Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 липня 2021 р. Справа№200/4271/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Торецька виправна колонія №2" про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної установи "Торецька виправна колонія №2" (85200, Донецька область, м.Торецьк, вул.Херсонська, 32) про визнання протиправною та скасування постанови про поміщення засудженого до ДІЗО від 02.04.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, що при притягненні його до дисциплінарної відповідальності, він не був забезпечений можливістю скористатися послугами адвоката або фахівця в галузі права, отримати інформацію про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у тому числі документи, що стосуються справи, від нього в процесі застосування дисциплінарного стягнення не відбиралися письмові пояснення. Крім цього, приймаючи рішення про поміщення позивача до ДІЗО, відповідач не врахував стан здоров'я засудженого. Натомість відповідачу відомо, що позивач з 30.03.2021 перебуває на лікуванні у стаціонарному відділенні медичної частини №2, але навіть не було запитано відомостей про можливість засудженого прийняти участь у розгляді дисциплінарної комісії. Вважає, що прийняте відповідачем рішення про накладення на позивача дисциплінарних стягнень є неправомірними, прийнятими з порушеннями вимог ст.ст.131-1, 134, 135 КВК України.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що засудженому ОСОБА_1 було вчасно повідомлено про час та дату засідання дисциплінарної комісії щодо вчиненого ним правопорушення стосовно порушення локалізації в установі, був ознайомлений згідно ст.135 ч.4 КВК України. Щодо питання про ознайомлення з материними дисциплінарного провадження засуджений ОСОБА_1 разом із повідомленням місця і часу проведення дисциплінарного засідання був одразу ж ознайомлений із рапортом №88 щодо вчиненого ним правопорушення в установі. Також зазначає, що Представник позивача адвокат Бідашко Ігор Леонідович робив запит до Державної установи "Торецька виправна колонія №2", на який були надані документи в повному обсязі. Засудженому було запропоновано надати пояснення, докази, заперечення щодо вчиненого ним правопорушення в установі, але він відмовився, про що складено відповідний акт. Також, адміністрацією установи засудженому була надана можливість скористатися правом на правову допомогу, право під час перебування на стаціонарному закладі охорони здоров'я медичної частини та на телефонну розмову без обмеження їх кількості, а також користування глобальною мережею Інтернет, проте засуджений відмовився від вказаного. Крім того, приймаючи рішення про можливе поміщення засудженого позивача до ДІЗО адміністрацією установи було зроблено звернення до медичної частини із проханням надані будь-які відомості стосовно стану здоров'я засудженого перед можливим його поміщенням до ДІЗО установи, але було отримано відмову у наданні такої інформації. Враховуючи той факт, що засуджений перебуває в медичній частині установи, комісію дисциплінарного засідання було прийнято рішення після засідання 02 квітня 2021 року не помішати засудженого ОСОБА_1 до дисциплінарного ізолятору установи із причини його хвороби та перебування на лікуванні, (накладене стягнення звертається до виконання негайно, а у виняткових випадках - у строк не пізніше одною місяця і дня його накладення. Якщо протягом місяця з дня накладення стягнення воно не було звернено до виконання, то це стягнення не виконується). На підставі вищевикладеного, позовна заява є безпідставною та необґрунтованою, та не підлягає задоволенню.
Ухвалою суду від 19.04.2021 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 11.06.2021 залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Торецька виправна колонія №2" про визнання протиправною та скасування постанови. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду письмових пояснень, в яких зазначити яким чином було укладено та підписано позивачем договір про надання правової допомоги від 07.04.2021, та оригіналу вказаного договору.
З 14.06.2021 по 30.06.2021 головуючий суддя перебував у щорічній основній відпустці.
Ухвалою суду від 01.07.2021 продовжено розгляд адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи "Торецька виправна колонія №2" про визнання протиправною та скасування постанови.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 відбуває покарання в Державної установи "Торецька виправна колонія №2".
Так, 09.03.2021 о 21:48 год засуджений ОСОБА_1 виходив з локального сектору медичної частини.
