печерський районний суд міста києва
Справа № 757/67000/19-к
07 лютого 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за скаргою ОСОБА_3 на постанову слідчого першого слідчого відділу Першого управління організації досудового розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від 06.12.2019 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62019000000001711 від 06.11.2019 року,-
До Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого першого слідчого відділу Першого управління організації досудового розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від 06 грудня 2019 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62019000000001711 від 06.11.2019 року.
Вказану постанову заявник вважає постановленою безпідставно, без належної перевірки доводів, викладених у заяві, а тому просить скасувати рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №62019000000001711 від 06.11.2019 року.
Особа, що подала скаргу в судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що заявник, слідчий в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду провадження повідомлялись належним чином про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд скарги за їх відсутності не направили, що є проявом принципу диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги без їх участі в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Судовим розглядом встановлено, що старшим слідчими першого слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 06.11.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019000000001711 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
Постановою від 06.12.2019 року слідчого першого слідчого відділу Першого управління організації досудового розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 відмовлено ОСОБА_3 у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62019000000001711 від 06.11.2019 року.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Дану скаргу подано належною особою та у строки, передбачені КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вимогами ч.5 ст. 110 КПК України, передбачено, що мотивувальна частина рішення слідчого, викладеного у формі постанови повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, однак слідчим при винесенні постанови вказані вимоги проігноровані, виходячи з наступного.
Аргументуючи рішення слідчий вказав, під час досудового слідства доказів про те, що ОСОБА_3 була заподіяна моральна, матеріальна чи фізична шкода кримінальним правопорушенням та злочинними діями не встановлено .
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення шодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з фабули кримінального провадження, а також мотивувальної частини оскаржуваної постанови, кримінальне правопорушення полягає у вчиненні службовими особами Київського науково - дослідного інституту судових експертиз, які внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків, склали та надали ініціатору експертних досліджень - Головній військовій прокуратурі, завідомо неправдиві висновки експерта, поєднаних з обвинуваченням ОСОБА_3 у тяжкому та особливо тяжкому злочинах .
Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України лише за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Викладене свідчить, що оскаржувана постанова слідчого від 06.12.2020 року не відповідає вказаним вимогам ч. 5 ст. 55 КПК України, оскільки у мотивувальній частині слідчий не вказав очевидних та достатніх підставах вважати, що заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди.
Наряду з викладеним, всупереч вимогам ст. 110 КПК України, оскаржувана стороною захисту постанова прокурора є немотивованою.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про незаконність оскаржуваної постанови та необхідність її скасування.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 9, 22, 26, 110, 303, 306, 307 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого першого слідчого відділу Першого управління організації досудового розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від 06.12.2019 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62019000000001711 від 06.11.2019 року - задовольнити.
Скасувати постанову від 06.12.2020 року слідчого першого слідчого відділу Першого управління організації досудового розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні.
Зобов'язати компетентних посадових Державного бюро розслідувань вчинити дії відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України відносно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62019000000001711 від 06.11.2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1