Справа №766/7095/21
н/п 1-кп/766/2149/21
про продовження строку дії запобіжного заходу
07.07.2021 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області колегіально в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря: ОСОБА_4
прокурора: ОСОБА_5
обвинувачених: ОСОБА_6
ОСОБА_7
ОСОБА_8
захисників: ОСОБА_9
ОСОБА_10
ОСОБА_11
під час відкритого судового засідання з розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 19.08.2020 за №12020230000000336 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 317 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 317 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 317 КК України, -
У провадженні Херсонського міського суду Херсонської області з 30.04.2021 (колегії суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 .
Так, відносно ОСОБА_7 ухвалою Херсонського апеляційного суду від 27.04.2021 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.05.2021 продовжено строком до 11.07.2021. Щодо ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді «домашнього арешту» ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 19.02.2021, який востаннє продовжено ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.05.2021 строком до 13.07.2021. Відносно ОСОБА_8 ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 19.02.2021 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначення суми застави, який з урахуванням внесення застави, в частині покладення обов'язків востаннє продовжено ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.05.2021 строком до 13.07.2021.
Вирішення питання судом щодо обрання запобіжного відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, тому строк дії обов'язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, а також строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений лише за клопотанням прокурора (ч. 6 ст. 181, ч. 7 ст. 194 КПК України).
Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Так під час судового розгляду Прокурором було ініційовано питання продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , а також заявлено клопотання про продовження покладених обов?язків у зв?язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді «застави» стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 та «домашнього арешту» стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 . В обґрунтування позиції прокурора зазначено, що обвинувачені можуть ухилятись від виконання процесуальних обов?язків, вчинити нові кримінальні правопорушення, обвинувачуються у вчиненні серед іншого особливо тяжкого злочину, існує ризик, що можуть впливати на свідків, матимуть можливість ухилитись від суду, а тому інші менш суворі запобіжні заходи не забезпечить належної поведінки обвинувачених.
Захисник ОСОБА_11 заперечив проти клопотання прокурора в частині продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , оскільки клопотання прокурора не було вручено завчасно, а відповідно підстав для його розгляду взагалі не вбачається.
Захисник ОСОБА_10 заперечила проти клопотання прокурора, просила суд змінити раніше обраний щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави на домашній арешт, що буде в достаній мірі співвідноситись із заявленими стороною обвинувачення ризиками.
Захисник ОСОБА_9 заперечила щодо продовження домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , посилаючись на наявність на її утриманні неповнолітніх дітей, що свідчить про міцні соціальні зв'язки, тому просила змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання, що не створюватиме перешкод для виконання своїх обов?язків обвинуваченою щодо дітей.
Обвинувачені у вирішенні клопотання прокурора погодилися із захисниками.
Заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи характер інкримінованих кримінальних правопорушень, мету і підстави застосування запобіжних заходів, визначені ст. 177 КПК України, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження обраних раніше запобіжних заходів та відсутності підстав для задоволення клопотань захисників, виходячи з наступного.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 обвинувачуються серед іншого і у вчиненні особливо тяжкого злочину за санкцією якого можливе призначення покарання безальтернативно у вигляді «позбавлення волі» строком до 12 років, яке було вчинено в складі організованої групи, яка здійснювала свою діяльність протягом тривалого часу.
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Також при вирішенні питання щодо ОСОБА_7 суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченого у разі підтвердження обставин встановлених органом досудового розслідування; відсутність ґрунтовних відомостей про міцність соціальних зв'язків обвинуваченого; відомості, що характеризують особу ОСОБА_7 , який лише 23.01.2019 звільнився з місць позбавлення волі, проте належних висновків не зробив та підозрюється у вчиненні злочинів, маючи не зняту та непогашену судимість; офіційно не працевлаштований, що створює ризик пошуку джерел доходів, не виключено пов'язаних із вчиненням протиправних дій; судом також враховуються вік та стан здоров'я останнього, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надходило, що дає можливість зробити висновок про те, що стан його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув'язнення; крім того судовий розгляд не завершено по об'єктивних причинах.
При вирішенні клопотання щодо ОСОБА_12 суд зважає на таке.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК України).
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Суд, враховуючи характер інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, мету і підстави застосування запобіжних заходів, визначені ст. 177 КПК України, дійшов висновку про необхідність продовження строку дії обов'язків щодо останнього, виходячи з наступного.
Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для продовження строку обов'язків ОСОБА_8 , визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд враховує (ч. 1 ст. 177 КПК України) можливість обвинуваченого переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, впливати на свідків, допит яких на даному етапі не розпочато. Також суд враховує у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; відсутність міцних беззаперечних соціальних зв'язків обвинуваченого; відсутність в обвинуваченого ОСОБА_8 постійного місця роботи.
Крім того суд враховує ту обставину, що відносно ОСОБА_8 фактично було обрано запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою» із визначенням суми застави, правом на внесення якої обвинувачений скористався, тим самим значно поліпшивши своє становище та убезпечивши себе від перебування в умовах ізоляції. Відповідно твердження про порушення його прав, пов'язане із встановленням відповідних обов?язків на даному етапі кримінального провадження, є безпідставним і не співвідноситься з тим обсягом ризиків, які своєї актуальності не втратили.
Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для продовження строку домашнього арешту ОСОБА_6 , визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинуваченої перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також суд враховує у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання винуватою в інкримінованих кримінальних правопорушеннях; наявність міцних соціальних зв'язків, а саме: постійного місця проживання та трьох дітей на утриманні, що дає можливість застосування саме такого запобіжного заходу, який забезпечує можливість контролю за поведінкою обвинуваченої з боку органу національної поліції; репутація обвинуваченої, відомостей про негативні характеристики матеріали справи щодо якої не містять.
Отже, обставини, на які посилаються як обвинувачені, так і захисники не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які б могли бути запорукою належної процесуальної поведінки та надали б можливість застосувати до обвинувачених менш суворі запобіжні заходи, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні. Ризики, які мали місце на момент обрання саме такого запобіжного заходу не зменшились, а обґрунтованість пред'явленої підозри обвинуваченому визначено на стадії досудового розслідування і на даному етапі судового розгляду не може оцінюватись судом. Не спростовує висновків суду і посилання сторони захисту щодо форми, змісту і порядку звернення прокурора із клопотанням про продовження строків дії раніше обраних запобіжних заходів.
Отже, запобіжні заходи були обґрунтовано застосовані з урахуванням даних про особи обвинувачених, тяжкості злочинів, які їм інкримінуються та інших обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених ст. ст. 176-178, 181-183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинувачених запобіжних заходів і не перестали існувати, а тому застосування до останніх більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам їх можливого впливу на свідків, з метою зміни ними показань, та можливості переховування від суду.
Саме продовження строків запобіжних заходів до обвинувачених, на думку суду відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і свідків, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинувачених ухилитися від суду, від виконання процесуальних дій, перешкодити встановленню істини у справі, забезпечити виконання ним процесуальних рішень, суд вбачає підстав для задоволення клопотань прокурора, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, вважає доцільним, продовжити дію раніше обраних запобіжних заходів щодо кожного.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181-183, 193, 194, 199, 331, 369, 372 п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод КПК України, суд,
* Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Херсона), обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 317 КК України, на 60 днів до «04» вересня 2021 року включно, що є не більше, ніж шістдесят днів з дати прийняття попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного захисту у виді застави - відмовити. Клопотання прокурора про продовження строку дії покладених обов?язків у зв?язку із застосуванням застави - задовольнити.
* Продовжити строк дії покладених обов'язків у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави на обвинуваченого ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Херсона), обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 317 КК України, на 2 місяці до «07» вересня 2021 року включно, а саме:
- прибувати до суду, із визначеною періодичністю;
- не відлучатись з території м. Херсона без дозволу суду;
- здати на зберігання слідчому паспорти за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і на в'їзд в Україну.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу - задовольнити.
* Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді «домашнього арешту» відносно ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Херсона), обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 317 КК України, на 2 місяці до «07» вересня 2021 року включно, що є не більше, ніж два місяці з дати постановлення попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Заборонити ОСОБА_6 залишати житло за адресою зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , в період часу з 21:00 години до 06:00 години наступного дня.
Покласти на ОСОБА_6 наступні процесуальні обов'язки:
1) прибувати до суду, із визначеною періодичністю;
2) не відлучатися із м. Херсона без дозволу суду;
3) повідомляти суд та орган внутрішніх справ за місцем проживання про зміну місця проживання;
4) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що працівники органів внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтись в її житло, вимагати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням покладених на неї обов'язків.
Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом 5 (п?яти) днів з дня її проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3