05 липня 2021 року Справа № 280/3463/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-б; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, Управління), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправними дії відповідача із обчислення позивачу розміру пенсії за віком за її заявою від 26.02.2020 року;
2) зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017, 2018, 2019 роки та із зарахуванням до страхового стажу періодів з 01.09.1972 року по 15.07.1975 року, з 27.01.1995 року по 14.07.1995 року та з 01.04.2011 року по 15.07.2013 року з 26.02.2020 року із урахуванням різниці, що вже була виплачена.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Вельможко А.І., яка діє на підставі ордеру серія АР №1042433, яка діє на підставі ордеру серія АР №1042433 від 02.04.2021.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що з 23.09.2009 позивачу призначено пенсію за вислугу років на підставі статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII). Після досягнення пенсійного віку на загальних підставах у лютому 2020 року позивач звернувся до Управління із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), однак розмір пенсії був розрахований без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки. З інформації, яка розміщена в особистому кабінеті позивача на електронному порталі пенсійних послуг Пенсійного фонду України, з'ясовано, що Управлінням було переведено позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії (2014-2016 роки). Позивач вважає, що має право на розрахунок розміру пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки. Крім того зазначає, що при призначенні пенсії за віком позивачу не враховано до страхового стажу періоди з 01.09.1972 по 15.07.1975, з 27.01.1995 по 14.07.1995 та з 01.04.2011 по 15.07.2013. Звертає увагу, що вказані періоди були враховані позивачу до страхового стажу при призначенні пенсії за вислугу років. На відповідний адвокатський запит повідомлено, що наведені періоди не враховані у зв'язку з виявленням недостовірних даних під час обробки персональних даних ОСОБА_1 згідно із особистою заявою від 26.02.2020 у свідоцтві про шлюб (помилка у даті народження), у довідці з центру зайнятості (орфографічна помилка у написанні прізвища) та у зв'язку із помилкою у зарахуванні стажу автоматизованим способом. Позивач вважає дії відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача періодів з 01.09.1972 по 15.07.1975, з 27.01.1995 по 14.07.1995 та з 01.04.2011 по 15.07.2013 протиправними. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 05.05.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, витребувано у відповідача матеріали пенсійної справи ОСОБА_1
31.05.2021 відповідач надав документи на виконання вимог ухвали про витребування доказів та відзив на позовну заяву, в якому зазначає про відсутність правових підстав для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки при перерахунку призначеної позивачу пенсії за віком, оскільки такий показник може бути застосований лише при первинному призначенні пенсії, однак у спірних правовідносинах відбулось переведення позивача на інший вид пенсії. З 26.02.2020 позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно матеріалів пенсійної справи. При здійсненні перерахунку спеціалістом пенсійного фонду були виявлені недостовірні дані у свідоцтві про шлюб (помилка в даті народження), та у довідці з центру зайнятості (помилка у прізвищі). У зв'язку з цим до стажу позивача не було враховано навчання на дівоче прізвище за період з 01.09.1972 по 15.07.1975 та період перебування на обліку у центрі зайнятості з 27.01.1995 по 14.07.1995. Листом №0800-0202-8/9747 від 16.03.2020 позивача повідомлено про виявлені обставини. У зв'язку з усуненням позивачем виявлених недоліків Управлінням здійснено відповідний перерахунок пенсії позивача з урахуванням положень статті 45 Закону №1058-IV. Звертає увагу, що зарахування до страхового стажу періодів, які враховуються на підставі додаткових документів, з дати призначення пенсії можливо лише за умови надання цих документів у трьох місячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії. Просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 05.07.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог за період 26.02.2020 по 27.10.2020 відмовлено. Залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Управління в частині позовних вимог про зобов'язання Управління перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком за період з 26.02.2020 по 27.10.2020 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017, 2018, 2019 роки та із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 01.09.1972 року по 15.07.1975 року, з 27.01.1995 року по 14.07.1995 року та з 01.04.2011 року по 15.07.2013 року.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні, з 23.09.2009 позивачу призначено пенсію за вислугу років як працівнику освіти, розраховану за новою формулою відповідно до нового закону.
Пенсія за вислугу років призначена позивачу з урахуванням загального страхового стажу 36 років 7 місяців 4 днів, у тому числі періоду навчання з 01.09.1972 по 15.07.1975 та періоду перебування на обліку в Орджонікідзевському районному центрі зайнятості з 27.01.1995 по 14.07.1995.
Набувши право на пенсію за віком на загальних підставах, 26.02.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком.
