Справа № 559/2613/20
Провадження № 2/559/440/2021
05 липня 2021 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Ралець Р.В.
секретаря судового засідання Протас Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини,
Представник ОСОБА_1 - адвокат Рідченко М.В. звернулась до Дубенського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини.
В обґрунтування позову зазначає, що 19 грудня 2018 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області у справі №559/2643/18 було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 29 листопада 2018 року. Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 23 вересня 2019 року шлюб між сторонами було розірвано. З листопада 2018 року позивач створив нову сім'ю та почав фактично проживати в смт. Смига Дубенського району Рівненської області разом із цивільною дружиною ОСОБА_4 . Позивач із відповідачкою до часу розлучення не проживали разом близько семи років, проте позивач постійно надавав матеріальну допомогу для своєї дитини та забезпечував її всім необхідним. З лютого 2014 року позивач офіційно не працює, що підтверджується записами у трудовій книжці № НОМЕР_1 від 24 серпня 1995 року.
На життя та утримання сім'ї позивач заробляє тимчасовими заробітками здебільшого за кордоном разом із цивільною дружиною ОСОБА_4 . Згідно інформації про доходи (прибуток) отримана від фізичної особи, нерезидента від 23 січня 2020 року зазначено, що ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 отримав дохід в Республіці Польща в розмірі 7453,00 злотих. Відповідно до курсу НБУ станом на 01.01.2020 польський злотий становив 6,1943 грн. Тобто за 2019 рік позивач в Республіці Польща отримав дохід в розмірі 46166,20 грн. Отже дохід позивача в місяць становить 3847,18 грн. Проте сума аліментів, яка стягується з позивача становила в 2019 році: січень-березень - 1914,25 грн.; квітень-червень 2033,75 грн.; липень-грудень - 2138,25 грн., що становить більше 50% від доходу позивача. У зв'язку з цим у позивача утворилась заборгованість по сплаті аліментів, що станом на 01.02.2020 становила 12553, 62 грн. В липні 2020 року позивач був змушений позичати кошти у ОСОБА_5 у розмірі 19000,00 грн. для того, щоб погасити заборгованість по сплаті аліментів, що підтверджується відповідною розпискою, яка написана як позивачем, так і ОСОБА_5 .
Так як відповідачка вже пару років постійно знаходиться закордоном, приїзжає додому рідко і на досить короткий час, тому дочка позивача ОСОБА_3 постійно проживає разом із його матір'ю ОСОБА_6 та сім'єю брата позивача. Змінювати місце проживання дитини позивач поки що не бажає, так як дитина навчається у школі, яка знаходиться по місцю її проживання, а тому зміна місця проживання призведе до зміни начального закладу, який вона змінювати не бажає. Відповідачка фактично не займається вихованням та матеріальним забезпеченням доньки, всі обов'язки щодо забезпечення та утримання дитини вона переклала на позивача та його рідних. Аліменти на утримання дитини позивач перераховує на рахунок відповідачки, проте дані кошти відповідачка на утримання дитини ОСОБА_6 не надає взагалі. Тому позивач, як батько, виконує покладені на нього обов'язки та надає додатково кошти своїй матері ОСОБА_6 на утримання дочки, а також купує необхідні речі. У зв'язку з цим, враховуючи офіційну суму аліментів, яку позивач має перерахувати в місяць відповідачці на картку та кошти, які він передає своїй матері на утримання дочки становлять досить значну суму, яка є просто непосильною для позивача та ставить його в скрутне матеріальне становище та позбавляє його засобів для існування.
Так як постійного місця роботи у позивача немає, тому державним виконавцем визначено розмір аліментів виходячи із середньої заробітної плати працівника для місцевості де він проживає. В грошовому виразі розмір аліментів на утримання дочки становить в сумі 2182,50 грн. щомісячно, що значно перевищує мінімальний гарантований розмір аліментів. У зв'язку із введенням карантину і на території України працевлаштуватись на роботи стало просто неможливо. Матеріальне становище позивача значно погіршилось, а нарахування аліментів у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку призводить до заборгованості зі сплати аліментів, яка виникає не з вини позивача.
Просить зменшити розмір аліментів до 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та проводити стягнення аліментів у вказаному розмірі починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Представник позивача - адвокат Рідченко М.В., згідно поданої заяви, просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, відзив на позову заяву не подала, заяв та клопотань від неї не надходило. Суд вважає за можливе проводити розгляд справи за її відсутності в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи про права та взаємовідносини сторін, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 4 ст. 248 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з'ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 29 листопада 2018 року на підставі судового наказу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19 грудня 2018 року у справі №559/2643/18 (а.с. 7).
Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 жовтня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами відмовлено (а.с. 8-9).
Як зазначено у довідці виконавчого комітету Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області, виданій ОСОБА_4 , вона дійсно зареєстрована по АДРЕСА_1 і склад її сім'ї: 1) дочка ОСОБА_7 , 1999 р.н.. 2) співмешканець ОСОБА_1 , 1979 р.н., проживає без реєстрації з листопада місяця 2018 року (а.с. 10).
