Справа №:761/22034/20
Провадження №: 2-ві/755/21/21
"08" липня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Виниченко Л.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Яровенко Наталії Олегівни, подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального концерну «Центр комунального сервісу», третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» про розірвання договору реструктуризації,-
До Дніпровського районного суду м. Києва 15.06.2021 року надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Яровенко Н.О. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального концерну «Центр комунального сервісу», третя особа: КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» про розірвання договору реструктуризації.
Заяву позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, щовін має обґрунтовані сумніви в неупередженості та об'єктивності судді у зв'язку із тим, що суддею було відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового, при цьому зобов'язавши його сплатити судовий збір у подвійному розмірі.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.06.2021 року передано вирішення питання про відвід головуючого судді по справі іншим суддею, який не входить до складу суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2021 року вирішення питання про відвід передано судді Виниченко Л.М.
Згідно положень ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали справи з метою встановлення обставин, які є підставами звернення позивача ОСОБА_1 із заявою про відвід, суд приходить до наступного висновку.
Підстави для відводу судді визначені ст. 36 ЦПК України.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).
Відповідно ст. ст. 3, 10 ЦПК України, цивільні справи вирішуються судом на основі закону, за умов, що виключають сторонній вплив на нього. Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу. Можливість заявити відвід суду має забезпечити надійний захист процесу від ймовірного негативного впливу з боку упередженого суду. Метою відводу судді є недопущення до вирішення справи упередженого судді.
За нормою ст. 39 Цивільного процесуального кодексу України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бут и відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Як вбачається із матеріалів справи, суддею Яровенко Н.О. 14.04.2021 року постановлено ухвалу якою позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального концерну «Центр комунального сервісу», третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» про розірвання договору реструктуризації, у зв'язку із відсутністю підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, залишено без руху та надано позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом сплати ним судового збору у розмірі 1 681,60 грн. (а.с. 42, 43).
Як підставу для відводу судді заявник зазначив про наявність обґрунтованих сумнівів об'єктивності судді при ухваленні рішення у зв'язку із тим, що суддею було відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та зобов'язано позивача сплатити судовий збір у подвійному розмірі.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (від 09 листопада 2006 року, № 33949/02, § 49-52) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Наведені заявником обставини не дають підстав для висновків про упередженість судді в процесі розгляду справи.
Суд вважає необґрунтованою заяву про відвід, оскільки позивач посилається лише на свою незгоду з процесуальними рішеннями судді Яровенко Н.О. при розгляді клопотання сторони позивача за наслідками розгляду якого в його задоволені відмовлено.
Таким чином, підстава звернення позивача ОСОБА_1 із заявою про відвід судді є його суб'єктивною оцінкою та незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу, тому у задоволенні заяви позивача про відвід судді Яровенко Н.О. слід відмовити.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 38-40, 182, 260, 353 ЦПК України, -
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Яровенко Наталії Олегівни по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального концерну «Центр комунального сервісу», третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» про розірвання договору реструктуризації відмовити.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального концерну «Центр комунального сервісу», третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» про розірвання договору реструктуризації передати для продовження розгляду в тому ж складі суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України).
Суддя