Справа № 755/5809/20
"30" червня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Гончарука В.П.
з секретарем Гриценко О.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Київ заяву представника відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - Крикунова Дмитра Олекандровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 755/5809/20 за позовом ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Карат Авто Груп» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява представника відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - Крикунова Дмитра Олекандровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 755/5809/20 за позовом ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Карат Авто Груп» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, в якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про стягнення судових витрат на правову допомогу адвоката.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що під час ухвалення рішення у справі № 755/5809/20 за позовом ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Карат Авто Груп» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, судом не вирішено питання про стягнення судових витрат на правову допомогу адвоката.
В судове засідання сторони по справі не з'явлись про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - Крикунова Дмитра Олекандровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 755/5809/20 - підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Даний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення є вичерпним.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 17 лютого 2021 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Карат Авто Груп» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП - відмовлено.
Як роз'яснено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч.5 ст.270 ЦПК України).
Із змісту заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що при ухваленні рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 лютого 2021 року по справі суд не вирішив питання, щодо стягнення з позивача на користь відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судових втрат на правову допомогу адвоката.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у звязку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом пяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Судові витрати на правничу допомогу це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, повязані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, повязані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення, за рахунок іншої сторони. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018р. у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018р. у справі № 814/698/16.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача.
Суду надано копію ордеру Крикунова Дмитра Олекандровича КС №703699 від 16.07.2020 року про надання правничої допомоги Відповідачу у Дніпровському районному суді м. Києва адвокатом, копію договору про надання правової допомоги б/н від 13.07.2020 року укладений між відповідачем та Адвокатом Крикуновим Дмитром Олександровичем . копію Додатку № 1 до договору про надання правової допомоги б/н від 13.07.2020 року, де сторони узгодили між собою розмір фіксованого гонорару адвоката.
Крім того, стороною відповідача надано Акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги б/н від 13.07.2020 року укладений між відповідачем та Адвокатом Крикуновим Дмитром Олександровичем, відповідно до якого визначено виконані адвокатом послуги при наданні правничої допомоги Відповідачу у даній справі.
Фактична сплата Відповідачем коштів за надану правничу допомогу підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 12 від 22.02.2021 року про сплату відповідачем 10 000,00 грн.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.48 постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться документально підтверджені витрати відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на правову допомогу на загальну суму 10 062,50 гривень, суд дійшов висновку про задоволення даної вимоги.
Керуючись, ст. ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд -
Доповнити рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 лютого 2021 року у справі № № 755/5809/20 за позовом ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Карат Авто Груп» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст додаткового судового рішення складено 30 червня 2021 року.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_3 ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 ІПН НОМЕР_2 ;
Треті особи: ТОВ «Карат Авто Груп», адреса : Київська обл., Васильківський р - н, с. Путрівка, вул. Леніна, буд.92 А, ЄДРПОУ 39531249;
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож.: АДРЕСА_3 .
Суддя: