Єдиний унікальний номер справи: 664/1721/21
Номер провадження 11-cc/819/369/21 Головуючий в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ухвала слідчого судді Доповідач: ОСОБА_2
07 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_2
Суддів ОСОБА_3
ОСОБА_4
Секретарі ОСОБА_5
За участю прокурора ОСОБА_6
Підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні Херсонського апеляційного суду матеріали кримінального провадження №12021231240000219 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Цюрупинського районного суду Херсонської області від 11 червня 2021 року, відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Камишне Роздольненського району Кримської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст121 КК України,
Зазначеною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СВ Відділення поліції №2 Херсонського районного управління ГУНП в Херсонській області та відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст121 КК України, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 08 серпня 2021 року, включно.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу слідчого судді Цюрупинського районного суду Херсонської області від 11 червня 2021 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що слідчий суддя Цюрупинського районного суду Херсонської області не мав повноважень розглядати питання про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного, оскільки подія злочину відбулася у Херсонському районі Херсонської області, а тому належним судом для розгляду запобіжного заходу є Херсонський міський суд Херсонської області.
Обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 обґрунтоване виключно тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення.
В оскаржуваному судовому рішенні слідчий суддя не навів жодних мотивів відхилення доводів сторони захисту про необхідність відмови у задоволенні клопотання слідчого, жоден із доводів захисника не був проаналізований.
Слідчий суддя не взяв до уваги стан здоров'я підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_7 періодично скаржиться на сильні болі в поперековій дільниці хребта, а в медичній частині слідчого ізолятору відсутня можливість проведення необхідного обстеження та лікування.
Слідчий суддя не зважив на позитивні характеристики підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, перебуває у цивільному шлюбі з потерпілою, має на утриманні матір похилого віку.
Вважає, що наявні підстави для застосування відносно ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Заслухавши суддю - доповідача, підозрюваного, прокурора, в судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Зі змісту ч.1 ст.183 КПК України слідує, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до положень п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Як убачається з матеріалів провадження, задовольняючи клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, непрацевлаштований, законного джерела доходу не має, міцних соціальних зв'язків не має, за місцем проживання характеризується негативно, раніше неодноразово судимий, що вказує на наявність існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний перебуваючи на волі, матиме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на понятих, свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, які підозрюваному добре відомі, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити злочинну діяльність, у зв'язку із чим є достатні підстави вважати, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків.
З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів. При цьому твердження апеляційної скарги захисника про відсутність обставин, які виправдовують необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є непереконливими.
Як вбачається із матеріалів провадження, 11 червня 2021 року ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України (а.п.17-18).
11 червня 2021 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України (а.п.19-21).
Слідчий суддя на стадії досудового розслідування перевірив вагомість наявних доказів, які вказують на наявність підстав підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Так, обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання матеріалами справи, а саме даними, що містяться в рапорті чергового ВП №2 від 10.06.2021 року про вчинене кримінальне правопорушення (а.п.5), протоколі огляду місця події від 10.06.2021 року (а.п.7), постанові про визнання та долучення до провадження речових доказів від 11.06.2021 року (а.п.9), довідці про отримані ОСОБА_9 тілесні ушкодження від 10.06.2021 року (а.п.10), заяві ОСОБА_9 про визнання її потерпілою від 11.06.2021 року (а.п.11), протоколах допиту потерпілої ОСОБА_9 , свідка ОСОБА_10 (а.п.12-14), іншими матеріалами провадження.
З огляду на поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри.
Колегія суддів відповідно до ст.178 КПК України також враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого йому тяжкого кримінального правопорушення, а саме у виді позбавлення волі на строк до 8 років, відомості про особу підозрюваного, який офіційно непрацевлаштований, законного джерела доходу не має, міцних соціальних зв'язків, сім'ї не має.
Крім того, підозрюваний раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, востаннє 02 липня 2019 року, в тому числі за ч.1 ст.121 КК України, за який відбував покарання у виді реального позбавлення волі (а.п.25), проте належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову підозрюється у вчиненні аналогічного кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи.