01.04.2021 засудженого ОСОБА_1 повідомлено, про що свідчить його підпис, що в адміністративній будівлі, в кабінеті начальника установи буде проводитись засідання дисциплінарної комісії з питань допущеного порушення режиму відбування покарання. Роз'яснено процедуру дисциплінарного провадження передбачену ст.135 КВК України.
Згідно актів: від 01.04.2021, засуджений ОСОБА_1 , відмовився від підписання повідомлення місця і часу засідання дисциплінарної комісії згідно ч.4 ст.135 КВК України стосовно вчиненого ним порушення режиму утримання в ТВК (№2) від 09.03.2021; від 02.04.2021 засуджений ОСОБА_1 відмовився виходити до адміністративної будівлі установи для реалізації права на телефонну розмову з адвокатом та користуванням глобальною мережею Інтернет; від 02.04.2021 засуджений ОСОБА_1 відмовився від виходу до засідання дисциплінарної комісії УВП з питання вчиненого правопорушення.
Відповідно до акту державної установи "Торецька виправна колонія №2" від 02.04.2021 Мірошниченко Г.М. в.о. завідуюча медичної частини філії ЦОЗ ДКВС України «Торецької виправної колонії (№2)» не надала висновок комісійного огляду або довідку стосовно стану здоров'я засудженого ОСОБА_1 перед можливим його поміщенням до ДІЗО установи, аргументуючи тим, що в неї є внутрішній наказ ЦОЗ ДКВС, який не передбачає її відношення та надання будь-яких довідок та висновків стосовно стану здоров'я засуджених з підготовки до засідання дисциплінарної комісії установи.
Рапортом від 02.04.2021 в.о. начальника відділення СПС ВСВПР «Торецької виправної колонії (№2)» доповів в.о. начальнику державної установи «Торецька виправна колонія (№2)», що 02.04.2021 о 15 годині 45 хвилин в адміністративній будівлі, в кабінеті в.о. начальника установи буде проводитись засідання дисциплінарної комісії в питання доцільності застосування до засудженого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення щодо допущеного ним правопорушення в установі від 09.03.2021 на якій він не буде присутній з тієї причини, що він проходить лікування в медичній частині філії ЦОЗДКВС України «Торецької виправної колонії (№2)». У випадку рішення комісії: щодо застосування до засудженої о заходу стягнення у вигляді поміщення до ДІЗО, установи, буде змоги звернути це стягнення до виконання негайно у цей же день, так як є винятковий випадок (згідно ст. 134 ч. 4 КВК України) : засуджений хворіє, лежить під крапельницею та знаходиться у медичній частині філії ЦОЗ ДКВС України «Торецької виправної колонії (№2)».
02.04.2021 державною установою «Торецька виправна колонія (№2)» прийнято постанову про поміщення засудженого ОСОБА_1 в ДІЗО установи, у зв'язку тим, що 09.03.2021 о 21:48 год засуджений ОСОБА_1 виходив з локального сектору медичної частини, де перебував, всупереч розкладу дня колонії, без дозволу адміністрації установи. Своїми діями ОСОБА_1 порушив ч.4 ст.107 КВК України та ч.4 Розділу 2 ПВРУВП. Постанову оголошено засудженому ОСОБА_1 05.04.2021.
Вказану постанову позивачем отримано 05.04.2021, про що свідчить розписка.
Згідно акту від 08.04.2021 засуджений ОСОБА_1 відмовився від дачі будь-яких письмових пояснень за фактом правопорушення.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Відповідно до частини першої статті 1 Кримінально-виконавчого кодексу України кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.
Згідно частин першої, другої, четвертої статті 7 Кримінально-виконавчого кодексу України держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку. Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду. Правовий статус засуджених визначається законами України, а також цим Кодексом, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання.
Відповідно до частини третьої статті 107 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені зобов'язані, зокрема, дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами.
Частина перша статті 102 Кримінально-виконавчого кодексу України встановлює, що режим у виправних і виховних колоніях - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов'язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених.
В силу приписів частини другої статті 9 Кримінально-виконавчого кодексу України невиконання засудженими своїх обов'язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.
