Вказаними діями відповідач порушив вимоги Законів України «Про захист прав споживачів», «Про звернення громадян», оскільки позивач має право на одержання необхідної доступної, достовірної та своєчасної інформації, яка стосуються укладення кредитного договору.
Вказане стало підставою для звернення до суду
Ухвалою суду від 11.05.2021 року відкрито провадження у даній цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач та третя особа отримали матеріали позову та копію ухвали про відкриття провадження у справі, але відзив на позов чи пояснень не подано, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від відповідача також не надходило.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Згідно ст. 13 ч. 1, 3 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
З позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом на підставі Законів України «Про захист прав споживачів», «Про звернення громадян», оскільки відповідач не надав відповіді на його звернення від 17.02.2021 р., в якому позивач просив: надати належним чином завірений кредитний договір, укладений з ОСОБА_1 , на адресу його проживання, надати інформацію про поточний розмір заборгованості, у разі наявності, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, виписку щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати та періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено законодавством про захист прав споживачів.
Між тим, на підтвердження вказаних вимог, позивач надав заяву, адресовану ТОВ «Мілоан», від 10.02.2021 р., за змістом якої просив надати інформацію про поточний розмір заборгованості, у разі наявності, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, виписку щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати та періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено законодавством про захист прав споживачів, зробити реструктуризацію зобов'язань за кредитним договором та ндати відстрочку по основному боргу кредитного договору, строком на 6 місяців, шляхом укладення додаткового договору до даного договору та скорегованого графіку платежів. (а.с. 11-12)
Відтак, фактичний зміст заяви не відповідає змісту заяви, зазначеній у позовній заяви, також вони датовані різними датами.
Крім того, на підтвердження направлення та отримання вказаної заяви ТОВ «Мілоан» надано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з трек-номером 0410716547438 про отримання 11.02.2021 р. ТОВ «Мілоан» повідомлення від ОСОБА_1 , фіскальний чек «Укрпошта» про оплату рекомендованого повідомлення від 17.02.2021 р., накладну "Укрпошта" від 17.02.2021 р.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до статті 5 Закону № 393 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 затверджені Правила надання послуг поштового зв'язку (далі - Правила), якими визначено порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та врегульовуються відносини між ними, за якими розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
Згідно з п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
Між тим, бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням поштового зв'язку, разом із фінансовим чеком про відправлення, які свідчили б про направлення позивачем ТОВ «Мілоан» звернення не надано.
Крім того, в пункті 2 цих Правил визначено, що повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.
Отже, дата, зазначена у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, є датою вручення реєстрованого поштового відправлення.
Аналогічний висновок про те, що належним і достовірним доказом, який свідчить про дату отримання рекомендованого листа, є дата, зазначена уповноваженою особою в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яка засвідчена підписом такої особи, викладений у постанові Верховного Суду від 24 березня 2020 року у справі № 826/11502/18.
Виходячи з наданих позивачем документів вбачається, що заява ОСОБА_1 датована 10.02.2021 р. (а.с. 11-12), отримана уповноваженою особою ТОВ «Мілоан» 11.02.2021 р. (а.с. 10), а направлена ОСОБА_1 17.02.2021 р. (а.с. 8-9)
Вказане свідчить про те, що позивачем не надано належних доказів того, що він звертався до ТОВ «Мілоан», а останні отримали його заяву та не надали відповідь.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17) вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи викладене вище, а також те, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні ЦПК України обставин, на які він посилається, підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання надати інформацію, суд не вбачає.
Згідно п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Враховуючи наведене, керуючись Законом України «Про звернення громадян», ст.ст 12, 76, 77, 78, 79, 81, 89, 265 , 268, 273, 352, 354-355, п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України, суд, -
Вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Мілоан», третя особа - ТОВ «Союз кредитних юристів України «Фінфорт Клаб», про зобов'язання надати інформацію,- залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ТОВ «Мілоан», код ЄДРПОУ 40484607, м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21.
Повне рішення виготовлено 08.07.2021
Суддя: Осаулов Андрій Анатолійович
.