З 26.02.2020 позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, розмір якої розраховано з урахуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки та загального страхового стажу 33 роки 2 місяці 29 днів. При цьому, до страхового стажу позивача не включено період навчання з 01.09.1972 по 15.07.1975, та період перебування на обліку в Орджонікідзевському районному центрі зайнятості центрі зайнятості з 27.01.1995 по 14.07.1995.
На відповідний адвокатський запит представника позивача, листом від 09.03.2021 №0800-0204-8/17132 Управління повідомило, що повідомлення с зауваженнями №0800-0202-8/9747 від 16.03.2020 надіслано ОСОБА_1 . Згідно листа повідомлення при обробці пенсійної справи згідно особистої заяви №1007 від 26.02.2020 «Перехід на інший вид пенсії» було виявлено: у свідоцтві про шлюб виявлено недостовірні дані (помилка в даті народження, замість ІНФОРМАЦІЯ_1 у свідоцтві про шлюб значиться ІНФОРМАЦІЯ_1 ); у довідці з центру зайнятості невірно зазначено прізвище (замість ОСОБА_2 значиться ОСОБА_3 ). У зв'язку з цим, до з'ясування в стаж не буде враховане навчання на дівоче прізвище (з 01.09.1972 по 15.07.1975) та центр зайнятості з 27.01.1995 по 14.07.1995). Також виявлена помилка в зарахуванні стажу автоматизованим способом з 01.04.2018, до стажу подано період догляду за особою з інвалідністю з 10.2009 по 15.07.2013, що не є роботою.
Позивач не погоджується з позицією Управління щодо розрахунку загального страхового стажу, оскільки вважає, що має право на розрахунок розміру пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, а також з урахуванням періодів роботи (навчання)з 01.09.1972 по 15.07.1975, з 27.01.1995 по 14.07.1995 та з 01.04.2011 по 15.07.2013, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача та підставі поданих сторонами письмових доказів, наявних в матеріалах справи, суд виходить з такого.
Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною 1 статті 2 Закону №1058-IV перший рівень у системі пенсійного забезпечення в Україні складає солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - солідарна система), що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зі статтею 10 Закону №1058-IV, особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.
Отже, Законом №1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною 2 статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з пунктом 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV (у редакції на час призначення позивачу пенсії за вислугу років) до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
Водночас, частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частина 3 статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Як встановлено в ході розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, первинно позивачу було призначено пенсію за вислугу за наявності спеціального стажу роботи (28 років, 6 місяців, 13 днів), передбаченого пунктом «е» ст.55 Закону №1788-XII, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше у 2020 році після досягнення віку 60 років.
Відповідно до пункту «е» ст.55 Закону №1788-XII (в редакції на час призначення позивачу пенсії за вислугу років) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Статтею 7 Закону №1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Відповідно до пункту 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (в редакції на час призначення позивачу пенсії за вислугу років), пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Враховуючи викладене, застосування відповідачем до спірних правовідносин положень частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV є безпідставним.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років, призначених відповідно до Закону №1788-XII, з 01.01.2004 здійснюється на підставі Закону №1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на той факт, що призначення пенсії за вислугу років зумовлено положеннями іншого закону - Закону №1788-XII.
При цьому стаття 9 Закону №1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, частина 3 статті 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Аналогічна позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №213/1226/16-а (провадження №К/9901/42455/18).
Крім того, аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 по справі №876/5312/17 (№577/2576/17) (Провадження №11-731апп18), згідно якої у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
Підсумовуючи викладене та враховуючи те, що позивачу первинно призначено пенсію відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше 26.02.2020, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про зобов'язання відповідача перерахувати пенсію позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки.
З огляду на вказане, а також з урахуванням строків звернення до адміністративного суду, наявні підстави для зобов'язання відповідача перерахувати з 28.10.2020 ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням частини 2 статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2017-2019роки та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача перерахувати позивачу пенсію із зарахуванням до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1972 по 15.07.1975 та періоду перебування на обліку у центрі зайнятості з 27.01.1995 по 14.07.1995, слід зазначити таке.
Як слідує з матеріалів 26.02.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком, яка за своєю суттю є заявою про призначення пенсії.
Відповідно до пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1, тут й надалі на час виникнення спірних правовідносин) заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
За положеннями пункту 1.7 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.