Так, згідно з частиною першою статті 132 Кримінально-виконавчого кодексу України за невиконання покладених обов'язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; грошовий штраф до двох мінімальних розмірів заробітної плати; скасування поліпшених умов тримання; поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб; поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, у карцер без виведення на роботу на строк до чотирнадцяти діб; переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.
Відповідно до ст.107 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право в порядку, встановленому цим Кодексом і нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України: одержувати інформацію і роз'яснення про умови відбування і порядок виконання покарання у виді позбавлення волі; користуватися послугами, які надаються в місцях позбавлення волі, в тому числі додатковими, оплачуваними; брати участь у трудовій діяльності; отримувати медичну допомогу і лікування, у тому числі платні медичні послуги за рахунок особистих грошових коштів чи коштів рідних та близьких в закладах охорони здоров'я, які мають ліцензію Міністерства охорони здоров'я України та не віднесені до відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань; розпоряджатися грошовими коштами, придбавати, володіти і розпоряджатися предметами, речами, виробами; здійснювати листування з особами, які знаходяться за межами колоній, вести з ними телефонні розмови, у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв'язку, користуватися глобальною мережею Інтернет; одержувати і відправляти посилки, бандеролі, грошові перекази, одержувати передачі; зустрічатися з родичами та іншими особами; подавати пропозиції, заяви і скарги в усній чи письмовій формі від свого імені; брати участь у роботі самодіяльних організацій та гуртків соціально корисної спрямованості, займатися фізичною культурою і спортом; придбавати, користуватися і зберігати предмети першої потреби, періодичні видання, літературу, продукти харчування; розпоряджатися вільним часом, який відведений розпорядком дня, не порушуючи при цьому правил поведінки; одержувати освіту відповідно до законодавства про освіту; одержувати правову допомогу від адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; звертатися до адміністрації з проханням внести подання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання чи щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням. Засудженим можуть надаватися й інші права, реалізація яких не суперечить меті покарання, порядку і умовам виконання та відбування покарання. Засуджені зобов'язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна колонії і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії; виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм; дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Засудженим забороняється: самовільно залишати колонію, порушувати лінію охорони; спілкуватися із засудженими та іншими особами з порушенням встановлених правил ізоляції, звертатися до них з проханням про виконання незаконних дій; придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в колонії; продавати, дарувати або відчужувати в інший спосіб на користь інших осіб предмети, вироби і речі, що перебувають в особистому користуванні; умисно заподіювати собі тілесні ушкодження, у тому числі з допомогою іншої особи, завдавати шкоду своєму здоров'ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов'язків; умисно завдавати шкоду державному, комунальному майну, майну інших юридичних чи фізичних осіб, у тому числі майну інших засуджених, створювати загрозу заподіяння шкоди такому майну; вживати спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби; чинити опір законним діям персоналу колонії, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов'язків, підбурювати до цього інших засуджених; грати в настільні та інші ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди; вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська; самовільно залишати призначену для перебування ізольовану територію, приміщення або визначене місце роботи, а також перебувати без дозволу адміністрації колонії у гуртожитках та відділеннях, у яких вони не проживають, або на виробничих об'єктах, на яких вони не працюють; завішувати чи міняти без дозволу адміністрації колонії спальні місця, а також обладнувати їх у комунально-побутових та інших службових або виробничих приміщеннях; готувати та вживати їжу в непередбачених для цього місцях, виносити продукти харчування з їдальні без дозволу адміністрації колонії; мати при собі предмети і речі в асортименті і кількості, що виходять за межі, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань; курити у не відведених для цього місцях та неповнолітнім у виховних колоніях; надсилати та отримувати кореспонденцію всупереч порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань; наносити собі або іншим особам татуювання; тримати тварин без дозволу адміністрації установи виконання покарань; виготовляти, зберігати саморобні електроприлади та користуватися ними; самовільно переплановувати, змінювати конструктивні елементи будівель та споруд колонії, споруджувати на виробничих об'єктах різні об'єкти (лазні, пральні, душові, сейфи, будиночки, будки, приміщення та засоби для відпочинку, опалення).
