Справа № 756/9547/21
Провадження № 2-о/756/682/21
про залишення заяви без руху
01 липня 2021 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Ткач М.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Офіс Генерального прокурора, про встановлення факту, що має юридичне значення про встановлення факту, а саме недостовірності інформації та її спростування,
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із заявою, в порядку окремого провадження, в якій просить суд визнати недостовірною інформацію, яка 23.05.2021 була розповсюджена про нього - ОСОБА_1 у статті під назвою «Сотрудник САП ОСОБА_1 , претендующий на должность главы ведомства, торгует секретной информацией - СМИ» (рос.) в мережі Інтернет на веб-сторінці http://prokurorska-pravda.today/stati/item/1059160-sotrudnik-sap-ovcharenko-pretenduyushchij-na-dolznost-glavy-vedomstva-torguet-sekretnoj-informatsiej-smi веб-сайту http:// prokurorska-pravda.today/ та її спростування.
Ознайомившись з матеріалами заяви та доданими до неї документами, суддя дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 5 Цивільного процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно з частиною 1 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За змістом ч. 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. А згідно частини 4 цієї статті справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Заяви у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення мають відповідати загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Підстави та порядок спростування недостовірної інформації регламентує стаття 277 ЦК України.
Відповідно до частин 1, 4 та 7 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
У пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 вказано, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України, судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження.
Дані про власника веб-сайту можуть бути витребувані відповідно в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.
Заявник у своїй заяві зазначає, що дані про власника веб-сайта відповідно до положень ЦПК України видається неможливим витребувати в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет, оскільки доменне ім'я *todаy не належить до українського сегменту мережі Інтернет.
На підтвердження, вищевикладеного надає, зокрема, інформацію об'єднання підприємств «Український мережевий інформаційний центр» щодо надання інформації про власника веб-сайту.
Одночасно, слід зазначити, що Консорціум «Український центр підтримки номерів і адрес» (який діє на підставі свідоцтва про акредитацію від 22.11.2017 року, що підтверджує його компетентність у здійсненні функцій Центру компетенції адресного простору), уповноважений у проведенні фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, а також видачі довідок з відомостями про власників веб-сайтів або інформації про їх встановлення.
При цьому, докази такого звернення за встановленою формою запиту до Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» або відмови у наданні такої інформації до заяви не долучено.
Слід зазначити, що обов'язок встановлення належного відповідача у справах про захист честі, гідності та ділової репутації покладається саме на позивача. Невчинення необхідних та достатніх дій щодо встановлення особи відповідача не може бути підставою для розгляду справи за правилами окремого провадження.
Ураховуючи викладене, для вирішення питання прийняття заяви до провадження заявник повинен подати до суду докази того, що особу власника веб-сайта неможливо ідентифікувати, а ненадання відповідних доказів є підставою для залишення заяви без руху.
Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне зазначити, що заявник може усунути вказані недоліки шляхом направлення до Оболонського районного суду м. Києва довідки Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» з відомостями про власника веб-сайту (або неможливість його встановлення).
Крім того, умовами статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому, згідно з пунктом 5.27 ДСТУ 4163-2003 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставлення нижче реквізиту.
Всупереч вищевказаним вимогам заявник не засвідчив належним чином копії поданих до позову документів.
Ураховуючи, що подані до заяви документи належним чином не завірені, а саме не містять: відмітки «З оригіналом згідно»; не містять особистого підпису особи, яка засвідчує копії; ініціали та прізвище, дату засвідчення копії, такі документи не можуть підтверджувати дійсні факти, зафіксовані в їх оригіналах, що нівелює їх доказову силу, а у разі відсутності у заявника оригіналів таких документів - зазначити про наявність у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено/має бути долучено до заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Враховуючи вищенаведене, заявнику рекомендовано усунути вищевказані недоліки заяви.
Суд вважає за необхідне надати заявнику строк для усунення недоліків заяви протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Керуючись ст. 95, 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Офіс Генерального прокурора, про встановлення факту, що має юридичне значення про встановлення факту, а саме недостовірності інформації та її спростування- залишити без руху, надавши заявнику строк у п'ять днів з дня отримання ним копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити заявнику, що в разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Ткач