Справа № 749/66/21
Номер провадження 2/749/74/21
"08" липня 2021 р. м. Сновськ
Щорський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді: Кравчук М. В.
за участю секретаря: Михалевич М. В.
позивача ОСОБА_1 , малолітнього ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Сновськ справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, Служба у справах дітей управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області, Чернігівська районна державна адміністрація, Сновська районна державна адміністрація Чернігівської області, Корюківська районна державна адміністрація Чернігівської області, Чернігівська міська рада, Сновська міська рада Корюківського району Чернігівської області, -
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських праву відношенні його сина ОСОБА_2 .
Позов мотивовано тим, що сторони перебували у шлюбі та є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Фактично шлюбні відносини було припинено з жовтня 2013 року, сторони проживають окремо, дитина проживає з позивачем. Спорів стосовно місця проживання дитини не було, відповідач не заперечував, що дитина буде проживати з позивачем.
Відповідач життям сина не цікавиться, не телефонує, не виявляє бажання спілкуватися з дитиною та приймати участь у його вихованні.
Дитині вже 9 років, він майже не пам'ятає батька та не має до нього ніяких почуттів, оскільки останні 4 роки жодного разу його не бачив. У спілкуванні з позивачем ніколи про сина не питає та не цікавиться.
Позивач з сином спочатку проживали в місті Київ разом з мамою, а з 06 липня 2019 року переїхали до міста Чернігів і проживають з новим чоловіком позивача та спільною дитиною у своїй власній квартирі.
Дитині забезпечені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера оточення, він отримав справжню повноцінну сім'ю. Між позивачем, дитиною і новим чоловіком склалися доброзичливі стосунки, які сприяють належному вихованню дитини, його повноцінному світосприйняттю життя та оточуючих людей. Дитина нарешті отримала підтримку та увагу від нового чоловіка позивача, який надалі має намір його усиновити. Син називає та вважає батьком нового чоловіка позивача, а не відповідача.
Нагляд за станом здоров'я дитини з моменту його народження і по сьогоднішній день здійснює мати, ОСОБА_1 . Батько участі в цій сфері життя дитини з моменту розірвання стосунків не приймав.
Відповідач жодним чином не був позбавлений інформації стосовно міста перебування позивача та дитини, позивачем ніколи не створювалися перешкоди у спілкуванні дитини з відповідачем та участі батька у вихованні. На думку позивача, вказане свідчить про фактичну можливість, але вольове небажання відповідача виконувати відносно дитини батьківські обов'язки.
Позивачу постійно телефонують кредитори і повідомляють, що відповідач має заборгованість та зазначив позивача як довірену особу.
Також телефонували декілька разів з Національної поліції, щоб з'ясувати його місце знаходження.
За весь період розлучення відповідач матеріально не допомагав, аліменти не виплачував. У зв'язку із тим, що позивачу від відповідача нічого не потрібно, виконавчий лист до виконавчої служби позивач не подавала.
Нехтування батьківськими обов'язками з боку батька, на думку позивача, принижує гідність дитини, а наявність людини, яка юридично має права батька, але фактично залишається чужою людиною, може в подальшому призвести до негативних наслідків у житті дитини як з моральної, так і з правової точки зору.
Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 23.02.2021 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Проведення підготовчого судового засідання призначено на 17.03.2021 р.
Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 17.03.2021 р. було залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача управління (службу) у справах дітей Чернігівської міської ради та Службу у справах дітей управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області. Витребувано від вказаних осіб письмові висновки щодо розв'язання спору про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
05.04.2021 р. від Служби у справах дітей управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області надійшов лист про неможливість проведення відповідної роботи та підготовки висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав у зв'язку із тим, що ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично не проживає, зі слів його матері, ОСОБА_5 , він перебуває на заробітках у м. Києві.
Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 06.04.2021 р. продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів. Повторно витребувано від управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради письмовий висновок щодо розв'язання спору про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого разом з матір'ю, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .
26.04.2021 р. надійшло клопотання управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради, зареєстроване за № 350, про проведення судового засідання 05.05.2021 р. без участі представника управління. Окрім того, у клопотанні зазначено, що висновок про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав та витяг з рішення виконавчого комітету міської ради про затвердження висновку буде направлено на адресу суду після розгляду питання на комісії з питань захисту прав дитини та подальшого затвердження на засіданні виконавчого комітету міської ради та з урахуванням часу потрібного на його підписання. Враховуючи зазначене, управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради просить призначити розгляд справи після 28.05.2021 р.
Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 05.05.2021 р. залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Чернігівську районну державну адміністрацію, Сновську районну державну адміністрацію Чернігівської області, Корюківську районну державну адміністрацію Чернігівської області, Чернігівську міську раду, Сновську міську раду Корюківського району Чернігівської області. Відкладено проведення підготовчого засідання до 25.05.2021 р.
19.05.2021 р. надійшло клопотання Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області про розгляд справи без участі представника Сновської міської ради, зареєстроване за вх. № 1516.
24.05.2021 р. надійшло клопотання управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради про розгляд справи, призначеної на 25.05.2021 р., без участі представника управління. Також у клопотані зазначено про повну підтримку позову та висловлено позицію про задоволення позову.
25.05.2021 р. за вх. № 1588 до суду надійшла копія висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 20 травня 2021 року № 290.
25.05.2021 р. надійшло клопотання Служби у справах дітей управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області від 25.05.2021 р. № 37 про проведення підготовчого судового засідання без участі представника служби у справах дітей, зареєстроване за вх. № 414.
Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 25.05.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.06.2021 р.
07.06.2021 р. надійшло клопотання, зареєстроване за вх. № 444, управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради про розгляд справи, призначеної на 22.06.2021 р. без участі представника управління. Також у клопотані зазначено про повну підтримку позову та наявність підстав для його задоволення.
Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 22.06.2021 р. відкладено судове засідання на 08.07.2021 р. Повторно викликано в судове засідання відповідача ОСОБА_3 за всіма відомими адресами проживання та через оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України.
06.07.2021 р. надійшло клопотання, зареєстроване за вх. № 2023, управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради про розгляд справи, призначеноїго на 08.07.2021 р., без участі представника управління. Також у клопотані зазначено про повну підтримку позову.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити. Пояснила, що відповідач близько 4 років не спілкується з дитиною, матеріально не допомагає, не телефонує, життям сина не цікавиться. Коли проїжджає через Чернігів, бажання спілкуватися не виявляє.
Також позивач зазначила, що коли вона з сином змінювали місце проживання та влаштовували сина в іншу школу, їй необхідно було отримати згоду відповідача. Але у зв'язку із тим, що вона не могла зв'язатися з відповідачем, з цим виникли складнощі. І тільки завдяки матері позивача їй вдалося вмовити відповідача надати згоду, що потребувало значного часу.
На запитання головуючого судді про те, чи чинив відповідач перешкоди у наданні вказаної згоди, позивач зазначила, що не чинив, але через байдужість до ситуації надав згоду через досить тривалий час та через значні вмовляння.
Позивач не бажає у майбутньому виникнення подібних ситуацій.
Крім того, позивач зазначила, що коли відповідач перебуває в селі Тур'я, останній багато п'є, і вона не бажає, аби їх дитина це бачила.
Малолітній ОСОБА_2 у судовому засіданні повідомив, що він з татом не спілкується. Останній раз бачив його, коли йому було 4 чи 5 років. В нього є власний мобільний телефон, але тато йому не телефонує, не пише повідомлення. Він сам також йому не телефонує. На змодельовані судом ситуації щодо варіантів спільного проживаннями з різними членами родини, ОСОБА_2 повідомив, що у випадку вибору між матір'ю та батьком обере проживання з матір'ю, у випадку вибору між батьком та новим чоловіком матері обере проживання з останнім. Дитина висловила небажання проживання з батьком, пояснивши це тим, що пам'ятає як останної зустрічі, коли ОСОБА_6 гостював у бабусі, батько покинув його та кудись пішов.
При цьому, ОСОБА_6 зазначив, що любить бабусю, сумує за нею, вона йому телефонує. У розмові з бабусею про батька вони не спілкуються: бабуся не розповідає, а ОСОБА_6 не питає, бо йому не цікаво.
ОСОБА_6 зазначив, що нового чоловіка матері називає татом, той дарує йому подарунки, іноді свариться за погану поведінку, але не ображає та не б'є.
Коли йому було чотири роки, батько подарував йому на день народження велосипед. З тих пір батько його не вітав, подарунки не дарував.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступного.
Шлюб між сторонами було розірвано, що вбачається з копії рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25.09.2015 р. у справі № 759/12860/15-ц (а. с. 13), позивач змінила прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 , що вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а. с. 12).
Сторони є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а. с. 9), який згідно довідки управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради від 06.07.2019 р. № 10230 про реєстрацію місця проживання зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 11).
Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано копію виконавчого листа, виданого Святошинським районним судом м. Києва 21.06.2019 р. у справі 759/12860/15-ц, про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Тур'я, Щорського району Чернігівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_9 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 800 грн. 00 коп., щомісячно, з моменту звернення до суду з позовом від 17.08.2015 р. до досягнення дитиною повноліття (а. с. 8).
Згідно копії довідки об'єднання житлово-будівельних кооперативів № 381 від 03.02.2021 р. склад зареєстрованих в АДРЕСА_3 : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 14).
Також проживання ОСОБА_1 за вищевказаною адресою підтверджується копією довідки управління адміністративних послуг від 06.07.2019 р. № 10229 (а. с. 15).
Згідно довідки Дошкільного навчального закладу № 390 Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно відвідував дошкільний навчальний заклад № 390 Святошинського району м. Києва з серпня 2014 року по серпень 2018 року та здобував дошкільну освіту. З вересня 2018 р. перейшов до школи. Батько не приймав участь у вихованні дитини (а. с. 16).
Згідно довідки середньої загальноосвітньої школи № 13 ім. І. Хитренченка від 28.03.2019 р. № 43 ОСОБА_12 навчається в школі з 03.09.2018 р. в 1-А класі; ОСОБА_3 не співпрацює з класним керівником; не цікавиться шкільним життям та успіхами сина у класного керівника; не відвідує батьківські збори та консультації для батьків (а. с. 17).
Як вбачається із характеристики учня 3-Г класу Чернігівського ліцею № 22 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 навчається в Чернігівському ліцеї № 22 з 2-ого класу. Батько учня, ОСОБА_3 , жодного разу до ліцею не приходив, батьківські збори не відвідував, з учителями та адміністрацією ліцею не спілкувався (а. с. 18).
З вказаної характеристики судом встановлено також, що розвиток дитини є повноцінним.
Згідно листа служби у справах дітей Управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області від 02.04.2021 р. № 22, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , але не проживає. Зі слів його матері ОСОБА_5 він перебуває на заробітках у м. Києві. Провести відповідну роботу та підготувати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав немає можливості (а. с. 49).
Як вбачається із витягу із рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 20.05.2021 р. № 290 "Про особисті немайнові права і обов'язки батьків і дітей", ним було затверджено висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 85).
Як вбачається із висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 проживає разом із матір'ю, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 .
З ОСОБА_6 спеціалістами управління (служби) у справах дітей міської ради проведено бесіду, під час якої він повідомив, що батька не пам'ятає, з ним не спілкується, батько йому не телефонує.
На засідання комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_3 не з'явився, про час та місце проведення комісії був повідомлений належним чином.
Орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до його малолітнього сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 86-87).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Згідно частин 1-5 статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
У відповідності до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
За положеннями ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до частини 1 статті 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно частини 1 статті 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У відповідності до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.
Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.
Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2021 року у справі № 243/13192/19-ц зазначив, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу і повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, та з врахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дітей.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
З матеріалів справи, а саме з довідки Дошкільного навчального закладу № 390 Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, довідки середньої загальноосвітньої школи № 13 ім. І. Хитренченка від 28.03.2019 р. № 43, характеристики учня 3-Г класу Чернігівського ліцею № 22 ОСОБА_2 , висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , вбачається, що батько протягом тривалого часу навчанням дитини не цікавився, зокрема не приймав участі у вихованні дитини під час навчання в Дошкільному навчальному закладі № 390, не співпрацював із класним керівником, не цікавився житям та успіхами сина, не відвідував батьківські збори та консультації для батьків за час навчання ОСОБА_3 в середній загальноосвітній школі № 13 ім. І. Хитренченка, за час навчання сина в Чернігівському ліцеї № 22 жодного разу до ліцею не приходив, батьківські збори не відвідував, з учителями та адміністрацією ліцею не спілкувався, зі своїм малолітнім сином не спілкується, не телефонує йому, на засідання комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_3 не з'явився.
Також, з пояснень позивача та малолітнього ОСОБА_13 у судовому засіданні вбачається, що відповідач байдуже ставиться до виконання батьківських обов'язків, життям сина не цікавиться.
Крім того, з пояснень позивача вбачається, що відповідач чинив перешкоди у здійсненні освітнього процесу відносно сина при переведенні до іншої школи.
Таким чином, із вказаних обставин вбачається, що відповідач свідомо нехтує своїми обов'язками по вихованню сина, що підтверджується також тим, що судом здійснено всіх вичерпних заходів для надання відповідачу можливості бути присутнім у судових засіданнях, відкладено декілька разів у звязку з цим проведення судових засідань.
Особливу увагу суд звертає на ту обставину, що ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 25.05.2021 р. покладено на позивача обов'язок забезпечити явку в судове засідання малолітнього сина.
Вказана ухвала отримана відповідачем чи членом його сім'ї 04.06.2021 р. (а. с. 107), натомість відповідач проігнорував можливість з'явитися в судове засідання аби побачитись з сином, що виключає сумніви для суду у тому, що відповідач не знаходить можливості спілкуватися з сином виключно через небажання, а не через недобросовісні перешкоди позивача.
Зазначені фактори в сукупності, суд розцінює як ухилення від виховання дитини.
З огляду на зазначене, враховуючи передусім інтереси дитини, суд погоджується з висновком органу опіки та піклування, який вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно сина ОСОБА_2 та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Окрім того, згідно з частиною третьою статті 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
У той же час, з матеріалів справи вбачається, що Святошинським районним судом м. Києва 25.09.2015 р. у справі 759/12860/15-ц було вирішено питання про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 .
З огляду на зазначене, оскільки питання про стягнення аліментів на дитину вже було вирішено рішенням суду, яке набрало законної сили, воно не підлягає вирішенню в межах даної справи.
Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позивачем позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 19, 150, 155, 164, 180 СК України, ст. ст. 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП не зазначено, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 908, 00 гривень (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя М. В. Кравчук
(Повний текст рішення складено 08.07.2021 р.)