Відповідно до частини 1 статті 132 КВК України за невиконання покладених обов'язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; грошовий штраф до двох мінімальних розмірів заробітної плати; скасування поліпшених умов тримання; поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб; поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, у карцер без виведення на роботу на строк до чотирнадцяти діб; переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців. Попередження - це письмове застереження про притягнення до дисциплінарної відповідальності певного виду у разі повторного порушення.
Порядок застосування заходів стягнення до осіб, позбавлених волі, визначений статті 134 Кримінально-виконавчого кодексу України.
Так, згідно з частин 1-16 статті 134 КВК України при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого. За кілька проступків, вчинених одночасно, накладається одне стягнення. Стягнення може бути накладене лише на особу, яка вчинила проступок, і не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Накладене стягнення звертається до виконання негайно, а у виняткових випадках - у строк не пізніше одного місяця з дня його накладення. Якщо протягом місяця з дня накладення стягнення воно не було звернено до виконання, то це стягнення не виконується. Повторне переведення на поліпшені умови тримання може бути застосоване не раніше, ніж через шість місяців з дня відбуття стягнення. Стягнення накладається лише письмово. Стягнення у виді грошового штрафу накладається тільки за злісне порушення встановленого порядку відбування покарання, передбачене статтею 133 цього Кодексу, за постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки. Постанова оголошується засудженому під розписку. Стягнена сума штрафу перераховується в доход держави. Поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор або в карцер чи переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) проводиться за вмотивованою постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки, з визначенням строку тримання. Стягнення у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) накладається в разі безуспішного застосування інших заходів впливу. До засуджених, які поміщені в дисциплінарний ізолятор або карцер, переведені до приміщення камерного типу (одиночної камери), можуть застосовуватися всі заходи стягнення, за винятком повторного поміщення в дисциплінарний ізолятор або карцер, повторного переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери). Під час тримання в дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері) засудженим забороняються побачення, за винятком адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, одержання посилок (передач) і бандеролей, користування настільними іграми. Засудженим, на яких накладено дисциплінарне стягнення у виді поміщення у дисциплінарний ізолятор, карцер або переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), телефонна розмова може бути надана лише з дозволу начальника колонії як виняток, з метою виховного впливу або у зв'язку з винятковими особистими обставинами (смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого, стихійне лихо, що спричинило значну матеріальну шкоду засудженому або його сім'ї). У дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері) засуджені забезпечуються індивідуальним спальним місцем і постільними речами. Постільні речі видаються тільки на час сну, верхній одяг - на час виходу з приміщення. Тримання засуджених у карцері одиночне. Засудженим, які тримаються в дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері), надається щоденна прогулянка тривалістю одна година. Посилки (передачі) і бандеролі вручаються засудженому після закінчення строку його перебування в дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері). Засуджені, які тримаються в дисциплінарному ізоляторі з виведенням на роботу, в приміщенні камерного типу (одиночній камері), працюють окремо від інших засуджених. Засуджений може оскаржити накладене на нього стягнення, однак подання скарги не зупиняє виконання стягнення. Посадова особа, яка наклала стягнення, за наявності для того підстав може його скасувати або замінити іншим, більш м'яким стягненням. Вища посадова особа може скасувати стягнення в разі, коли посадова особа, яка наклала стягнення, перевищила свої повноваження або стягнення було накладено нею при відсутності порушення з боку засудженого. Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення засуджений не буде підданий новому стягненню, він визнається таким, що не має стягнення. При накладенні стягнення на засудженого адміністрація колонії надає йому можливість у встановленому порядку повідомити про це близьких родичів, адвоката або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Адміністрація колонії при встановленні факту порушення особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, вимог режиму зобов'язана невідкладно розпочати перевірку причин, обставин і мотивів вчинення порушення, поведінки цієї особи до вчинення проступку, визначити кількість і характер раніше накладених стягнень, а також отримати її пояснення про суть проступку. За наслідками такої перевірки приймається рішення про доцільність або недоцільність застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення та обґрунтовується їх вид. Якщо адміністрація колонії прийняла рішення обмежитися іншими профілактичними заходами, це відображається у щоденнику індивідуальної роботи із засудженим та доводиться до відома особи під підпис.
Порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі регулюються Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 №2823/5 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.09.2018 за №1010/32462 (далі - Правила).
Ці Правила обов'язкові для виконання персоналом установ виконання покарань, засудженими, які в них утримуються, а також іншими особами, які відвідують ці установи. (абзац другий пункту 1 розділу I Правил).
Згідно пункту 4 розділу II Правил засудженим забороняється, крім іншого, самовільно залишати установу виконання покарань, порушувати лінію охорони; самовільно залишати призначену для перебування ізольовану територію, приміщення або визначене місце роботи, а також перебувати без дозволу адміністрації установи виконання покарань у гуртожитках та відділеннях, у яких вони не проживають, або на виробничих об'єктах, на яких вони не працюють.
Порядок застосування заходів стягнення до осіб, позбавлених волі, регламентований статтею 134 Кримінально-виконавчого кодексу України.
Так, положеннями частин першої, третьої, восьмої цієї статті визначено, що при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого. Стягнення може бути накладене лише на особу, яка вчинила проступок, і не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор або в карцер чи переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) проводиться за вмотивованою постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки, з визначенням строку тримання.
Засуджений може оскаржити накладене на нього стягнення, однак подання скарги не зупиняє виконання стягнення. Посадова особа, яка наклала стягнення, за наявності для того підстав може його скасувати або замінити іншим, більш м'яким стягненням. Вища посадова особа може скасувати стягнення в разі, коли посадова особа, яка наклала стягнення, перевищила свої повноваження або стягнення було накладено нею при відсутності порушення з боку засудженого (частина тринадцята статті 134 Кримінально-виконавчого кодексу України).
Згідно частини шістнадцятої статті 134 Кримінально-виконавчого кодексу України адміністрація колонії при встановленні факту порушення особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, вимог режиму зобов'язана невідкладно розпочати перевірку причин, обставин і мотивів вчинення порушення, поведінки цієї особи до вчинення проступку, визначити кількість і характер раніше накладених стягнень, а також отримати її пояснення про суть проступку. За наслідками такої перевірки приймається рішення про доцільність або недоцільність застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення та обґрунтовується їх вид.
Згідно з частинами 1, 8 статті 134 Кримінально-виконавчого кодексу України при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.
Поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор або в карцер чи переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) проводиться за вмотивованою постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки, з визначенням строку тримання.
У відповідності до частини 16 статті 134 Кримінально-виконавчого кодексу України адміністрація колонії при встановленні факту порушення особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, вимог режиму зобов'язана невідкладно розпочати перевірку причин, обставин і мотивів вчинення порушення, поведінки цієї особи до вчинення проступку, визначити кількість і характер раніше накладених стягнень, а також отримати її пояснення про суть проступку. За наслідками такої перевірки приймається рішення про доцільність або недоцільність застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення та обґрунтовується їх вид.
Статтею 135 Кримінально-виконавчого кодексу України встановлено процедуру дисциплінарного провадження.
Відповідно до цієї статті питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії.
На засідання дисциплінарної комісії запрошуються й інші особи, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності. Члени спостережних комісій на відповідній території мають право бути присутніми на засіданні дисциплінарної комісії та мають право дорадчого голосу.
Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення. За заявою засудженого цей термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби.
Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, який представлятиме її інтереси під час засідання комісії. Якщо особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, не має доступу до адвоката або фахівця в галузі права, адміністрація установи виконання покарання зобов'язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб'єктів надання такої допомоги.
Засуджений та/або його представник мають право: отримати інформацію про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у тому числі документи, що стосуються справи, не пізніш як за одну добу до початку засідання дисциплінарної комісії; бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії під час розгляду питання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності; ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та особової справи, робити виписки, знімати копії з них; надавати пояснення, заперечення та заявляти клопотання в усному та письмовому вигляді, надавати докази; подавати клопотання не пізніш як за двадцять чотири години до визначеного часу засідання про залучення до засідання дисциплінарної комісії осіб, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності.
