Справа № 991/4326/21
Провадження № 11-сс/991/424/21
Слідчий суддя: ОСОБА_1
05 липня 2021 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 червня 2021 року про залишення без задоволення скарги на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
за участю:
особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_6 ,
Зміст оскаржуваного рішення та встановлені судом обставини
22 червня 2021 року ОСОБА_6 звернувся до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) із повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111, ч. 3 ст. 109, ч. 2 ст. 256, ст. 442, ст. 356, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 375, ст. 396 Кримінального кодексу України (далі - КК України) суддею Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_7 .
Враховуючи те, що відомості за вказаним повідомленням не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), ОСОБА_6 25 червня 2021 року подав до Вищого антикорупційного суду скаргу на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
За результатами розгляду скарги, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 30 червня 2021 року відмовив ОСОБА_6 у задоволенні його скарги, оскільки дійшов висновку, що доводи заяви ОСОБА_6 про вчинення кримінальних правопорушень ґрунтуються на незгоді із прийнятим судом рішенням в цивільній справі, а тому відсутні правові підстави для виникнення обов'язку вчинити певні дії щодо початку досудового розслідування кримінального провадження відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Вимоги апеляційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 червня 2021 року, ОСОБА_6 01 липня 2021 року звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду із апеляційною скаргою, в якій ставить вимогу про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової ухвали, якою його скаргу задовольнити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на те, що висновки слідчого судді, викладені в оскаржуваній ухвалі, є такими, що порушують норми процесуального законодавства. Вважає, що ст. 214 КПК України імперативно зобов'язує слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення внести відповідні відомості до ЄРДР. Наведена норма закону є обов'язковою для виконання, а тому слідчий суддя повинен був розглянути його скаргу та за результатами розгляду дійти висновку про зобов'язання уповноважених осіб НАБУ внести відповідні відомості про кримінальні правопорушення до ЄРДР. Крім того, зауважує, що слідчий суддя взагалі не вирішив питання в частині першої вимоги скарги: зобов'язання уповноважених осіб НАБУ порушити кримінальне провадження відносно заявника за ст. 383 КК України.
Позиції учасників судового провадження
ОСОБА_6 у судовому засіданні в повному обсязі підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, просив її задовольнити.
Інші учасники судового провадження у судове засідання не прибули, будучи повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, однак відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Частиною 1 статті 404 КПК України закріплено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Положеннями частини 1 статті 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Так, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначено главою 26 КПК України (параграф 1, статті 303-308 цього Кодексу).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя дійшов висновку, що доводи заяви ОСОБА_6 ґрунтуються на його незгоді із прийнятим судом рішенням в цивільній справі № 761/13036/20, що свідчить про відсутність правової підстави для виникнення обов'язку вчинити певні дії щодо початку досудового розслідування кримінального провадження відповідно до ст. 214 КПК України.
Погоджуючись з висновками слідчого судді, колегія суддів виходить із такого.
Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням (частина 1 статті 1 КК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1 КК України для здійснення цього завдання КК України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).
Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання вказаних завдань і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян в орбіту кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів.
Чинним КПК України закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки).
Так, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Проте така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною у згаданому Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_8 від 17 червня 2020 року, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту.
Також Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив, якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, приймаючи оскаржуване рішення виключно на підставі наданих йому матеріалів, досліджених та перевірених в судовому засіданні, дійшов вірного висновку, що узгоджується з усталеною судовою практикою та положеннями КК України, стосовного того, що заява ОСОБА_6 ґрунтується на його незгоді із прийнятим судовим рішенням у цивільній справі № 761/13036/20, що дозволяє зробити висновок про відсутність правової підстави для виникнення обов'язку вчинити певні дії щодо початку досудового розслідування кримінального провадження відповідно до ст. 214 КПК України.
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК України).
За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (пункт 2 частини третьої статті 407 КПК України).
Колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 червня 2021 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4