За змістом пунктів 4.1, 4.2 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Пунктом 4.7 Порядку №22-1 визначено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Проаналізувавши наведені норми права, суд дійшов висновку про те, що виконуючи обов'язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний орган Пенсійного фонду в межах наданих йому повноважень та відповідно до пенсійного законодавства повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема, шляхом перевірки правильності оформлення заяви, відповідності викладених у ній відомостей, змісту і належності оформлення доданих до заяви документів, а у випадку їх невідповідності, роз'яснювати такій особі її права, а також надавати строк для усунення вказаних недоліків.
Не змінює вищенаведеного й застосування відповідачем у спірних правовідносинах механізму переведення з одного виду пенсії на інший на підставі частини 3 статті 45 Закону №1058-IV.
Так, як зазначалось вище за даною нормою переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
За положеннями пункту 2.8 Порядку №22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Суд зазначає, що переведення особи одного виду пенсії на інший за документами, що є в пенсійній справі не свідчить про те, що орган Пенсійного фонду у даному випадку повинен перевіряти правильність оформлення лише додатково поданих особою документів.
Суд зауважує, що право особи на одержання пенсії установлюється органом, що призначає пенсію, на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, у тому числі й тих, які наявні в матеріалах пенсійної справи.
Як встановлено судом, при призначенні позивачу пенсії за вислугу років як працівнику освіти 23.09.2009, відповідачем зараховано до загального страхового стажу період навчання з 01.09.1972 по 15.07.1975, та період перебування на обліку у Орджонікідзевському районному центрі зайнятості з 27.01.1995 по 14.07.1995.
При цьому, при призначенні з 26.02.2020 пенсії за віком вказані періоди не зараховані до страхового стажу позивача у зв'язку з виявленням описок та помилок у свідоцтві про шлюб та у довідці з центру зайнятості, які подавались позивачем у 2009 році.
Разом з тим, при прийомі документів позивача для призначення пенсії за віком (переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком) відповідач не вказав позивачу про вказані недоліки та не надавав строку для їх усунення.
Наведене підтверджується розпискою-повідомленням відповідача від 26.02.2020, наданою до матеріалів справи.
Вищенаведене свідчить про те, що при прийомі заяви позивача щодо призначення пенсії за віком (переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком) відповідач не дотримався принципу належного урядування щодо повного, всебічного та обґрунтованого розгляду документіва, необхідних для призначення пенсії.
У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що листом №0800-0202-8/9747 від 16.03.2020 відповідач повідомив про не зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1972 по 15.07.1975 та періоду перебування на обліку у центрі зайнятості з 27.01.1995 по 14.07.1995. Проте, матеріали справи не містять доказів направлення даного листа на адресу позивача. Крім того, за змістом листа відповідач не запропонував позивачу усунути виявлені недоліки протягом строку, визначений чинним законодавством.
З матеріалів справи слідує, що позивач усунув такі недоліки 21.04.2021 після отримання відповіді на адвокатський запит представника, подавши довідку Запорізького обласного центру зайнятості №1627 від 31.03.2021, якою підтверджено те, що ОСОБА_4 була зареєстрована в Орджонікідзевському районному центрі зайнятості в місті Запоріжжя з 24.01.1995 до 17.07.1995. З урахуванням даної довідки позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2021 з урахуванням періоду перебування на обліку в Орджонікідзевському районному центрі зайнятості з 27.01.1995 по 14.07.1995.
Крім того, 27.04.2021 позивач подав до Управління виправлене Свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_2 , з урахуванням якого позивачу здійснено перерахунок пенсії за віком з 01.05.2021 із зарахуванням до загального страхового стажу періоду навчання з 01.09.1972 по 15.07.1975.
При здійсненні перерахунку пенсії на підставі вищенаведених документів Управління керувалось частиною 4 статті 45 Закону №1058-IV.
За змістом частини 4 статті 45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Суд зазначає, що посилання відповідача на зазначену норму є хибним, оскільки у даному випадку не встановлено підстав, з якими пов'язується виникнення права на підвищення раніше призначеної пенсії, а проведений перерахунок пов'язаний з тим, що відбулось первинне призначення пенсії з урахуванням загального страхового стажу у розмірі меншому, ніж має право позивач.
Подані позивачем заяви для здійснення перерахунку пенсії на підставі Довідки Запорізького обласного центру зайнятості №1627 від 31.03.2021 та Свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_2 за своєю суттю є заявами про врахування стажу, який був врахований при призначенні пенсії за вислугу років, однак не зарахований відповідачем при призначенні пенсії за віком у зв'язку з наявністю у документах позивача описок.
