СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
(заочне)
ун. № 759/19162/20
пр. № 2/759/1932/21
16 лютого 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва, в особі судді Сенька М.Ф.,розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики
ОСОБА_1 заявив позов про стягнення з ОСОБА_2 200078,90 грн. на погашення заборгованості за договором позики, в тому числі три відсотки річних та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
Позов мотивований відмовою відповідача виконати договір.
Ухвалою судді від 11.11.2020 року позов залишено без руху для усунення недоліків, які 31.12.2020 року представником позивача були усунені.
Провадження за позовом відкрите відповідно до ухвали судді 11.01.2021 року, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач відзив на позов не надіслала, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не надходило.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, ОСОБА_2 08.02.2019р. взяла грошові кошти у ОСОБА_1 в сумі 7000 доларів США під умовою їх повернення до 01.05.2020р. про те, на теперішній час не повернула.
Передачу коштів сторони оформили відповідною розпискою. (а.с. 7)
Згідно зі ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підтвердження укладення договору позики та його умов, відповідно ч.2 ст. 1046 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За таких фактів та відповідних їм правовідносин, суд приходить до висновку, що між сторонами існують зобов'язання, що випливають з договору позики.
Статтею 1049 ЦК України встановлено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Наявність розписок у позивача, вказує на те, що борг відповідачем не погашено, а тому суд визнає, що позов в цій частині вимог є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Так, позивачем на підтвердження надання послуг адвоката надано лише ордер на надання правничої (правової) допомоги.
Тому, приходжу до висновку, що позов в цій частині слід відмовити, оскільки суду не було надано оформлені у встановленому законом порядку договір, акт приймання-передачі наданих послуг до договору та документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).
Витрати, понесені позивачем на розгляд справи, за вказаних рішень, мають бути компенсовані відповідачем, відповідно і на підставі ст. 141 ЦК України.
Керуючись ст. 10-13, 77-80, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) 208771 грн. 34 коп. на погашення заборгованості за договором позики від 02.02.2019 року, 8692 грн. 44 коп. на погашення 3% річних та 2000 грн. 79 коп. судового збору, а всього стягнути 210772 (двісті десять тисяч сімсот сімдесят два) грн. 13 коп.
В іншій частині рішення відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Сенько М.Ф.