Матеріали про порушення доповідаються на засіданні дисциплінарної комісії начальником відділення соціально-психологічної служби у присутності особи, яка вчинила порушення, та інших запрошених осіб.
Під час засідання дисциплінарної комісії заслуховуються пояснення засудженого та його представника, свідків, інших осіб, залучених відповідно до частини третьої та абзацу сьомого частини п'ятої цієї статті, адміністрації установи виконання покарань, особи, яка ініціювала притягнення до дисциплінарної відповідальності, та осіб, які мають право дорадчого голосу.
Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яка відбуває покарання, має бути детально вмотивоване та може бути оскаржене особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, або її представником до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду.
Як встановлено судом, рішення про притягнення до відповідальності приймається більшістю голосів членів дисциплінарної комісії, разом з тим, протокол засідання комісії не містить інформації щодо кількісного складу комісії, про результати голосування, якою кількістю голосів прийнято рішення.
Крім того, всупереч вимогам частини 6 статті 135 Кримінально-виконавчого кодексу України не вбачається з протоколу і присутності ОСОБА_1 на засіданні комісії, а також доповіді начальника відділення соціально-психологічної служби у присутності засудженого та заслуховування пояснень засудженого.
Поруч з цим, судом встановлено, та не спростовується відповідачем, що посадовими особами установи при призначенні заходів стягнення не встановлено мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку.
З наявного у матеріалах справи акту від 08.04.2021 вбачається, що позивач відмовився від надання письмових пояснень, однак відомості про те, що позивач відмовився від усних пояснень, які мав право надати на засіданні дисциплінарної комісії, відсутні.
Крім того, вказаний акт складений вже після винесення спірної постанови 02.04.2021.
Слід зазначити, що постанова від 02.04.2021, як рішення суб'єкта владних повноважень, про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам статей 134, 135 Кримінально-виконавчого кодексу України, оскільки не є належним чином обґрунтованою та детально вмотивованою.
Згідно з абзацом 2 пункту 2 розділу XХI Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року №2823/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.09.2018 року за №1010/32462, застосування начальниками установ виконання покарань заходів стягнення оформлюється постановами про накладення стягнення та про поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор, карцер, переведення засудженого до ПКТ (ОК) (після винесення відповідного рішення судом) установи виконання покарань (додатки 23, 24).
Згідно з пунктом 5 розділу XXІ Правил підставою для приймання та тримання засуджених у ДІЗО та карцерах є постанова про поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор, карцер установи виконання покарань, винесена начальником установи виконання покарань або особою, яка виконує його обов'язки, на підставі рішення дисциплінарної комісії з визначенням строку тримання.
Так, додаток 24 Правил містить форму постанови про поміщення засудженого(ї) в дисциплінарний ізолятор, карцер установи виконання покарань, яка передбачає відображення в ній характеру вчиненого правопорушення та причин та умов, у зв'язку з чим необхідна ізоляція засудженого(ї).
Однак, оскаржувана постанова від 02.04.2021 про поміщення засудженого ОСОБА_1 в ДІЗО установи не є детально вмотивованою, не містить причин та умов, у зв'язку з чим необхідно було помістити позивача в ДІЗО на 10 діб.
Відповідачем також не доведено необхідності застосування до позивача саме такого найсуворішого виду дисциплінарного стягнення як поміщення в ДІЗО на 10 діб і неможливості застосування більш м'якого дисциплінарного стягнення.
В свою чергу, відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно було винесено постанову від 02.04.2021 «Про поміщення засудженого в ДІЗО установи», якою поміщено засудженого ОСОБА_1 в ДІЗО строком на 10 діб.
З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.139 КАС України.
Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250, 251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Державної установи "Торецька виправна колонія №2" (код ЄДРПОУ 08563091, 85200, Донецька область, м.Торецьк, вул.Херсонська, 32) про визнання протиправною та скасування постанови про поміщення засудженого до ДІЗО від 02.04.2021 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про поміщення засудженого ОСОБА_1 до ДІЗО від 02.04.2021.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Торецька виправна колонія №2".
Повне судове рішення складено 08.07.2021.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Т.В.Загацька