Справа № 712/2879/20
Провадження № 1-кп/712/275/21
07 липня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
потерпілої ОСОБА_7
представника потерпілої (адвоката) ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іркліїв Чорнобаївського району Черкаської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вищою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
ОСОБА_5 , 30.08.2019 о 09:45 годин, керуючи автомобілем «ВАЗ 111740» д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по проїзній частині вул. Руставі, поблизу будинку № 2, зі сторони вул. Ярославська в напрямку до вул. Академіка Корольова, проявив неуважність та порушив вимоги:
- п. 2.3.б) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно якого водіям, у разі виникнення перешкоди або небезпеки для руху, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Під час руху він, грубо порушуючи вказані пункти правил безпеки дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змінами, з моменту виникнення небезпеки для його руху у вигляді велосипедиста ОСОБА_7 , яка здійснювала маневр повороту ліворуч для заїзду до прилеглої території та виїхала на смугу руху автомобіля «ВАЗ 111740» д.н.з. НОМЕР_1 , негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого скоїв наїзд на останню.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/1229 від 03.12.2019, отримала тілесні ушкодження: закритий уламковий перелом четвертої та п'ятої п'ясних кісток лівої кисті, що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Спричинення потерпілій ОСОБА_7 тілесних ушкоджень середньої тяжкості знаходиться у причинному зв'язку, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 4/23Е-20 від 23.03.2020, в порушення водієм автомобіля «ВАЗ 111740» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_10 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно 30.08.2019 о 09:45 год., керуючи автомобілем «ВАЗ 111740» д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по проїзній частині вул. Руставі, поблизу будинку № 2, зі сторони вул. Ярославська в напрямку до вул. Академіка Корольова, проявив неуважність до зміни дорожньої обстановки та допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_7 , яка здійснювала маневр повороту ліворуч для заїзду до прилеглої території та виїхала на смугу руху. Заявлений потерпілою ОСОБА_7 цивільний позов визнав частково, а саме в частині матеріальної шкоди в сумі 2 000,00 грн, при цьому пояснив, що вже перерахував потерпілій на лікування 2 000 грн, моральну шкоду визнав на суму 8 000 гривень. В скоєному щиро кається.
Крім повного визнання своєї вини за ч. 1 ст. 286 КК України та часткового визнання заявленного потерпілою ОСОБА_7 цивільного позову, вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується наступними доказами, а саме:
- показами потерпілої ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні пояснила, що 30.08.2019, внаслідок наїзду на неї автомобіля «ВАЗ 111740» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 , вона отримала тілесні ушкодження, а велосипед, яким вона керувала, механічні пошкодження. Заявлений цивільний позов підтримала та просила суд його задовольнити;
- протоколом огляду місця події від 30.08.2018, з фототаблицею до протоколу, згідно якого, за участю понятих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та спеціаліста ОСОБА_13 , слідчим СВ Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_14 було оглянуто проїзну частину вулиці Руставі, поблизу будинку № 2 в м. Черкаси. Під час огляду зафіксовано місце розташування велосипеда «Bnb bike» та автомобіля «ВАЗ 111740» д.н.з. НОМЕР_1 , які були учасниками дорожньо-транспортної пригоди;
- висновком експерта № 02-01/1229 від 03.12.2019, в якому, згідно наданих на судово-медичну експертизу медичних документів, у ОСОБА_7 мали місце ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому четвертої та п'ятої п'ясних кісток лівої кисті, що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.03.2020 з фототаблицею до протоколу, під час проведення якого потерпіла ОСОБА_7 вказала на місце пригоди на проїзній частині вул. Руставі, поблизу будинку № 2 в м. Черкаси. Також вказала на розташування велосипеда та автомобіля «ВАЗ 111740» д.н.з. НОМЕР_1 в момент зміни напрямку руху;
- висновком експерта № 4/23Е-20 від 23.03.2020, згідно якого у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, за зазначених в постанові слідчого вихідних даних, водій автомобіля «ВАЗ 111740» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_10 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3, 12.4 ПДР України та мав технічну можливість уникнути наїзду на велосипедиста ОСОБА_7 шляхом застосування екстреного гальмування. У діях водія автомобіля «ВАЗ 111740» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_10 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 ПДР України, які, з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, та на виконання яких він перешкод технічного характеру, відповідно до наданих на дослідження матеріалів, не мав;
Розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у межах пред'явленого йому обвинувачення. При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
За правилами статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Докази повинні бути належними та допустимими в розумінні ст.ст. 85-86 КПК України.
Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України та порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи судом не встановлено.
Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у інкримінованому йому злочині доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості.
Відповідно до ст. 66 КК України в якості обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 суд враховує щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та часткове відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, зокрема, характер діяння, обстановки, способу, місця і часу його вчинення, наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутності обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра чи нарколога не перебуває, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виправлення та перевиховання можливе при призначенні покарання у вигляді штрафу, без позбавлення права керувати транспортними засобами. При цьому, суд враховує матеріальний стан обвинуваченого та те, що автомобіль є джерелом доходу.