Згідно довідки Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області №690 від 01.11.2019, ОСОБА_3 дійсно зареєстрована в АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_3 і склад її сім'ї: 1) бабуся ОСОБА_6 , 1956 р.н.; 2) дядько ОСОБА_8 , 1977 р.н.; 3) тітка ОСОБА_6 , 1981 р.н.; 4) син дядька ОСОБА_9 , 2004 р.н. (а.с. 11).
Відповідно до довідки Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області №275 від 26.06.2020, ОСОБА_6 дійсно зареєстрована в АДРЕСА_3 і в склад її сім'ї входять: 1) син ОСОБА_8 , 1977 р.н.; 2) невістка ОСОБА_6 . 1981 р.н.; 3) онук ОСОБА_9 . 2004 р.н.; 4) ОСОБА_3 , 2008 р.н., проживає без реєстрації (а.с. 12).
З лютого 2014 року позивач ОСОБА_1 офіційно не працює, що підтверджується записами у трудовій книжці № НОМЕР_1 від 24 серпня 1995 року (а.с. 14-15).
Згідно інформації про доходи (прибуток) отримана від фізичної особи, нерезидента від 23 січня 2020 року зазначено, що ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 отримав дохід в Республіці Польща в розмірі 7453,00 злотих. Відповідно до курсу НБУ станом на 01.01.2020 польський злотий становив 6,1943 грн. (а.с. 16-19).
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по АСВП №57980968, у ОСОБА_1 утворилась заборгованість по сплаті аліментів, що станом на 01.02.2020 становила 12553.62 грн. (а.с. 20).
Як зазначено у розписці від 24.07.2020 ОСОБА_1 позичив у ОСОБА_5 19000,00 грн. для погашення заборгованості по сплаті аліментів (а.с. 21).
Відповідно до письмової інформації з Дубенського МРВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) №31322 від 13.11.2020 зазначено, що стягнення з ОСОБА_1 проводиться в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 29.11.2018, що становить на даний час 2182,50 грн. Протягом 2020 року боржником сплачені аліменти на суму 24700,00 грн., згідно квитанції №1601283 від 24.07.2020 - 19000.00 грн. та квитанції №1620062 від 07.08.2020- 5700,00 грн. (а.с. 22).
Отже, дочка позивача ОСОБА_3 проживає разом із його матір'ю ОСОБА_6 та сім'єю брата позивача, дитина навчається у школі, яка знаходиться по місцю її проживання. Позивач, як батько дитини, виконує всі обов'язки щодо забезпечення та утримання доньки. Як зазначено у позові, враховуючи офіційну суму аліментів, яку позивач має перерахувати в місяць відповідачці на картку та кошти, які він передає своїй матері на утримання дочки становлять досить значну суму, яка є для нього непосильною та ставить його в скрутне матеріальне становище, позбавляючи засобів для існування.
Так як постійного місця роботи у позивача немає, тому державним виконавцем визначено розмір аліментів виходячи із середньої заробітної плати працівника для місцевості де він проживає. В грошовому виразі розмір аліментів на утримання дочки становить в сумі 2182,50 грн. щомісячно, що значно перевищує мінімальний гарантований розмір аліментів.
Оскільки, матеріальне становище позивача значно погіршилось, нарахування аліментів у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку призводить до заборгованості зі сплати аліментів, яка виникає не з його вини.
Статтею 51 Конституції України та статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з частиною першою статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними або за рішенням суду.
Згідно статті 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У відповідності до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому суд, з урахуванням встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Зважаючи, що наявні в матеріалах справи докази вказують, що позивач виконує свої батьківські обов'язки по утриманню малолітньої доньки, яка проживає з його матір'ю, матеріальний стан позивача погіршився, він офіційно не працевлаштований, з огляду на що наявні підстави, передбачені статтею 192 СК України, для зменшення розміру стягуваних з позивача аліментів. Тому, суд вважає доцільним зменшити розмір аліментів які стягуються з позивача на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. На думку суду сплата аліментів у такому розмірі не суперечить нормам матеріального права, а також буде відповідати інтересам дитини та приписам ч.3 ст. 181 СК України. Визначення до стягнення аліментів у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) позивача, на думку суду, буде достатнім з точки зору стабільності врегулювання правовідносин між сторонами та підтвердженням врахування інтересів всіх учасників даних правовідносин на засадах справедливості, добросовісності та розумності.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 84, 180-183, 184, 191, 195, 197 СК України, ст. ст.4, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 265, 268, 280-284, 354, 430 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 ) про зменшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі судового наказу виданого Дубенським міськрайонним судом Рівненської області від 19 грудня 2018 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та проводити стягнення аліментів у вказаному розмірі починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Р.В. Ралець