Таким чином, враховуючи обставини вчинення, характер дій та спосіб вчинення кримінального правопорушення, факт того, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, які стримували б його від ухилення від органів досудового розслідування та суду, негативну репутацію підозрюваного та стійку злочинну спрямованість дій останнього, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Вказані обставини, на думку колегії суддів, дають достатні підстави вважати, що у разі незастосування до підозрюваного запобіжного заходу, який зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, останній, перебуваючи на свободі, може змінити місце проживання, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу, яка являється співмешканкою підозрюваного, свідків у даному кримінальному провадженні, які підозрюваному добре відомі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити злочинну діяльність, що виправдовує необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що свідчить про неможливість запобігання наведених ризиків шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, як про те вказує апелянт.
Твердження апеляційної скарги про те, що слідчий суддя Цюрупинського районного суду Херсонської області не мав повноважень розглядати питання про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного, оскільки злочин було вчинено на території Херсонського району Херсонської області, а тому належним судом для розгляду запобіжного заходу є Херсонський міський суд Херсонської області являються безґрунтовними, так як відповідно до п. 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX.
Отже, до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів, Цюрупинському районному суду Херсонської області підсудні кримінальні провадження, вчинені у межах його територіальної юрисдикції, тобто у Олешківському районі.
Доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність наявності існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, так само як і твердження апелянта про обґрунтованість обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 виключно тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення являються голослівними та спростовуються матеріалами провадження.
Що стосується посилання апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, перебуває у цивільному шлюбі з потерпілою, має на утриманні матір похилого віку, то колегія суддів хоча і приймає їх до уваги, проте, з огляду на характер, вид та обставини вчинення злочину, в якому підозрюється ОСОБА_7 , відомості про його особу, наявність судимостей, вказані обставини, не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які давали б можливість застосувати до останнього запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема у виді домашнього арешту, як про те просить захисник.
Посилання апелянта про те, що слідчий суддя не взяв до уваги стан здоров'я підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_7 періодично скаржиться на сильні болі в поперековій дільниці хребта, а в медичній частині слідчого ізолятору відсутня можливість проведення необхідного обстеження та лікування являються такими, що не заслуговують на увагу виходячи з наступного.
Медична частина державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув'язненим і засудженим. Вона включає консультацію лікаря, діагностику і лікування основних найпоширеніших захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув'язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.
Надання ув'язненим і засудженим невідкладної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині СІЗО, здійснюється відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за № 212/20525.
Будь-яких доказів того, що стан здоров'я ОСОБА_7 перешкоджає його подальшому перебуванню в умовах СІЗО або того, що працівники ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» відмовили підозрюваному у наданні медичної допомоги в умовах ізолятора, матеріали кримінального провадження не містять, а доводи апелянта, які це заперечують, являється немотивованими.
Посилання апеляційної скарги захисника про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, є необґрунтованим та зводяться до іншої, суб'єктивної, оцінки апелянтом обставин, встановлених судом.
Інші обставини, на які посилається в апеляційній скарзі захисник, не спростовують по суті законне та обґрунтоване рішення слідчого судді.
Під час вивчення матеріалів провадження будь-яких фактів порушення конституційних прав підозрюваного на свободу та особисту недоторканість, колегією суддів не встановлено.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим суддею дотримані як вимоги ст.ст.176, 177, 178, 183 КПК України, так й права осіб, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість утримання особи під вартою, що не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, при цьому дослідивши належним чином всі матеріали провадження та навівши в ухвалі достатні мотиви, у зв'язку із чим підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ч.2 ст.376, ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Цюрупинського районного суду Херсонської області від 11 червня 2021 року відносно ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційній інстанції не підлягає.
Головуючий: (підпис) ОСОБА_2
Судді: (підпис) ОСОБА_3
(підпис) ОСОБА_4