СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/1567/21
ун. № 759/16336/20
08 липня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Коваль О.А. при секретарі Волошин А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора (03148, вул. Гната Юри, 8) про визнання заповіту недійсним,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним складеним спадкодавцем від 25.09.1999 року їх бабусею ОСОБА_4 зазначаючи, що остання не мала дійсної волі на укладання такого заповіту на користь відповідачки ОСОБА_3 .
Ухвалою головуючого у справі судді Миколаєць І.Ю. від 29.09.2020 року відкрито провадження у зазначеній справі та призначено до судового розгляду на 18.11.2020 року на 11.00 год.
16.11.2020 року від представника позивачів надійшло клопотання про відкладення розгляду такої справи.
Розгляд справи призначено на 31.03.2021 року.
29.03.2021року від представника позивачів надійшло клопотання про відкладення розгляду такої справи.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2021 року вказана справа передана в провадження судді Коваль О.А. після судді Миколаєць І.Ю. Розпорядження № 547 від 27.04.2021 року.
Ухвалою суду від 05.05.2021 року вказану справу прийнято до провадження судді Коваль О.А., розгляд справи призначено на 23.06.2021 року.
В судове засідання 23.06.2021 року позивачі не з"явилися, хоча про день слухання справи судом повідомлялися належним чином. 23.06.2021 року від позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У зв"язку з неявкою позивачів, розгляд справи було відкладено на 08.07.2021 року.
Проте, і в це судове засідання 08.07.2021 року позивачі не з"явилися, хоча про день слухання справи судом повідомлялися належним чином. 05.07.2021 року від позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно рішення Верховного Суду від 22.05.2019 року у справі за № 310/12817/13 правове значення в даному випадку має лише значення належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність такої неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Коли поважність причин при такій повторній неявці можуть не враховуватися судом.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки вбачається, що ані позивачі, ані їх представник в жодне із призначених судом судові засідання не з"являються, тоді як позов ними подано ще у вересні 2020 року.
До суду від представника відповідача надійшло клопотання про стягнення з позивачів на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9300,00 грн. та суму, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, в розмірі 311,20 грн., всього 9611,20 (дев'ять тисяч шістсот одинадцять гривень 20 коп). Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Частина 3 ст. 141 ЦПК України передбачає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Частина 8 чт. 141 ЦПК України визначає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З огляду на встановлене судом вище, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 Р.Н.О.К.П.П. НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , Р.Н.О.К.П.П. НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу, які понесла ОСОБА_3 по цій справі в розмірі 9300,00 грн. та суму, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, в розмірі 311,20 грн., всього 9611,20 (дев'ять тисяч шістсот одинадцять гривень 20 коп), оскільки такі витрати належним чином обгрунтовані та доведені стороною відповідача, понесені внаслідок необґрунтованих дій позивачів. При прийнятті вказаного рішення, суд враховує поведінку всіх учасників процесу, зокрема і сторони позивача, яка, як вбачається подала до суду такий позов ще у вересні 2020 року, проте в жодне судове засідання не з"явилася.
Приймається судом до уваги і наступне. Із матеріалів витребуваної судом спадкової справи (а.с. 41-235) вбачається неможливість спадкоємця оформити спадщину, яка відкрилася ще в 2014 році через заяву ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 84) та у зв"язку із судовими справами щодо того ж спадкового майна та оспорюваного заповіту, зокрема за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання того ж заповіту недійсним, яке перебувало у провадженні судді Ульяновської О.В., та рішенням у задоволенні позову було відмовлено, яке набрало законної сили. Заявлені підстави позову про недійсність заповіту, що підпис на цьому заповіті неналежить спадкодавцю та що відсутня воля спадкодавця на його укладення. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15.03.2017 року про відмову у задоволенні такого позову мотивовано тим, що зі змісту висновку судово-почеркознавчої експертизи, вбачається що підпис на заповіті від імені спадкодавця ОСОБА_4 виконаний нею ж ОСОБА_4 , докази того, що заповідач мала інше волевиявлення аніж у заповіті відсутні.
Позивачі за даним позовом є внуками спадкодавця, тобто такі не віднесені до першої черги спадкування, коли потенційний спадкоємець першої черги ОСОБА_5 вже оскаржував в судовому порядку, як заповіт так і волю заповідача, коли в даному випадку позивачі також вказують на відсутність внутрішньої волі спадкодавця станом на 07.02.2014 рік.
Вбачається, що на розгляді суду перебував позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення осіб від права на спадкування, який перебував у провадженні судді Шум Л.М. та ухвалою суду від 23.10.2019 року залишено без розгляду у зв"язку з неявкою позивача (вказана ухвала оскаржувалася, проте була залишена без змін), що також відповідним чином оцінюється судом в сукупності з іншими встановленими обставинами. Отже, з огляду на вище зазначене, суд вбачає підстави для залишення цього позову без розгляду та стянення з позивачів на користь відповідача витрат на надання правничої допомоги в розмірі 9611,20 (дев'ять тисяч шістсот одинадцять гривень 20 коп), тобто 4 805 грн. 60 коп. з кожного із позивача. Керуючись ст. 133, 141, п.3 ч. 1 ст.257, 353 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним - залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 Р.Н.О.К.П.П. НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , Р.Н.О.К.П.П. НОМЕР_2 )на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 805 (чотири тисячі вісімсот п"ять) грн. 60 коп. з кожного. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Текст ухвали складено 08.07.2021 року.
Суддя Коваль О.А.