СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 4-с/759/83/21
ун. № 759/3320/13-ц
10 лютого 2021 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Журибеди О.М.,
при секретарі - Мурга Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» на бездіяльність державного виконавця Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Барановського Б.В., заінтересована особа: ОСОБА_1 ,
Акціонерне товариство «ПроКредит Банк» звернулось до Святошинського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, якою просить визнати бездіяльність державного виконавця Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Барановського Б.В. щодо не звернення до суду з поданням про примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1 , що належить спадкоємцю ОСОБА_2 - ОСОБА_1 з метою реалізації вказаної квартири на прилюдних торгах у виконавчому провадженні № 39777451 протиправною та зобов'язати державного виконавця Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Барановського Б.В. звернутись до суду з поданням про примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1 , що належить спадкоємцю ОСОБА_2 - ОСОБА_1 з метою реалізації вказаної квартири на прилюдних торгах у виконавчому провадженні № 39777451.
В обґрунтування скарги скаржник посилається на те, що 13.09.2013 року державним виконавцем Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Барановського Б.В. було відкрито виконавче провадження № 39777451 щодо боржника ОСОБА_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2/759/2756/13 від 19.08.2013 року виданого Святошинським районним судом м. Києва, згідно якого в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 1.40204/2409 від 02.09.2008 року, укладеного в межах рамкової угоди № 2009 від 16.06.2005 року у розмірі 2627942,32 грн. та звернути стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці ПАТ «ПроКредит Банк» відповідно до договору іпотеки № 2409-ІД 01 від 16.06.2005 р., а саме квартиру АДРЕСА_1 . 12.10.2020 року АТ «ПроКредит Банк» направило до Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) заяву про здійснення опису спірної квартири з метою реалізації на прилюдних торгах. Державним виконавцем було складено акт про неможливість проведення опису майна. 05.11.2020 року стягувач направив на адресу державним виконавцем Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Барановського Б.В. заяву з вимогою звернутись до суду з поданням про примусове входження до спірної квартири, оскільки боржник тривалий час ухиляється від виконання рішення суду, однак отримав лист від державного виконавця про відсутність підстав для примусового входження до квартири. На підставі зазначеного, просить задовольнити скаргу.
Суд, дослідивши матеріали справи і дослідивши надані докази, приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
13.09.2013 року державним виконавцем Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Барановського Б.В. було відкрито виконавче провадження № 39777451 щодо боржника ОСОБА_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2/759/2756/13 від 19.08.2013 року виданого Святошинським районним судом м. Києва, згідно якого в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 1.40204/2409 від 02.09.2008 року, укладеного в межах рамкової угоди № 2009 від 16.06.2005 року у розмірі 2627942,32 грн. та звернути стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці ПАТ «ПроКредит Банк» відповідно до договору іпотеки № 2409-ІД 01 від 16.06.2005 р., а саме квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець при здійсненні виконавчого провадження має певні права, в тому числі: за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення (п.4 ч.3).
Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено в ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.
Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.
Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла під час виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).
Відповідно до п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року,ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
Примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи боржника є крайнім засобом для примусового виконання рішення суду, у разі, якщо державним виконавцем були виконані усі інші можливі спроби виконати рішення суду у відповідності до норм діючого законодавства без примусового проникнення до житла чи іншого володіння особи. Подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи можливе за умови відмови боржника від добровільного допуску виконавця.
Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника віл ьному доступу виконавця до цього житла чи іншого володіння особи та ухилення його від виконання судового рішення.
За таких обставин, державний виконавець Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Барановський Б.В. діяв у передбаченому ЗУ «Про виконавче провадження» порядку .
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що права стягувача, за обставин викладених в скарзі, не порушені, а тому в задоволенні вимог скарги слід відмовити, відповідно і на підставі ст. 451 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 259, 260, 261 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,
В задоволенні скарги Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» на бездіяльність державного виконавця Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Барановського Б.В., заінтересована особа: ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м.Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Журибеда