Крім того, безпідставними є посилання відповідача на пропуск позивачем трьохмісячного строку для подачі додаткових документів, що є необхідною умовою для врахування таких документів для визначення розміру пенсії з дати її призначення, оскільки з аналізу положень Порядку №22-1 слідує, що така умова є обов'язковою лише у разі повідомлення органом Пенсійного фонду про необхідність подання додаткових документів протягом вказаного строку, що не мало місця у спірних правовідносинах.
В контексті вищенаведеного суд зазначає, що особа, яка звернулась за призначенням пенсії, не може нести негативні наслідки допущення органами державної влади, органами місцевого самоврядування, описок та арифметичних помилок при складанні відповідних документів, і такі обставини не можуть бути підставою для відмови в обчисленні пенсії у належному розмірі з дати отримання відповідного права, за відсутності факту повідомлення про необхідність усунення такого недоліку від органу, що призначає пенсію.
З огляду на вищевказане, та враховуючи те, що позивачу з 01.04.2021 здійснено перерахунок пенсії з урахуванням стажу перебування на обліку у Орджонікідзевському районному центрі зайнятості м.Запоріжжя з 27.01.1995 по 14.07.1995, а з 01.05.2021 здійснено перерахунок пенсії також із врахуванням періоду навчання з 01.09.1972 по 15.07.1975, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права у спірних правовідносинах є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком, призначеної позивачу, за період з 28.10.2020 по 31.03.2021 із зарахуванням до страхового стажу позивача періоду перебування на обліку в Орджонікідзевському районному центрі зайнятості з 27.01.1995 по 14.07.1995, а також за період з 28.10.2020 по 30.04.2021 із зарахуванням до страхового стажу періоду навчання ОСОБА_1 з 01.09.1972 по 15.07.1975.
Щодо позовних вимог в частині здійснення перерахунку пенсії позивача із зарахуванням до загального страхового стажу періоду догляду за дитиною з інвалідністю І групи з 01.04.2011 по 15.07.2013, слід зазначити таке.
Статтею 11 Закону №1058-IV визначено коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Так, відповідно до пункту 9 статті 11 цього Закону загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягає один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю І групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 вказаного Закону, та за висновком закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.
За положеннями пункту «є» статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується також час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.
Суд зазначає, що факт догляду позивачем за дитиною з інвалідністю у період з 01.04.2011 по 15.07.2013 не є спірним у даній справі. З листа відповідача від 09.03.2021 №0800-0204-8/17132 слідує, що вказаний період виключено із страхового стажу позивача, оскільки не є роботою.
З матеріалів справи встановлено та не заперечується сторонами, що у період з квітня 2011 року по липень 2013 року позивач отримував допомогу по догляду за дитиною з інвалідністю І групи, що виплачувалася Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району, та з якої за позивача сплачено страхові внески.
З огляду на вказане, суд доходить до висновку, що період, коли позивач здійснював догляд за дитиною з інвалідністю І групи, з 01.04.2011 по 15.07.2013 має бути зарахований до загального страхового стажу позивача.
При цьому, як встановлено з матеріалів справи, при здійсненні з 01.04.2021 перерахунку пенсії за віком позивачу зараховано до страхового стажу періоди догляду за дитиною з інвалідністю І групи з 01.04.2011 по 30.06.2012 та з 16.07.2012 по 15.07.2013.
За таких обставин суд вважає, що порушене право позивача у вказаній частині позовних вимог підлягає поновленню шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком за період з 28.10.2020 по 31.03.2021 із зарахуванням до страхового стажу позивача періодів, коли позивач здійснював догляд за дитиною з інвалідністю І групи, з 01.04.2011 по 15.07.2013.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 908,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо обчислення розміру пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 за її заявою від 26.02.2020, без застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2017-2019 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати з 28 жовтня 2020 року ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2017-2019 роки, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком:
- з 28 жовтня 2020 року по 31 березня 2021 року із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періоду перебування на обліку в Орджонікідзевському районному центрі зайнятості міста Запоріжжя з 27 січня 1995 року по 14 липня 1995 року;
- з 28 жовтня 2020 року по 31 березня 2021 року із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періоду догляду за дитиною з інвалідністю І групи з 01 квітня 2011 року по 15 липня 2013 року;
- з 28 жовтня 2020 року по 30 квітня 2021 року із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01 вересня 1972 року по 15 липня 1975 року.
В інший частині позовних відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.
Повне судове рішення складено 05.07.2021.
Суддя М.О. Семененко