Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 липня 2021 р. Справа №200/4956/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши заяву позивача про зміну позовних вимог по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.
Встановивши, що вказаний позов поданий без додержання вимог передбачених ст. 161 КАС України, суд своєю ухвалою від 27 квітня 2021 року залишив його без руху, надавши позивачці строк в 10 днів з дня вручення їй копії цієї ухвали для усунення недоліків заяви.
19 травня 2021 року, недоліки позовної заяви позивачем усунуті.
Ухвалою суду від 24 травня 2021 року поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом, позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
07 липня 2021 року до суду від позивача засобами електронного зв'язку надійшла заява про зміну позовних вимог.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Кодексом адміністративного судочинства України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.
Як вбачається з поданої заяви про зміну позовних вимог, остання не підписна електронним цифровим підписом.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.
Отже, обов'язковою умовою для чинності електронного документу являється його підписання електронним-цифровим підписом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6, 8 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
За правилами статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Абзацом другим підпункту 15.16 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
На момент подачі до суду зазначеної заяви, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не розпочала свою роботу.
Відповідно до частини сьомої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною десятою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Закон України «Про електронний цифровий підпис» втратив чинність 07.11.2018 року на підставі Закону України «Про електронні довірчі послуги» № 2155-VIII від 05.10.2017, який визначає правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
В розумінні цього Закону під електронним підписом визначено електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис, а електронні дані як будь-яку інформацію в електронній формі.
Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 28 березня 2006 року по справі "Мельник проти України" (Заява N 23436/03) в п.22 зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. v. the United Kingdom, рішення від 21 лютого 1975 року, серія А, N 18, с. 18, параграф 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Також суд зазначає що, як наприклад, в Європейському суді з прав людини звернення особи за захистом своїх прав повинно бути викладено в письмовій формі за підписом заявника (ч. 1 статті 45 Регламенту Суду).
Суд зазначає, що з врахуванням вищевикладеного, клопотання, які подаються до суду у письмовій формі та можуть бути предметом розгляду лише ті клопотання, які містять підпис уповноваженої особи.
Крім того, правилами частини 1 статті 47 КАС України закріплено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, зокрема, змінити позовні вимоги, шляхом подання відповідної письмової заяви, позивач у даному випадку має право до закінчення підготовчого засідання.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 24 травня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Таким чином строк підготовчого провадження у справі закінчується 24 червня 2021 року.
Отже, заява про зміну позовних вимог, яка подана позивачем до суду 07 липня 2021 року, - подана з пропуском встановленого частиною 1 ст. 47 КАС України строку.
Відповідно до частини 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства (ч. 2 ст. 119 КАС).
Згідно із частиною першою статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Згідно із ч. 6 ст. 121 КАС України, про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій/вимог, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
При цьому, у випадку пропуску строку, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку для подання заяви зміну позовних вимог, поважності причин пропуску такого строку, позивачем зазначено про те, що 11.06.2021 року на адресу позивача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що відповідачем було прийняте рішення про нарахуванню позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 6800 грн. Таким чином відповідач вважає, що спірні відносини між позивачем та відповідачем відсутні. З огляду на викладене позивач просить поновити строк для подання заяви про зміну позовних вимог.
З огляду на зазначене, суд не приймає посилання позивача в обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання заяви про зміну позовних вимог від 07 липня 2021 року, оскільки з представлених суду доказів вбачається, що на адресу позивача відзив на позовну заяву надійшов 11.06.2021 року, про те заяву про зміну позовних вимог позивач надав до суду лише 07.07.2021 року.
Разом з тим, жодних доводів та доказів поважності причин пропуску позивачем закріпленого частиною 1 ст. 47 КАС України строку, для подання до суду письмової заяви про зміну позовних вимог позивачем суду не надано.
При цьому суд враховує, що відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Правилами частини 2 статті 204 КАС України передбачено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Крім того, відповідно до статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті (зокрема, якщо вона не містить відомостей, які вимагаються цим Кодексом) і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
У зв'язку із наведеним, з огляду на відсутність електронно-цифрового підпису при поданні заяви про зміну позовних вимог та з огляду на відсутність поважних причин не заявлення позивачем у підготовчому провадженні (до закінчення підготовчого засідання ч. 1 ст. 47 КАС України) означеної заяви, суд приходить до висновку про залишення її без розгляду.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 47,167, 204, 243, 248, 256, 262, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подання заяви про зміну позовних вимог - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 від 07 липня 2021 року про зміну позовних вимог - залишити без розгляду.
Ухвала постановлена та підписана в порядку письмового провадження 08 липня 2021 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров