ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13228/21
провадження № 1-кс/753/2580/21
"05" липня 2021 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 , погодженого прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шепетівка, Хмельницької обл., українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимого 19.08.2020 вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 122 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, а також, заяву захисника ОСОБА_5 подану з підстав, передбачених ч.6 ст. 206 КПК України.
05.07.2021 слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (далі по тексту - ОСОБА_6 , підозрюваний).
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що групою слідчих слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві розслідується кримінальне провадження №12021100020001973 від 03.07.2021 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.07.2021 року близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_6 перебував на території Дарницького кладовища, що за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 2, де зустрів раніше невідомого йому невстановленого чоловіка, що лежав на траві.
В цей час між ОСОБА_6 та невстановленим чоловіком виник словесний конфлікт, в ході якого, ОСОБА_6 керуючись раптово виниклим умислом, направленим на умисне вбивство, передбачаючи і бажаючи настання смерті іншої людини, тобто невстановленого чоловіка, взявши в руки дерев'яний могильний хрест, що лежав поруч та став наносити ним численні удари в область голови не встановленого чоловіка, спричинивши таким чином останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з множинними переломами кісток черепу та пошкодженням головного мозку. Після цього, ОСОБА_6 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, взявши в руки предмет, що має колючо-ріжучі властивості, став наносити ним численні хаотичні удари в область голови, шиї, тулуба, рук та ніг, спричинивши таким чином тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колото різаних ран тулуба з ушкодженням внутрішніх органів та крововтратою.
Від отриманих тілесних ушкоджень невстановлена особа померла на місці.
Клопотання обґрунтоване наявністю ризику, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та недостатністю менш суворих запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор та слідчий заявлене клопотання підтримали у повному обсязі, просили задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соціальний статус.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , посилаючись на необґрунтованість підозри та на недоведеність заявлених ризиків, невідповідність запобіжного заходу особі підозрюваного. Крім того, в судовому засіданні захисник в усній заяві зафіксованій технічним засобом «Аккорд» та в журналі судового засідання повідомив щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_6 фізичного та психологічного насильства, під час перебування останнього у слідчому відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.
Підозрюваний просив відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, повідомив, що не вчиняв вказане кримінальне правопорушення. Вказав, що під час перебування його в Дарницькому управлінні поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, невідомі йому особи застосовували до нього фізичне насильство, зокрема, душили, викручували ноги, били його по голові та тулубу, погрожували застосуванням насильства.
Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, зваживши доводи усної заяви захисника, поданої з підстав, передбачених ч.6 ст. 206 КПК України, дослідивши надані матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.
Як вбачається із матеріалів поданого клопотання 04.07.2021 о 12 год. 55 хв. ОСОБА_6 затримано без ухвали слідчого судді на підставі ст. 208 КПК України.
04.07.2021 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Статтею 176 КПК України визначені види запобіжних заходів.
Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 178 КПК України передбачені обставини, які враховуються при обрані запобіжного заходу.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами, зокрема: протоколом огляду місця події від 03.07.2021 року; протоколом огляду місця події (трупа) від 03.07.2021 року; протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_7 від 04.07.2021; протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_8 від 04.07.2021; протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_9 від 04.07.2021; рапортом від 04.07.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 04.07.2021; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.07.2021; протоколом огляду речей від 04.07.2021; протоколом затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України від 04.07.2021; протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_6 від 04.07.2021; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
В розумінні ст. 177 КПК України, «обґрунтована підозра» включає в себе наявність процесуального документу - повідомлення про підозру та наявність достатніх доказів для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру підлягає обов'язковому здійсненню, зокрема, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Практикою ЄСПЛ в рішеннях «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України» напрацьовані стандарти розуміння поняття «обґрунтована підозра», що передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що певна особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
За таких умов, слідчий суддя, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , оскільки надані докази об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
Слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи у вчиненні злочину чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_6 у разі визнання його винним у вчиненому злочину, та суспільну небезпечність самого злочину, у вчиненні якого він підозрюється.
Реальним на переконання слідчого судді є ризик переховування, адже наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)), а у даному конкретному випадку, такий ризик є обґрунтованим, оскільки він належним чином умотивований слідчим, прокурором.
Дійсним є такий ризик і у розрізі того, що перебуваючи на свободі будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливості їм запобігання більш м'якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки під час попередніх розслідувань (способу життя, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Вивченням особи підозрюваного встановлено, що останній ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Шепетівка, Хмельницької обл., українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не одружений, офіційно не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше судимий 19.08.2020 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 122 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. Підозрюваний, на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я, у нього відсутні сталі соціальні зв'язки.
Вищевказані дані про особу підозрюваного вказують на існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки останній має не зняту та не погашену судимість.
Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Тримання під вартою відповідно до статті 5 § 1 (с) має бути пропорційним заходом для досягнення зазначеної мети (Ladent проти Польщі, §§ 55-56).
Постанова про тримання під вартою повинна містити конкретні підстави і встановлювала точну тривалість такого заходу (Meloni проти Швейцарії, § 53).
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду (Idalov проти Росії § 140). Це положення проголошує не тільки право на «розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження», але також встановлює, що «звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання» (Khudoyorov проти Росії, § 183; Lelievre проти Бельгії, § 97; Shabani проти Швейцарії, § 62).
Отже, суд повинен розглянути можливість застосування менш інтрузивних заходів, ніж тримання під вартою (Ambruszkiewicz проти Польщі, § 32).
Слідчий суддя вважає, що до підозрюваного в даному випадку не підлягають застосуванню запобіжні заходи у виді особистого зобов'язання, застави та домашнього арешту у зв'язку з тим, що вони не будуть дієвими і не зможуть перешкодити настанню вищевказаним ризикам.
Не можливе застосування до підозрюваного і запобіжного заходу вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.
Таким чином, слідчий суддя з урахуванням сукупності встановлених обставин дійшов до переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде дієвим і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що виправдовує застосування найсуворішого запобіжного заходу.
По даному кримінальному провадженню необхідно провести ряд слідчих дій, виконати вимоги ст. 290 КПК України та надати можливість для здійснення ефективного захисту підозрюваного, уникаючи поспішного суду, а тому строк шістдесят днів визначений процесуальним законом, є об'єктивно виваженим.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає за необхідне не визначати підозрюваному розмір застави.
Оглянувши візуально підозрюваного слідчий суддя пересвідчився, що на відкритих ділянках обличчя та шиї ОСОБА_6 наявні тілесні ушкодження у вигляді синців та саден.
Таким чином, заява захисника ОСОБА_5 , подана з підстав, передбачених ч.6 ст. 206 КПК України зумовлює необхідність вжиття передбачених процесуальним законом заходів щодо захисту прав людини.
На підставі викладеного, керуючись статтями 206, 208, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 12 год. 55 хв. 04.07.2021.
Дія ухвали закінчується 02.09.2021.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва.
Доручити уповноваженій особі Дарницької окружної прокуратури м. Києва провести дослідження фактів, викладених в усній заяві захисника ОСОБА_5 зафіксованої технічним засобом «Аккорд» та в журналі судового засідання щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_6 фізичного та психологічного насильства, під час перебування останнього у слідчому відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 08.07.2021.
Слідчий суддя: ОСОБА_1