Суд вважає, що вказане покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 подала до суду цивільний позов до ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням на суму 27 425 грн матеріальної шкоди та 30 000 грн, моральної шкоди.
Згідно з ст. 28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної і моральної шкоди від злочину вправі при провадженні у кримінальній справі пред'явити позов до обвинуваченого.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Суд задовольняє цивільний позов повністю або частково, якщо у судовому засіданні були доведені стороною обвинувачення та цивільним позивачем матеріально-правові підстави позову.
У разі повного або часткового задоволення позову суд має навести відповідні докази, провести розрахунки розміру відшкодування, а також вказати норми матеріального права, на підставі яких вирішується позов.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом під час судового розгляду встановлено, що саме в результаті протиправних дій ОСОБА_5 , потерпіла ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що внаслідок ДТП вона отримала тілесні пошкодження, в зв'язку з чим проходила лікування в медичних установах та нею понесені витрати за лікування в сумі 2 000,00 грн, відповідно до консультативного висновку невропатолога рекомендовано санаторно - курортне лікування, яке буде коштувати 15 120,00 грн та пошкоджено майно, а саме: велосипед, марки «Bnb bike», який оцінено в 250 Євро, що у гривневому еквіваленті складає 8 142,50 грн, наручний годинник, марки «Kahuna», який оцінено в 50 євро, що відповідно до гривневого еквіваленту становить 1 628,50 грн та термос, чеський марки Tescoma, якій оцінено у 650 грн.
При розгляді в порядку цивільного судочинства позову, що випливає з кримінальної справи, суд згідно з роз'ясненням, даним у п.3 постанови N 11 Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року "Про судове рішення", визначає суми, що підлягають стягненню на відшкодування шкоди, з урахуванням доказів, як наявних у кримінальній справі, так і додатково представлених сторонами. (Абзац перший пункту 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 13 від 25.12.92 )
Суд дослідивши докази, вважає, що цивільний позов в частині матеріальної шкоди в сумі 27 425,00 грн не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Сума матеріальних збитків в розмірі 2 000,00 грн обвинуваченим відшкодована в повному обсязі, шляхом переказу коштів на рахунок ОСОБА_7 , що остання підтвердила в судовому засіданні.
Матеріальні збитки в сумі 12 305,00 грн не знайшли свого підтвердження, оскільки потерпілою не надано доказів щодо дійсної вартості пошкодженого вищезазначеного майна (товарознавча експертиза не проводилась, чеки на придбання вищевказаного майна відсутні).
Щодо витрат на проходження лікування в санаторії в сумі 15 120 грн, суд зазначає, що дані вимоги є необґрунтованими, оскільки потерпілою вказано суму за лікування на майбутнє, що відповідно до норм ЦК України є недопустимим так, як витрати на майбутнє стягуються в реальному часі та з наявними документально підтверджуючими доказами. В даному випадку потерпіла вказаних доказів не надала.
Щодо заявленої вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 30 000 грн., суд встановлює наступне.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 ЦК України та у відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, фізична особа, яка зазнала душевних страждань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодження здоров'я, має право на відшкодування моральної шкоди. Моральна шкода визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, керуючись ст. 1167, 1168 ЦК України і п. 5, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95 N 4 з урахуванням характеру та ступеню моральних страждань, яких зазнала потерпіла внаслідок злочину, які виразилися у психологічному болю, який викликаний душевними стражданнями, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд робить висновки, що за сукупністю встановлених обставин підтверджена проблематизація життя потерпілої після спричинення їй тілесних ушкоджень, що стало додатковою психотравмуючою проблемою для неї та спричинила психоемоційний стрес.
Безспірно у ОСОБА_7 були порушені привичні стосунки, які стали наслідком отриманих травм, що спричинили розлад здоров'я та їх лікування, а тому ситуація, яка досліджується по справі, може розглядатися як психотравматична основа для спричинення моральної шкоди для потерпілої.
Отже беручи до уваги характер протиправних дій обвинуваченого, його поведінку після скоєння злочину, характер тілесних ушкоджень та їх механізм, суд визначає розмір компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) ОСОБА_7 меншою, ніж оцінила потерпіла, та встановлює на вимогах розумності та справедливості у розмірі 12 000 грн.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався і на цьому етапі підстави для його обрання відсутні.
Процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертизи в сумі 2 615,04 грн ОСОБА_5 сплачені в повному обсязі.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 349, 368-370, 374, 394 КПК України, суд,
Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у вигляді 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100,00 гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 12 000,00 грн, в частині відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.
Речові докази:
- автомобіль «ВАЗ 111740» д.н.з. НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 - залишити йому за належністю;
- велосипед «Bnb bike» рожевого кольору, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_7 - залишити за належністю.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий ОСОБА_1