ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12094/21
провадження № 3/753/5511/21
"01" липня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Щасна Т.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст. 124, 122-4 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи невідоме, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
18 квітня 2021 року о 22 годині 52 хвилин на Харківській площі в м. Києві в порушення п. 8.7.3 е), 2.3 б), 2.10 а), в), д), е) ПДР України ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Джилі» д.н.з. НОМЕР_1 здійснив проїзд на заборонений червоний сигнал світлофору, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «МАН 19-362» д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, після чого, будучи причетним до ДТП, з місця події зник та був виявлений на вул. Колекторній, 4. Крім цього, 18.04.2021 року о 00-01 год. на Харківській площі в м. Києві в порушення п. 2.9 а) ОСОБА_1 керував автомобілем «Джилі» д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився із застосуванням приладу «Драгер», результат тесту 2,09 проміле.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ст. 122-4, ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання та не повідомив про причини неявки.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 268 КУпАП, відповідно до якої справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130, 124, 122-4 КУпАП, не відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою та дозволяють суду розглянути справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ДПР18 № 007802, ААБ № 137653, ААБ №137654 від 18.04.2021 року, поясненнями потерпілого, свідків, схемою ДТП, квитанцією приладу «Драгер», актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу та відеозаписом.
Відповідно до вимог п. 2.3.б ПДР України - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до вимог п. 8.7.3.е) ПДР України червоний сигнал у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Відповідно до вимог п. 2.10. а) ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до вимог п. 2.9.а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Крім того, відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.) судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. The United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та керуючи транспортним засобом «Джилі» д.н.з. НОМЕР_1 в порушення вимог ПДР України, здійснив зіткнення з автомобілем «МАН» д.н.з. НОМЕР_2 та будучи причетним до ДТП, залишив місце пригоди. Був виявлений в лісі через деякий час по поясненнях свідків.
Аналізуючи зібрані та перевірені судом докази, приходжу до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 в порушенні вимог п. п. 8.7.3 е), 2.3 б), 2.10 а), в), д), е), 2.9 а) ПДР України та про наявність в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.
При вирішення питання накладення адміністративного стягнення суд враховує ч. 2 ст. 36 КУпАП, відповідно до якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи обставини та характер скоєного, особу ОСОБА_1 , відсутність обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На думку суду, такий вид адміністративного стягнення є необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та упередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 284, 285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, 122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом десяти днів.
Суддя